ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Мінливий
Перетворився на гадюку,
отруту вприснувши у руку,
здавалося, безпечний вуж.
Як покладатися на тебе,
моє мінливе, сиве небо,
коли метеш сніги довкруж?

Із Богом глечики побила,
бо не тому латала крила,
і довіряла я не тим.
Терпіла кривду, біль, наругу,
чекала — стане ворог другом,
бентежним янголом святим.

А він уп'яв ножа у спину,
зламав, немов суху лозину,
втоптавши в землю чобітьми.
Мабуть, запізно я збагнула —
зубиська гострить та акула,
що хоче крові між людьми!

11.02.2025р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-11 15:52:35
Переглядів сторінки твору 529
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.508 / 6.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.590 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.01 21:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 16:59:47 ]
...присвяти нема, тож мабуть не про мене....

не творив я у житті бодай найменшої наруги над кимсь, Тетяно, можливо, це Вас і розчарує
чи, можливо, Вам би сподобалося, якби хтось творив наругу
але то був не я, перепрошую


*виходить, насвистуючи мотив із Жоржа Бізе, про серце красуні*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 18:33:30 ]
Дякую, Сонце Місяцю, за відгук! Цей вірш написала ще кілька днів тому, не викладала, бо редагувала, то ж ніякого відношення до Вас він немає. Бо мені здається, що Ви мені ні воррг, ні друг, просто віртуальний знайомий, який живе своїм життям так само, як і я своїм. Настає час, коли підсумовуєш життя згадує минуле, замислюєшся над своїми помилками і вчинками. Філософські роздуми, нічого особистого. Надуманий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-12 15:03:21 ]
Серце красуні схильне до зради - це по-перше не з Бізе, а з опери Верді "Ріголетто", а по-друге, стосовно пана Івана, Ви написали, СонцеМісяцю, що все це брехня, що робить Павлюк, я і Поnьомкін, тож за вашим прикладом я вмикаю Станіславського і Вам не вірю, даруйте, шановний пане! Ідіть, j обмовляйте де-інде.
Чудовий вірш, дорога Таню, проникливий, глибокий, вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 12:56:45 ]


Ярославе, якщо Ви вже когось блокуєте то не пишіть на заблокованих сторінках питання до того, кого заблокували

він не зможе вам відповісти, що виглядатиме так,
начебто він Вас чогось злякався

це маніпуляція

потім будете бідкатися, що хтось гидкописець і ЗЛО

але ж, хіба Ваша власна поведінка взірцева?

і це Ви ще старший мен, заслужений, в столицях мешкаєте
приписуєте собі всякі інші чесноти....

негарно якось









Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 20:06:25 ]


авжеж, заскрінив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 21:10:30 ]
Якщо те, що викладено у вірші надумане, то навіщо, шановна пані Тетяно, баламутити читачів? А якщо таке насправді відбулося, то вирішують удвох, а не загалом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 23:00:45 ]
Дякую, дорогий пане Іване! Не завжди художник пише картину з натури, тож даруйте! Що сплітає думка те і пишеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (М.К./М.К.) [ 2025-02-12 03:04:01 ]
Пане Іване, Ви написали рецензію на рецензії попередніх виступаючих, про вірш - ані слова. Так вірш Вам сподобався чи ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (М.К./М.К.) [ 2025-02-12 03:17:42 ]
Дорога Тетяно! Коли я в анонсі бачу прізвище Левицька, а під ним новий вірш, я знаю, що обов'язково треба читати. Тому що у кожному Вашому вірші є душа, серце та емоційне забарвлення. І я завжди знаю наперед, що Ваш новий вірш обов'язково відгукнеться у моєму серці. І ось вже вкотре не помилився. Тема дуже зрозуміла і до болю знайома. Скільки разів таке бувало у моєму житті: людині довіряєш, впускаєш у душу, а вона туди плює. На мою думку, це зворотня сторона віри в людей та любові до людей. Пригадалося, як Ви в якійсь полеміці згадали Ярослава Чорногуза і сказали, скільком людям він допоміг у житті, а у відповідь отримував ляпаси та чорну невдячність. Таке буває, на жаль, дуже часто. Людям із тонкою душею завжди це болить, але тонку душу не можна обміняти на товсту. На жаль. Або на щастя. Вірш вийшов чудовий. На відміну від деяких історичних постатей цього сайту я не буду займатися розбором "збігів приголосних", а скажу, що на Ваші вірші я приходжу за емоціями. І я їх отримую. А це ознака справжньої Поезії. Справжнього Поета. Справжньої Людини. Дякую Вам! Здоров'я, здоров'я, здоров'я, здоров'я, натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 10:56:39 ]
Сердечно дякую, дорогий Артуре, за розууміння і чуйний відгук! Дуже зворушена тим, що зернята, які посіяв Бог проросли і моя поезія Вам подобається! Будьте здорові та щасливі, натхнення, кохані! Обіймаю!