ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.24 11:59
Відкритість
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.

Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
* * *
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
1937. Тачанка
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Плин
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Ящірка
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Маятник
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
* * *
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
Княжна козацького степу. Повернення до Храму
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Як Хмельницький шукав союзу зі Швецією в 1655 році і чим все закінчилося
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Нерафіновані думки
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Осіння глибина
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
***
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / Веселий калейдоскоп (дитячі, іронічні, пародії, переспіви)

 Гарбузи

Крилата скрипка на стіні,
червоний дзбан, квітчаста скриня.
У скрипці творчі сплять вогні,
роса музична срібна й синя.

В квітчастій скрині співний корінь,
п'янливе зілля, віск, насіння
та на самому дні три зорі,
трьох перстенів ясне каміння.

В червонім дзбані м'ятний трунок,
зелені краплі яворові.
Дзвони, окриленая струно,
весні шаленій і любові!

Підноситься угору дах,
кружляє дзбан, співає скриня.
І сонце, мов горючий птах,
і ранок, спертий на вориння.

Б-І.Антонич

Прокинувсь рано, тільки дах
кудись поїхав, зникла скриня,
і у квітчастих гарбузах
усе довколишнє вориння…

...Пригадую, три перстені
дістав, немов із під коріння,
й пішов напитувать сватів,
щоб сіяти своє насіння.

Та скільки сіл не обійшов –
усі дівки страх гонорові!
То до спітнілих підошов
накрапав краплі яворові.

В своїй шаленості весна:
горюче сонце в тім’я дзьобом…
На скрипці тенькнула струна
як зачепив десь ненароком.

Хоча б росиночка одна,
яка небудь – чи синя, срібна…
Угледів десь червоний дзбан
із м’ятним трунком… Мамо рідна!..

…Найкраще вдома… На стіні
крилата скрипка спочиває
і творчі запальні вогні
десь за воринням достигають…

04.04.2015

04-05 квітня 2015 року у поетичній спільноті "Літературна гуральня" на ФБ відбувся флешмоб по написанню віршів із залученням лексики з вірша Б.-І.Антонича "Три перстені". Цей мій вірш - з того флешмобу.
https://www.facebook.com/groups/193139364202544/361115130738299/?notif_t=group_comment


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-04-06 13:47:21
Переглядів сторінки твору 4181
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-07 17:14:17 ]
... так люблю Антонича... що ладний Вас розцілувати... та глянувши на фото... неупізнав...
тому кажу скромно: якусь мить я був на сьомому небі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-07 20:32:49 ]
Попереднє фото Вам більше подобалося? Пропонуєте повернути його? :))
Якщо зайдете на ФБ за вказаним у примітці посиланням, то матимете можливість прочитати вірші зі згаданого флешмобу Антоничевої лексики і інших колег (Яни Устимко, Галини Гнатюк, Ірини Новицької).
Спасибі за такий трепетно-емоційний відгук! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 12:37:29 ]
Виглядає на пародію.)
А, нове фото? Бачу схожість з артисткою з серіалу "Універ. Нова общага". То не Ви там грали?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 12:57:30 ]
Умовами флешмобу (про який сказано у примітці до твору) не окреслювалася якась обов'язкова жанровість творів. Головне, аби максимально використати лексику Антонича. У кожного учасника вийшло щось своє: переспів, балада, пейзажна лірика. Так, моє творіння дещо схоже на пародію. Чи пародійний переспів. Але це хай вже визначають фахівці-пародисти :)
Згаданого серіалу не бачила. Доведеться знайти і подивитись хоч одну серію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 13:38:51 ]
Та я не звинувачую, просто кажу, що виглядає на пародію, наче суперечачи коментарю Яни під моїм віршем, що немає пародій на Антонича.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-09 12:26:23 ]
Жартівливий тон вірша додає йому певної привабливості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-13 12:31:32 ]
Ніколи не спрогнозуєш, що,коли і як зачепить у вірші іншого автора. У той момент, коли читала вірш Антонича мала якраз такий жартівливий настрій, от і написався такий експромт :) Дякую, Богдане! Зі Святами!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 12:08:51 ]
Галю, особливо перші три строфи - справді, згоден з Валерієм, виглядають пародійно, весело читаються. Спершу в ЛГ поїхав дах, а потім з"явився образ гарбуза, якого нема в оригіналі, і якого дали ЛГ - несподіваний і дуже вдалий поворот думки на веселий лад.
Але до кінця Ви цей настрій не дотримали і в останніх трьох строфах взяли на озброєння звичну Вам гарну лірику. Хоча в п"ятій строфі - червоний дзбан
із м’ятним трунком - теж елемент гумористично-пародійний. Отож, вийшов синтез пародії і ліричного вірша із вдалим використанням лексики класика.
У мене були пародії на класиків - Цвєтаєву і Вінграновського. Варто пробувати себе в цьому жанрі.
Цей твір Ваш нагадав мені переможну пародію Світлани Луцкової на "Літературній гуральні", яка також є наполовину ліричним віршем.
Що таке "вориння", просвітіть, будь ласка, східняка? Я розумію, що це не варення, а щось типу городу. Мені цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 12:45:55 ]
"Не бійтесь заглядати у словник..." :))

ВОРИ́ННЯ, я, сер.
1. Збірн. до вори́на. Череди йшли повагом вузькими стежками, з обох боків обгородженими воринням (Іван Франко, III, 1950, 92); Забили чотири стовпи, обгородили воринням, і весь тобі корівник, конюшня й кошара (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 223).
2. рідко. Загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців. Іван прив'язав білого коня до низького вориння на подвір'ї (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 72).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 738. http://sum.in.ua/s/vorynnja

ВОРИ́НА, и, жін.
1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева, який використовують для огорожі; жердина. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу, та рівну (Словник Грінченка).
2. рідко. Загорожа з таких жердин. З дитячою безпосередністю Мелашка підбігла до ворини, немов аж завмерла, провівши палким поглядом вершника (Іван Ле, Наливайко, 1957, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 737. http://sum.in.ua/s/voryna

Якраз оте "вориння" мене найбільше і зачепило у оригіналі Антонича :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-14 13:08:15 ]
Пам'ятаю, у нас "воринками" називають штахети.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 13:51:41 ]
Дуже дякую за пояснення. Заглядати у словник не боюсь, Просто я нині на дачі, де словників просто нема. Тому поклався на Вашу допомогу, бо, як і виявилося, вона надійшла швидше, ніж я доїду сьогодні до словників у Київ.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 15:00:52 ]
У паперові словники я заглядаю, якщо нема інтернету :) А так найшвидше - електронні, ті, що є тут на ПМ завжди під руками (внизу головної анонсової колонки є опції "Значення" і "Наголоси". Перше переносить Вас на сторінку Академічного тлумачного словника української мови у 11 томах, друге - на український лінгвістичний портал у словник наголосів і синонімів).