ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.16 23:43
* 204 *
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
***
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
Проникнення осені
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
В креветках, у сріблі…
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
Репост прозріння
       .           І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння...
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Олешки в блокаді
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
* * *
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Молитва
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
* * *
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Скрипалі
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
Стукаю, не чуєш? (The Rolling Stones)
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
* 203 *
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Гадюка
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
* * *
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Мінливий
Перетворився на гадюку,
отруту вприснувши у руку,
здавалося, безпечний вуж.
Як покладатися на тебе,
моє мінливе, сиве небо,
коли метеш сніги довкруж?

Із Богом глечики побила,
бо не тому латала крила,
і довіряла я не тим.
Терпіла кривду, біль, наругу,
чекала — стане ворог другом,
бентежним янголом святим.

А він уп'яв ножа у спину,
зламав, немов суху лозину,
втоптавши в землю чобітьми.
Мабуть, запізно я збагнула —
зубиська гострить та акула,
що хоче крові між людьми!

11.02.2025р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2025-02-11 15:52:35
Переглядів сторінки твору 1328
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.623 / 6.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.704 / 6.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.16 18:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 16:59:47 ]
...присвяти нема, тож мабуть не про мене....

не творив я у житті бодай найменшої наруги над кимсь, Тетяно, можливо, це Вас і розчарує
чи, можливо, Вам би сподобалося, якби хтось творив наругу
але то був не я, перепрошую


*виходить, насвистуючи мотив із Жоржа Бізе, про серце красуні*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 18:33:30 ]
Дякую, Сонце Місяцю, за відгук! Цей вірш написала ще кілька днів тому, не викладала, бо редагувала, то ж ніякого відношення до Вас він немає. Бо мені здається, що Ви мені ні воррг, ні друг, просто віртуальний знайомий, який живе своїм життям так само, як і я своїм. Настає час, коли підсумовуєш життя згадує минуле, замислюєшся над своїми помилками і вчинками. Філософські роздуми, нічого особистого. Надуманий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-12 15:03:21 ]
Серце красуні схильне до зради - це по-перше не з Бізе, а з опери Верді "Ріголетто", а по-друге, стосовно пана Івана, Ви написали, СонцеМісяцю, що все це брехня, що робить Павлюк, я і Поnьомкін, тож за вашим прикладом я вмикаю Станіславського і Вам не вірю, даруйте, шановний пане! Ідіть, j обмовляйте де-інде.
Чудовий вірш, дорога Таню, проникливий, глибокий, вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 12:56:45 ]


Ярославе, якщо Ви вже когось блокуєте то не пишіть на заблокованих сторінках питання до того, кого заблокували

він не зможе вам відповісти, що виглядатиме так,
начебто він Вас чогось злякався

це маніпуляція

потім будете бідкатися, що хтось гидкописець і ЗЛО

але ж, хіба Ваша власна поведінка взірцева?

і це Ви ще старший мен, заслужений, в столицях мешкаєте
приписуєте собі всякі інші чесноти....

негарно якось









Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 20:06:25 ]


авжеж, заскрінив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 21:10:30 ]
Якщо те, що викладено у вірші надумане, то навіщо, шановна пані Тетяно, баламутити читачів? А якщо таке насправді відбулося, то вирішують удвох, а не загалом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 23:00:45 ]
Дякую, дорогий пане Іване! Не завжди художник пише картину з натури, тож даруйте! Що сплітає думка те і пишеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 03:04:01 ]
Пане Іване, Ви написали рецензію на рецензії попередніх виступаючих, про вірш - ані слова. Так вірш Вам сподобався чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 03:17:42 ]
Дорога Тетяно! Коли я в анонсі бачу прізвище Левицька, а під ним новий вірш, я знаю, що обов'язково треба читати. Тому що у кожному Вашому вірші є душа, серце та емоційне забарвлення. І я завжди знаю наперед, що Ваш новий вірш обов'язково відгукнеться у моєму серці. І ось вже вкотре не помилився. Тема дуже зрозуміла і до болю знайома. Скільки разів таке бувало у моєму житті: людині довіряєш, впускаєш у душу, а вона туди плює. На мою думку, це зворотня сторона віри в людей та любові до людей. Пригадалося, як Ви в якійсь полеміці згадали Ярослава Чорногуза і сказали, скільком людям він допоміг у житті, а у відповідь отримував ляпаси та чорну невдячність. Таке буває, на жаль, дуже часто. Людям із тонкою душею завжди це болить, але тонку душу не можна обміняти на товсту. На жаль. Або на щастя. Вірш вийшов чудовий. На відміну від деяких історичних постатей цього сайту я не буду займатися розбором "збігів приголосних", а скажу, що на Ваші вірші я приходжу за емоціями. І я їх отримую. А це ознака справжньої Поезії. Справжнього Поета. Справжньої Людини. Дякую Вам! Здоров'я, здоров'я, здоров'я, здоров'я, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-12 10:56:39 ]
Сердечно дякую, дорогий Артуре, за розууміння і чуйний відгук! Дуже зворушена тим, що зернята, які посіяв Бог проросли і моя поезія Вам подобається! Будьте здорові та щасливі, натхнення, кохані! Обіймаю!