Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.18
13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.
Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.
Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,
2026.03.18
13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.
По самотнім і голим алеям,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.
По самотнім і голим алеям,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,
2026.03.18
09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп
2026.03.18
06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.
2026.03.18
06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів.
Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи
2026.03.17
22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись
За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись
За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись
2026.03.17
19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р
2026.03.17
17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
2026.03.17
12:43
І
Що не малюй,
а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.
ІІ
Що не малюй,
а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.
ІІ
2026.03.17
12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
2026.03.17
11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
2026.03.17
09:33
«Ой, під горою, під Сучавою,
Там козак Тиміш лежить із славою.
Там не били в дзвони, там не грали сурми,
Тільки лиш Розанда мовить так над мурами...
– Ой, мій соколе, ясний муженьку,
чом не кличеш мене, мій под
2026.03.17
06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над
2026.03.17
01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2026.03.17
00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії.
Мало повернути державність, треба повернути ще й історію.
Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого.
Найліпше захищати інт
2026.03.16
23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна?
Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Публіцистика
Щаслива «Доля» Мар’яна Гаденка
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Щаслива «Доля» Мар’яна Гаденка
Гаденко Мар’ян Ілліч. Композитор і поет від Бога. Засновник та видатний організатор багатьох міжнародних та всеукраїнських пісенних фестивалів, починаючи від славнозвісної «Долі».
Талановитий телеведучий. Перегляньте тільки декілька його програм «Моя пісенна сповідь». Станете постійним глядачем цих програм.
Народний артист України. Неперевершений виконавець власних пісень, чимало з яких стали фактично народними. Секретар творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України».
Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ-го та ІІ-го ступенів. Про всебічну обдарованість Мар’яна Гаденка свідчить навіть те, що він завершив свою військову кар’єру, звільнившись у відставку з посади заступника командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України… І тоді йому було лише сорок п’ять років.
Ще одне унікальне досягнення. Всього через вісімнадцять місяців після присвоєння Мар’янові звання заслужений артист України йому було присвоєно почесне звання народний артист України. Хто з видатних артистів сучасності та минулого наблизився до цього показника?
***
А от про Мар’яна Ілліча вперше в мене запитала моя теща у Чернівцях. Це було в дев’яностих роках минулого століття під час моєї чергової відпустки.
- Володя, десь там у вашому Києві живе полковник Гаденко. Співає такі гарні пісні, які пише сам… Постійно слухаю його по радіоточці. Він родом теж з Буковини, зі Сторожинця … Чув про такого?
- Ні, не чув, - чесно зізнався тещі, а сам подумав, що маю обов’язково відшукати земляка, який справив таке враження на літню, російськомовну жінку. Тим паче, що Сторожинець був для мене рідним містом, де народився і тривалий час проживав мій двоюрідний брат Ігор Григорович Малюк, молодший син Григорія Миколайовича Малюка. Того самого першого секретаря райкому партії Путильського району Чернівецької області, про якого ще у студентські роки майбутній видатний український поет Михайло Ткач написав жартівливі вірші для виступу буковинських піонерів на обласному партактиві:
Спитаймо дядю Малюка
У суворім тоні:
Чом так мало молока
В нашому районі?!
Згадуючи Сторожинець мого дитинства та розшукуючи Мар’яна Ілліча, я ще до знайомства з ним написав вірші про це мальовниче буковинське місто:
Міхальча, Кам’яна… А там – вже за лісами
Сховався, наче рай, Сторожинець…
Під небом синім, як під парусами,
До Чернівців пливе він навпростець.
Купався там з братами у Сереті,
Вночі – рибалив, вдень – збирав гриби,
Стріляв «фашистів» клятих в очереті
І бабцям на базар тягав торби.
Там народились наш Мар’ян Гаденко,
Валерій Цибух, мій молодший брат…
Там вперше схвилював моє серденько
З книжок старих Шевченко і Сократ.
Але, на жаль, канікули минали,
І повертались ми до Чернівців,
Де на Сторожинецькій вже чекали
Своїх найкращих друзів і гравців.
Тоді в Україні ще не було так поширено Інтернету, як сьогодні. Але вже через місяць, завдяки телебаченню і радіо, я вже «знав» Мар’яна Ілліча в обличчя та почув багато його пісень, переважно в авторському виконанні. Неповторний тембр голосу. Відкрита посмішка. Непідроблена щирість автора й виконавця, яка йшла ніби з глибини душі.
