ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Звідки взялися черепахи
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
* * *
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Тюльпани
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
***
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Снігова королева
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
1978. Репортаж з хокейного матчу (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Віргінський чотирикутник
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Краплі зимового меду
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Передчасне літо
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
***
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Осінь посеред зими
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Лютий
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Птах
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору часів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Птахом
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / Веселий калейдоскоп (дитячі, іронічні, пародії, переспіви)

 Гарбузи

Крилата скрипка на стіні,
червоний дзбан, квітчаста скриня.
У скрипці творчі сплять вогні,
роса музична срібна й синя.

В квітчастій скрині співний корінь,
п'янливе зілля, віск, насіння
та на самому дні три зорі,
трьох перстенів ясне каміння.

В червонім дзбані м'ятний трунок,
зелені краплі яворові.
Дзвони, окриленая струно,
весні шаленій і любові!

Підноситься угору дах,
кружляє дзбан, співає скриня.
І сонце, мов горючий птах,
і ранок, спертий на вориння.

Б-І.Антонич

Прокинувсь рано, тільки дах
кудись поїхав, зникла скриня,
і у квітчастих гарбузах
усе довколишнє вориння…

...Пригадую, три перстені
дістав, немов із під коріння,
й пішов напитувать сватів,
щоб сіяти своє насіння.

Та скільки сіл не обійшов –
усі дівки страх гонорові!
То до спітнілих підошов
накрапав краплі яворові.

В своїй шаленості весна:
горюче сонце в тім’я дзьобом…
На скрипці тенькнула струна
як зачепив десь ненароком.

Хоча б росиночка одна,
яка небудь – чи синя, срібна…
Угледів десь червоний дзбан
із м’ятним трунком… Мамо рідна!..

…Найкраще вдома… На стіні
крилата скрипка спочиває
і творчі запальні вогні
десь за воринням достигають…

04.04.2015

04-05 квітня 2015 року у поетичній спільноті "Літературна гуральня" на ФБ відбувся флешмоб по написанню віршів із залученням лексики з вірша Б.-І.Антонича "Три перстені". Цей мій вірш - з того флешмобу.
https://www.facebook.com/groups/193139364202544/361115130738299/?notif_t=group_comment


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-04-06 13:47:21
Переглядів сторінки твору 4141
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-07 17:14:17 ]
... так люблю Антонича... що ладний Вас розцілувати... та глянувши на фото... неупізнав...
тому кажу скромно: якусь мить я був на сьомому небі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-07 20:32:49 ]
Попереднє фото Вам більше подобалося? Пропонуєте повернути його? :))
Якщо зайдете на ФБ за вказаним у примітці посиланням, то матимете можливість прочитати вірші зі згаданого флешмобу Антоничевої лексики і інших колег (Яни Устимко, Галини Гнатюк, Ірини Новицької).
Спасибі за такий трепетно-емоційний відгук! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 12:37:29 ]
Виглядає на пародію.)
А, нове фото? Бачу схожість з артисткою з серіалу "Універ. Нова общага". То не Ви там грали?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 12:57:30 ]
Умовами флешмобу (про який сказано у примітці до твору) не окреслювалася якась обов'язкова жанровість творів. Головне, аби максимально використати лексику Антонича. У кожного учасника вийшло щось своє: переспів, балада, пейзажна лірика. Так, моє творіння дещо схоже на пародію. Чи пародійний переспів. Але це хай вже визначають фахівці-пародисти :)
Згаданого серіалу не бачила. Доведеться знайти і подивитись хоч одну серію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 13:38:51 ]
Та я не звинувачую, просто кажу, що виглядає на пародію, наче суперечачи коментарю Яни під моїм віршем, що немає пародій на Антонича.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-09 12:26:23 ]
Жартівливий тон вірша додає йому певної привабливості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-13 12:31:32 ]
Ніколи не спрогнозуєш, що,коли і як зачепить у вірші іншого автора. У той момент, коли читала вірш Антонича мала якраз такий жартівливий настрій, от і написався такий експромт :) Дякую, Богдане! Зі Святами!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 12:08:51 ]
Галю, особливо перші три строфи - справді, згоден з Валерієм, виглядають пародійно, весело читаються. Спершу в ЛГ поїхав дах, а потім з"явився образ гарбуза, якого нема в оригіналі, і якого дали ЛГ - несподіваний і дуже вдалий поворот думки на веселий лад.
Але до кінця Ви цей настрій не дотримали і в останніх трьох строфах взяли на озброєння звичну Вам гарну лірику. Хоча в п"ятій строфі - червоний дзбан
із м’ятним трунком - теж елемент гумористично-пародійний. Отож, вийшов синтез пародії і ліричного вірша із вдалим використанням лексики класика.
У мене були пародії на класиків - Цвєтаєву і Вінграновського. Варто пробувати себе в цьому жанрі.
Цей твір Ваш нагадав мені переможну пародію Світлани Луцкової на "Літературній гуральні", яка також є наполовину ліричним віршем.
Що таке "вориння", просвітіть, будь ласка, східняка? Я розумію, що це не варення, а щось типу городу. Мені цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 12:45:55 ]
"Не бійтесь заглядати у словник..." :))

ВОРИ́ННЯ, я, сер.
1. Збірн. до вори́на. Череди йшли повагом вузькими стежками, з обох боків обгородженими воринням (Іван Франко, III, 1950, 92); Забили чотири стовпи, обгородили воринням, і весь тобі корівник, конюшня й кошара (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 223).
2. рідко. Загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців. Іван прив'язав білого коня до низького вориння на подвір'ї (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 72).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 738. http://sum.in.ua/s/vorynnja

ВОРИ́НА, и, жін.
1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева, який використовують для огорожі; жердина. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу, та рівну (Словник Грінченка).
2. рідко. Загорожа з таких жердин. З дитячою безпосередністю Мелашка підбігла до ворини, немов аж завмерла, провівши палким поглядом вершника (Іван Ле, Наливайко, 1957, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 737. http://sum.in.ua/s/voryna

Якраз оте "вориння" мене найбільше і зачепило у оригіналі Антонича :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-14 13:08:15 ]
Пам'ятаю, у нас "воринками" називають штахети.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 13:51:41 ]
Дуже дякую за пояснення. Заглядати у словник не боюсь, Просто я нині на дачі, де словників просто нема. Тому поклався на Вашу допомогу, бо, як і виявилося, вона надійшла швидше, ніж я доїду сьогодні до словників у Київ.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 15:00:52 ]
У паперові словники я заглядаю, якщо нема інтернету :) А так найшвидше - електронні, ті, що є тут на ПМ завжди під руками (внизу головної анонсової колонки є опції "Значення" і "Наголоси". Перше переносить Вас на сторінку Академічного тлумачного словника української мови у 11 томах, друге - на український лінгвістичний портал у словник наголосів і синонімів).