 | |
| Молоде вино | |
| Homo scribendi peritus | |
| Класики | |
| Вічноживі | |
| |
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.04.29
21:30
Так хочеться вкритися листям
Й заснути на довгі роки,
Немовби небаченим змістом,
Що з'єднує все навіки.
Так хочеться в сон зазирнути
Між грізних скелястих громадь,
Порвавши ненависні пута,
Й заснути на довгі роки,
Немовби небаченим змістом,
Що з'єднує все навіки.
Так хочеться в сон зазирнути
Між грізних скелястих громадь,
Порвавши ненависні пута,
2025.04.29
18:36
Цілий день синок надворі.
Мамі врешті став жалітись:
- Певно, мамо, трохи хворий.
Бо живіт почав боліти.
- Бо не хочеш, хлопче, їсти.-
Каже мама до малого.-
В животі, синочку, пусто.
Мамі врешті став жалітись:
- Певно, мамо, трохи хворий.
Бо живіт почав боліти.
- Бо не хочеш, хлопче, їсти.-
Каже мама до малого.-
В животі, синочку, пусто.
2025.04.29
18:32
Це ти, Ізраїлю, де стільки зайд перебувало,
Котрі не сіяли й не жали, ліси на шпали порубали,
Господній гріб від бозна кого визволяли
І Храм Його дощенту зруйнували...
Чи ж дивина, що болотами й колючками,
А не молочними й медовими річками
Став ти,
Котрі не сіяли й не жали, ліси на шпали порубали,
Господній гріб від бозна кого визволяли
І Храм Його дощенту зруйнували...
Чи ж дивина, що болотами й колючками,
А не молочними й медовими річками
Став ти,
2025.04.29
16:02
Далека музо з добрими очима!
Багато під ногами кропиви!
Блукаю між рядочками сумними
У пошуках квітневої трави.
Ваш голос зігріває люті зими,
В душі зникають зболені рови.
Удвох, натхненні формами твердими,
Багато під ногами кропиви!
Блукаю між рядочками сумними
У пошуках квітневої трави.
Ваш голос зігріває люті зими,
В душі зникають зболені рови.
Удвох, натхненні формами твердими,
2025.04.29
14:05
Коли навкруг цвіте бузок
І зеленіє пряна м'ята, -
Зробити можна швидко крок,
Який нелегко виправляти.
Тюльпани ронять пелюстки
І жалю дух стоїть в садибі,
Неначе мста за помилки,
Немов ціна за хибний вибір.
І зеленіє пряна м'ята, -
Зробити можна швидко крок,
Який нелегко виправляти.
Тюльпани ронять пелюстки
І жалю дух стоїть в садибі,
Неначе мста за помилки,
Немов ціна за хибний вибір.
2025.04.29
09:38
Дві п‘ятірки - не лише відмінно,
це не тільки наступний клас,
а й нерідко знешкоджені міни
на шляху кожного з нас.
Але попри тривожний вітер,
щоденне сиренне безсоння
вперед до жаданого світла -
це не тільки наступний клас,
а й нерідко знешкоджені міни
на шляху кожного з нас.
Але попри тривожний вітер,
щоденне сиренне безсоння
вперед до жаданого світла -
2025.04.29
06:11
Несамовитий крик сирени, ковдра тепла,
Шахед над головою бавиться... Нестерпно...
Укрилась повністю, тремтять шибки віконні
Формальдегідом пахне смерть в повітрі — стогін.
На схід із бункера жене отар вовчисько,
Гримить і бахкає гроза — ракети близьк
Шахед над головою бавиться... Нестерпно...
Укрилась повністю, тремтять шибки віконні
Формальдегідом пахне смерть в повітрі — стогін.
На схід із бункера жене отар вовчисько,
Гримить і бахкає гроза — ракети близьк
2025.04.28
21:56
Людина може перевтілитися
у дельфіна.
Людина може перевтілитися
у ящірку, хранительку
мудрості. Людина може
перевтілитися в ніщо.
Різноманітні форми
перевтілення. Але як важко
у дельфіна.
Людина може перевтілитися
у ящірку, хранительку
мудрості. Людина може
перевтілитися в ніщо.