Пісні Гаденка надихнули мене написати такі рядки:
Є люди, від яких іде тепло,
Що інших безкорисно зігріває.
До них не прилипає бруд і зло
І, дякуючи їм, життя триває.
А, завдяки теплу, в усі часи
Народжувалась пісня в Україні,
І надзвичайно теплі голоси
Її співали і співають нині.
Та пісня, наче чисте джерело,
З якого пити нам і не напитись.
Гаденко – це і пісня, і тепло.
Приходьте, люди, до Мар’яна грітись!
Та дізнатися про адресу чи телефони свого знаного земляка мені тривалий час не вдавалося.
Але диво таки трапилося. А можливо це Доля зробила свою справу? На платформі станції метро «Позняки» раптом побачив саме те довгоочікуване обличчя високого мужчини, який ішов мені назустріч. Наважився звернутись.
- Пробачте, будь ласка. Ви не Мар’ян Гаденко?
- Так… Це я… ?
Слово за словом… Обмінялися телефонами. Виявилося, що ми майже сусіди. Мешкаємо на перехрестях вулиць Миколи Бажана, Лариси Руденко та Олександра Мишуги. І жодного симптому зіркової хвороби.
Пізніше потрапив у гості до Мар’яна Ілліча. Прихопив із собою касети з власними піснями під гітару, сподіваючись на інше диво. Бо який поет не мріє почути свої віршовані рядки у пісні, що лунають в радіо чи телевізійному ефірі?
І от мене, точніше мої пісні, з інтересом слухав сам народний артист України Мар’ян Гаденко!
- Оця пісня про миротворців вже зараз достойна найкращої сцени, – раптом вимовив композитор. – Записуй, Володя, телефон начальника ансамблю внутрішніх військ МВС України Василя Гулька. Скажеш, що від мене. Віддай йому цей запис. Хай готують аранжування та достойних виконавців.
Отак просто, як у народній казці, завдяки Мар’янові Гаденку влітку 2001 року з’явилася моя найперша студійна пісня «Миротворці» в професійному виконанні квартету «Новий стиль», яким керував Леонід Радченко – нинішній музичний продюсер та директор народної артистки України Наталії Бучинської.
До речі, аранжування до пісні зробив талановитий композитор Олександр Бурміцький, якому Мар’ян Ілліч посприяв переїхати разом з родиною до столиці з Тернополю. Між іншим, з Тернополю до Києва він посприяв переїхати і майбутній народній артистці України Наталії Бучинській…
Тож з легкої руки Мар’яна Ілліча Гаденка на початку осені того ж року пісня «Миротворці» вже лунала на всю країну по першому каналу Національного радіо, а в грудні виконувалася на урядових святкових концертах, присвячених Дню Збройних Сил України та Дню міліції в Будинку офіцерів і в палаці «Україна».
***
Минуло ще три роки.
І от 3-го жовтня 2004 року, в Національному палаці культури і мистецтв «Україна» відбувся мій творчий вечір – благодійний захід «Ми служимо народу України», присвячений сорокаріччю визволення України від фашистських загарбників. Головою оргкомітету заходу був Ігор Борисович Черкаський, режисером концерту – заслужений діяч мистецтв України Валерій Миколайович Коломієць. Але хрещеним батьком мого пісенного злету став Мар’ян Гаденко, хоча за віком він є на чотири роки молодшим від мене.
Крім пісні «Миротворці» на тому концерті пролунало багато моїх пісень, присвячених прикордонникам, військовослужбовцям Збройних Сил, внутрішніх військ та СБУ, рятувальникам, розвідникам, міліції та іншим правоохоронцям нашої держави.
Концерт було відкрито піснею на мої слова та музику в музичному співавторстві з Олександром Бурміцьким «Клятва Україні». Виконували пісню народні артисти України Леонід Сандуленко, Наталія Бучинська та квартет «Новий стиль» у супроводі духового оркестру Національного президентського оркестру, диригент заслужений діяч мистецтв України Сергій Золотарьов, художній керівник і головний диригент народний артист України Анатолій Молотай.
