Про підручник з електрозварювальних робіт я вже якось писав.
Бузини було на окопі стільки, що не хотілося чіпати.
Могутність одна, тайн багато.
Вони можуть цікавити.

Коли у сатирика таке прискіпливе око як у Вас, пересічного читача, то він може наваляти сиільки, що не розгребе ніхто. Хіба що екскаватор.
Вам колись вже пояснювали, як Ви бачите поезію, тексти, зокрема.
Наматюкалися - та й замирилися.
Але мало що змінилося.
Моя справа - де росте бузина, і чи висихають кінчики гілок у ялин.

Немає чим зайнятися, то радив би повернутися Вам до своїх "нетлінок".
Ю. С.

Воно наступає та відступає.
Недоспалося вчора, то доспиться сьогодні.
Вдень не доганяти недоспане, а щось робити.
Піти на поступки перфектності, щоби виконати її завдання. І спатимеш наступного ранку, як дитя.
Щоправда, внутрішній годинник не переналаштувати.
Країні ще спиться, а мені вже ні.
Найкращий час для того, щоби нічого не робити.
Або робити, але трішечки пізніше.

Дякую,
Ю. С.

Писалося, можливо, з не всім зрозумілим настроєм. Всі чомусь не знали-не бачили ні Пушкіна, ні болдинської осені, але всі розуміють - що за настрій у поета, що за ритміка його рядків. Так привчили зі школи.

Вірш сьогоднішній (це я про все, і про те, про що не питали), враження ранішні та позавчорашні, коли я ще був удома. Плюс уява та перспектива.
Мінус небажання впадати у патетику.

Мене дивують сатирики "останньої хвилі". Іхнє тупе несприйняття реалій.

Я не впав з неба з оберемком надрукованих книжок. Я до першої з них, можливо, ще дістануся. Триває творчий процес.

Дякую за розуміння etc.
Ю. С.

Такі особи не лише дивують, а ошелешують иншим баченням реалій, дилетантською впевненістю в тому, що все можуть описати не гірше, а ще краще за визнаних...а проза пре із віршів.....
Оті кози, сидорові, у них гуляють лише за вказівкою... коментаторів "налаштовують", а пирій помилок та огріхів - буйно квітне, зауважиш - ні дяки, ні шани.
Набридло таке...сайтове зоологічне. Тини хилитали, тепер я трохи плачу - тим же.
А сенсу мало.

Беруться судити, і вже настільки увійшли в образ представника так зв. "останньої інстанції", що не усвідомлюють, якої ціни чи призначення їхній голос. Дорадчий - це щонайбільше.
Я не проти критики, бо сам критикую, але щоразу лякати сатирою.... Це вже навіть не смішно. І не хочеться іронізувати, і немає бажання казати, що тій "голодній кумі одне на умі". Бо кум. Прислів'я чомусь таке от гендерне.
Ю. С.

В цілому зауваження та дописи мають деяку користь. Я ж на них відповідним чином реагую. Але я не про це.
Я про "вату". Трішки.
Буває, що спиш і бачиш якісь сни. З кимось там розмовляєш. Але цього ніхто не чує. Ні в кімнаті, ні в купе, ні каюті. Оточення тебе не чує. Але ти уві сні заговорив якось інакше.
І ти себе почув ззовні. Так само, як тебе би окликнули, щоби розбудити. Або сказати, що ти розмовляєш. А ти вже почув і сам. Точніше було би сказати, що наче крізь вату. Але так не виходить, бо вірш. І виникає, на перший погляд, не зовсім точна передача поточного стану ЛГ. Та вона не настільки критична, щоб її навіть коментувати.

Щодо сатири.
Я можу сказати про зброю. Я з нею находився досить тривалий період часу. Різні кобури, різні варіанти доступу.
От якби мені довелося захищатися від грабіжника, вбивці тощо, то будь-який адвокат їхнього захисту будував би останній на тому, що в мене була зброя, і я шукав собі пригод.

Я не знаю, чому час від часу я чую про сатиру.
Але мені здається, що я бачу пошук пригод. Заяви досить провокаційні.
Ю. С.

Якби мені хотілося Вас зачепити за болюче (образити), то я сказав би, що з вашого гітарного дуету не вийшов "Чай вдвоєм". І "Bee Gees" - ніякий.
І не тому що немає клавішника. Але ж я не бажаю ображати, а ви не зазіхаєте на таке ж визнання.
А я не розраховую на Вічність.
І не декларую цього своїми вчинками.
Я не друкуюся і не "свічуся" на тусовках.
Я просто вбиваю час. Це щонайменше.
Яке там Слово несу в маси у даному випадку не важливо.

Дякую і за цей коментар.
Мені зрозумілі Ваші рухи.
За руками можу не дивитися.
Все видно і так.

)))))))))))))))))

засунь... словника.......перли.

засунь... словника.......перли.

Ой...дядечко, що козою називав мене, наративно вчить бути ввічливою. Це з якої планети звалився астероїд?
Пише прямо, що я для нього Аглая, маячню продукує...і хоче поваги? Нечувано.
таких жрузів як ви...не потребую.
Забудьте, ми стрілися і розвело нас по платформах...
Нутро видно по текстах.
Писали не раз: все - у віршах.
Не варто наближатися і руками поетів мацати, то не ваша турбота, що в кого в нутрі, за пазухою.
Отуїти не можу, бо вся зіткана зі світла.
Хто відвертається, то світлобоязнь.

"я ваша совість" - ?????????
Народи хоча б одну дитину, виховай, а не мого сина в армію радив тричі. Яке твоє діло до чужих чад?
Забудь і не лізь мені в поле зору. За козу, за аглаю - зневага моя.
Ти що, забув, як Чорногуз проклинав...)))за "совісну поведінку", пасквілі... Юрій не дитина, зрілий автор.
Навіщо ти цькуєш на мене? на всіх, хто бачить, якого ти поля автор? на віршевй балалайці....бринькотиш.
ти ж не можеш без уваги, а за рахунок кого - не гребуєш ні дружбою, ні часом...
А нині друже...всюди друже... Модель дружби - флюгер.
Невже, на сторінках сайту і ФБ... обгиджуючи мене... здобудеш собі, Олександре, славу?
Відчепися.