Цілком згоден.
Демократія - фігня.
Редактор є редактор.
І правила слід поважати.
Але й "звіряток" шкода...

Правила, звичайно, потрібні та, чесно кажучи, складно зрозуміти у чому все ж полягає основна проблема з оцінюванням... Кожному автору цікаво знати як цей чи інший твір сприймається читачем... Та, мабуть, важко буде повністю побачити картину цього сприйняття без свободи висловлювання і оцінювання. Тобто, на мою думку, саме поєднання емоційно-схвальних відгуків зі справедливою критикою надає натхнення до подальшої творчості і ніяк не протирічить основній ідеї сайту...
Що ж до коментів поряд з оцінкою “геніально”... То, напевно, вже сама оцінка свідчить про те, що даний читач вважає певний твір досконалим зразком найвищої поетичної майстерності... До цього просто важко щось додати...
Дякую за увагу
Марта Шуст.

Сайт у нас специфічний - Поетичний
Шановна Марто, кожен із нас може розуміти "свободу" якось по-своєму. Адміністрація розуміє "свободу", не як вседозволеність, а як один із божественних атрибутів Творця. Людям дано тільки безкінечно пізнавати цю свободу.
В такому контексті людська свобода діянь містить і відповідальність за ці діяння. Отож, дехто відповідно своїм діянням і відповідає. Довкола нас безліч безвідповідальних ресурсів. Чому ж притискати таку рідкісну нашу відповідальність?
На інших ресурсах головна редакція не відповідає за діяльність і публікації авторів, а в нас - відповідає.
Стосовно ваших зауваг, шановна Марто, виникає тільки одне питання, - яким чином автори, які не дуже розуміються (і ще не багато вміють) у предметі Поезії, можуть оперувати найвищими оцінками? Чому ті автори, які на голову, чи на десять голів, вищі наших звичних "емоційних порушників" - зрідка ставлять і тільки "5,5", інколи "6", і не вище?
Ви праві, Марто, зважені схвальні відгуки за наявності у творі хороших поетичних ідей потрібні, але без надмірностей. А то в нас є користувачі, які все на світі називають геніальним, забуваючи, що сайт у нас специфічний - Поетичний. Так чи інакше, ми тільки на початку свого шляху, того шляху, на якому кожен з наших авторів зможе свою творчість бачити більш-менш об'єктивно. А тому, без диктату Вміння над невмінням - не обійтись.

"...яким чином автори, які не дуже розуміються (і ще не багато вміють) у предметі Поезії, можуть оперувати найвищими оцінками?.."

Одного разу, до досить відомого в писменницьких колах, критика підійшов ображений автор:
"яке право ви маєте писати такі критичні зауваження, коли самі нічого путнього не написали?"
На що була отримана відповідь:
"за все своє життя я не зніс жодного яйця, але краще за всяку курку розуміюся у його смакових якостях".

Ніхто не ставить під сумнів право редакторів робити критичні зауваження і ставити відповідні оцінки. І це абсолютно правильно. Той холодний душ потрібен, щоб охолодити невміру гарячих. Я сам вдячний редакторам за те, що видалили кілька занадто відвертих коментів за які потім було соромно.
Але, всеж, дайте початківцям можливість виплеснути свої емоції. Те, що хтось не вміє співати, не означає, що він не може оцінити гарної пісні.
Перший захват від самої присутності на самвидаві минає. Приходить нормальний, діловий настрій.
Дуже емоційні автори, з часом, заспокояться.
А як ні...
Просто робіть свою справу так, як ви її й робите.
Така вже наша доля - марати папір і ображатися на редакторів. Не ви перший зіткнулися з ображеністю підлеглих. Та "тримайте марку" й надалі, і незважайте на наше скиглення.
А вас, шановна "писацька братіє", закликаю не зберігати довго тих образ у серці. Все мине...
мине і це! Пишімо гарні вірші. Тоді й опоненту буде чим "рота заткнути", і перед собою соромно не буде.
І закриймо цю тему.
Успіхів всім (не у суперечках, а в творчості).
З повагою В.З.

Сьогодні "прощена неділя".
Пробачте, Христа Ради, й мене (якщо десь, колись, щось - не так).
Всіх зі святом.
Бувайте здорові.
В.З.

Так як питання було поставлене до мене, то я також повинна була б щось відповісти. Та краще ніж це зпробив пан Володимир Замшанський мені мабуть не вдасться. Повністю підтримую...
Так само як і побажання
"Успіхів всім (не у суперечках, а в творчості)."
З повагою
Марта Шуст

І справді, кращого, за запропоноване і здійснене вами, шановні колеги, і не придумаєш.

