ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
На рученьки хоче
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн

Юрій Лазірко
2026.10.23 17:23
Се-Ля-Ві -- у іспанських ритмах
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.

Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,

Ігор Терен
2026.10.23 17:21
Оптимістичні акорди драматичної комедії
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.

А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.10.23 14:20
В зелених дредах…
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Гуманізм і людяність
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Артур Сіренко
2026.10.23 11:02
Пастух-віщун
Буденність відходить
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
* * *
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Amoretti. Сонет LXV (переклад з Едмунда Спенсера)
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Королева Осені
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

Іван Потьомкін
2026.10.22 21:12
ЖОРСТОКА ПЛАТА ЗА СЛОВА
Щоб вирватись із лещат бідноти, пішов у гладіатори Шимон бен Лакіш. На розвагу імператору й вельможам із криком «Аve Caesar! morituri te salutant!» не раз ходив юдей і сам на смерть, завдавши смерть товаришу. Зрештою, набридло юнакові це ремесло І б

М Менянин
2026.10.22 20:59
Оазис* (Схід Українського Сонця)
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
Штин-Фу (Frank Zappa)
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
***
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр денного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Операція «Разгрузка» (червень 1941 року)
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Незафіксоване в кадрі
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Getto
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-04-20 12:54:17
Переглядів сторінки твору 15909
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.540 / 5.54  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 4.544 / 5.56  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-04-20 13:12:55 ]
"У повітрі присмак брому". У чашці чаю теж. А потім нестерпна печія.
"Комендатура", "Перші патрулі". Здається це не зовсім про гетто. Більше схоже на українську армію строковиків. Присмак брому - і досі моторошно, як згадаю.

Напрям від воріт -
Долі відворіт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 13:15:54 ]
дякую, Максе. це, швидше за все, таке собі літературне гетто, чи осіннє. тобто певна ізоляція... чи самоізоляція. щось таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-04-20 13:19:37 ]
ЯБЛУЧНИЙ, -а, -е. Прикм. до яблуко. // Вигот. з яблук, з яблуками. ** Яблучна кислота – органічна сполука, яка міститься в яблуках та інших рослинах і використовується в харчовій промисловості.

ЯБЛУНЕВИЙ, -а, -е. Прикм. до яблуня. // Якого виділяють плоди та цвіт яблунь (про запах). // Який складається з яблунь, має багато яблунь. // Зробл. з деревини яблуні. Яблуневе топорище. 2. Уживається як складова частина деяких зоологічних назв, термінів. Яблуневий

Яблучні погроми - погроми яблуками. Правильно, але словосполучення дикувате якесь.

Щиросердно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-04-20 13:23:19 ]
"Сонце збочило тортури
в напрямку вина".

"І куди б з вина не йшов ти,
всюди варта рим".

