ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Золото любові




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-09-12 22:26:19
Переглядів сторінки твору 4981
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2015-09-13 11:50:11 ]
Добре - бо добре... бо "ласкаві небеса". Тримайся, друже Ярославе. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-09-13 16:45:28 ]
Дуже радий, що небеса власкавили твій візит на мою сторінку. Дякую, друже Ігорю! Будьмо!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-09-14 09:40:43 ]
І я не можу обминути привітною увагою Вашу сторінку, де Ви послідовно розвиваєте свою чи не найголовнішу тему творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-09-14 10:10:32 ]
Дуже радий, Ігорю, що є щось у моїх поезіях, що мимоволі примушує Вас не оминати мою сторінку. Дякую за незмінну увагу - Ви маєте рацію, вічна тема - головна в моїй творчості.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-09-14 09:46:41 ]
Як завжди, Ярославе, дуже красивий, ніжний, витончений сонет!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-09-14 10:23:38 ]
Щиро дякую, Олено! Кохання має бути шляхетним, самозреченим, бо це - чи не найвища краса життя! Вчимось у класиків.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-14 10:47:54 ]
Ярославе, можна ложку дьогтю у бочку меду? Зауважень купа, якщо дозволите. 1. Його кохання світло окриляє – хто кого окриляє? Якщо кохання світло, то віз попереду коня, бо саме світло є насамперед джерелом окрилення, а не якісь, нехай і непересічні, земні почуття. Якщо навпаки, то варто не допускати двозначності. 2. Осіння хмар завіса димовая – взагалі шедевральний рядок. По-перше, димовая – явний русизм, по-друге, напрошується «Осінніх хмар…», бо інакше виглядає як приклад беліберди, навіть, якщо розставити слова на свої місця. 3. …гріє – ах! Що за ахи? Ви ж не ніжно-вразлива дамочка.
4. Як у небесах вирощувати врожаї поцілунків? Але то таке, на ваш розсуд. 5. Королева снів – це до чого? І що це: ніч, уява, мара? І до чого воно у контексті вірша. 6. Насамкінець незрозуміло, що є об’єктом поетичного натхнення – кохання, світило, осіннє, чи все разом. Якось не пишеться логічна канва для простого осмислення. Даруйте, не хотів коментувати, але надто багато єлею на вашу адресу. Хтось мусить і критично оцінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-09-14 13:17:23 ]
Відповідаю по порядку - в заголовку стоїть - Золото любові - саме його окриляє світло. У Вас із логікою нема дружби. 2 - димовая - це не русизм, а український архаїзм, властивий поезії українській ХІХ сторіччя, який є особливістю мого творчого стилю, Ви не відчуваєте краси цього образу зовсім, бо у Вас відсутня просто творча уява, ще й учите мене писати зі збігами: "осінніХХмар", проти яких бореться Редакція Майстерень - ну це просто нонсенс.
"Ах" - це вияв природньої емоційності, яка у декого атрофована. Об"єктом натхнення є кохання - в моєму розумінні - найвищий вияв краси життя, чого Ви, Олександре, не збагнули, бо вас душить прагнення помститися, виставити мене на посміховисько, замість цього Ви виставили себе на це місце. Ви, виявляється, злий і мстивий, а я думав - "добрейший малий". Як я помилявся! Своє невідчуття стилю і не збираєтеся виправляти, змішуєте в одну кашу лірику і сатиру і ще й намагаєтеся вчити тих, у кого треба самому вчитись. Дивились би краще на себе - менше б писали та краще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-14 15:30:12 ]
Та ні, Ярославе, я не злий і не мстивий. Просто впала в око деяка алогічність вашого сонету, а усі інші вихваляють. Може я і не навчився писати менше та краще, але бачити слабкі сторони чужих віршів(за свої мовчу, бо не я їм суддя) ще можу. Я би першу строфу написав так:
Його сіяння небо окриляє,
Летить у вись кохання диво-птах.
Завіса хмар, осіння димовая,
Розтанула у синіх міражах.
Хоча оте ...ая мені не до вподоби. Мабуть, ви - вразлива людина, якщо сприймаєте критику як дрібну помсту. Не буду з вами дискутувати за принципом: я вам критичні зауваги, а ви мені - сам дурак. Але знайте одне - не усі ті друзі, що вихвалянням підгодовують вашу амбітність і не всі ті вороги, що кажуть, можливо, неприємні речі. Даруйте, якщо наступив на мозоль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-09-14 21:58:15 ]
Та немає ніякої алогічності немає, немає. Якби була, хіба б я не погодився? Чи я не погоджувався з Вами ніколи, Олександре? І щодо русизмів і щодо наголосів! А Ви мені - сам дурень! Та це ж посміховисько - оця строфа, яку Ви мені написали:
Кохання світло звмінили на "його сіяння" - сияние - русизм, сам образ став безликим і ніяким, бездарним сірим ГРАФОМАНСЬКИМ - це тільки ворогу я б таку правку порадив.
