
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.18
12:52
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю
2025.08.18
12:36
Дональд Трамп і путін вова
для душевної розмови
з миротворчим номіналом
рандеву запланували.
Прилетіли. Тисли руки.
Видавали ротом звуки.
Злігшись в аморальних хащах,
для душевної розмови
з миротворчим номіналом
рандеву запланували.
Прилетіли. Тисли руки.
Видавали ротом звуки.
Злігшись в аморальних хащах,
2025.08.18
10:56
Пустельників- мовчальників катма,
А пустомель-балакунів до біса.
Для перших світ - для розуму тюрма,
Для других - ґвалт, крикнява парадизна.
Немов на пуп галасував і я,
У перехожих зів'ядали вуха.
Але на тирлі випрозорилась яв:
А пустомель-балакунів до біса.
Для перших світ - для розуму тюрма,
Для других - ґвалт, крикнява парадизна.
Немов на пуп галасував і я,
У перехожих зів'ядали вуха.
Але на тирлі випрозорилась яв:
2025.08.18
06:51
За брамою у Содіз одноріг на два зубці
Дме на флюґельгорні стразові імпровізації
Вінки гвоздикові плетуть нереїди для китів
Нептун танцює хорнпайп, а Саломея ще й стриптиз
Фалос Філ запевнює що має срібний гаш
Та Сучій Семі чує лиш як ниє Втик~алка
Дме на флюґельгорні стразові імпровізації
Вінки гвоздикові плетуть нереїди для китів
Нептун танцює хорнпайп, а Саломея ще й стриптиз
Фалос Філ запевнює що має срібний гаш
Та Сучій Семі чує лиш як ниє Втик~алка
2025.08.18
06:01
Поспішно йде життя моє
В полон лукавого Амура, –
Дедалі ближчою стає
Пора солодкої зажури.
Утіх любовних круговерть
І шквали пристрастей гарячих, –
Узавтра враз наповнять вщерть
Мене неспокоєм збагачень.
В полон лукавого Амура, –
Дедалі ближчою стає
Пора солодкої зажури.
Утіх любовних круговерть
І шквали пристрастей гарячих, –
Узавтра враз наповнять вщерть
Мене неспокоєм збагачень.
2025.08.17
22:08
Я лезом ножа в невідомість іду,
Пірнаю у ризик, немов у безодню.
Жену я наосліп епох череду,
Які зазирнули в спустошену бодню.
У грі випадковостей знак впізнаю,
Простягнутий в полі, як посох прадавній.
В бутті я побачив стрімку течію,
Пірнаю у ризик, немов у безодню.
Жену я наосліп епох череду,
Які зазирнули в спустошену бодню.
У грі випадковостей знак впізнаю,
Простягнутий в полі, як посох прадавній.
В бутті я побачив стрімку течію,
2025.08.17
21:24
Маестро, Вашу музику люблю,
Пливу в її казковім океані.
Круїзи відкриваю кораблю,
В країни чарівливо-несказанні.
Вона мов обіймає нас усіх,
Зворушує душевною красою,
Неначе захищаючи від лих,
Пливу в її казковім океані.
Круїзи відкриваю кораблю,
В країни чарівливо-несказанні.
Вона мов обіймає нас усіх,
Зворушує душевною красою,
Неначе захищаючи від лих,
2025.08.17
20:51
Не спинися, йдучи понад краєм,
Де життя часто сенси втрачає,
Де до болю напружені нерви
І від стогону крок завмирає…
Не спиняйся там попри втому,
Попри ношу тяжку, над вагому,
Попри стерті ущент резерви,
Де життя часто сенси втрачає,
Де до болю напружені нерви
І від стогону крок завмирає…
Не спиняйся там попри втому,
Попри ношу тяжку, над вагому,
Попри стерті ущент резерви,
2025.08.17
17:12
Дивлюсь на те, як Трамп себе веде
І, як не жаль, все більше розумію,
Що, коли хтось на нього мав надії,
Що він до миру світ цей приведе,
То все дарма. Бо Трамп зовсім не той
Месія, що світ буде рятувати.
Скоріше буде світом торгувати.
Адже він – бо
І, як не жаль, все більше розумію,
Що, коли хтось на нього мав надії,
Що він до миру світ цей приведе,
То все дарма. Бо Трамп зовсім не той
Месія, що світ буде рятувати.
Скоріше буде світом торгувати.
Адже він – бо
2025.08.17
08:17
Мрій рожевих світ далекий,
Недосяжний і ясний, –
Звіддаля звучить, мов клекіт
Невідомої весни.
Незглибимий і безпечний
Світ моїх найкращих мрій, –
Світлом ділиться звершечка
І думки лаштує в стрій.
Недосяжний і ясний, –
Звіддаля звучить, мов клекіт
Невідомої весни.
Незглибимий і безпечний
Світ моїх найкращих мрій, –
Світлом ділиться звершечка
І думки лаштує в стрій.
2025.08.16
22:23
О, скільки масок, лиць, гримас, личин!
Для перевтілення немає меж.
Сьогодні - Гамлет, завтра - Арлекін.
Ти роль нову, як душу, обереш.
Ти входиш у новий потік буття,
Змішавши Бога й біса у собі.
І кров тече у ріку каяття,
Для перевтілення немає меж.
Сьогодні - Гамлет, завтра - Арлекін.
Ти роль нову, як душу, обереш.
Ти входиш у новий потік буття,
Змішавши Бога й біса у собі.
І кров тече у ріку каяття,
2025.08.16
21:40
Із Бориса Заходера
Зустрілися Бека та Бука.
З них жодний не видав і звуку.
