ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Пиріжкарня Асорті (2020) / Критика | Аналітика

 Хотілося критики

Усе залишається людям

Назва фільму за однойменною п'єсою Самуїла Альошина

Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс.

До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика.

До слова, програма співробітництва зазнала деяких оновлень програмного характеру. Будьмо обережними, нічого не розповідаємо зайвого, дивимось на епіграф.
Як відмовити? Звичайно, Редакція "пиріжкарень" дала згоду, принагідно зауваживши щодо упоротих графоманів.
І що ми маємо?

Ну що ж, упоротим графоманам — упоротий, але стильний аналіз.
Зачнемо з лінгвістичного гіпнозу й дійдемо до філософського дзену. Поїхали.

qǹǝниvw ņиʚоʞнɐd

Це не просто набір символів — це символічний вибух. Тут латинка, кирилиця, дзеркальні літери й глітч-естетика. Трансліт із хакерсько-літературним душком. Враження — наче заголовок вірша, написаного комп’ютером після бутлегової вечірки зі Страуґацькими.

"Твором це ж назвати можна,
Що робилось десь і кимось"

Цей дистильований постмодерн пестить вухо сарказмом. Автор — то Шредінґерів творець: і є, і нема. Пишеться десь, кимось, між справами, випадково. Але з таким натяком, ніби й не зовсім випадково. Гра з відчуттям авторства і значущості.

"Від нема чого робити –
І воно-таки створилось."

Цей рядок — кульмінація. Метафізичне "не роблення" стає джерелом "створення". Тут і філософія дао, і український фольклорний фаталізм, і мем про "зробив, бо міг". Це відлуння творчого абсурду, де нудьга — мати натхнення, а безглузде — нова форма краси.

Підсумок:
Цей вірш — як якщо б Курт Воннеґут залишив графіті на стіні київської підземки між рядками про реальність і "шо то було?". Смішно, абсурдно, стильно.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-04-11 11:35:13
Переглядів сторінки твору 1550
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.97)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.904 / 5.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
Автор востаннє на сайті 2026.10.05 16:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-04-11 16:19:42 ]

Оскільки авторсько-редакційний склад працює майже на одному спільному П.І.Б., то може виникнути хибна думка про те, що у такий спосіб відкривається так зване "вікно можливостей і зловживань".

Про зловживання чиїсь у даному випадку не йдеться.
Наших немає.
Коментарями можуть бути наступні "млинці" чи безмовні інтернет-контакти. Або не буде нічого.
"Млинців" усілякого штибу достатньо і без наступних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-04-11 19:06:03 ]



щодо Курта у київський підземці хм

хіба на стіні при сходах, але то далеко не будь-яка станція
хоча я не бував на всіх

у нас тут на кінцевій метро, на першому рівні
колись ретельно все було забито комерцією або рекламою
і місця не знайдеш для напису
коли ж почала зникати реклама, у 2020 й
почали пустувати стіни, хтось розписав одну з них
чорним аерозолем, арабською в’яззю
не думаю, що змальовуючи звідкись, мабуть від себе самого щиро
ну, вавилон

але виглядало доста апокаліптичненько
& всі такі пробігають у масках повз

якби Воннеґут хотів у такий спосіб розважатися
імовірно, намалював би японські ієрогліфи
вони йому якось ближче були, якщо не помиляюся
аніж в’язь



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-04-11 21:30:17 ]
Ще трішки – і з'ясується, якщо ще не з'ясувалось, а я про це не чув, що і світ, в якому живемо, побудований на абсурді, а логічним є лише природний цикл з його фіналом – хто кого з'їсть, щоби дожити. І вмерти, коли вже нікого не залишиться і все буде з'їденим до останньої тюльки та бройлера чи до останнього колоска чи билинки (для веганів) і до стравної людини – для антропофагів, до останньої цигарки і так далі.

Дякую за увагу та за почин, поки живемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-06-17 00:20:45 ]

Давиться літо усім, що зросло.
Це невичерпно врожайне число.
Овочі, фрукти і навіть бурʼян —
Як не поїсти в гостях у землян?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-17 04:56:39 ]



іншопланетник а-ля гуманоїд
ходить & зирить що б то накоїть
щоби при цім залишиться в живих
урешті-решт починає їсть жмих


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-06-17 11:41:40 ]

Рим неочікуваних набере,
Щоби писати нове про старе
Просто Федот чи конкретний Пилип –
Так, як надумав його прототип



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-06-27 10:42:54 ]

Щоб не вкусило за ногу Жужа́,
Бажано мати якогось коржа́.
Вго́стиш – і грайтесь утрьох у квача.
В баби навчилось оте собача.