Різноманітні форми
перевтілення. Але як важко
2025.04.28
18:31
Мало не остриг
Хайр, у невиразний день
Трохи запатлав
Типу так, але хотів не те
Не остригся, і дивуюся з чуття
Якби утримав дивацький стяг
Ніби віру, що потрібна комусь
Хайр, у невиразний день
Трохи запатлав
Типу так, але хотів не те
Не остригся, і дивуюся з чуття
Якби утримав дивацький стяг
Ніби віру, що потрібна комусь
2025.04.28
17:50
Розвалився неба п'єдестал,
На комп'ютерні розпався глюки...
Ти раніш Богинею була,
А тепер лише - ревнива злюка.
Де той поклоніння ідеал?
Що плекав у віршах я роками?
При тобі не можу назагал
На комп'ютерні розпався глюки...
Ти раніш Богинею була,
А тепер лише - ревнива злюка.
Де той поклоніння ідеал?
Що плекав у віршах я роками?
При тобі не можу назагал
2025.04.28
14:21
Із Андрія Бєлого
Плещуть скупченням косматим
по сирих полях
кострубаті темні хати,
обсідають шлях.
Пригнобила їх неволя,
Плещуть скупченням косматим
по сирих полях
кострубаті темні хати,
обсідають шлях.
Пригнобила їх неволя,
2025.04.28
13:26
Переповнилась чаша терпіння,
перейшов чорний кречет межу.
Може, я не твого, птахо, рівня
та, поглянь, у моєму саду
білопінно розквітнули груші —
на зеленім гіллі — білий сніг.
Не дозволю я кривдити душу,
перейшов чорний кречет межу.
Може, я не твого, птахо, рівня
та, поглянь, у моєму саду
білопінно розквітнули груші —
на зеленім гіллі — білий сніг.
Не дозволю я кривдити душу,
2025.04.28
09:52
квітня народився легендарний воротар непереможного київського «Динамо» 60-х
Один із найкращих голкіперів тогочасної футбольної Європи, він буквально зачаровував своїми неймовірними стрибками, реакцією і пластичністю, за що отримав ім‘я - київська панте
Один із найкращих голкіперів тогочасної футбольної Європи, він буквально зачаровував своїми неймовірними стрибками, реакцією і пластичністю, за що отримав ім‘я - київська панте
2025.04.28
09:22
Твоє тепло поглинуло минуле,
Затьмарились імлою риси.
Мовчала з жалібним "ку-ку" зозуля,
Блукала в кроні кипариса.
Рожеві мрії збились гострим списом,
Незіграні зостались ролі.
Вода холодна хлюпала на мисі,
Затьмарились імлою риси.
Мовчала з жалібним "ку-ку" зозуля,
Блукала в кроні кипариса.
Рожеві мрії збились гострим списом,
Незіграні зостались ролі.
Вода холодна хлюпала на мисі,
2025.04.28
06:02
Друзі хутко повтікали
Якнайдалі від війни, –
Спромоглися дати драла
Їхні доньки і сини.
Полякалися родини
Кровожерних вічно псів
І забули, що святині
Захищати треба всім.
Якнайдалі від війни, –
Спромоглися дати драла
Їхні доньки і сини.
Полякалися родини
Кровожерних вічно псів
І забули, що святині
Захищати треба всім.
2025.04.27
21:46
За межами людського пізнання
стоїть башта, до якої
не можуть дійти.
Вежу огортають оруйні
чагарники. Людей, які йдуть до неї,
спіткає якась біда,
щось невідоме чинить перепони.
Мандрівник може
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...стоїть башта, до якої
не можуть дійти.
Вежу огортають оруйні
чагарники. Людей, які йдуть до неї,
спіткає якась біда,
щось невідоме чинить перепони.
Мандрівник може
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2021.07.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Мандри в космосі 63. Загадковий голос… (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)
Мандри в космосі 63. Загадковий голос… (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)
Чорноморець
(загадки Гуляйгорода)
Чорноморець, матінко, чорноморець,
Вивів мене босую ой на морозець.
Вивів мене босую та й питає:
Чи є мороз, дівчино, ой чи немає?
Ой нема морозу, тільки роса,
А я молодесенька ой стою я й боса.
Простояла ніченьку та й байдуже,
Бо я чорноморчика ой люблю я й дуже.
