ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Солодкий мед бажання
Солодкий мед бажання на вустах,
у серці сполох вúстукала втіха,
усоте дораховував до ста,
уперше зрозумів, що значить "тихо".

Від ранку недокоханого... цвіль
в глухім кутку, омані - панацея.
А біль летить на спогад, наче міль,
щоби згоріти криком: "Панно, це я!.."

Признання довгожданного рядки -
прості до зрозуміння, зшиті збоєм...
і десь, на рівні атому, думки
розщеплені між небом і Тобою.

20 Квітня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-20 16:21:15
Переглядів сторінки твору 6523
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.956 / 5.6  (5.069 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.859 / 5.5  (5.127 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.07.05 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 16:37:40 ]
Привіт:)
Вірш мені сподобався, лише хочу запропонувати у третьому рядку першої строфи після "усоте" додати "я" - так читатиметься краще - "усоте я дорахував до ста"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 16:59:49 ]
Розчеплені - розщеплені? Гарний вірш, Юрцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 17:05:34 ]
"І десь, на рівні атому, думки
розчеплені між небом і Тобою" - гарно. Справді, гарно!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 17:08:52 ]
А мені сподобалось - "кохання недокоханого цвіль", тільки задуматись - настільки глибоко

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 19:30:22 ]
Дякую Оксанко,Оленко,Золота Жіночко,Славцю,
***
Оксанко,
Із задоволенням би вставив "я". Але тоді кількість рядків збивається і ритм теж. :(
***
Славцю,
Так це була помилка - уже виправив. Дєкую, Пане-Брате! :-)
***
Оленко, Золота Жіночко,
Радий щось знайшли для себе і воно різне. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 20:09:20 ]
Дуже подобаються рядки:
"усоте дораховував до ста,
уперше зрозумів, що значить "тихо",
але дещо штушним видається те "панно, це я" тому, що наголос припадає у вірші на ЦЕ, а мав би — на Я. І ще не подобається "недокохане кохання". Масло масляне... Якби тут знайти якийсь образ... (чухаю потилицю):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 20:39:52 ]
панацея.
"Панно, це я!.."
ОСОБЛИВИЙ РЕСПЕКТ ЗА РИМУ :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:19:44 ]
Я звичайно почну від: - вірш мені зрозумілий. Мені він сподобався. Його будуть читати не лиш поети. "Наші слова, наша думка". Дякую Вам, пане Юрію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:42:50 ]
Ларисо, Славцю, Василю - Дякую!
Непомірно вдячний, що перечитали - чуюсь щасливим. :-)

Ларочко (мо` так Вас називати?),
Ви маєте рацію з недокоханим коханням.
Тому я замінив на:
"Від ранку недокоханого... цвіль
в глухім кутку, омані - панацея."
Щодо рими - я знаю що наголос дещо незвичний і проситься на "панно, це Я" на "Я"
Але дуже хотілось мати власне таку риму. Тому залишу це як "авторське". :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-21 06:56:29 ]
Прочитав цей вірш вже після того як опублікував свій.
Клас! Наче ті атоми вриваються з одного вірша у інший.
Щиро здивований! А ще кажуть, що суспільної свідомості
не існує. Брехня! Ось Вам і доказ бо здається ми обидва
підключились до неї і вирвали звідти ту "атомну" тему.
Підтримую і оцінки і захват.
Будьмо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-21 08:11:23 ]
Юрасю, добре, що змінили. Щодо рими — Ви мене не зрозуміли: насправді така рима робить честь поетові, що її віднайшов. Звичайно ж, рима геніальна. Просто за змістом слова "панно, це я" слід було би читати з іншим наголосом. От я і висловила свою думку, що заради вдалої рими автор трохи нехтує змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-21 10:00:57 ]
Перепрошую, Юрію, що тепер я суну свого носика, але мені здається, що замінити недокохане кохання - було не зовсім виправданим. Розумію, що тавтологія, то щось не найкраще, але інколи спільнокореневі слова здатні посилити образ, а це якраз той випадок. І образ є - ще й який! У кожного в житті є таке кохання, яке за власної легковажності не вдається докохати, і так і йде воно за нами, що аж цвіллю тією і очі їсть до сліз, і серце...
Кохайте і докохуйте!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-22 18:45:38 ]
Привіт Юрко!
Сьогодні я п"яний і дурний.
Шукаю твій вірш про сім стріл щоб перечитати.
Здається одна мені сьогодні таки десь влучила...
А не знайду ні вцірш ні стрілу
Бувай
ВСЕ ПОТІМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 05:45:35 ]
***
Ларочко,
Дякую Вам за висловлення Вашої думки. Завжди скидаю шапку перед поетесами, котрі несуть усю глибину думки так по людськи у власних віршах.
***
Оленко,
Я від усієї Душі дарую Вам цей образ - Він Ваш.
Я знаю, що цей образ має право на існування і Він вірний.
Все ж схиляюсь перед переоцінкою власних думок і залишаюсь вірним власним перечуттям. :-)
***
Валадимире - Брате!
Все в норомально! Я теж люблю час-до-часу "розслабитись", набилизитись до Істини.
Стріли постійно летять, хоча ми їх не бачимо. Я, нажаль, забуваю одягати бронежилет - тому такий довірливий власним почуттям. :-)
Молюся за те, щоби Ваша голова була на місці! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 06:22:37 ]
А молитись таки було за що.
Може тими молитвами до сьгодні нарешті й оклигав.
Звиняюсь за дурість, та тепер ввігнав себе в певні рамки: знову антилігентний, знову до всіх на Ви.
Вірша про стріли знайшов. Він мені припав до душі
ідеєю. Шкода, що Вам не вдалось витримати ритму,
який був заданий першим куплетом. "Нашкрябав" свй
варіант того твору (Вашими словами та ідеєю, але в іншому ритмі). Хочу показати, може опублікуємо як написане у співавторстві. Та на загальний суд
без згоди автора не виставляю. Куди "скинути" щоб можна було те обговорити?
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-16 12:51:18 ]
лірика просто шикарна, клас!!!