Чорноморець
(загадки Гуляйгорода)

Чорноморець, матінко, чорноморець,
Вивів мене босую ой на морозець.
Вивів мене босую та й питає:
Чи є мороз, дівчино, ой чи немає?

Ой нема морозу, тільки роса,
А я молодесенька ой стою я й боса.
Простояла ніченьку та й байдуже,
Бо я чорноморчика ой люблю я й дуже.

До порога ніженьки прикипають,
Дівку дрібні слізоньки ой обливають.
Я ж думала, матінко, панувати,
Довелося, матінко, ой горювати.

(слова та музика народні)

    Що мені робиться, коли я слухаю Гуляйгород, не можу вам логічно описати. Це так, наче щось давнє-давнє як нахлине з вечірного неба… та як притисне серденько до рідної землі… і я плачу… тай сміюся…
    А почалося все, звісно ж, з “Чорноморця”: Чорноморець, матінко, чорномо-о-орець, - низький жіночий, мені тоді, коли я вперше слухав, уявилось - вродливої, уже не молодої, співачки, виводив щемливо спогади про перше кохання… саме досвічений голос, саме спогади… А далі уже спільно, трьома голосами , - тим ж низьким жіночим, низьким чоловічим, та високим, як мені уявилось, дівочим: Вивів мене босую ой на мо-о-оро-о-озеееець!..
    Коли я вперше уже дивився, то й справді: старша, молоденька та козак… - все так, як і уявлялося. Коли ж добре придивився: а низьким жіночим, як мені здавалось досвідченим, - співає ж то молодесенька: А я молодесенька ой… І тоді наче щось перевернулося у моїй душі… неможу вам логічно описати. Щось фантастичне було в цьому поєднанні юної вроди та дорослого голосу. Та й голос виринав, здавалось, з глибини віків, ще з Трипілля…
    Коли ж я захотів визначити об’єкт своєго захоплення, перевернувши інтернет, то виявилось, що цілком достовірно цього зробити я неможу: Сергій Постольников, Ірина Барамба, Анастасія Філатова, Олена Дідик… Вірогідно це Анастасія Філатова… Цілую Ваші руки…

    06.10.2015

Худ. Я Саландяк – композиція на тему… (фотошоп).
"Кольори фотошопу. Сірий"
• Перейти на сторінку •
 "Мандри в космосі 59. 18. І. Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної доктрини Розділ третій…"