***
Як один день, промайнуло ще десять років…
Перед початком шістдесятого року життя Мар’яна Гаденка написав йому декілька вітальних рядків, які 20 вересня 2014 року мав можливість озвучити в невеликому колі творчих побратимів, які на запрошення маестро приїхали на фестиваль «Рідна мати моя» (торік проходив у Обухові):
Ви, Мар’яне, родилися генієм,
Обдаровані Ви світлим розумом…
Ваша музика божим знаменням є
Та поезією, а не прозою.
Обдаровані божою милістю,
Теплим голосом і працездатністю…
Ваше слово наповнене щирістю,
Глибиною, а не легковажністю…
Ваше серце тріпоче і крається
За Планету і Жіночку скривджену.
А Земля? – Як завжди, обертається…
А Вкраїна? – Війною принижена…
Хай побільше людей ген збирається
Там, де Ваша душа розкривається.
Все минає – у пісні співається,
А добро – хай до Вас повертається.
Не думаю, що Мар’ян Ілліч чекає на повернення якогось добра, яке робить людям. Бо добрі справи можуть бути тільки безкорисними. Але хай добрі справи ніколи не повертаються до нас зрадами та відчуттям, що тебе банально використали.
У чому секрет щасливої Долі композитора і фест-менеджера Мар’яна Гаденка в його багатогранній творчій діяльності? Обдарованість і таланти? Безумовно. Але не тільки. Значною мірою його успіхам завжди сприяє родина і команда, які фактично є одним цілим.
Це і люба дружина Ольга Володимирівна, з якою вони перейшли не одне поле життя. І струнка красуня-донечка Тетяна, яка дасть фору багатьом хлопцям і мужчинам не тільки за кермом легковика. І, звичайно, скромна, талановита, працелюбна, гарна, незмінна ведуча пісенних конкурсів і фестивалів, помічниця нашого маестро Ірина Макеєва.
З такою командою і 60-річний ювілей Мар’яна Ілліча Гаденка не мине непомітно для його шанувальників. Гарною ознакою цього вже є нагородження Мар’яна Ілліча другим орденом «За заслуги» згідно з Указом Президента України від 21 серпня 2015 року, фактично за декілька тижнів до його ювілею.
Привітаємо Мар’яна Ілліча з високою державною нагородою та готуймося на усіх континентах планети, де лунають життєстверджуючі пісні Гаденка і куди нас може занести наша доля, підняти 15 вересня вітальну чарку за здоров’я нашого друга і ювіляра та всієї його родини.
Ми любимо Вас, Мар’яне, і віримо, що Ваша життєва зрілість ніколи не вплине на молодість Вашої душі, сміливість думок і безмежність творчих планів. Чекаємо від Вас нових пісень, телевізійних шедеврів та яскравих пісенних фестивалів.
04.09.2015, м. Київ
Талановитий телеведучий. Перегляньте тільки декілька його програм «Моя пісенна сповідь». Станете постійним глядачем цих програм.
Народний артист України. Неперевершений виконавець власних пісень, чимало з яких стали фактично народними. Секретар творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України».
Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ-го та ІІ-го ступенів. Про всебічну обдарованість Мар’яна Гаденка свідчить навіть те, що він завершив свою військову кар’єру, звільнившись у відставку з посади заступника командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України… І тоді йому було лише сорок п’ять років.
Ще одне унікальне досягнення. Всього через вісімнадцять місяців після присвоєння Мар’янові звання заслужений артист України йому було присвоєно почесне звання народний артист України. Хто з видатних артистів сучасності та минулого наблизився до цього показника?
***
А от про Мар’яна Ілліча вперше в мене запитала моя теща у Чернівцях. Це було в дев’яностих роках минулого століття під час моєї чергової відпустки.
- Володя, десь там у вашому Києві живе полковник Гаденко. Співає такі гарні пісні, які пише сам… Постійно слухаю його по радіоточці. Він родом теж з Буковини, зі Сторожинця … Чув про такого?
- Ні, не чув, - чесно зізнався тещі, а сам подумав, що маю обов’язково відшукати земляка, який справив таке враження на літню, російськомовну жінку. Тим паче, що Сторожинець був для мене рідним містом, де народився і тривалий час проживав мій двоюрідний брат Ігор Григорович Малюк, молодший син Григорія Миколайовича Малюка. Того самого першого секретаря райкому партії Путильського району Чернівецької області, про якого ще у студентські роки майбутній видатний український поет Михайло Ткач написав жартівливі вірші для виступу буковинських піонерів на обласному партактиві:
Спитаймо дядю Малюка
У суворім тоні:
Чом так мало молока
В нашому районі?!
