ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.02 15:48
Записки дяді Жори. Записка 3. "Мої рекомендації"
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та

Тетяна Левицька
2026.05.02 14:23
Свідомість
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.

Юрій Гундарів
2026.05.02 11:35
Жан Рено заступається за наших дітей
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві

Віктор Кучерук
2026.05.02 06:09
* * *
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Остання нота
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
* * *
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра (квартон)
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
* 63 *
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Записки дяді Жори. Записка 2. Мій друг #владімірмаяковский
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Щастя це тепла зброя (The Beatles)
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
* * *
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Професор і множинність алкогольного буття
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Вибране і вибрані-2
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
За життя
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
* * *
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Мінливий
Перетворився на гадюку,
отруту вприснувши у руку,
здавалося, безпечний вуж.
Як покладатися на тебе,
моє мінливе, сиве небо,
коли метеш сніги довкруж?

Із Богом глечики побила,
бо не тому латала крила,
і довіряла я не тим.
Терпіла кривду, біль, наругу,
чекала — стане ворог другом,
бентежним янголом святим.

А він уп'яв ножа у спину,
зламав, немов суху лозину,
втоптавши в землю чобітьми.
Мабуть, запізно я збагнула —
зубиська гострить та акула,
що хоче крові між людьми!

11.02.2025р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2025-02-11 15:52:35
Переглядів сторінки твору 1063
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.600 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.681 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.02 14:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 16:59:47 ]
...присвяти нема, тож мабуть не про мене....

не творив я у житті бодай найменшої наруги над кимсь, Тетяно, можливо, це Вас і розчарує
чи, можливо, Вам би сподобалося, якби хтось творив наругу
але то був не я, перепрошую


*виходить, насвистуючи мотив із Жоржа Бізе, про серце красуні*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 18:33:30 ]
Дякую, Сонце Місяцю, за відгук! Цей вірш написала ще кілька днів тому, не викладала, бо редагувала, то ж ніякого відношення до Вас він немає. Бо мені здається, що Ви мені ні воррг, ні друг, просто віртуальний знайомий, який живе своїм життям так само, як і я своїм. Настає час, коли підсумовуєш життя згадує минуле, замислюєшся над своїми помилками і вчинками. Філософські роздуми, нічого особистого. Надуманий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-12 15:03:21 ]
Серце красуні схильне до зради - це по-перше не з Бізе, а з опери Верді "Ріголетто", а по-друге, стосовно пана Івана, Ви написали, СонцеМісяцю, що все це брехня, що робить Павлюк, я і Поnьомкін, тож за вашим прикладом я вмикаю Станіславського і Вам не вірю, даруйте, шановний пане! Ідіть, j обмовляйте де-інде.
Чудовий вірш, дорога Таню, проникливий, глибокий, вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 12:56:45 ]


Ярославе, якщо Ви вже когось блокуєте то не пишіть на заблокованих сторінках питання до того, кого заблокували

він не зможе вам відповісти, що виглядатиме так,
начебто він Вас чогось злякався

це маніпуляція

потім будете бідкатися, що хтось гидкописець і ЗЛО

але ж, хіба Ваша власна поведінка взірцева?

і це Ви ще старший мен, заслужений, в столицях мешкаєте
приписуєте собі всякі інші чесноти....

негарно якось









Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 20:06:25 ]


авжеж, заскрінив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 21:10:30 ]
Якщо те, що викладено у вірші надумане, то навіщо, шановна пані Тетяно, баламутити читачів? А якщо таке насправді відбулося, то вирішують удвох, а не загалом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 23:00:45 ]
Дякую, дорогий пане Іване! Не завжди художник пише картину з натури, тож даруйте! Що сплітає думка те і пишеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 03:04:01 ]
Пане Іване, Ви написали рецензію на рецензії попередніх виступаючих, про вірш - ані слова. Так вірш Вам сподобався чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 03:17:42 ]
Дорога Тетяно! Коли я в анонсі бачу прізвище Левицька, а під ним новий вірш, я знаю, що обов'язково треба читати. Тому що у кожному Вашому вірші є душа, серце та емоційне забарвлення. І я завжди знаю наперед, що Ваш новий вірш обов'язково відгукнеться у моєму серці. І ось вже вкотре не помилився. Тема дуже зрозуміла і до болю знайома. Скільки разів таке бувало у моєму житті: людині довіряєш, впускаєш у душу, а вона туди плює. На мою думку, це зворотня сторона віри в людей та любові до людей. Пригадалося, як Ви в якійсь полеміці згадали Ярослава Чорногуза і сказали, скільком людям він допоміг у житті, а у відповідь отримував ляпаси та чорну невдячність. Таке буває, на жаль, дуже часто. Людям із тонкою душею завжди це болить, але тонку душу не можна обміняти на товсту. На жаль. Або на щастя. Вірш вийшов чудовий. На відміну від деяких історичних постатей цього сайту я не буду займатися розбором "збігів приголосних", а скажу, що на Ваші вірші я приходжу за емоціями. І я їх отримую. А це ознака справжньої Поезії. Справжнього Поета. Справжньої Людини. Дякую Вам! Здоров'я, здоров'я, здоров'я, здоров'я, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 10:56:39 ]
Сердечно дякую, дорогий Артуре, за розууміння і чуйний відгук! Дуже зворушена тим, що зернята, які посіяв Бог проросли і моя поезія Вам подобається! Будьте здорові та щасливі, натхнення, кохані! Обіймаю!