Летить у вись кохання диво-птах - банально, як і все Ваше мислення примітивне.
Завіса хмар осіння димовая - Ви тут виправляєте інверсію, забуваючи про те, що сталий вислів "завіса димовая" розривати не можна, розумієте чи ні?
Розтанула у синіх міражах - це ж тупо по-мужицькому, а не інтелігентно. Ви ж не відчуваєте ні музики, ні пластики слова, яка є у моєму рядку.
Войовничий невігласе пане Олехо! Припиніть заходити на мою сторінку з Вашими недолугими повчаннями. Ще раз кажу, подивіться на себе, на свої недоліки. Ви бачите ріску в оці сусіда, не помічаючи колоди у своєму.
Це не критика, а справді критиканство, ще й дурнувате. Наступні такі повчання будуть видалятися без коментарів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-15 09:08:42 ]

Добре, пане Чорногузе, як скажете. Припиняю ходження на вашу сторінку, хоча своїх ГРАФОМАНСЬКИХ аргументів проти вашого авторитетного мислення маю достатньо. Єдина і остання заувага: мислення примітивне, тупо по-мужицькому, войовничий невігласе, недолугі повчання, дурнувате критиканство – це що, вияв інтелігентності? І хто з нас сповідує принцип «Сам дурак», хто є носієм дрібної помсти? Я вас поки ще не ображав. Хотіли би дійсно інтелігентно дошкулити мені, то написали би щось на зразок такого: Друже Олександре, зробіть ласку, не коментуйте моїх творів. Ви мені нецікаві, не тому, що ви – невіглас, а просто ми з вами різні люди і по різному оцінюємо творчі надбання. Тоді би я написав у відповідь: Друже Ярославе, нема проблем. Поезія – це така штукенція, що у ній нікому не тісно – ні войовничим графоманам, ні забронзовілим майстрам слова… Отак ми би і розійшлися. Успіхів вам! Якщо видалите цей коментар, проявите свою слабкість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-09-15 23:05:01 ]
Олександре! Я Вам дякую за наданий мені життєвий урок. У Вас попри творчі недоліки - залізна воля і сталева витримка, чого мені іноді, а може й часто бракує. Мене вразив той факт, що Ви нічого майже не виправили у своїх творах після моїх зауважень. Я замислився - чому? Може, тому що я був з Вами від початку спілкування грубуватим, зверхнім, неделікатним, як ось в останньому цьому коментарі? Може тому?
Якщо так, то вибачаюсь тисячу разів, бо мені шкода тих своїх затрачених - виходить марно - зусиль і порад, вони ніби Вас геть оминули. Я закінчував педагогічний вуз, заочно щоправда, певно тих знань виявилося недостатньо. Я не вважаю себе забронзовілим класиком, весь час намагаюся вчитися, навіть досягнувши певного рівня, і буду вчитися у Вас витримки і сили волі. Так, ось є і християнська заповідь - не суди і не судимий будеш, тепер це, бачу, падає на мене, і хоч я і схильний до язичництва, все одно такі речі враховую.
Стосовно ж творчих питань, я залишаюся на тих позиціях, які висловив Вам, у не зовсім делікатний спосіб.
І якщо Ваш творчий принцип - писати, ковзаючи по поверхні, недбало, як Білобог чи Чорнобог (у язичництві - це завжди Бог, тільки різного кольору. Це є повага до вищих сил, бо і та і та сила однаково важать і є життєво необхідними) на душу покладе, не замислюватись глибоко над змістом, не виписуючи певною лексикою контекст (я б Вам навів із французів, яких я зараз читаю, наприклад - Анрі де Реньє - як це робиться, якщо це цікавить Вас - просто блискуче у нього) відповідно заданого образу і багато чого іншого, повторюю, якщо це Ваш принцип - то справді нам нема сенсу далі спілкуватись, бо я прийшов на Майстерні вдосконалюватись самому і допомагати це робити іншим. Я це роблю, намагаюсь робити з добрими і тільки такими намірами. Якщо був з кимось негречним при цьому, невитриманим, як з Вами, завжди готовий вибачитись і вибачаюсь ще раз.
Ось так. Дякую за спілкування.