ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Солодкий мед бажання
Солодкий мед бажання на вустах,
у серці сполох вúстукала втіха,
усоте дораховував до ста,
уперше зрозумів, що значить "тихо".

Від ранку недокоханого... цвіль
в глухім кутку, омані - панацея.
А біль летить на спогад, наче міль,
щоби згоріти криком: "Панно, це я!.."

Признання довгожданного рядки -
прості до зрозуміння, зшиті збоєм...
і десь, на рівні атому, думки
розщеплені між небом і Тобою.

20 Квітня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-20 16:21:15
Переглядів сторінки твору 6690
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.956 / 5.6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.859 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.13 00:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 16:37:40 ]
Привіт:)
Вірш мені сподобався, лише хочу запропонувати у третьому рядку першої строфи після "усоте" додати "я" - так читатиметься краще - "усоте я дорахував до ста"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 16:59:49 ]
Розчеплені - розщеплені? Гарний вірш, Юрцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 17:05:34 ]
"І десь, на рівні атому, думки
розчеплені між небом і Тобою" - гарно. Справді, гарно!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 17:08:52 ]
А мені сподобалось - "кохання недокоханого цвіль", тільки задуматись - настільки глибоко

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 19:30:22 ]
Дякую Оксанко,Оленко,Золота Жіночко,Славцю,
***
Оксанко,
Із задоволенням би вставив "я". Але тоді кількість рядків збивається і ритм теж. :(
***
Славцю,
Так це була помилка - уже виправив. Дєкую, Пане-Брате! :-)
***
Оленко, Золота Жіночко,
Радий щось знайшли для себе і воно різне. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 20:09:20 ]
Дуже подобаються рядки:
"усоте дораховував до ста,
уперше зрозумів, що значить "тихо",
але дещо штушним видається те "панно, це я" тому, що наголос припадає у вірші на ЦЕ, а мав би — на Я. І ще не подобається "недокохане кохання". Масло масляне... Якби тут знайти якийсь образ... (чухаю потилицю):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 20:39:52 ]
панацея.
"Панно, це я!.."
ОСОБЛИВИЙ РЕСПЕКТ ЗА РИМУ :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:19:44 ]
Я звичайно почну від: - вірш мені зрозумілий. Мені він сподобався. Його будуть читати не лиш поети. "Наші слова, наша думка". Дякую Вам, пане Юрію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:42:50 ]
Ларисо, Славцю, Василю - Дякую!
Непомірно вдячний, що перечитали - чуюсь щасливим. :-)

Ларочко (мо` так Вас називати?),
Ви маєте рацію з недокоханим коханням.
Тому я замінив на:
"Від ранку недокоханого... цвіль
в глухім кутку, омані - панацея."
Щодо рими - я знаю що наголос дещо незвичний і проситься на "панно, це Я" на "Я"
Але дуже хотілось мати власне таку риму. Тому залишу це як "авторське". :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-21 06:56:29 ]
Прочитав цей вірш вже після того як опублікував свій.
Клас! Наче ті атоми вриваються з одного вірша у інший.
Щиро здивований! А ще кажуть, що суспільної свідомості
не існує. Брехня! Ось Вам і доказ бо здається ми обидва
підключились до неї і вирвали звідти ту "атомну" тему.
Підтримую і оцінки і захват.
Будьмо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-21 08:11:23 ]
Юрасю, добре, що змінили. Щодо рими — Ви мене не зрозуміли: насправді така рима робить честь поетові, що її віднайшов. Звичайно ж, рима геніальна. Просто за змістом слова "панно, це я" слід було би читати з іншим наголосом. От я і висловила свою думку, що заради вдалої рими автор трохи нехтує змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-21 10:00:57 ]
Перепрошую, Юрію, що тепер я суну свого носика, але мені здається, що замінити недокохане кохання - було не зовсім виправданим. Розумію, що тавтологія, то щось не найкраще, але інколи спільнокореневі слова здатні посилити образ, а це якраз той випадок. І образ є - ще й який! У кожного в житті є таке кохання, яке за власної легковажності не вдається докохати, і так і йде воно за нами, що аж цвіллю тією і очі їсть до сліз, і серце...
Кохайте і докохуйте!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-22 18:45:38 ]
Привіт Юрко!
Сьогодні я п"яний і дурний.
Шукаю твій вірш про сім стріл щоб перечитати.
Здається одна мені сьогодні таки десь влучила...
А не знайду ні вцірш ні стрілу
Бувай
ВСЕ ПОТІМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 05:45:35 ]
***
Ларочко,
Дякую Вам за висловлення Вашої думки. Завжди скидаю шапку перед поетесами, котрі несуть усю глибину думки так по людськи у власних віршах.
***
Оленко,
Я від усієї Душі дарую Вам цей образ - Він Ваш.
Я знаю, що цей образ має право на існування і Він вірний.
Все ж схиляюсь перед переоцінкою власних думок і залишаюсь вірним власним перечуттям. :-)
***
Валадимире - Брате!
Все в норомально! Я теж люблю час-до-часу "розслабитись", набилизитись до Істини.
Стріли постійно летять, хоча ми їх не бачимо. Я, нажаль, забуваю одягати бронежилет - тому такий довірливий власним почуттям. :-)
Молюся за те, щоби Ваша голова була на місці! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 06:22:37 ]
А молитись таки було за що.
Може тими молитвами до сьгодні нарешті й оклигав.
Звиняюсь за дурість, та тепер ввігнав себе в певні рамки: знову антилігентний, знову до всіх на Ви.
Вірша про стріли знайшов. Він мені припав до душі
ідеєю. Шкода, що Вам не вдалось витримати ритму,
який був заданий першим куплетом. "Нашкрябав" свй
варіант того твору (Вашими словами та ідеєю, але в іншому ритмі). Хочу показати, може опублікуємо як написане у співавторстві. Та на загальний суд
без згоди автора не виставляю. Куди "скинути" щоб можна було те обговорити?
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-16 12:51:18 ]
лірика просто шикарна, клас!!!