А, тепер помітив. Сорі за квапливі висновки.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-04-20 16:01:23 ]
Ой, ні... Лише нещодавно розливалась думкою по дровиняці щодо доцільності пояснення автором типу: а што же я імел ввіду... Щиро - справа, мабуть, потрібна, бо налагоджує місточки між реальними людьми у реальному часі, бо наближує високу поезійну образність до приземлених (отак:) побутових реалій, на яких переважно і ведеться зациклення нашого образного мислення, але ж, але... Ідеї творів, справжніх творів (невмілий реверанс в бік власника сторінки:) - є простір, є справжній полігон для випробування і розширення нашого (нехай краще обособлено - мого) власного образного мислення. Тому, в черговий раз приходжу до свого ж висновку (в цьому, певно, є щось шизофренічне:), що митцю необхідно виховувати читача (мова йде, звісно ж не про публічні лекції посеред площі з подальшим втручанням людей в білому:) + нам всім, як читачам, треба займатись самовихованням.
Глибинну поетичну ідею автора не можна пояснювати, бо це певною мірою спрощує сприйняття... :(
Ой, знову потекла думкою по дровині... Ех, мабуть, іноді таки краще жувати :)
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 18:57:22 ]
Ніко, навіть не буду сперечатися - приблизно все так : будь-які пояснення дещо руйнують образи і нівелюють написане до рівня розжованого. але, коли є прямі питання, автор має на них відповісти, бо уникнення діалогу віддає неповагою до читача, а більшу частину часу - всі ми читачі. звичайно ж, читач має самовиховуватись, і будь-який вірш - це, в першу чергу, шлях до власних алюзій, переживань, самодосвідів. немає значення що хотів сказати автор - має значення що з цього всього виніс ти. все так. але й дистанціюватись від читача на таку відстань, що він і розгледіти тебе - зірочку! - не може, це певний снобізм. інша справа, що пояснення, якщо в них є потреба, можуть бути такими ж творчими, як і сам текст. хоча, це тема-тем! тут не одну дохторську можна захистити ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-04-21 23:07:04 ]
Власне, я це і мала на увазі, просто у вас вийшло висловити мою думку краще, ніж у мене. гааарно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 16:22:19 ]
Люблю яблучну тему, Сергійку. Яблука - гріхопадіння, яблука - вина - війни... далі знову яблука, яблучні вини, картаті кілти, римована варта і вартовані рими...
А це таки голод на увагу. Багато слів - завжди від голоду, тому і хочеться яблук, або яблучного вина. Останньо - більше, бо той голод мало чим іще виходить притишити;)
Дивлюсь, хитруєте: слова вам покірні, тому не буде ні колів, ні довбні. Точно не буде:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 19:03:33 ]
привіт, Марійко! а ви вдумлива читачка, ще й гостра на око:) яблука - тема невичерпна... не те щоб хитрую, зі словами ні в чому не можна бути певним, щиро, а з тим що стоїть за словами - і подавно. і тільки-но ти вдав що ця стихія тобі підвладна, як одразу опиняєшся в такій ситуації, коли ти - практично ніщо. і я це серйозно.
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-04-20 18:09:55 ]
Один поет ( не буду вказувати пальцем) сказав, що щукати смисл в поезії - значить губити її.Ніхто не шукає смисл в класичній музиці, а слухає її.Отак і з деякими віршами - просто подобається і все, на слух.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 19:10:06 ]
привіт, Вячеславе! практично згоден з цією "технікою" споживання тексту... є щось вище за сам вірш, от воно й тримає пальці на горлі: то стисне, а то попустить... :)
дякую за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2008-04-20 18:41:58 ]
Цю поезію Сергія, як, практично, й більшість інших (якщо не всі),навіть не вдаючись до нудних, розлогих і,як на мене, зайвих коментів, можна було б назвати прекрасною. Якби автор був жіночої статі. А в нашому випадку - це поезія сильна. Куди не кинь оком - і художній бік (такі свіжі образи - доволі неординарне мислення-бачення автора), і тематика (завжди актуально- бажана), і талановита ретрансляція навколишньої (і не завжди ) дійсності. Словом, уявляється автор із словом у душі, як із пером у руці: впевнено, вправно, напрочуд оригінально і аж ніяк неповторно. І навіть якщо хтось наважиться повторити висловлене (на власний чи авторський манер), все одно вийде переможеним, оскільки письмо Татчина починає нагадувати справжнє мистецтво (згадаймо роботи да Вінчі: й подосі ніхто не зумів досконало відтворити його творчої техніки).
Ось такий пафос Про Якісне Слово...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 19:39:31 ]
навіть не знаю що сказати... дякую за першу половину реци - зважено, конструктивно, в міру солодко :) а от пафосом ви мене просто-таки вклали на обидві лопатки (задирає носа, ходить - під ноги вже не дивиться, тому спотикається, але моментально відновлює рівновагу і скоса поглядає в дзеркало, чи файний образ:) дякую за мармелад.
взагалі-то, якщо серйозно, занад-то схвальні відгуки роблять з автором ось що: кожен послідуючий вірш має бути все кращим, не гіршим - як мінімум, це хоч трохи, а (несвідомо) лякає, бо сил може не достати... хоча, з іншого боку, я ніколи не ставив вірші вище самого життя, а тому римую розслаблено: пишеться - пишу, не пишеться - не кусаю лікті. такий от ліричний відступ...
(вмощується ближче до дзеркала і витатовує на плечі "оволС енсікЯ", відходить, роздивляється - гарнюньо!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 19:45:13 ]
Не жме в плечах? :)))))
А ще гарнюньо оце: "овтцетсиМ єнжварпС" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 21:10:58 ]
б"є себе по лобі, кидається до дзеркала вдруге, але дорогою замислюється і спиняється... так, плече...плече... може яке інше місце, щоб було читабельніше...так, голова - нє, груди - нє, живіт - нє... о! але для цього потрібна система дзеркал, одним не обійдешся... не зробити б помилку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 21:22:21 ]
система дзеркал - коварна штука... все збільшує, подвоює, потроює... впораєтесь? це ж яка відповідальність! (розбиває одне дзеркало) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:21:23 ]
подв-в-в-воює...(тремтячими руками складає докупи уламки)... потр-р-р-ро-оює..є...(вимащується клеєм)... (оглядається - чи ніхто не бачить, і розглядає себе - збільшеного! подвоєного!! потроєного!!!)... уявляє себе суцільно татуйованим!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:27:21 ]
раптом відчуває, що подвоїлось і потроїлось не тільки... але і руки... тепер він нагадує собі суцільно татуйованого Шиву... який на уламках дзеркал розпочинає напівшаманський танець... а руки (всі шість) роблять щось своє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:33:34 ]
головне що потроїлось "не тільки" (закочує очі, починає будувати плани... дає собі слово більше не флудити - ні-ні!), все інше його вже мало цікавить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:45:06 ]
...не флудити...не флудити,- умовляє сам себе (дві пари рук міцно тримають вцілілі дзеркала)... плани нахабно наближаються впритул до яблучних погромів...