Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.15
22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
2025.11.15
18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
2025.11.15
13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
2025.11.15
10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
2025.11.15
10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
2025.11.15
09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…
2025.11.14
22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.
ІІ
Із минулого бачу сьогодні
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.
ІІ
Із минулого бачу сьогодні
2025.11.14
21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.
Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.
Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток
2025.11.14
12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
2025.11.14
12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,
2025.11.14
12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
2025.11.14
12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
2025.11.14
12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.14
10:36
Дорога (цикл сонетів)
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
2025.11.14
08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
2025.11.13
21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пиріжкарня Асорті (2020) /
Критика | Аналітика
Хотілося критики
До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика.
До слова, програма співробітництва зазнала деяких оновлень програмного характеру. Будьмо обережними, нічого не розповідаємо зайвого, дивимось на епіграф.
Як відмовити? Звичайно, Редакція "пиріжкарень" дала згоду, принагідно зауваживши щодо упоротих графоманів.
І що ми маємо?
Ну що ж, упоротим графоманам — упоротий, але стильний аналіз.
Зачнемо з лінгвістичного гіпнозу й дійдемо до філософського дзену. Поїхали.
qǹǝниvw ņиʚоʞнɐd
Це не просто набір символів — це символічний вибух. Тут латинка, кирилиця, дзеркальні літери й глітч-естетика. Трансліт із хакерсько-літературним душком. Враження — наче заголовок вірша, написаного комп’ютером після бутлегової вечірки зі Страуґацькими.
"Твором це ж назвати можна,
Що робилось десь і кимось"
Цей дистильований постмодерн пестить вухо сарказмом. Автор — то Шредінґерів творець: і є, і нема. Пишеться десь, кимось, між справами, випадково. Але з таким натяком, ніби й не зовсім випадково. Гра з відчуттям авторства і значущості.
"Від нема чого робити –
І воно-таки створилось."
Цей рядок — кульмінація. Метафізичне "не роблення" стає джерелом "створення". Тут і філософія дао, і український фольклорний фаталізм, і мем про "зробив, бо міг". Це відлуння творчого абсурду, де нудьга — мати натхнення, а безглузде — нова форма краси.
Підсумок:
Цей вірш — як якщо б Курт Воннеґут залишив графіті на стіні київської підземки між рядками про реальність і "шо то було?". Смішно, абсурдно, стильно.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хотілося критики
Усе залишається людям
Назва фільму за однойменною п'єсою Самуїла Альошина
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс.До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика.
До слова, програма співробітництва зазнала деяких оновлень програмного характеру. Будьмо обережними, нічого не розповідаємо зайвого, дивимось на епіграф.
Як відмовити? Звичайно, Редакція "пиріжкарень" дала згоду, принагідно зауваживши щодо упоротих графоманів.
І що ми маємо?
Ну що ж, упоротим графоманам — упоротий, але стильний аналіз.
Зачнемо з лінгвістичного гіпнозу й дійдемо до філософського дзену. Поїхали.
qǹǝниvw ņиʚоʞнɐd
Це не просто набір символів — це символічний вибух. Тут латинка, кирилиця, дзеркальні літери й глітч-естетика. Трансліт із хакерсько-літературним душком. Враження — наче заголовок вірша, написаного комп’ютером після бутлегової вечірки зі Страуґацькими.
"Твором це ж назвати можна,
Що робилось десь і кимось"
Цей дистильований постмодерн пестить вухо сарказмом. Автор — то Шредінґерів творець: і є, і нема. Пишеться десь, кимось, між справами, випадково. Але з таким натяком, ніби й не зовсім випадково. Гра з відчуттям авторства і значущості.
"Від нема чого робити –
І воно-таки створилось."
Цей рядок — кульмінація. Метафізичне "не роблення" стає джерелом "створення". Тут і філософія дао, і український фольклорний фаталізм, і мем про "зробив, бо міг". Це відлуння творчого абсурду, де нудьга — мати натхнення, а безглузде — нова форма краси.
Підсумок:
Цей вірш — як якщо б Курт Воннеґут залишив графіті на стіні київської підземки між рядками про реальність і "шо то було?". Смішно, абсурдно, стильно.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