Обоє стулили пащеки –
мовчали і Бука, і Бека.
І Бука про себе промукав:
Зустрілися Бека та Бука.
З них жодний не видав і звуку.
Обоє стулили пащеки –
мовчали і Бука, і Бека.
І Бука про себе промукав:
2025.08.16
11:11
Заходиш до кімнати із якимось олівцем
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс
2025.08.16
09:23
Літні дні лічені -
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!
Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!
Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни
2025.08.16
06:52
Правду легко зрозуміти,
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.
2025.08.15
21:59
Старий шукає ровесників,
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Мандри в космосі 59.1. Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму”
Мандри в космосі 59.1. Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму”
Про сіре та відносність як перехід від “Абсурдології” до
“Критики чистого розуму”…
…якось допізна читав Кантову “Критику…” та… “критикував” самого Іммануїла…
Вночі, десь так під ранок, не то причулося, не то приснилося: пташка б’ється у вікно… А зранку й справді якийсь горобчик наполегливо, кумедно позираючи на мене, настійливо пробував залетіти в кімнату крізь скло…
Але!.. Як цей горобчик подібний на Канта - перше, що прийшло мені, теж мабуть уже горобчикові, в голову… чи то на Чапліна? Який із себе Чаплін, знає чи не кожний, але звідки мені в ту мить було знати, який з себе Кант? Трансцендентний метафізик!
Знай…
… птаха б’ється у вікно… назовні
хоче,
міркуючи, що скло вікна умовне,
знай - крилами тріпоче…
І що умовні стіни,
і що вони, знай, сірі тіні,
наче,
повні примар, знай, не лихої ночі,
а те вікно, чітко-помітне,
десь аж… над ранком,
немов німе кіно про світле,
де Чарлі вічний
кумедно, знай, собі дрібоче тихо…
з поважним Кантом...
папір минувши, плівку… іронію, пихУ…
знай, чимчикуючи в омлайн
та крізь вікно і скло у мої сни…
Знай - світлими бувають тіні,
лиш сірої стіни,
і що не тіні вже вони.
15.08.2014
Думав так: поєднати абсурдологію та метафізику було б не складно, і… що, зрештою, абсурдологічне поєднати можна з будь-яким поняттям, бо всі поняття у світі, як розумні так і дурні, рівноправні є (як логічні механізми в загальному просторі людської свідомості). Але тут мені здалося, що я уже розпочав поєднувати, хоча ще рано це робити, - насправді ж їх треба роз’єднати (спробувати)… та хоч би щось “синтезувати” (Кант), сприйміть не за іронію, бо це і є іронія, цим перейматиметься далі, мені так здається, Іммануїл... А от якщо йому вдасться цього не зробити (розділити абсурдне-сіре та синтезувати чисте апріорне) в моїй свідомості, тоді… сприймайте уже за щиру, чистої води іронію… але наперед знаю, зрештою, все зійде до апріорності-первинності одного, найхимернішого - поняття Бог!
худ. Я. Саландяк, композиція на тему… (фотошоп)
"Мандри в космосі 59.2. Вступ. І. Стосовно різниці… Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Канто"
• Перейти на сторінку •
"З Тетяни Мілєвської - “Ну, что, игрок” - непереклад"
“Критики чистого розуму”…
…якось допізна читав Кантову “Критику…” та… “критикував” самого Іммануїла…
Вночі, десь так під ранок, не то причулося, не то приснилося: пташка б’ється у вікно… А зранку й справді якийсь горобчик наполегливо, кумедно позираючи на мене, настійливо пробував залетіти в кімнату крізь скло…
Але!.. Як цей горобчик подібний на Канта - перше, що прийшло мені, теж мабуть уже горобчикові, в голову… чи то на Чапліна? Який із себе Чаплін, знає чи не кожний, але звідки мені в ту мить було знати, який з себе Кант? Трансцендентний метафізик!
Знай…
… птаха б’ється у вікно… назовні
хоче,
міркуючи, що скло вікна умовне,
знай - крилами тріпоче…
І що умовні стіни,
і що вони, знай, сірі тіні,
наче,
повні примар, знай, не лихої ночі,
а те вікно, чітко-помітне,
десь аж… над ранком,
немов німе кіно про світле,
де Чарлі вічний
кумедно, знай, собі дрібоче тихо…
з поважним Кантом...
папір минувши, плівку… іронію, пихУ…
знай, чимчикуючи в омлайн
та крізь вікно і скло у мої сни…
Знай - світлими бувають тіні,
лиш сірої стіни,
і що не тіні вже вони.
15.08.2014
Думав так: поєднати абсурдологію та метафізику було б не складно, і… що, зрештою, абсурдологічне поєднати можна з будь-яким поняттям, бо всі поняття у світі, як розумні так і дурні, рівноправні є (як логічні механізми в загальному просторі людської свідомості). Але тут мені здалося, що я уже розпочав поєднувати, хоча ще рано це робити, - насправді ж їх треба роз’єднати (спробувати)… та хоч би щось “синтезувати” (Кант), сприйміть не за іронію, бо це і є іронія, цим перейматиметься далі, мені так здається, Іммануїл... А от якщо йому вдасться цього не зробити (розділити абсурдне-сіре та синтезувати чисте апріорне) в моїй свідомості, тоді… сприймайте уже за щиру, чистої води іронію… але наперед знаю, зрештою, все зійде до апріорності-первинності одного, найхимернішого - поняття Бог!
худ. Я. Саландяк, композиція на тему… (фотошоп)

• Перейти на сторінку •
"З Тетяни Мілєвської - “Ну, что, игрок” - непереклад"
Про публікацію