ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Артамонов (1992) / Публіцистика

 Біля коренів (переклад статті Г. Ф. Лавкрафта)
Для того, чий погляд, пронизуючи покрови, досягає сутності речей, нинішня всесвітня війна безжально підтверджує багато антропологічних істин. І жодна з істин цих не є більш глибокою, ніж ідея сутнісної незмінності людства та людських інстинктів.


Чотири роки тому значна частина цивілізованого світу знаходилася під впливом певних помилкових переконань в галузі біології, які, в певному сенсі, можна вважати причиною масштабу та тривалості нинішнього конфлікту. Ці помилкові переконання, що лежать в основі пацифізму та інших згубних форм суспільного та політичного радикалізму, стосувалися здатності людини виходити ментально за межі підвладності примітивним інстинктам та жорстокості, і вести власні, міжнаціональні та міжрасові справи на засадах розуму та доброї волі. Той факт, що віра в таку здатність людини є ненауковою та по-дитячому наївною, навіть не заслуговує окремої уваги. Достатньо того факту, що найбільш цивілізована частина світу, включаючи й наш Англо-Саксонський світ, достатньо глибоко захопилася цими ідеями – в результаті, готовність військових сил приспана, розуміння честі спотворене, встановлено віру в домовленості, і, врешті, могутній та лукавій нації дозволили протягом майже 50 років готуватися до грабіжництва та вбивств світового масштабу, ніяк не контролюючи її діяльність і навіть не очікуючи від неї таких дій. Тепер ми пожинаємо плоди власної простодушності.


Минуле вже минуло. Про наші помилки залишається хіба що пошкодувати, але найкращою спокутою може стати смертельний хрестовий похід проти трансрейнського чудовиська, якому ми дозволили рости та процвітати прямо в нас перед очима. При цьому, майбутнє передбачає більшу відповідальність – ми маємо приготуватися до опору проти відродження доброзичливих ілюзій, для подолання яких навіть чотирьох кривавих років мало. Ми, буквально, маємо назавжди відмовитися від нашої сентиментальної позиції, і дивитися на власний біологічний вид холодним поглядом самої лише науки. Ми повинні розгледіти невід’ємну глибинну дикість у тварині, яку ми називаємо людиною, і повернутися до більш давніх та промовистих принципів національного життя та захисту. Ми маємо зрозуміти: людська природа буде існувати стільки ж, скільки й сама людина; цивілізація – це лише легка ковдра, під якою дрімає могутній звір, завжди готовий прокинутись. Для збереження цивілізації, ми маємо розглядати цей грубий елемент свого єства науково, використовуючи виключно біологічні принципи. Коли справа стосується нас самих, ми забагато звертаємося до етики та соціології – та замало до природознавства. Ми маємо зрозуміти, що період історичного існування людства – період настільки короткий, що в нашій фізичній будові навіть не відбулося жодних змін – не зміг би спричинити хоча б найменш значні ментальні зміни. Інстинкти, що керували єгиптянами та ассирійцями в давнину, так само керують і нами; і як древні люди мислили, грабували, билися та шахраювали, так само і ми, люди модерні, продовжуємо мислити, грабувати, битися та шахраювати в глибинах наших сердець. Усі зміни є лише поверхневими та вдаваними.


Уважність людини до неважливих деталей варіюється відповідно до її ментального складу та особливостей навколишнього середовища. Завдяки певним тренуванням та ментальним практикам, цю здатність можна розвинути надзвичайно, втім, завжди буде залишатися межа, яку неможливо подолати. Людина чи нація, що належить до високої культури, може в дуже широких масштабах визнати ті обмеження, що накладаються домовленостями та честю, але на якомусь етапі примітивну волю вже стає неможливо стримати. Відмовляючи собі в палких бажаннях, індивід чи держава буде сперечатися та домовлятися до того моменту, коли спонукальний мотив стане вже настільки великим, що всі правила та межі буде зметено у стрімкому та порочному русі до бажаного об’єкта; і тим більш фантастичний дикун постане, чим більш важкий накладався на нього гніт. Єдиним ультимативним фактором, що визначає прийняття людьми рішень, є фізична сила. Ми маємо зрозуміти це, якою б огидною ця ідея не здавалася, якщо хочемо захистити себе та свої інституції. Покладання на щось, окрім фізичної сили, є помилкою, що призводить до втрат. Неможливо описати, наскільки небезпечними є ті заклики, що інколи лунають сьогодні, присвячені засудженню нарощування військової сили через те, що війна вже нібито скінчилася.


Специфічне застосування наукового знання стосовно вроджених інстинктів людини має виявлятися у вигляді післявоєнної міжнародної програми. Вочевидь, ми маємо рахуватися з прадавніми внутрішніми структурами, та пристосувати до них основи нашої культури тими методами, що витримають випробування в напруженні конфліктуючих амбіцій. Реалістичної дипломатії, достатнього обсягу озброєння та загальнонаціонального вишкілу буде цілком вдосталь для вирішення будь-яких світових проблем. Вирішення це буде не досконалим, оскільки людство теж досконалим не є. Це не припинить війну, оскільки війна є вираженням природньої схильності людини. Втім, це, принаймні, дозволить встановити відносну суспільну та політичну стабільність, а також – запобігти загальносвітовій загрозі, що може бути спричиненою жадобою однієї з частин нашого світу.

2015.

Переклад з англійської мови статті Г. Ф. Лавкрафта "At the Root" (липень 1918). Посилання на текст оригіналу: http://www.hplovecraft.com/writings/texts/essays/atr.aspx





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-03-24 10:46:03
Переглядів сторінки твору 2171
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.920 / 5.5  (4.586 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.351 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Війна
Автор востаннє на сайті 2017.04.08 17:19
Автор у цю хвилину відсутній