ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.03.12 03:24
Будь для Духа Святого офірою
що живе а тобі Божою мірою.
Словом бажане буде і вірою,
бо полине молитвою щирою.

Смуток може тут бути завадою
і не буде мовчання відрадою,
дух печалі хай зникне і відчаю,

Артур Сіренко
2025.03.11 22:16
Ми зловили округлу рибу
Гарячу, як споконвічний вогонь,
Жовту, як глина долини
Усіх Таємниць,
Сяючу, аж сліпило очі
Не тільки нам,
Але і шаманам дощу,
Що кликали воду з Неба

Борис Костиря
2025.03.11 20:04
Німота, як вичерпаність.
Німота, як пересохла річка.
Німота, як відсутність
води в пустелі.
Німота - як неміч хворого,
як параліч,
як прикутість до ліжка.
Після бурхливого потоку слів

Пиріжкарня Асорті
2025.03.11 13:46
Протокол спільного засідання четвертий Як не поцікавитись у "Старшого брата" його думкою про "млинець"? Редакція "пиріжкарень" вже має певну кількість попередніх творів такої віршової форми. Можна, якщо виникне потреба, звернутись і до них. Чо

Олександр Сушко
2025.03.11 07:00
Не знаю, друзі, як кому, а мені у житті пофортунило. І так, що аж жижки трусяться від щастя. І все тому, що жінка у мене богиня-берегиня, вміє і приворожити, і подаруварувати неземне кохання, і карасів насмажити з цибулькою. А в житейських премудростях

Віктор Кучерук
2025.03.11 06:43
Я поворушитися боюся,
Щоб не налякати мимоволі
Вдосвіта свою сонливу музу,
Що зорею спить на видноколі.
Яв її слугує якнайкраще
Для приходу вогника натхнення, –
Щоб побачив у словесних хащах
Слово найдорожче, сокровенне…

Володимир Бойко
2025.03.11 01:26
Подивися, Тарасе, на тих москалів,
Що зробили вони з України.
Самозваних братів, що страшніші чортів,
Дикунів без чеснот і родини.

Нахапали земель без ума і пуття,
Розпаскудились в чванстві й підлоті.
Та нехай би своє пропивали життя

Борис Костиря
2025.03.10 20:03
Світ розвалюється
перед очима, і розумієш,
що розвалюється не тільки
світ, розпадається свідомість.
Сніжинки летять,
як німі події, які
не можна вхопити
у руки. Космос

Богдан Фекете
2025.03.10 19:53
Я входжу і виходжу з тебе.
Ти поводишся палко,
повсюди спека.
Залишається часточка,
в тобі та в мені.
Лишається дріб'язок,
якась іскра у вені.

Богдан Фекете
2025.03.10 19:49
Працівники районів електричних мереж
Крадуть електроенергію
Власники автомийок крадуть воду
Навіть, якщо це мийка самообслуговування
Особливо, якщо це мийка самообслуговування
Будівельники часто не носять касок
Економлять цемент їх бригадири й прора

Іван Потьомкін
2025.03.10 19:03
Сходиться люд на площу Суз.
Невдовзі мотуз накинуть на шию,
І я зависну на шибениці тій,
Що сам звелів поставить спішно...
Як усе перекрутилось за ніч!..
Ще ж увечері оповідав я в дружнім колі,
Що сталося зо мною після розмови з Ахашверошем.
«Як

С М
2025.03.10 17:14
самотній у хмарах синіх
та й на гагачім пуху

йипі! мене не зриш
дивлюся сам

верхи у росистій млі
на єдинорогові

Артур Курдіновський
2025.03.10 15:36
Угу! Ага! Без палиці – нудьга!
Сюди, моя родино волохата!
Чужу печеру хочу я зайняти
Та вкрасти шмат смачного пирога.

Потрапила в капкан моя нога,
Коли я йшов трощити вашу хату.
Угу! Ага! Без палиці – нудьга!

Світлана Пирогова
2025.03.10 11:51
Весна ламає панцир криги.
Сочиться сонячне уміння.
Як скучили примерзлі рими
за новизною воскресіння,
що кличе, як трембіти голос
у час фальшивих оболонок
виборювати власну долю,
розбити мороку долоні.

Віктор Кучерук
2025.03.10 05:45
Бува, дражливі, як мана,
Або напрочуд доброзичні, –
Напівзабуті імена
І ледве пам’ятні обличчя.
Думки не здатен увільнить
Від яв, на жаль, уже прожитих, –
Я намагаюсь кожну мить
Життя старанно відтворити.

