Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.16
08:34
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
А про каву — мовчок,
То й нема балачок
Про напої, що варить бариста.
В тисячах дистанційних засідань
Ескімоси збирались на Південь.
Про симфонії Ференца Ліста.
А про каву — мовчок,
То й нема балачок
Про напої, що варить бариста.
В тисячах дистанційних засідань
Ескімоси збирались на Південь.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
2026.11.14
22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
2026.11.14
21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
2026.11.14
21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою».
І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз,
А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка.
Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила
2026.11.14
18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
2026.11.14
14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Оленка Сумненька /
Публіцистика
Чи анімація врятує націю?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чи анімація врятує націю?
Українські майстри анімації вважаються кращими у світі, та досі ми не можемо спостерігати їхні роботи на екранах. Натомість ми мовчки „проковтуємо” зарубіжну продукцію, не задумуючись чим це може обернутися.
Останнім часом все більше факторів призводить до старіння української нації, а отже у близькій перспективі, навіть, до вимирання. Щороку в Україні помирає на 350 тис. чоловік більше, ніж народжується. Ми опинилися фактично у демографічній катастрофі, рятуватися від якої треба уже зараз. Та нам загрожує не тільки фізичне знищення, насамперед ми почали „помирати” духовно. Молоде покоління фактично позбавлене української ментальності і тих рис, якими славилися наші предки. Ось, що винищує стрімкіше за хвороби та пошесті. І корені цієї проблеми сягають, хоч як це не дивно звучить, української анімації.
На добраніч, малюки
Запитайте но лише у психологів, у якому віці починає формуватися свідомість і психіка людини, коли вона стає добрим чи злим, патріотом чи навпаки? Відповідь не змусить чекати: до п’яти, максимум до шести років. Виникає інше питання, що ж впливає на цей процес? Звичайно – оточення, або точніше сім’я: батько, мати, дідусі та бабусі. Але не забуваймо про ще один дуже важливий фактор впливу – „блакитний екран”. Малюків за вуха не відтягнеш від телевізору, а саме від перегляду мультиків. Якраз ці короткометражні фільми, наповнені пісеньками і кольоровими картинками пояснюють дитині: «что такое хорошо и что такое плохо».
А тепер згадаймо, мультики чийого виробництва ви спостерігали останній раз? Думаю, не помилюся, якщо скажу, що американського. Том і Джері, Симон та Пумба завжди з’являються побажати малюкам на добраніч. Американська анімаційна продукція повністю заполонили українське телебачення. По суті в країні формується покоління „американців”, з усіма плюсами та мінусами, притаманними цьому народу. А років через три на телеекранах опиниться китайська анімація, і наступне покоління може вирости вже „китайцями”?
Жила-була анімація
А все бере початок із державної влади. По-перше, в Україні відсутні закони, які б захищали вітчизняний телеефір від дешевої іноземної анімаційної продукції, яка безкінечними потоками вливається на наш відео ринок. По-друге, відсутність фінансування з боку тієї ж держави, хоча гарних авторів у нас пре достатньо. Вони навіть призи на різноманітних фестивалях отримують, але цих робот ми чомусь не спостерігаємо на екрані. Із усіх національних анімаційних героїв, ми можемо назвати лише тих, які були створені на теренах радянського суспільства. Виникає справжній парадокс – за півтора десятиліття незалежності Україна не створила нічого нового!
США зробили собі позитивний імідж, не без допомоги Мікі Мауса та кролика Багс Банні. Ці герої пропагували американський спосіб життя більше, ніж усі американські письменники разом узяті. Українські „Козаки” теж втілення народного характеру українців, але створені вони були в часи Радянського Союзу. За часи совкових часів було створено 360 унікальних мультиків, які за параметрами якості зображення не можуть конкурувати із сучасною анімацією.
