ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші

 Альбукерке (Neil Young)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-06-29 17:16:15
Переглядів сторінки твору 98
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.951 / 5.5  (4.924 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.951 / 5.5  (4.924 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.01 17:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-29 17:34:08 ]
Хочеться іноді цієї незалежності. А коли її отримуємо, через якийсь час хочеться назад в рутину. Таке замкнуте коло...
Дякую за чудовий переклад!

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./Л.П.) [ 2025-06-29 18:05:53 ]



дякую, так само . . . .

Нійл Янґ персонаж мабуть навіть
не сильно заглиблювався, але навіть на позір, там-таки наявна якась травматика
& суперечливий характер, і гороскоп у свому роді

цілком імовірно, що більш-менш гармонійні особистості не дуже прагнуть тої сцени
щоби потім шукати від неї незалежності, хоча якщо приблизно оцінювати повоєнне покоління середини минулого століття
то вони якось простіше до цього ставилися, чом би і не кар’єра
щось таке, як люди на переході ХІХ і ХХ століття часто йшли в художники, чому би ні

тепер це все звісно генерує ШІ, і ніхто вже не хоче такої кар’єри



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-07-01 00:33:26 ]
Безперечно, творчі люди загалом більше невротизовані, ніж інші, але й серед робітничих та ремісничих професій вистачає травми ( не фізичної, звісно). Та коли сцена - ремесло, то від неї хочеться втекти так само, як від верстату чи з офісу. Це всім притаманно, я гадаю.
ШІ ніколи не згенерує чогось шедеврального. Це здебільшого середнє по базі даних і поки що досить криве.
О, згадав одного австрійського художника початку ХХ століття. Краще б справді живописом займався)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./Л.П.) [ 2025-07-01 09:08:29 ]



"Tonight’s the Night" досить нетиповий студійний альбом щодо звучання
записаний наміром нашвидкуруч, задля спонтанності & "сирості" (rawness)
– антиперфекціонізм у свому роді, як арт
пісні на теми залежності, блюзу, смерті, оплакування близьких друзів-музикантів
котрі надто рано загинули через зловживання героїном, розставання із минулим
але ось, тим не менше, "Альбукерке"
річ, котра у власний спосіб заперечує зазначену музичну контекстуальність
ну і меланхолійна атмосферність, звісно, доповнює мінорність усього дійства

я не певний, що тут йдеться саме про вигоряння
це є подорожній настрій, радше кантровий, аніж рок-н-рольний
& сам Янґ, хай відомий нонконформіст, усе ж таки прагне відстоювати
відвоювати якесь-ще життя
та й виступає досі, що би там хто не думав, хоч йому вже 79
щось не віриться, що його можна якось зупинити)