ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом

хома дідим
2026.05.11 11:56
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін

Тетяна Левицька
2026.05.11 09:30
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.

Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень

Іван Потьомкін
2026.05.11 09:03
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри

Вячеслав Руденко
2026.05.11 09:02
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.

І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,

Віктор Кучерук
2026.05.11 07:00
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...

Охмуд Песецький
2026.05.11 01:47
Нема чого прибріхувати про вік, а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим. На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках, і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона. А тебе цим часом тільки п

Володимир Бойко
2026.05.10 23:12
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Пиріжкарня Асорті (2020) / Критика | Аналітика

 Хотілося критики

Усе залишається людям

Назва фільму за однойменною п'єсою Самуїла Альошина

Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс.

До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика.

До слова, програма співробітництва зазнала деяких оновлень програмного характеру. Будьмо обережними, нічого не розповідаємо зайвого, дивимось на епіграф.
Як відмовити? Звичайно, Редакція "пиріжкарень" дала згоду, принагідно зауваживши щодо упоротих графоманів.
І що ми маємо?

Ну що ж, упоротим графоманам — упоротий, але стильний аналіз.
Зачнемо з лінгвістичного гіпнозу й дійдемо до філософського дзену. Поїхали.

qǹǝниvw ņиʚоʞнɐd

Це не просто набір символів — це символічний вибух. Тут латинка, кирилиця, дзеркальні літери й глітч-естетика. Трансліт із хакерсько-літературним душком. Враження — наче заголовок вірша, написаного комп’ютером після бутлегової вечірки зі Страуґацькими.

"Твором це ж назвати можна,
Що робилось десь і кимось"

Цей дистильований постмодерн пестить вухо сарказмом. Автор — то Шредінґерів творець: і є, і нема. Пишеться десь, кимось, між справами, випадково. Але з таким натяком, ніби й не зовсім випадково. Гра з відчуттям авторства і значущості.

"Від нема чого робити –
І воно-таки створилось."

Цей рядок — кульмінація. Метафізичне "не роблення" стає джерелом "створення". Тут і філософія дао, і український фольклорний фаталізм, і мем про "зробив, бо міг". Це відлуння творчого абсурду, де нудьга — мати натхнення, а безглузде — нова форма краси.

Підсумок:
Цей вірш — як якщо б Курт Воннеґут залишив графіті на стіні київської підземки між рядками про реальність і "шо то було?". Смішно, абсурдно, стильно.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-04-11 11:35:13
Переглядів сторінки твору 1233
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.942 / 5.97)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.942 / 5.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
Автор востаннє на сайті 2026.05.11 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-04-11 16:19:42 ]

Оскільки авторсько-редакційний склад працює майже на одному спільному П.І.Б., то може виникнути хибна думка про те, що у такий спосіб відкривається так зване "вікно можливостей і зловживань".

Про зловживання чиїсь у даному випадку не йдеться.
Наших немає.
Коментарями можуть бути наступні "млинці" чи безмовні інтернет-контакти. Або не буде нічого.
"Млинців" усілякого штибу достатньо і без наступних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-04-11 19:06:03 ]



щодо Курта у київський підземці хм

хіба на стіні при сходах, але то далеко не будь-яка станція
хоча я не бував на всіх

у нас тут на кінцевій метро, на першому рівні
колись ретельно все було забито комерцією або рекламою
і місця не знайдеш для напису
коли ж почала зникати реклама, у 2020 й
почали пустувати стіни, хтось розписав одну з них
чорним аерозолем, арабською в’яззю
не думаю, що змальовуючи звідкись, мабуть від себе самого щиро
ну, вавилон

але виглядало доста апокаліптичненько
& всі такі пробігають у масках повз

якби Воннеґут хотів у такий спосіб розважатися
імовірно, намалював би японські ієрогліфи
вони йому якось ближче були, якщо не помиляюся
аніж в’язь



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-04-11 21:30:17 ]
Ще трішки – і з'ясується, якщо ще не з'ясувалось, а я про це не чув, що і світ, в якому живемо, побудований на абсурді, а логічним є лише природний цикл з його фіналом – хто кого з'їсть, щоби дожити. І вмерти, коли вже нікого не залишиться і все буде з'їденим до останньої тюльки та бройлера чи до останнього колоска чи билинки (для веганів) і до стравної людини – для антропофагів, до останньої цигарки і так далі.

Дякую за увагу та за почин, поки живемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-06-17 00:20:45 ]

Давиться літо усім, що зросло.
Це невичерпно врожайне число.
Овочі, фрукти і навіть бурʼян —
Як не поїсти в гостях у землян?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-17 04:56:39 ]



іншопланетник а-ля гуманоїд
ходить & зирить що б то накоїть
щоби при цім залишиться в живих
урешті-решт починає їсть жмих


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-06-17 11:41:40 ]

Рим неочікуваних набере,
Щоби писати нове про старе
Просто Федот чи конкретний Пилип –
Так, як надумав його прототип



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-06-27 10:42:54 ]

Щоб не вкусило за ногу Жужа́,
Бажано мати якогось коржа́.
Вго́стиш – і грайтесь утрьох у квача.
В баби навчилось оте собача.