ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки

Віктор Кучерук
2026.10.14 06:43
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Василь Кузів
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Побийголод (1965) / Поеми

 Про Федота-стрільця, хвацького молодця (1985)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2023-05-11 11:17:10
Переглядів сторінки твору 2536
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.865 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.867 / 5.6)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Композиції для сцени
ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.09.14 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Валерівна Кравчук (Л.П./Л.П.) [ 2023-05-14 12:59:01 ]
Цікаво

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2023-05-15 07:12:25 ]
Я б навіть сказала - «Вдало»... :)
Дякую за відгук! Розумію, що сьогодні не завжди є час та настрій читати довгі вірші.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2023-05-26 07:11:10 ]
Можливо, варто сказати, що в 2016 році з’явився «переклад» Петра Голубкова. Але це був суцільний лютий суржик та покривлені наголоси. Майже в кожному рядку – одна-дві мовні помилки.
Судячи з усього, перекладач був упевнений, що, якщо поперекручувати будь-яким чином російські слова, то це і є українська мова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 10:14:56 ]
нмсд, Філатов спромігся добитися того, що зветься насолода поезією
для своїх читачів / слухачів

у Вас, вся ця в'язь пізньорадянська часто-густо замішана на анекдотах і всякого штибу тогочасних мемах, якось пролетіла

вийшло десь-щось-аля

для майбутніх Ваших читачів, не знаючих оригіналу і підґрунтя
ну таке собі чтиво, химерно півнезрозуміле

без образ

може воно комусь і потрібне
сам Філатов, якби він міг побути в українському дискурсі, не думаю, що був би потішений

та й, відверто, для чого це все українцям?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2025-02-21 11:07:38 ]
Відверто: за всіх українців не скажу, можливо, багатьом потрібно тільки, «чтобы у них всё было, а им за это ничего не было»... Але тим українцям, що складають новонароджену українську політичну націю, потрібне все багатство СВІТОВОЇ літератури на УКРАЇНСЬКІЙ мові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 11:23:37 ]
Олено, зо всією повагою до Ваших знань снаг і зусиль,

Ви можете помилятися


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2025-02-21 11:39:16 ]
Модальність не зовсім зрозуміла... Якщо це дозвіл – що ж, «дуже дякую» (ц); якщо це констатація – безумовно погоджуюсь! ☺

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 11:42:27 ]
))) я дякую Вам безумовно за щирість і лагідність, це найголовніше


подальше це - просто мої власні таргани, можете сильно не зважати.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 11:51:13 ]
я довший час очікував чогось на кшталт реального синтезу
пізньоімперського культурального із ньюейджевим українським
НЕ-постколоніальним

але нема!

мене реально бентежить ось така здогадка, що
оскільки Ви (і не лише) не в змозі елімінувати російське
та й нема бажання, навіщо ж - багацтва ж -

Ваші зусилля притримати цю елімінацію, бо без цих зусиль
воно все вірніш кануло би в забуття із часом,
а так - хтось на підставі Вашого труду - шукатиме оригінал
і цей оригінал знаєте, відрізнятиметься як оригінали рубоїв і їхня стилізація, котра відкрила
Хаяма подальшій попсовій публікувальницькій містифікації

але Бог із ним, із Хаямом, все це могло мати своє культуральне місце

воно не було одверто критично категорично контрапунктивним
тій самій західній цивілізації, радше, фльором собі
колоніальним колоритом ~*


але ті самі сатири Філатова, проти яких я особисто не маю анічого проти
вони на місці в свому історичному контекстові

і вони реально привабливі

і це проблема, бо не український варіант привабливий по суті в цім всім дійстві

і це вже якби печаль печаль




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 12:32:46 ]
Олександре, є ж чимало продовжувачів. От, приміром, "античних" наративів Й.Бродського. Де буквально продовжуються ті чи ті вірші, ледь не в поеми.
Але тема цікава, хоча й справді - мало кому до снаги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 12:41:23 ]
просто якби в мене свої прогнози невтішні, з досвіду

я сильно хотів би, щоби вони були помилковими, тому

я не наполягаю, і ніде їх якось не публікую чи там не записую на ютуб

оце Ви почитали літерально і пані Олена можливо, переглянула

то й всі якби ризики



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-21 12:29:15 ]
Як на мене, праця перекладача, та ще й міжкультурного "узгоджувача" вкрай важлива. З багатьох причин в народній культурі однієї країни є те, що менш присутнє в традиціях на інших територіях. І завжди є щось добре, недороблене людяністю там, що можемо ми доробити тут.
А ще й коли глянути на шляхи аріїв і ті всі наслідки, то на деякий час забуваємо про бандитизм нинішніх продовжувачів діянь орди, задля пошуків учорашніх перлин від тих, хто тій орді протистояв.