У цю світлу Прощенну Неділю долучаюся до сказаного вами і перепрошую за ті аспекти своїх дій, які могли вас, авторів і читачів нашого "Самвидаву", образити. І, звісно, в пам'яті моїй немає жодних похмурих згадок. :)

Нині гарний і великий день, день Прощення і, як виявилося, Прощань...
Я з самого ранку прошу вибачення в усіх своїх друзів, знайомих і колег. Хочу перепросити і тут, у Поетичних Майстернях, якщо я колись когось образила.
Сьгодні – прощена неділя.
Сьогодні – миримось усі.
І чисте проростає зілля,
В очищеній моїй душі...:)

Щиро
Оксанка Яблонська (Оленка Прекрасна) ;)

Кожен наш користувач може, наприклад, на цій сторінці привести грубі коментарі того автора, котрий потребує тимчасової, або постійної санації.
Обсудити це питання публічно.
Як на мене, публічне обговорення найкраща річ.

Критусе, ви пишете: "... затримався через одну відому на ПМ "творчу особистість" відому своїми людиноненависницькими віршиками чи антисемітськими уподобаннями. Власне мій псевдо це якраз індикатор-фасилітатор загострення цього питання. Реакцію Ви бачили. Шкода, що Редакція замість того, щоб видаляти пости цього псевдогероя не показала йому на двері. Ці "колії" і "патріоти" завдавали і завдають великої шкоди іміджу України і українцям. Але якщо ПМ позиціює себе як широкоформатний ресурс включно з марґіналами, то це власна справа його Власників та Редакторів, які появу нашого "Героя" ототожнили зі свіжим вітром, так власне виразилася Лариса Вировець..."

Я повністю згідний, що такі -"людиноненависницькі віршики чи антисемітські уподобання..." в жодному разі не повинні проростати на нашому ресурсі!

Але це спільна проблема, самостійно редакція будь-яку кризу не подолає.
Давайте про це говорити і виносити публічні рішення - адміністрація буде їх втілювти в життя.

Можливо ви праві - але де той кордон, між допустимим і недопустимим.
Я не кажу, що рішення перекладається на інші плечі - адміністрація здатна вирішувати проблеми.

Але потрібен діалог всіх зі всіма.

З відкритою розмовою на сторінках тих творів, які так чи інакше порушують певні моральні устої?
Як це відбувається на сторінці Бориса Щавурського
http://maysterni.com/publication.php?id=19557

Можливо потрібно спробувати починати із чистого листа - видалити всі гостро конфліктні публікації?

Це ж не театральне дійство: змінили костюми, акт другий. Публікації можна знищити, але що це змінить? Люди ж від цього не зміняться, і їх погляди теж. І все одно десь да прорветься, тільки в більш завуальованій формі. Але, Редакціє, "вам "шашечки или ехать"???

1. Гроші ми відкидаємо :)
2. Особистостей не відкидаємо, спершу спробуємо домовитись - внести відповідні пункти у правила, і традиції. І чітко діяти за буквою "закону". :(

Обговорення не мають змісту, якщо згідно з ними не робляться орг.висновки.
А ми якраз, я так розумію, збираємось робити орг.висновки.

Отже - першим пунктом, пропоную наших шановних авторів подати URL адреси тих - недостойних ресурсу публікацій, які є сенс видалити, і схожі на які - ніколи не повинні у нас з'являтися.

Адміністрація спеціально не передбачила прямої можливості визначення авторів за їхнім IP. Вважаючи, що творчі процеси, це певна таємниця, і не бажано адміністрації в такі речі залазити. Але можливо, є необхідність програмно відслідковувати одне IP у різних авторів? І забороняти таке при реєстрації?

Чому одразу забороняти? А якщо дійсно у людини дві чи більше сторінок? От як, скажімо, Зені тоді бути? Або Михайлу Ситнику, яким опікується Юрій Лазірко? (Юрчику, ти не проти побути прикладом?) Новий комп купувати під кожну сторінку? Я не зовсім розумію суті претензій деяких авторів і сенсу ЗАБОРОНИ. Щось це пахне радянщиною :-(

Ось бачите, Любо. Значить на машину цю роботу не звалиш. А може тоді просто потрібно відкрити IP? Щоби кожен бажаючий міг у світлому майбутньому за бажання просто побачити IP кожного автора?

А також слід до IP вимагати довідку про доходи, групу крові і останній рентген? А ще непогано знати про регулярність ... чуттєвих контактів кожного автора. Чого ні?! Володю, НАВІЩО? Одне просте питання.

Не знаю, Любо, до недавніх часів я був упевнений, що це без потреби. Може й зараз не потрібно. Бо знання таки рідко буває нам корисним, воно ж бо вимагає діяльної реакції - взнав і зробив. Не певен, що "зробив" - так легко. Так що тільки радимося, досліджуємо це питання...