Згадуючи Сторожинець мого дитинства та розшукуючи Мар’яна Ілліча, я ще до знайомства з ним написав вірші про це мальовниче буковинське місто:
Міхальча, Кам’яна… А там – вже за лісами
Сховався, наче рай, Сторожинець…
Під небом синім, як під парусами,
До Чернівців пливе він навпростець.
Купався там з братами у Сереті,
Вночі – рибалив, вдень – збирав гриби,
Стріляв «фашистів» клятих в очереті
І бабцям на базар тягав торби.
Там народились наш Мар’ян Гаденко,
Валерій Цибух, мій молодший брат…
Там вперше схвилював моє серденько
З книжок старих Шевченко і Сократ.
Але, на жаль, канікули минали,
І повертались ми до Чернівців,
Де на Сторожинецькій вже чекали
Своїх найкращих друзів і гравців.
Тоді в Україні ще не було так поширено Інтернету, як сьогодні. Але вже через місяць, завдяки телебаченню і радіо, я вже «знав» Мар’яна Ілліча в обличчя та почув багато його пісень, переважно в авторському виконанні. Неповторний тембр голосу. Відкрита посмішка. Непідроблена щирість автора й виконавця, яка йшла ніби з глибини душі.
Пісні Гаденка надихнули мене написати такі рядки:
Є люди, від яких іде тепло,
Що інших безкорисно зігріває.
До них не прилипає бруд і зло
І, дякуючи їм, життя триває.
А, завдяки теплу, в усі часи
Народжувалась пісня в Україні,
І надзвичайно теплі голоси
Її співали і співають нині.
Та пісня, наче чисте джерело,
З якого пити нам і не напитись.
Гаденко – це і пісня, і тепло.
Приходьте, люди, до Мар’яна грітись!
Та дізнатися про адресу чи телефони свого знаного земляка мені тривалий час не вдавалося.
Але диво таки трапилося. А можливо це Доля зробила свою справу? На платформі станції метро «Позняки» раптом побачив саме те довгоочікуване обличчя високого мужчини, який ішов мені назустріч. Наважився звернутись.
- Пробачте, будь ласка. Ви не Мар’ян Гаденко?
- Так… Це я… ?
Слово за словом… Обмінялися телефонами. Виявилося, що ми майже сусіди. Мешкаємо на перехрестях вулиць Миколи Бажана, Лариси Руденко та Олександра Мишуги. І жодного симптому зіркової хвороби.
Пізніше потрапив у гості до Мар’яна Ілліча. Прихопив із собою касети з власними піснями під гітару, сподіваючись на інше диво. Бо який поет не мріє почути свої віршовані рядки у пісні, що лунають в радіо чи телевізійному ефірі?
І от мене, точніше мої пісні, з інтересом слухав сам народний артист України Мар’ян Гаденко!
- Оця пісня про миротворців вже зараз достойна найкращої сцени, – раптом вимовив композитор. – Записуй, Володя, телефон начальника ансамблю внутрішніх військ МВС України Василя Гулька. Скажеш, що від мене. Віддай йому цей запис. Хай готують аранжування та достойних виконавців.
Отак просто, як у народній казці, завдяки Мар’янові Гаденку влітку 2001 року з’явилася моя найперша студійна пісня «Миротворці» в професійному виконанні квартету «Новий стиль», яким керував Леонід Радченко – нинішній музичний продюсер та директор народної артистки України Наталії Бучинської.
До речі, аранжування до пісні зробив талановитий композитор Олександр Бурміцький, якому Мар’ян Ілліч посприяв переїхати разом з родиною до столиці з Тернополю. Між іншим, з Тернополю до Києва він посприяв переїхати і майбутній народній артистці України Наталії Бучинській…
Тож з легкої руки Мар’яна Ілліча Гаденка на початку осені того ж року пісня «Миротворці» вже лунала на всю країну по першому каналу Національного радіо, а в грудні виконувалася на урядових святкових концертах, присвячених Дню Збройних Сил України та Дню міліції в Будинку офіцерів і в палаці «Україна».
***
Минуло ще три роки.
