А. Ш…
За волю, за славу, за честь України,
За світле й щасливе майбутнє її, –
Ти батьківську хату свідомо покинув
І десь під Ізюмом у полі стоїш.
Не знаючи страху, ні втоми, ні ласки,
Заціпивши зуби, напруживши зір, –
Вслухаєшся чутко і в шелест, і в хряскіт,
Сумлінно вартуючи наш капонір.
Неначе вовки позбиралися в зграї
І рискають всюди чужинців гурти, –
Беруть у полон і безжально вбивають
Людей, що не хочуть біді присягти.
Учора стріляли з кущів переярку
І ледве лишився живим побратим,
Бо черга ворожа, як травокосарка,
Лиш слід свій смертельний лишила на нім.
Терпляче маскуючи лютості вискал
І в шкіру овечу закутавши тло, –
Можливо і нині звір цілиться зблизька
В твоє іще юне, красиве чоло.
Будь пильним і мужнім, бо мати сумує,
А також гордиться тобою до сліз
І молиться Богу – Всевишній почує
І радісна буде від тебе їй вість.
Хай співи пташині тебе обступають
І зелень вкриває полів та дібров, –
Нехай не проллється у рідному краї
Синів України зажурою кров!
16.05.14