Якщо широко, так би мовити, розводити руками – як від розпачу, так і для узагальнень, то я би сказав, що знаходимося ми в історичній добі профанацій. Профанацій як святих почуттів, так і матеріальних об'ектів уваги і навіть поклоніння, до яких можливо доторкнутися не лише словом.

"Електрична жінка" у пісні тих часів vs проти гумової часів сьогоднішніх. Перша метафора сприймається у символічному ключі значень, а щодо другої – самі можете знати з преси etc, що воно за таке.
У пісні Дж. Гендрикса ця "Electric woman" переносить слухача до містичного світу такого от
уявного "Electric Ladyland", в якому панують свобода, музика творчість. Це справді, на мою думку, потужні символи, якщо мислити категоріями як явища, так і рисами, характерними для виконавця, так і епохи.

Щодо самого перекладу:
– ритмічно адаптований, а не буквальний зі збереженням психоделічної атмосфери;
– як оригінал виглядає, я би сказав, мрією неонового світіння, так за схожістю барв і Ваш переклад;
– якщо крім мене і Вас хто-небудь з інших читачів відчув авторське музичне запрошення до тієї магічної землі, то більша частина Вашого самозавдання (а Ви розумієте, яка велич оригіналу і напевне передбачили обсяги Вашої роботи ) виконана.

За умови Вашої згоди адаптивний переклад може бути розглянутим на розширеному засіданні колегії у Головному офісі "Асорті Пиріжкарень", після чого відповідний протокол набуде чинності.

Дякую за увагу.