Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.06
13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
2025.11.06
09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
2025.11.06
01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
2025.11.05
21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
2025.11.05
17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
2025.11.05
15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
2025.11.05
09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
2025.11.05
02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
2025.11.04
22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
2025.11.04
21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.
В Полі доволі квасолі.
2025.11.04
12:43
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.
Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.
Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,
2025.11.04
11:55
Що бачить читач, який натрапив на публікацію одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"?
Побачене буде віршем, висота якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно:
"Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається,
2025.11.04
10:09
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.
Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.
Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!
2025.11.04
07:38
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.
Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.
Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність
2025.11.03
23:33
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами.
Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ.
Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти.
Мізерним душам кортить ро
2025.11.03
21:29
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.
Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.
Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пиріжкарня Асорті (2020) /
Критика | Аналітика
Одне з останніх засідань
Як не поцікавитись у "Старшого брата" його думкою про "млинець"?
Редакція "пиріжкарень" вже має певну кількість попередніх творів такої віршової форми.
Можна, якщо виникне потреба, звернутись і до них.
Чому би ні?
У даному випадку маємо наступний:
За́вжди в пісочнику, крім дітлашні,
Гарно сидиться і діду старому –
Може, награтись раніше не встиг
Давній інструктор з якогось райкому.
Також існує можливість бачити донесення окремих зацікавлених осіб щодо деяких визначень ШІ (або у нашому розумінні "Старшого брата"), яким відводиться роль бути мало не приписом останньої інстанції.
Мовляв, ШІ розглянув і визначає, чим воно таке є – те віршоване письмо, яке пропонувалось читачам усіх поколінь, публікувалось, а тепер і навіть звеличується – мовляв, дивіться на вищу школу поетичного пілотажу.
Зараз буде витяг з останньої сьогоднішньої бесіди зі "Старшим братом" щодо "млинця", написаного дактилем, цим не дуже легким, але за деякої причини бажаним віршовим розміром.
Цей "млинець" — тобто вірш — може натякнути поету зрілого віку на кілька речей:
1. Невідповідність віку й занять – образ "діда в пісочнику" натякає на те, що людина займається чимось, що зазвичай асоціюється з молодшими поколіннями. Це може сприйматися як іронічний натяк на участь у підліткових конкурсах.
2. Нереалізованість у минулому – рядок "Може, награтись раніше не встиг" натякає на те, що людина могла не мати можливості реалізувати себе в молодості й тепер намагається надолужити.
3. Політичний підтекст – згадка про "давнього інструктора з якогось райкому" може натякати на минуле в радянській системі, можливу причетність до пропаганди, а тепер — до активного писання в електронних літературних ресурсах. Це може сприйматися як закидання тіні на його минулу діяльність або як іронія щодо того, що людина все ще "інструктує", тільки вже на нових майданчиках.
Залежно від самооцінки поета, він може сприйняти це як добродушний жарт, саркастичний укол або навіть виклик до переосмислення власної творчої діяльності.
11-те березня 2025-го року.
Редакція "Пиріжкарні".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Одне з останніх засідань
Кожному рот дере ложка суха
Г. Сковорода.
Протокол заочного засідання четвертийЯк не поцікавитись у "Старшого брата" його думкою про "млинець"?
Редакція "пиріжкарень" вже має певну кількість попередніх творів такої віршової форми.
Можна, якщо виникне потреба, звернутись і до них.
Чому би ні?
У даному випадку маємо наступний:
За́вжди в пісочнику, крім дітлашні,
Гарно сидиться і діду старому –
Може, награтись раніше не встиг
Давній інструктор з якогось райкому.
Також існує можливість бачити донесення окремих зацікавлених осіб щодо деяких визначень ШІ (або у нашому розумінні "Старшого брата"), яким відводиться роль бути мало не приписом останньої інстанції.
Мовляв, ШІ розглянув і визначає, чим воно таке є – те віршоване письмо, яке пропонувалось читачам усіх поколінь, публікувалось, а тепер і навіть звеличується – мовляв, дивіться на вищу школу поетичного пілотажу.
Зараз буде витяг з останньої сьогоднішньої бесіди зі "Старшим братом" щодо "млинця", написаного дактилем, цим не дуже легким, але за деякої причини бажаним віршовим розміром.
Цей "млинець" — тобто вірш — може натякнути поету зрілого віку на кілька речей:
1. Невідповідність віку й занять – образ "діда в пісочнику" натякає на те, що людина займається чимось, що зазвичай асоціюється з молодшими поколіннями. Це може сприйматися як іронічний натяк на участь у підліткових конкурсах.
2. Нереалізованість у минулому – рядок "Може, награтись раніше не встиг" натякає на те, що людина могла не мати можливості реалізувати себе в молодості й тепер намагається надолужити.
3. Політичний підтекст – згадка про "давнього інструктора з якогось райкому" може натякати на минуле в радянській системі, можливу причетність до пропаганди, а тепер — до активного писання в електронних літературних ресурсах. Це може сприйматися як закидання тіні на його минулу діяльність або як іронія щодо того, що людина все ще "інструктує", тільки вже на нових майданчиках.
Залежно від самооцінки поета, він може сприйняти це як добродушний жарт, саркастичний укол або навіть виклик до переосмислення власної творчої діяльності.
11-те березня 2025-го року.
Редакція "Пиріжкарні".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