І от 3-го жовтня 2004 року, в Національному палаці культури і мистецтв «Україна» відбувся мій творчий вечір – благодійний захід «Ми служимо народу України», присвячений сорокаріччю визволення України від фашистських загарбників. Головою оргкомітету заходу був Ігор Борисович Черкаський, режисером концерту – заслужений діяч мистецтв України Валерій Миколайович Коломієць. Але хрещеним батьком мого пісенного злету став Мар’ян Гаденко, хоча за віком він є на чотири роки молодшим від мене.
Крім пісні «Миротворці» на тому концерті пролунало багато моїх пісень, присвячених прикордонникам, військовослужбовцям Збройних Сил, внутрішніх військ та СБУ, рятувальникам, розвідникам, міліції та іншим правоохоронцям нашої держави.
Концерт було відкрито піснею на мої слова та музику в музичному співавторстві з Олександром Бурміцьким «Клятва Україні». Виконували пісню народні артисти України Леонід Сандуленко, Наталія Бучинська та квартет «Новий стиль» у супроводі духового оркестру Національного президентського оркестру, диригент заслужений діяч мистецтв України Сергій Золотарьов, художній керівник і головний диригент народний артист України Анатолій Молотай.
***
Як один день, промайнуло ще десять років…
Перед початком шістдесятого року життя Мар’яна Гаденка написав йому декілька вітальних рядків, які 20 вересня 2014 року мав можливість озвучити в невеликому колі творчих побратимів, які на запрошення маестро приїхали на фестиваль «Рідна мати моя» (торік проходив у Обухові):
Ви, Мар’яне, родилися генієм,
Обдаровані Ви світлим розумом…
Ваша музика божим знаменням є
Та поезією, а не прозою.
Обдаровані божою милістю,
Теплим голосом і працездатністю…
Ваше слово наповнене щирістю,
Глибиною, а не легковажністю…
Ваше серце тріпоче і крається
За Планету і Жіночку скривджену.
А Земля? – Як завжди, обертається…
А Вкраїна? – Війною принижена…
Хай побільше людей ген збирається
Там, де Ваша душа розкривається.
Все минає – у пісні співається,
А добро – хай до Вас повертається.
Не думаю, що Мар’ян Ілліч чекає на повернення якогось добра, яке робить людям. Бо добрі справи можуть бути тільки безкорисними. Але хай добрі справи ніколи не повертаються до нас зрадами та відчуттям, що тебе банально використали.
У чому секрет щасливої Долі композитора і фест-менеджера Мар’яна Гаденка в його багатогранній творчій діяльності? Обдарованість і таланти? Безумовно. Але не тільки. Значною мірою його успіхам завжди сприяє родина і команда, які фактично є одним цілим.
Це і люба дружина Ольга Володимирівна, з якою вони перейшли не одне поле життя. І струнка красуня-донечка Тетяна, яка дасть фору багатьом хлопцям і мужчинам не тільки за кермом легковика. І, звичайно, скромна, талановита, працелюбна, гарна, незмінна ведуча пісенних конкурсів і фестивалів, помічниця нашого маестро Ірина Макеєва.
З такою командою і 60-річний ювілей Мар’яна Ілліча Гаденка не мине непомітно для його шанувальників. Гарною ознакою цього вже є нагородження Мар’яна Ілліча другим орденом «За заслуги» згідно з Указом Президента України від 21 серпня 2015 року, фактично за декілька тижнів до його ювілею.
Привітаємо Мар’яна Ілліча з високою державною нагородою та готуймося на усіх континентах планети, де лунають життєстверджуючі пісні Гаденка і куди нас може занести наша доля, підняти 15 вересня вітальну чарку за здоров’я нашого друга і ювіляра та всієї його родини.
Ми любимо Вас, Мар’яне, і віримо, що Ваша життєва зрілість ніколи не вплине на молодість Вашої душі, сміливість думок і безмежність творчих планів. Чекаємо від Вас нових пісень, телевізійних шедеврів та яскравих пісенних фестивалів.
04.09.2015, м. Київ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Фестиваль «Дзвони Чорнобиля - 2021». Концерт-реквієм пройде в прямому ефірі 24 квітня 2021 року"
• Перейти на сторінку •
"Моя Україна – кровинка одна"
• Перейти на сторінку •
"Моя Україна – кровинка одна"
Про публікацію
