ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
В садочку
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Ой, як сонячно довкола!
Оглядає видноколо:
"Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
* * *
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Монолог сліпого
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
З голосу ЕЗОПА
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Василь Федоренко, священник із Терпіння
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув

Артур Курдіновський
2025.09.12 05:59
Калейдоскоп (сонет)
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.

І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,

Віктор Кучерук
2025.09.12 05:41
* * *
Темно і глухо навколо,
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.

Володимир Бойко
2025.09.11 22:58
Зірка в юрбі
Кому потрібен світ без тебе -
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.

І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя

Пиріжкарня Асорті
2025.09.11 22:15
Сага фінішна луна
дива з вівса суха солома різка токсин в гаю гриби плуги чужі що страх узяти якщо з воріт а вже заслаб стіна товста панель основа своя зігрій і на верстак і квітку щоб на скотч узяти one day однак осот не квітка рак не риба вона це фіш носій ік

Борис Костиря
2025.09.11 22:14
* * *
Спадають останні хвилини
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.

Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.

Євген Федчук
2025.09.11 18:08
Перемога Ігоря Святославовича, князя Новгород-Сіверського над половцями біля річки Хирія в 1183 році
Степ широкий. Вітер степом по траві гуляє.
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп

Сергій Губерначук
2025.09.11 17:51
Банний день
Сонцем калюжі висмоктав
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!

Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,

Артур Курдіновський
2025.09.11 17:08
Діалог ронделів (у співавторстві з Інною Рибцовою)
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.

До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,

С М
2025.09.11 12:14
Чий то дім палає (The Jimi Hendrix Experience)
ей! ей! ей! ей
колір небес пекельно багряний
чий то дім палає дотла дотла
он отам

друга я спитав ”о звідкіля цей чорний дим?“
він же: кха! – і чуєш каже ”те гадаю мав би сніг
піти“

Віктор Кучерук
2025.09.11 07:57
* * *
Це точно, що ви не побачили,
Від справ відволікшись на мить,
Що сад гілочками тремтячими
Уранці від стужі дрижить?
Це правда, що вам ще не чується,
Як в’є вихиляси нуда, –
Як осінь шурхоче по вулицях,
А літа – притихла хода?

Борис Костиря
2025.09.10 21:41
Постмодернізм
Гасла стають антигаслами,
а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Солодкий мед бажання
Солодкий мед бажання на вустах,
у серці сполох вúстукала втіха,
усоте дораховував до ста,
уперше зрозумів, що значить "тихо".

Від ранку недокоханого... цвіль
в глухім кутку, омані - панацея.
А біль летить на спогад, наче міль,
щоби згоріти криком: "Панно, це я!.."

Признання довгожданного рядки -
прості до зрозуміння, зшиті збоєм...
і десь, на рівні атому, думки
розщеплені між небом і Тобою.

20 Квітня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-20 16:21:15
Переглядів сторінки твору 6590
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.956 / 5.6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.859 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.09.06 22:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 16:37:40 ]
Привіт:)
Вірш мені сподобався, лише хочу запропонувати у третьому рядку першої строфи після "усоте" додати "я" - так читатиметься краще - "усоте я дорахував до ста"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 16:59:49 ]
Розчеплені - розщеплені? Гарний вірш, Юрцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 17:05:34 ]
"І десь, на рівні атому, думки
розчеплені між небом і Тобою" - гарно. Справді, гарно!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 17:08:52 ]
А мені сподобалось - "кохання недокоханого цвіль", тільки задуматись - настільки глибоко

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 19:30:22 ]
Дякую Оксанко,Оленко,Золота Жіночко,Славцю,
***
Оксанко,
Із задоволенням би вставив "я". Але тоді кількість рядків збивається і ритм теж. :(
***
Славцю,
Так це була помилка - уже виправив. Дєкую, Пане-Брате! :-)
***
Оленко, Золота Жіночко,
Радий щось знайшли для себе і воно різне. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 20:09:20 ]
Дуже подобаються рядки:
"усоте дораховував до ста,
уперше зрозумів, що значить "тихо",
але дещо штушним видається те "панно, це я" тому, що наголос припадає у вірші на ЦЕ, а мав би — на Я. І ще не подобається "недокохане кохання". Масло масляне... Якби тут знайти якийсь образ... (чухаю потилицю):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 20:39:52 ]
панацея.
"Панно, це я!.."
ОСОБЛИВИЙ РЕСПЕКТ ЗА РИМУ :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:19:44 ]
Я звичайно почну від: - вірш мені зрозумілий. Мені він сподобався. Його будуть читати не лиш поети. "Наші слова, наша думка". Дякую Вам, пане Юрію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:42:50 ]
Ларисо, Славцю, Василю - Дякую!
Непомірно вдячний, що перечитали - чуюсь щасливим. :-)