До порога ніженьки прикипають,
Дівку дрібні слізоньки ой обливають.
Я ж думала, матінко, панувати,
Довелося, матінко, ой горювати.
(слова та музика народні)
Що мені робиться, коли я слухаю Гуляйгород, не можу вам логічно описати. Це так, наче щось давнє-давнє як нахлине з вечірного неба… та як притисне серденько до рідної землі… і я плачу… тай сміюся…
А почалося все, звісно ж, з “Чорноморця”: Чорноморець, матінко, чорномо-о-орець, - низький жіночий, мені тоді, коли я вперше слухав, уявилось - вродливої, уже не молодої, співачки, виводив щемливо спогади про перше кохання… саме досвічений голос, саме спогади… А далі уже спільно, трьома голосами , - тим ж низьким жіночим, низьким чоловічим, та високим, як мені уявилось, дівочим: Вивів мене босую ой на мо-о-оро-о-озеееець!..
Коли я вперше уже дивився, то й справді: старша, молоденька та козак… - все так, як і уявлялося. Коли ж добре придивився: а низьким жіночим, як мені здавалось досвідченим, - співає ж то молодесенька: А я молодесенька ой… І тоді наче щось перевернулося у моїй душі… неможу вам логічно описати. Щось фантастичне було в цьому поєднанні юної вроди та дорослого голосу. Та й голос виринав, здавалось, з глибини віків, ще з Трипілля…
Коли ж я захотів визначити об’єкт своєго захоплення, перевернувши інтернет, то виявилось, що цілком достовірно цього зробити я неможу: Сергій Постольников, Ірина Барамба, Анастасія Філатова, Олена Дідик… Вірогідно це Анастасія Філатова… Цілую Ваші руки…
06.10.2015
Худ. Я Саландяк – композиція на тему… (фотошоп).
"Кольори фотошопу. Сірий"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 18. І. Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної доктрини Розділ третій…"
(загадки Гуляйгорода)
Чорноморець, матінко, чорноморець,
Вивів мене босую ой на морозець.
Вивів мене босую та й питає:
Чи є мороз, дівчино, ой чи немає?
Ой нема морозу, тільки роса,
А я молодесенька ой стою я й боса.
Простояла ніченьку та й байдуже,
Бо я чорноморчика ой люблю я й дуже.
До порога ніженьки прикипають,
Дівку дрібні слізоньки ой обливають.
Я ж думала, матінко, панувати,
Довелося, матінко, ой горювати.
(слова та музика народні)
Що мені робиться, коли я слухаю Гуляйгород, не можу вам логічно описати. Це так, наче щось давнє-давнє як нахлине з вечірного неба… та як притисне серденько до рідної землі… і я плачу… тай сміюся…
А почалося все, звісно ж, з “Чорноморця”: Чорноморець, матінко, чорномо-о-орець, - низький жіночий, мені тоді, коли я вперше слухав, уявилось - вродливої, уже не молодої, співачки, виводив щемливо спогади про перше кохання… саме досвічений голос, саме спогади… А далі уже спільно, трьома голосами , - тим ж низьким жіночим, низьким чоловічим, та високим, як мені уявилось, дівочим: Вивів мене босую ой на мо-о-оро-о-озеееець!..
Коли я вперше уже дивився, то й справді: старша, молоденька та козак… - все так, як і уявлялося. Коли ж добре придивився: а низьким жіночим, як мені здавалось досвідченим, - співає ж то молодесенька: А я молодесенька ой… І тоді наче щось перевернулося у моїй душі… неможу вам логічно описати. Щось фантастичне було в цьому поєднанні юної вроди та дорослого голосу. Та й голос виринав, здавалось, з глибини віків, ще з Трипілля…
Коли ж я захотів визначити об’єкт своєго захоплення, перевернувши інтернет, то виявилось, що цілком достовірно цього зробити я неможу: Сергій Постольников, Ірина Барамба, Анастасія Філатова, Олена Дідик… Вірогідно це Анастасія Філатова… Цілую Ваші руки…
06.10.2015
Худ. Я Саландяк – композиція на тему… (фотошоп).
"Кольори фотошопу. Сірий"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 18. І. Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної доктрини Розділ третій…"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1759 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1759 seconds