ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Побийголод (1965) / Поеми

 Про Федота-стрільця, хвацького молодця (1985)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2023-05-11 11:17:10
Переглядів сторінки твору 1648
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.834 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.825 / 5.56)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Композиції для сцени
ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.02.22 14:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Валерівна Кравчук (Л.П./Л.П.) [ 2023-05-14 12:59:01 ]
Цікаво

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2023-05-15 07:12:25 ]
Я б навіть сказала - «Вдало»... :)
Дякую за відгук! Розумію, що сьогодні не завжди є час та настрій читати довгі вірші.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2023-05-26 07:11:10 ]
Можливо, варто сказати, що в 2016 році з’явився «переклад» Петра Голубкова. Але це був суцільний лютий суржик та покривлені наголоси. Майже в кожному рядку – одна-дві мовні помилки.
Судячи з усього, перекладач був упевнений, що, якщо поперекручувати будь-яким чином російські слова, то це і є українська мова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 10:14:56 ]
нмсд, Філатов спромігся добитися того, що зветься насолода поезією
для своїх читачів / слухачів

у Вас, вся ця в'язь пізньорадянська часто-густо замішана на анекдотах і всякого штибу тогочасних мемах, якось пролетіла

вийшло десь-щось-аля

для майбутніх Ваших читачів, не знаючих оригіналу і підґрунтя
ну таке собі чтиво, химерно півнезрозуміле

без образ

може воно комусь і потрібне
сам Філатов, якби він міг побути в українському дискурсі, не думаю, що був би потішений

та й, відверто, для чого це все українцям?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2025-02-21 11:07:38 ]
Відверто: за всіх українців не скажу, можливо, багатьом потрібно тільки, «чтобы у них всё было, а им за это ничего не было»... Але тим українцям, що складають новонароджену українську політичну націю, потрібне все багатство СВІТОВОЇ літератури на УКРАЇНСЬКІЙ мові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 11:23:37 ]
Олено, зо всією повагою до Ваших знань снаг і зусиль,

Ви можете помилятися


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2025-02-21 11:39:16 ]
Модальність не зовсім зрозуміла... Якщо це дозвіл – що ж, «дуже дякую» (ц); якщо це констатація – безумовно погоджуюсь!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 11:42:27 ]
))) я дякую Вам безумовно за щирість і лагідність, це найголовніше


подальше це - просто мої власні таргани, можете сильно не зважати.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 11:51:13 ]
я довший час очікував чогось на кшталт реального синтезу
пізньоімперського культурального із ньюейджевим українським
НЕ-постколоніальним

але нема!

мене реально бентежить ось така здогадка, що
оскільки Ви (і не лише) не в змозі елімінувати російське
та й нема бажання, навіщо ж - багацтва ж -

Ваші зусилля притримати цю елімінацію, бо без цих зусиль
воно все вірніш кануло би в забуття із часом,
а так - хтось на підставі Вашого труду - шукатиме оригінал
і цей оригінал знаєте, відрізнятиметься як оригінали рубоїв і їхня стилізація, котра відкрила
Хаяма подальшій попсовій публікувальницькій містифікації

але Бог із ним, із Хаямом, все це могло мати своє культуральне місце

воно не було одверто критично категорично контрапунктивним
тій самій західній цивілізації, радше, фльором собі
колоніальним колоритом ~*


але ті самі сатири Філатова, проти яких я особисто не маю анічого проти
вони на місці в свому історичному контекстові

і вони реально привабливі

і це проблема, бо не український варіант привабливий по суті в цім всім дійстві

і це вже якби печаль печаль




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 12:32:46 ]
Олександре, є ж чимало продовжувачів. От, приміром, "античних" наративів Й.Бродського. Де буквально продовжуються ті чи ті вірші, ледь не в поеми.
Але тема цікава, хоча й справді - мало кому до снаги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 12:41:23 ]
просто якби в мене свої прогнози невтішні, з досвіду

я сильно хотів би, щоби вони були помилковими, тому

я не наполягаю, і ніде їх якось не публікую чи там не записую на ютуб

оце Ви почитали літерально і пані Олена можливо, переглянула

то й всі якби ризики



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 12:29:15 ]
Як на мене, праця перекладача, та ще й міжкультурного "узгоджувача" вкрай важлива. З багатьох причин в народній культурі однієї країни є те, що менш присутнє в традиціях на інших територіях. І завжди є щось добре, недороблене людяністю там, що можемо ми доробити тут.
А ще й коли глянути на шляхи аріїв і ті всі наслідки, то на деякий час забуваємо про бандитизм нинішніх продовжувачів діянь орди, задля пошуків учорашніх перлин від тих, хто тій орді протистояв.