Ларочко (мо` так Вас називати?),
Ви маєте рацію з недокоханим коханням.
Тому я замінив на:
"Від ранку недокоханого... цвіль
в глухім кутку, омані - панацея."
Щодо рими - я знаю що наголос дещо незвичний і проситься на "панно, це Я" на "Я"
Але дуже хотілось мати власне таку риму. Тому залишу це як "авторське". :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-21 06:56:29 ]
Прочитав цей вірш вже після того як опублікував свій.
Клас! Наче ті атоми вриваються з одного вірша у інший.
Щиро здивований! А ще кажуть, що суспільної свідомості
не існує. Брехня! Ось Вам і доказ бо здається ми обидва
підключились до неї і вирвали звідти ту "атомну" тему.
Підтримую і оцінки і захват.
Будьмо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-21 08:11:23 ]
Юрасю, добре, що змінили. Щодо рими — Ви мене не зрозуміли: насправді така рима робить честь поетові, що її віднайшов. Звичайно ж, рима геніальна. Просто за змістом слова "панно, це я" слід було би читати з іншим наголосом. От я і висловила свою думку, що заради вдалої рими автор трохи нехтує змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-21 10:00:57 ]
Перепрошую, Юрію, що тепер я суну свого носика, але мені здається, що замінити недокохане кохання - було не зовсім виправданим. Розумію, що тавтологія, то щось не найкраще, але інколи спільнокореневі слова здатні посилити образ, а це якраз той випадок. І образ є - ще й який! У кожного в житті є таке кохання, яке за власної легковажності не вдається докохати, і так і йде воно за нами, що аж цвіллю тією і очі їсть до сліз, і серце...
Кохайте і докохуйте!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-22 18:45:38 ]
Привіт Юрко!
Сьогодні я п"яний і дурний.
Шукаю твій вірш про сім стріл щоб перечитати.
Здається одна мені сьогодні таки десь влучила...
А не знайду ні вцірш ні стрілу
Бувай
ВСЕ ПОТІМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 05:45:35 ]
***
Ларочко,
Дякую Вам за висловлення Вашої думки. Завжди скидаю шапку перед поетесами, котрі несуть усю глибину думки так по людськи у власних віршах.
***
Оленко,
Я від усієї Душі дарую Вам цей образ - Він Ваш.
Я знаю, що цей образ має право на існування і Він вірний.
Все ж схиляюсь перед переоцінкою власних думок і залишаюсь вірним власним перечуттям. :-)
***
Валадимире - Брате!
Все в норомально! Я теж люблю час-до-часу "розслабитись", набилизитись до Істини.
Стріли постійно летять, хоча ми їх не бачимо. Я, нажаль, забуваю одягати бронежилет - тому такий довірливий власним почуттям. :-)
Молюся за те, щоби Ваша голова була на місці! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 06:22:37 ]
А молитись таки було за що.
Може тими молитвами до сьгодні нарешті й оклигав.
Звиняюсь за дурість, та тепер ввігнав себе в певні рамки: знову антилігентний, знову до всіх на Ви.
Вірша про стріли знайшов. Він мені припав до душі
ідеєю. Шкода, що Вам не вдалось витримати ритму,
який був заданий першим куплетом. "Нашкрябав" свй
варіант того твору (Вашими словами та ідеєю, але в іншому ритмі). Хочу показати, може опублікуємо як написане у співавторстві. Та на загальний суд
без згоди автора не виставляю. Куди "скинути" щоб можна було те обговорити?
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-16 12:51:18 ]
лірика просто шикарна, клас!!!