Борис Костиря
2025.03.09 19:49
Розхристаність,
розпад особистості,
розлам на маленькі
частини. Цей поштовх
був даний самим часом,
тепер його не зупинити.
Людина розвалюється,
як змок із криги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13

Антіох Відлюдник
2025.02.13

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Костянтин Козачок
2025.02.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Мінливий




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-11 15:52:35
Переглядів сторінки твору 328
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.492 / 6.12)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.574 / 6.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.03.09 09:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 16:59:47 ]
...присвяти нема, тож мабуть не про мене....

не творив я у житті бодай найменшої наруги над кимсь, Тетяно, можливо, це Вас і розчарує
чи, можливо, Вам би сподобалося, якби хтось творив наругу
але то був не я, перепрошую


*виходить, насвистуючи мотив із Жоржа Бізе, про серце красуні*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 18:33:30 ]
Дякую, Сонце Місяцю, за відгук! Цей вірш написала ще кілька днів тому, не викладала, бо редагувала, то ж ніякого відношення до Вас він немає. Бо мені здається, що Ви мені ні воррг, ні друг, просто віртуальний знайомий, який живе своїм життям так само, як і я своїм. Настає час, коли підсумовуєш життя згадує минуле, замислюєшся над своїми помилками і вчинками. Філософські роздуми, нічого особистого. Надуманий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-12 15:03:21 ]
Серце красуні схильне до зради - це по-перше не з Бізе, а з опери Верді "Ріголетто", а по-друге, стосовно пана Івана, Ви написали, СонцеМісяцю, що все це брехня, що робить Павлюк, я і Поnьомкін, тож за вашим прикладом я вмикаю Станіславського і Вам не вірю, даруйте, шановний пане! Ідіть, j обмовляйте де-інде.
Чудовий вірш, дорога Таню, проникливий, глибокий, вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 12:56:45 ]


Ярославе, якщо Ви вже когось блокуєте то не пишіть на заблокованих сторінках питання до того, кого заблокували

він не зможе вам відповісти, що виглядатиме так,
начебто він Вас чогось злякався

це маніпуляція

потім будете бідкатися, що хтось гидкописець і ЗЛО

але ж, хіба Ваша власна поведінка взірцева?

і це Ви ще старший мен, заслужений, в столицях мешкаєте
приписуєте собі всякі інші чесноти....

негарно якось









Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 20:06:25 ]


авжеж, заскрінив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 21:10:30 ]
Якщо те, що викладено у вірші надумане, то навіщо, шановна пані Тетяно, баламутити читачів? А якщо таке насправді відбулося, то вирішують удвох, а не загалом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 23:00:45 ]
Дякую, дорогий пане Іване! Не завжди художник пише картину з натури, тож даруйте! Що сплітає думка те і пишеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (М.К./М.К.) [ 2025-02-12 03:04:01 ]
Пане Іване, Ви написали рецензію на рецензії попередніх виступаючих, про вірш - ані слова. Так вірш Вам сподобався чи ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (М.К./М.К.) [ 2025-02-12 03:17:42 ]
Дорога Тетяно! Коли я в анонсі бачу прізвище Левицька, а під ним новий вірш, я знаю, що обов'язково треба читати. Тому що у кожному Вашому вірші є душа, серце та емоційне забарвлення. І я завжди знаю наперед, що Ваш новий вірш обов'язково відгукнеться у моєму серці. І ось вже вкотре не помилився. Тема дуже зрозуміла і до болю знайома. Скільки разів таке бувало у моєму житті: людині довіряєш, впускаєш у душу, а вона туди плює. На мою думку, це зворотня сторона віри в людей та любові до людей. Пригадалося, як Ви в якійсь полеміці згадали Ярослава Чорногуза і сказали, скільком людям він допоміг у житті, а у відповідь отримував ляпаси та чорну невдячність. Таке буває, на жаль, дуже часто. Людям із тонкою душею завжди це болить, але тонку душу не можна обміняти на товсту. На жаль. Або на щастя. Вірш вийшов чудовий. На відміну від деяких історичних постатей цього сайту я не буду займатися розбором "збігів приголосних", а скажу, що на Ваші вірші я приходжу за емоціями. І я їх отримую. А це ознака справжньої Поезії. Справжнього Поета. Справжньої Людини. Дякую Вам! Здоров'я, здоров'я, здоров'я, здоров'я, натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 10:56:39 ]
Сердечно дякую, дорогий Артуре, за розууміння і чуйний відгук! Дуже зворушена тим, що зернята, які посіяв Бог проросли і моя поезія Вам подобається! Будьте здорові та щасливі, натхнення, кохані! Обіймаю!