ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
   Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта п

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Людська любов




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-02-05 06:16:12
Переглядів сторінки твору 2923
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.208 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.207 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 08:37:04 ]
Тема актуальна, і дуже прикра. І, можливо, і стиль подання тому "простонародний".
Та, окремо, хочу зауважити, що все описане ніяк не стосується "людини" і "людського", а отже і "людяного". Все це "прекрасно" потрактовується розмаїтими характерами особистих "я", аж до виразного "нелюдства".

Здається, на сьогоднішній день, ставлення до тварин регламентується відповідними законами, і можна сміливо викликати поліцію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 17:51:39 ]
Поліція проблеми не вирішить. Це людська проблема, і лежить вона у площині моралі
В окопах, під вибухами снарядів люди тримають і котів, і собак. І бережуть їх. А тут - у тихому болоті - вони мало кому потрібні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 10:17:20 ]
Але "люди" ("людяність") не здатні насильством над "нелюдами" вирішити ці проблеми. Тільки, нмсд, каталізацією процесів зростання інших "хомо".

Є велика різниця між "людиною" і "особою". Взаємодія між "особами" - бо все живе "особистісне" - залежить від індивідуальних рис кожної "особи". Менш розвинуті "особи" можуть переходити під патронаж більш розвинутих осіб.
"Хомо" - це "той самий".
Щодо "людини", то "людиною" є виключно та особа, що проявляє "людяність", що знаходиться в явищі "людини". ("природа", "цивілізація". "хомо" і "людина" - різні явища, від різних джерел).

Думаю, варто це розрізняти для зменшення туману в суспільстві в цілому і літературі, зокрема. Хоча я і знаю, що півтони сенсів нам, в цілому, ще малодосяжні. (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 18:43:50 ]
Шкода, що тим двоногим власникам ніхто не прочитає. Може б, розчулились. І виправились. Переконливо подано. Проймає.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-05 21:32:02 ]
Тема не нова.
Екзюпері: « ми відповідальні за тих, кого приручили»;
У Пушкіна - душогуб, ризикуючи життям, рятує з вогню кошеня;
Із власного досвіду - сусіда котику під хвіст заглядає, а людину, яка цього котика «образила», готовий вбити і оком не моргне.
Колізія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 22:31:00 ]
Є таке. Переважна більшість людей, які тримають домашніх тварин...людей не любить. І це факт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-06 09:20:08 ]
Вчора прочитала, сьогодні пишу. Шкода тварин і не розумію тих людей, що не відповідально ставляться до тварин. Такі оповідання потрібні, можливо, хтось замислиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-06 21:32:12 ]
Можливо. Тут потрібно аби людина пережила на собі щось гнітюче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 11:13:01 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=139427

Редакціє майстерень, завітали б на сторінку цю.......
тут людяний автор пише......
ви ж мусите реагувати на такі публікації чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 21:06:52 ]
Трохи неуважно переглянув, і що тепер?
Я особисто не прихильник втрати поетичної енергії на подібні вироби - без гармонії з красою. Але ж кожному своє.
З іншого боку буває ніби гостро обмінюються ритмізованими репліками двоє авторів і обоє цим заряджаються на нові і нові такі ж бо звершення. Напевно для них це важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 21:53:01 ]
Правильно. Технічне фехтування хоч і кольке, але в межах правил. Ні імен, ні прізвищ, ні лайки немає. Діалог літгероїв. Завтра буде новий день, з'явиться щось цікавіше. Звичайний робочий процес.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-28 09:11:56 ]
Ні імен, ні прізвищ... ні сенсу...ні цікавизни...
дехто з бляклим каламарем пише щодня дурниці, наче віршує...наче сатирик...наче товариш...наче ворог...наче прийшов на сайт... наче без нього спокійніше було б. Наче щирий, наче лицемірний. Головне: прижився, бо ніхто не хоче зачіпати, щоб не було халепи. Натяків не розуміє.
Бо постійні дошкульності на адресу найрейтинговіших покликали до життя кілька звернень Ярослава Чорногуза до адміну, писала я, та нема, як бачимо, бажання, творити на ПМ атмосферу доброзичливості. Чи багато розуму треба -
сміятися із відомих, не шліфувати власне перо. Заливати сторінку поетичного сайту словесною біжутерією... Щоразу, пробігаючи поглядом по продукту "писунки", думаю: таки унікальна особа. Нахабна, така, що втратила самокритичність, самовимогливість. Підсосати слова, образи, образити - це модус декого. І все менше мені хочеться бувати на сайті поетичному, де на нових авторів майже нема часу у майстрів, де негатив забезпечений, якщо почнеш коменнтувати не в сенсі все гаразд.
Прикро, що клімат нині творять графоманисті, ненвибагливі, а не справжні поети. Я відійду від сайту, бо набридло читати і реагувати на дошкульності. Бути поряд із особою, яка пише друзяко і тут же пирскає огірком насміху - це не моя зацікавленість. З чого сміятися? З високої поезії, з метафоричної, образної... Бо сам не доскочив... Не потребую діалогу з Сушком, який присвяту мені писав і поставив на конвеєр лубочне віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-28 09:19:32 ]
коментувати невибагливі огріхи набору


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-28 09:48:23 ]
"Мій друг, що з ворогом укупі пив і їв,
Повік не діждеться від мене добрих слів.
До біса цукор той, що був біля отрути!
Геть від метелика, що на змії сидів!"

Ібн Сіна Абу Алі Хусейн
...............................