ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Мандри в космосі 59.1. Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму”
Мандри в космосі 59.1. Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму”
Про сіре та відносність як перехід від “Абсурдології” до
“Критики чистого розуму”…
…якось допізна читав Кантову “Критику…” та… “критикував” самого Іммануїла…
Вночі, десь так під ранок, не то причулося, не то приснилося: пташка б’ється у вікно… А зранку й справді якийсь горобчик наполегливо, кумедно позираючи на мене, настійливо пробував залетіти в кімнату крізь скло…
Але!.. Як цей горобчик подібний на Канта - перше, що прийшло мені, теж мабуть уже горобчикові, в голову… чи то на Чапліна? Який із себе Чаплін, знає чи не кожний, але звідки мені в ту мить було знати, який з себе Кант? Трансцендентний метафізик!
Знай…
… птаха б’ється у вікно… назовні
хоче,
міркуючи, що скло вікна умовне,
знай - крилами тріпоче…
І що умовні стіни,
і що вони, знай, сірі тіні,
наче,
повні примар, знай, не лихої ночі,
а те вікно, чітко-помітне,
десь аж… над ранком,
немов німе кіно про світле,
де Чарлі вічний
кумедно, знай, собі дрібоче тихо…
з поважним Кантом...
папір минувши, плівку… іронію, пихУ…
знай, чимчикуючи в омлайн
та крізь вікно і скло у мої сни…
Знай - світлими бувають тіні,
лиш сірої стіни,
і що не тіні вже вони.
15.08.2014
Думав так: поєднати абсурдологію та метафізику було б не складно, і… що, зрештою, абсурдологічне поєднати можна з будь-яким поняттям, бо всі поняття у світі, як розумні так і дурні, рівноправні є (як логічні механізми в загальному просторі людської свідомості). Але тут мені здалося, що я уже розпочав поєднувати, хоча ще рано це робити, - насправді ж їх треба роз’єднати (спробувати)… та хоч би щось “синтезувати” (Кант), сприйміть не за іронію, бо це і є іронія, цим перейматиметься далі, мені так здається, Іммануїл... А от якщо йому вдасться цього не зробити (розділити абсурдне-сіре та синтезувати чисте апріорне) в моїй свідомості, тоді… сприймайте уже за щиру, чистої води іронію… але наперед знаю, зрештою, все зійде до апріорності-первинності одного, найхимернішого - поняття Бог!
худ. Я. Саландяк, композиція на тему… (фотошоп)
"Мандри в космосі 59.2. Вступ. І. Стосовно різниці… Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Канто"
• Перейти на сторінку •
"З Тетяни Мілєвської - “Ну, что, игрок” - непереклад"
“Критики чистого розуму”…
…якось допізна читав Кантову “Критику…” та… “критикував” самого Іммануїла…
Вночі, десь так під ранок, не то причулося, не то приснилося: пташка б’ється у вікно… А зранку й справді якийсь горобчик наполегливо, кумедно позираючи на мене, настійливо пробував залетіти в кімнату крізь скло…
Але!.. Як цей горобчик подібний на Канта - перше, що прийшло мені, теж мабуть уже горобчикові, в голову… чи то на Чапліна? Який із себе Чаплін, знає чи не кожний, але звідки мені в ту мить було знати, який з себе Кант? Трансцендентний метафізик!
Знай…
… птаха б’ється у вікно… назовні
хоче,
міркуючи, що скло вікна умовне,
знай - крилами тріпоче…
І що умовні стіни,
і що вони, знай, сірі тіні,
наче,
повні примар, знай, не лихої ночі,
а те вікно, чітко-помітне,
десь аж… над ранком,
немов німе кіно про світле,
де Чарлі вічний
кумедно, знай, собі дрібоче тихо…
з поважним Кантом...
папір минувши, плівку… іронію, пихУ…
знай, чимчикуючи в омлайн
та крізь вікно і скло у мої сни…
Знай - світлими бувають тіні,
лиш сірої стіни,
і що не тіні вже вони.
15.08.2014
Думав так: поєднати абсурдологію та метафізику було б не складно, і… що, зрештою, абсурдологічне поєднати можна з будь-яким поняттям, бо всі поняття у світі, як розумні так і дурні, рівноправні є (як логічні механізми в загальному просторі людської свідомості). Але тут мені здалося, що я уже розпочав поєднувати, хоча ще рано це робити, - насправді ж їх треба роз’єднати (спробувати)… та хоч би щось “синтезувати” (Кант), сприйміть не за іронію, бо це і є іронія, цим перейматиметься далі, мені так здається, Іммануїл... А от якщо йому вдасться цього не зробити (розділити абсурдне-сіре та синтезувати чисте апріорне) в моїй свідомості, тоді… сприймайте уже за щиру, чистої води іронію… але наперед знаю, зрештою, все зійде до апріорності-первинності одного, найхимернішого - поняття Бог!
худ. Я. Саландяк, композиція на тему… (фотошоп)
"Мандри в космосі 59.2. Вступ. І. Стосовно різниці… Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Канто"
• Перейти на сторінку •
"З Тетяни Мілєвської - “Ну, что, игрок” - непереклад"
Про публікацію