
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.03
11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
2025.10.03
06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
2025.10.02
22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
2025.10.02
20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
2025.10.02
19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
2025.10.02
17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
2025.10.02
16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
2025.10.02
13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
2025.10.02
12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
2025.10.02
11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
2025.10.02
11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном
Він від першого дня повном
2025.10.02
09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада.
Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок:
«І серце б‘ється, ніби птах…»
Скільки вже цих птахів билося біля серця?!
Н. закреслив «ніб
2025.10.01
22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
2025.10.01
10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
2025.10.01
08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.
2025.09.30
22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Окремі вірші зарубіжних поетів
Окремі вірші зарубіжних поетів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Окремі вірші зарубіжних поетів
ДЖЕЙМС ВІТКОМБ РАЙЛІ
ЯК ВЖЕ ІНІЙ НА ГАРБУЗІ
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки,
Й чуть кулдикання індиків, що незграбні і важкі;
Й не стиха цесарок гомін й кудкудакання курей,
І горланить алілую півень знов біля дверей;
Це – найкращий час на фермі: стріть бадьоро день ясний
Після того, як спочинок уночі дасть сон міцний;
Вийдеш корму дать худобі – й легко так долать стежки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.
Перепад цей в атмосфері і моєму люб нутру,
Як осіння прохолода літню змінює жару;
Й хоч не видно вже тих квітів, що буяли так довкіл,
Й не долине спів пернатих і не чуть дзижчання бджіл, –
Та повітря освіжа так, чар такий в серпанку млі,
Що пейзаж такий осінній жодний маляр на землі
Не зобразить – тут безсилі і картини всі, й книжки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.
По траві й бадиллю збляклих вітер листя розмете,
Що з дерев опало щойно й, мов сам ранок, золоте;
В голім полі завивання його чутні лиш стерні,
Як осіло те в коморі, що тут зріло в літні дні;
Спочива солома в скирті, жатка прибрана в сарай;
Для конячок в теплих стійлах з фуражем у яслах – рай;
Й серце б’ється, мов годинник – геть мікстури й порошки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.
Вже і яблука зірвав ти – ну чого іще бажать! –
Й розсипом червоно-жовтим вони в погребі лежать;
Й стоять бутлі, повні сидру, а в хазяєчки-краси
Заготовлені й повидло, й ковбаса, і соуси, –
Навіть – ах, сказать не вмію – й коли б ангельська вся рать
Раптом мій вона б рішила для постою дім обрать;
Станься так – я їм відкрив би і пляшки всі, і діжки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.
КОНРАД ПОТТЕР АЙКЕН
* * *
Краса, що тішить зір, не вічна;
Все, любе нам, загибель жде;
І юнь, до трат бездумних звична,
Вже завтра жебрати піде.
Де сміх лунав ще вчора – тиша;
Найкращій квітці не вціліть;
І голова, хай найсвітліша,
Ляга під павутиння сіть.
Любове, юносте, верніться!
Та губить все безжальний час;
Колишнє щастя, як і сниться,
Вже сповнює лиш болем нас.
Любове, юносте, останьтесь!
Але ніщо їх не спасе:
В осінній мряці щезнуть там десь.
Минає все, минвє все....
ЯК ВЖЕ ІНІЙ НА ГАРБУЗІ
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки,
Й чуть кулдикання індиків, що незграбні і важкі;
Й не стиха цесарок гомін й кудкудакання курей,
І горланить алілую півень знов біля дверей;
Це – найкращий час на фермі: стріть бадьоро день ясний
Після того, як спочинок уночі дасть сон міцний;
Вийдеш корму дать худобі – й легко так долать стежки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.
Перепад цей в атмосфері і моєму люб нутру,
Як осіння прохолода літню змінює жару;
Й хоч не видно вже тих квітів, що буяли так довкіл,
Й не долине спів пернатих і не чуть дзижчання бджіл, –
Та повітря освіжа так, чар такий в серпанку млі,
Що пейзаж такий осінній жодний маляр на землі
Не зобразить – тут безсилі і картини всі, й книжки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.
По траві й бадиллю збляклих вітер листя розмете,
Що з дерев опало щойно й, мов сам ранок, золоте;
В голім полі завивання його чутні лиш стерні,
Як осіло те в коморі, що тут зріло в літні дні;
Спочива солома в скирті, жатка прибрана в сарай;
Для конячок в теплих стійлах з фуражем у яслах – рай;
Й серце б’ється, мов годинник – геть мікстури й порошки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.
Вже і яблука зірвав ти – ну чого іще бажать! –
Й розсипом червоно-жовтим вони в погребі лежать;
Й стоять бутлі, повні сидру, а в хазяєчки-краси
Заготовлені й повидло, й ковбаса, і соуси, –
Навіть – ах, сказать не вмію – й коли б ангельська вся рать
Раптом мій вона б рішила для постою дім обрать;
Станься так – я їм відкрив би і пляшки всі, і діжки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.
КОНРАД ПОТТЕР АЙКЕН
* * *
Краса, що тішить зір, не вічна;
Все, любе нам, загибель жде;
І юнь, до трат бездумних звична,
Вже завтра жебрати піде.
Де сміх лунав ще вчора – тиша;
Найкращій квітці не вціліть;
І голова, хай найсвітліша,
Ляга під павутиння сіть.
Любове, юносте, верніться!
Та губить все безжальний час;
Колишнє щастя, як і сниться,
Вже сповнює лиш болем нас.
Любове, юносте, останьтесь!
Але ніщо їх не спасе:
В осінній мряці щезнуть там десь.
Минає все, минвє все....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію