ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув

Артур Курдіновський
2025.09.12 05:59
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.

І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,

Віктор Кучерук
2025.09.12 05:41
Темно і глухо навколо,
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.

Володимир Бойко
2025.09.11 22:58
Кому потрібен світ без тебе -
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.

І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя

Пиріжкарня Асорті
2025.09.11 22:15
дива з вівса суха солома різка токсин в гаю гриби плуги чужі що страх узяти якщо з воріт а вже заслаб стіна товста панель основа своя зігрій і на верстак і квітку щоб на скотч узяти one day однак осот не квітка рак не риба вона це фіш носій ік

Борис Костиря
2025.09.11 22:14
Спадають останні хвилини
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.

Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.

Євген Федчук
2025.09.11 18:08
Степ широкий. Вітер степом по траві гуляє.
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп

Сергій Губерначук
2025.09.11 17:51
Сонцем калюжі висмоктав
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!

Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,

Артур Курдіновський
2025.09.11 17:08
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.

До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,

С М
2025.09.11 12:14
ей! ей! ей! ей
колір небес пекельно багряний
чий то дім палає дотла дотла
он отам

друга я спитав ”о звідкіля цей чорний дим?“
він же: кха! – і чуєш каже ”те гадаю мав би сніг
піти“

Віктор Кучерук
2025.09.11 07:57
Це точно, що ви не побачили,
Від справ відволікшись на мить,
Що сад гілочками тремтячими
Уранці від стужі дрижить?
Це правда, що вам ще не чується,
Як в’є вихиляси нуда, –
Як осінь шурхоче по вулицях,
А літа – притихла хода?

Борис Костиря
2025.09.10 21:41
Гасла стають антигаслами,
а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,

Іван Потьомкін
2025.09.10 21:09
И если я умру, то кто же
Мои стихи напишет вам,
Кто стать звенящими поможет
Еще не сказанным словам?"
Анна Ахматова

"тим,які виживуть після пожежі мови...
і золотою золою впадуть за рогом...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Пиріжкарня Асорті (2020) / Рецензії

 Архів

Те, що впало, не пропало

Стівен Кінг заперечує

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-06-18 14:52:24
Переглядів сторінки твору 666
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.688 / 5.5  (4.612 / 5.94)
* Рейтинг "Майстерень" 4.688 / 5.5  (4.612 / 5.94)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 22:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-06-19 11:24:52 ]

Співробітники служби ВАД, певно, не вважають, що бажано інформувати чергові вахти. Ми ж, якщо спиратись на це припущення, вахтери.
А це ж не так. Не вахтери ми, ні.

Так у колективах і виникають інтриги, викликані утиском інформації.
Та попри такі от негаразди, вахта побачила і ось – і відреагувала, бо побачила свої рядки, винесені до цитування жирним шрифтом.
А там ще і творчі напрацювання нашого партнера – холдингу, в якому працюють штучні інтелектуали.

Скоріше за все, як хотілось би думати, негативна енергія, генерована рецензованими творами, здатна перетікати туди, куди її не просять.

Куди котиться світ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-06-19 14:49:36 ]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Федір Паламар (Л.П./Л.П.) [ 2025-06-20 01:37:55 ]
Ех-ех-ех. Ви пишете такі тексти, що я й не розумію про кого йдеться. завжди було погано в мене з інтерпретацією загадок і розгадуванням ребусів. Не зміг оцінити належно цей допис, бо ні з чим порівняти, так би мовити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-20 05:52:00 ]



мислю, іронічність публікації полягає саме в її складночитабельності
адже і сам заархівований матеріал стосується всяких складних матерій
мабуть того був видалений/вилучений і потрапив до архіву
кому потрібно, той може звернутися із пошуком за ключовими словами & щось відслідкувати
знайти собі т.б.м. ситуативну перлинку в купі компосту

адже ні самі дописи, ані відповідні зауваження, ані коментарі не являлися натхненним витонченим
поетичним якби продуктом

то все важка й не сильно подячна рутина, та часом вона необхідна




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-06-20 22:34:42 ]

Якщо сидіти, скажімо, на одній з трибун, перед якою на прямокутнику футбольного майданчика розгортається хай не боротьба за першість, а лише якась і чиясь товариська зустріч, а ти весь час "випадаєш", щоби закурити, "зависнути" в мобільному Інтернеті, подудіти в дудку тощо (водночас у думах про своє etc), то відповідним буде і сприйняття футбольних реалій того чи іншого тайму.

Системний або тупо зацікавлений підхід до перегляду даного священнодіства чи будь-чого іншого з того, що робиться, є на ⅞ запорукою того, що ти "в темі".

А якщо вже ти "випав" (займенник "ти" не має прямої цілеспрямованості, а радше за все, є просто чинником, який об'єднує всіх – і випадаючих, і тих, хто тримається нитки живого життя), то питай сусідів по трибуні – мовляв, а що було?

От і гарно.

З Головного офісу "Пиріжкарень" надійшла подяка.
Завтрашній день оголошений як вихідний.

Відділ культури почав його ще значно раніше.
Ну що ж – на те вони і офіси, щоби "планктони" та пліткарі про все дізнавались одними з перших.
А це вже і ми.