ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Земля. Небо. Каміння




Найвища оцінка Анатолій Мельник 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-15 17:24:49
Переглядів сторінки твору 4526
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.081 / 5.75  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.621 / 5.25  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 17:38:20 ]
Ух, Варцю! Оце моє. Це те, що треба! Це супер! Аж страшно за тебе стало, чи небо не образиться. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 17:43:00 ]
Дякую, Іване)))
Дасться знати;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 18:01:44 ]
Варіант із пір"ям-подвір"ям був кращий, ІМХО...Варто було тільки додати згадку про храм :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 18:24:07 ]
Грішами на грудях - сподобалось! І вірш цільний
и сильний! Варя, Ви чудо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 18:55:42 ]
Отак Варця постраждала від чужої війни :) До речі, то дуже спірне питання: чи бездушне каміння?
Мала, щось мені двічі Небо не того... здається не зовсім виправдано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 19:00:07 ]
і "намуляли очі" - як на мене, дещо не звучить у цьому контексті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Василенкова (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 20:23:12 ]
Гарний вірш, спасибі, за те що пишете))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 22:35:23 ]
Дуже сподобалося)
Чорнявка права на рахунок повтору слова "небо".
Можливо в першому випадку "Зверху...", "Густо..",
"Щедро...".
Також я б змінив "що нас..":
"Всі ми тільки вигнанці, котрИх не вподобало Небо"
(цей варіант тільки для прикладу, бо там дискусійной наголос в слові котрИх)
На мій погляд, не слід путити грішне з праведним)))- "дідько" зайвий перед списком богів:
"Тих богів так багато - Мокоша, Меркурій і Геба",
хоча, безперечно, втрачається колорит.

"Нам лежати гріхами на грудях землі"- фантастично!
Мелодійно і легко читається,все дуже образно.
Супер!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-16 06:32:48 ]
Варунь,
Відчуваю прогрес у Твоїй творчості - так тримати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-16 09:06:05 ]
Згідний з паном Тарасом. Замість фрази про "дідька" - пропоную щось на зразок "там Богів забагато:". А в цілому досить злобно та сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 09:12:02 ]
Анатоліє, дякую))
Чорнявко, небо прибрала, дякую))
Вандо, виганяють з неба за щось, саме тому оте муляння вважаю тут доречним;)
Катерино, дякую (у мене так доню звуть)
Тарасе, змінила, дякую! Але оте "до дідька" лишу, бо загальний зміст дозволяє.))
Юрцю, любий, твоя похвала для мене надзвичайно важлива, бо дуже тобі довіряю!
Олеже, дякую, але мабуть лишу))
Цьом!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Христина Лисюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-16 09:57:54 ]
Бачиш, Варю дивно воно...а цей вірщ мене не пре. Мабуть тре звідси йти, а то лише людям настрій псую. І в думках конфронтую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 09:59:27 ]
Мені не псуєш, добре, що правду кажеш!
Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 11:30:12 ]
Я прислухалася до голосу розуму і порад Вандочки і внесла зміни)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 11:43:13 ]
Як на мене, мабуть, найкращий вірш, із усіх останніми днями читаних на сайті. Можливо, через близькість теми. Але, може, він не зовсім завершений? Хочеться продовження. Мені здалося, перша строфа сильніша за другу... об'ємніше. Вона не обмежена якоюсь конкретною релігією чи ідеологією, а друга - трохи є...
Упс! Малюсіньке зауваження: може, "проростуть ковилами"? можливо, "ангельським пір'ям", а не "пір'я"?!
Дякую, Варваро, за глибину відчуттів!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 12:12:57 ]
Вікторіє, в початковому варіанті і бвло "Проростуть" , але порадили змінити, помилочку вже виправляю. ДЯкую!!!
З теплом, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-17 17:35:40 ]
Я подумаю;)))))
Цьом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-24 11:51:41 ]
Не зовсім зрозумів побудову передостаннього рядка, але загалом - дуже вартісний твір.