ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08

Анна Лисенко
2021.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика / Мистецтвознавчі розшуки

 Чи варто безпосередньо воювати із Сауроном?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-01-20 14:14:54
Переглядів сторінки твору 1040
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
АНТИПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2025.07.14 20:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-23 21:28:49 ]
щодо ролі критика яку мені ставлять у провину...

я не збираюся бути критиком
критик нмд, в хорошому розумінні, це особа із достоту поважним культурним багажем -
але, це дуже важливо -
СТОРОННЯ особа

яка читає & співставляє свій естетичний досвід
із прочитаним, і пише про свій досвід у світлі прочитаного

мені таке не світить, я надто пов’язаний із авторами ПМ всяким минулим

і мені трохи шкода, але як є

бачити мене в ролі якогось-там зоіла, це, звісно, дуже комічно





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-23 22:09:42 ]
А ось мені діватися від цього нікуди. )
Довгий час мовчав, поки писалися прозові романи, наразі пауза, чи сповільнення цього процесу, тому і більша активність тут.
І справді, повертаючись, стільки руїн помічається, передусім - особистих. А ще й війна...
Але маємо йти на світло, а не в протилежну сторону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-24 08:05:50 ]
на диво, все не так вже й погано
нові користувачі реєструються, деякі навіть чому не перспективні
перехідна фаза у багатьох, бо ж переосмислення чимало
й переоцінка яка шалена всяких цінностей

але сайт живе, на відміну від багатьох типу подібних
хоч насправді нема подібних
всі, хто тут лишився, знають це

і в цім Ваша велика заслуга, і звісно, велика праця

& всякий невимовний надалі уклін Вам за все





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-24 10:38:32 ]
Дякую за цю заувагу. Мені самому дивно, як це все стається. Чимало народу вже розійшлося світами, чимало ще поруч. Все, як в житті, й це попри те, що адміністрація не надто переймається необхідними речами, навіть пустила на тривалий час на самотік всі процеси. Коли в мене в 300 літровому акваріумі вдома сталася подібна ситуація, то там такі крокодили залишилися на дні! А тут - просто найстійкіші і вічно юні.
Між тим, сторінки сайту написані старими форматами, як той же стандарт PH5, фактично - для колишніх систем. Чи матиме це значення в найближчому майбутньому - побачимо.
Тож все старшає, і подібне старішання мало би тиснути на юних авторів, котрі приходять сюди зі своїми природними амбіціями, аби дізнатися, що все подібне вже колись було і досі існує. І часто на досить високому рівні, досягати і розуміти який неохота. Звідси і інші форми заперечення, боротьби. Та й старші колеги не завжди прагнуть сприймати щось інше, хоча саме в їхніх руках (поглядах) і рейтинги і народні, і так звані "редакційні", що відкриває новим користувачам доступ до анонсування на головних сторінках. А відтак і інші тонкощі...
Одним реченням, маємо цінити відмінності один одного, бо тільки так життя торкатиметься нас . )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-03-19 06:09:57 ]
о, життя забира своє, що би ми не протирали собі тут

для мене, генерально, особисто якось так, інтимно навіть

все є бажаним, все є жагучим навіть часто, і не винятковим часом, але здебільшого

проблема, як я її поступово осягаю, це гордість
може, і гординя

той, хто приходить до нас, часто-густо є уже зневіреним
десь-інде

& вона/він не приходить такий безневинна/безневинний

але у травмі й болю й упередженнях якби etc. pp.
необов’язково то все є усвідомленим, зусібіч

але весь цей потяг, уся ця жага

вони все ще є

власне, мене ось цей факт саме, зворушує
& я розмислюю про життя й смерть, але
є щось природніше

як-от ті всі паростки усюди-усяко, вони є, вони живі

і ти говориш собі, дурня, попереду ще морози
й війна еге, і апокаліпсис, що завгодно, фініта всяка

але вони, ті паростки, вони

живі






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-03-19 06:24:46 ]
але, із іншого боку (авжеж авжеж)

ми споглядаємо & за квітом зла

атож, із цікавістю, бо

він часто-десь доволі мистецький о так