І що найприкріше, американці, мов шалені, бігають у пошуках нових ідей, а у нас все це є, тому що українські автори дійсно безцінні. Коли наша анімація з’явиться у всьому світі, я переконана, вона буде заробляти мільйони. І тоді, через деякий час наші діти обиратимуть рідні мультфільми, викидаючи у сміття „шреків”, „пінокіо” та інших. А доки цього не станеться, доведеться читати за філіжанкою кави, чергові журналістські матеріали про вимирання нашої, колись незнищенної, української нації. Ще не вмерла Україна...
Останнім часом все більше факторів призводить до старіння української нації, а отже у близькій перспективі, навіть, до вимирання. Щороку в Україні помирає на 350 тис. чоловік більше, ніж народжується. Ми опинилися фактично у демографічній катастрофі, рятуватися від якої треба уже зараз. Та нам загрожує не тільки фізичне знищення, насамперед ми почали „помирати” духовно. Молоде покоління фактично позбавлене української ментальності і тих рис, якими славилися наші предки. Ось, що винищує стрімкіше за хвороби та пошесті. І корені цієї проблеми сягають, хоч як це не дивно звучить, української анімації.
На добраніч, малюки
Запитайте но лише у психологів, у якому віці починає формуватися свідомість і психіка людини, коли вона стає добрим чи злим, патріотом чи навпаки? Відповідь не змусить чекати: до п’яти, максимум до шести років. Виникає інше питання, що ж впливає на цей процес? Звичайно – оточення, або точніше сім’я: батько, мати, дідусі та бабусі. Але не забуваймо про ще один дуже важливий фактор впливу – „блакитний екран”. Малюків за вуха не відтягнеш від телевізору, а саме від перегляду мультиків. Якраз ці короткометражні фільми, наповнені пісеньками і кольоровими картинками пояснюють дитині: «что такое хорошо и что такое плохо».
А тепер згадаймо, мультики чийого виробництва ви спостерігали останній раз? Думаю, не помилюся, якщо скажу, що американського. Том і Джері, Симон та Пумба завжди з’являються побажати малюкам на добраніч. Американська анімаційна продукція повністю заполонили українське телебачення. По суті в країні формується покоління „американців”, з усіма плюсами та мінусами, притаманними цьому народу. А років через три на телеекранах опиниться китайська анімація, і наступне покоління може вирости вже „китайцями”?
Жила-була анімація
А все бере початок із державної влади. По-перше, в Україні відсутні закони, які б захищали вітчизняний телеефір від дешевої іноземної анімаційної продукції, яка безкінечними потоками вливається на наш відео ринок. По-друге, відсутність фінансування з боку тієї ж держави, хоча гарних авторів у нас пре достатньо. Вони навіть призи на різноманітних фестивалях отримують, але цих робот ми чомусь не спостерігаємо на екрані. Із усіх національних анімаційних героїв, ми можемо назвати лише тих, які були створені на теренах радянського суспільства. Виникає справжній парадокс – за півтора десятиліття незалежності Україна не створила нічого нового!
США зробили собі позитивний імідж, не без допомоги Мікі Мауса та кролика Багс Банні. Ці герої пропагували американський спосіб життя більше, ніж усі американські письменники разом узяті. Українські „Козаки” теж втілення народного характеру українців, але створені вони були в часи Радянського Союзу. За часи совкових часів було створено 360 унікальних мультиків, які за параметрами якості зображення не можуть конкурувати із сучасною анімацією.
І що найприкріше, американці, мов шалені, бігають у пошуках нових ідей, а у нас все це є, тому що українські автори дійсно безцінні. Коли наша анімація з’явиться у всьому світі, я переконана, вона буде заробляти мільйони. І тоді, через деякий час наші діти обиратимуть рідні мультфільми, викидаючи у сміття „шреків”, „пінокіо” та інших. А доки цього не станеться, доведеться читати за філіжанкою кави, чергові журналістські матеріали про вимирання нашої, колись незнищенної, української нації. Ще не вмерла Україна...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
