ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / Веселий калейдоскоп (дитячі, іронічні, пародії, переспіви)

 Гарбузи

Крилата скрипка на стіні,
червоний дзбан, квітчаста скриня.
У скрипці творчі сплять вогні,
роса музична срібна й синя.

В квітчастій скрині співний корінь,
п'янливе зілля, віск, насіння
та на самому дні три зорі,
трьох перстенів ясне каміння.

В червонім дзбані м'ятний трунок,
зелені краплі яворові.
Дзвони, окриленая струно,
весні шаленій і любові!

Підноситься угору дах,
кружляє дзбан, співає скриня.
І сонце, мов горючий птах,
і ранок, спертий на вориння.

Б-І.Антонич

Прокинувсь рано, тільки дах
кудись поїхав, зникла скриня,
і у квітчастих гарбузах
усе довколишнє вориння…

...Пригадую, три перстені
дістав, немов із під коріння,
й пішов напитувать сватів,
щоб сіяти своє насіння.

Та скільки сіл не обійшов –
усі дівки страх гонорові!
То до спітнілих підошов
накрапав краплі яворові.

В своїй шаленості весна:
горюче сонце в тім’я дзьобом…
На скрипці тенькнула струна
як зачепив десь ненароком.

Хоча б росиночка одна,
яка небудь – чи синя, срібна…
Угледів десь червоний дзбан
із м’ятним трунком… Мамо рідна!..

…Найкраще вдома… На стіні
крилата скрипка спочиває
і творчі запальні вогні
десь за воринням достигають…

04.04.2015

04-05 квітня 2015 року у поетичній спільноті "Літературна гуральня" на ФБ відбувся флешмоб по написанню віршів із залученням лексики з вірша Б.-І.Антонича "Три перстені". Цей мій вірш - з того флешмобу.
https://www.facebook.com/groups/193139364202544/361115130738299/?notif_t=group_comment


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-04-06 13:47:21
Переглядів сторінки твору 4112
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-07 17:14:17 ]
... так люблю Антонича... що ладний Вас розцілувати... та глянувши на фото... неупізнав...
тому кажу скромно: якусь мить я був на сьомому небі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-07 20:32:49 ]
Попереднє фото Вам більше подобалося? Пропонуєте повернути його? :))
Якщо зайдете на ФБ за вказаним у примітці посиланням, то матимете можливість прочитати вірші зі згаданого флешмобу Антоничевої лексики і інших колег (Яни Устимко, Галини Гнатюк, Ірини Новицької).
Спасибі за такий трепетно-емоційний відгук! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 12:37:29 ]
Виглядає на пародію.)
А, нове фото? Бачу схожість з артисткою з серіалу "Універ. Нова общага". То не Ви там грали?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 12:57:30 ]
Умовами флешмобу (про який сказано у примітці до твору) не окреслювалася якась обов'язкова жанровість творів. Головне, аби максимально використати лексику Антонича. У кожного учасника вийшло щось своє: переспів, балада, пейзажна лірика. Так, моє творіння дещо схоже на пародію. Чи пародійний переспів. Але це хай вже визначають фахівці-пародисти :)
Згаданого серіалу не бачила. Доведеться знайти і подивитись хоч одну серію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 13:38:51 ]
Та я не звинувачую, просто кажу, що виглядає на пародію, наче суперечачи коментарю Яни під моїм віршем, що немає пародій на Антонича.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-04-09 12:26:23 ]
Жартівливий тон вірша додає йому певної привабливості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-13 12:31:32 ]
Ніколи не спрогнозуєш, що,коли і як зачепить у вірші іншого автора. У той момент, коли читала вірш Антонича мала якраз такий жартівливий настрій, от і написався такий експромт :) Дякую, Богдане! Зі Святами!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 12:08:51 ]
Галю, особливо перші три строфи - справді, згоден з Валерієм, виглядають пародійно, весело читаються. Спершу в ЛГ поїхав дах, а потім з"явився образ гарбуза, якого нема в оригіналі, і якого дали ЛГ - несподіваний і дуже вдалий поворот думки на веселий лад.
Але до кінця Ви цей настрій не дотримали і в останніх трьох строфах взяли на озброєння звичну Вам гарну лірику. Хоча в п"ятій строфі - червоний дзбан
із м’ятним трунком - теж елемент гумористично-пародійний. Отож, вийшов синтез пародії і ліричного вірша із вдалим використанням лексики класика.
У мене були пародії на класиків - Цвєтаєву і Вінграновського. Варто пробувати себе в цьому жанрі.
Цей твір Ваш нагадав мені переможну пародію Світлани Луцкової на "Літературній гуральні", яка також є наполовину ліричним віршем.
Що таке "вориння", просвітіть, будь ласка, східняка? Я розумію, що це не варення, а щось типу городу. Мені цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 12:45:55 ]
"Не бійтесь заглядати у словник..." :))

ВОРИ́ННЯ, я, сер.
1. Збірн. до вори́на. Череди йшли повагом вузькими стежками, з обох боків обгородженими воринням (Іван Франко, III, 1950, 92); Забили чотири стовпи, обгородили воринням, і весь тобі корівник, конюшня й кошара (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 223).
2. рідко. Загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців. Іван прив'язав білого коня до низького вориння на подвір'ї (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 72).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 738. http://sum.in.ua/s/vorynnja

ВОРИ́НА, и, жін.
1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева, який використовують для огорожі; жердина. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу, та рівну (Словник Грінченка).
2. рідко. Загорожа з таких жердин. З дитячою безпосередністю Мелашка підбігла до ворини, немов аж завмерла, провівши палким поглядом вершника (Іван Ле, Наливайко, 1957, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 737. http://sum.in.ua/s/voryna

Якраз оте "вориння" мене найбільше і зачепило у оригіналі Антонича :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-14 13:08:15 ]
Пам'ятаю, у нас "воринками" називають штахети.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 13:51:41 ]
Дуже дякую за пояснення. Заглядати у словник не боюсь, Просто я нині на дачі, де словників просто нема. Тому поклався на Вашу допомогу, бо, як і виявилося, вона надійшла швидше, ніж я доїду сьогодні до словників у Київ.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-14 15:00:52 ]
У паперові словники я заглядаю, якщо нема інтернету :) А так найшвидше - електронні, ті, що є тут на ПМ завжди під руками (внизу головної анонсової колонки є опції "Значення" і "Наголоси". Перше переносить Вас на сторінку Академічного тлумачного словника української мови у 11 томах, друге - на український лінгвістичний портал у словник наголосів і синонімів).