ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 *** О, ці похмурі дні
***
О, ці похмурі дні, ці сльози ясенів
стежками опечаленого скверу.
Мов тьмяні ліхтарі ці відблиски вогнів,
що так, було, просились до етеру.

Допоки жовтень ще, яскраві кольори...
Та тільки нині знов дощі без міри.
То хтось наворожив, то хтось наговорив!
Минаються небачені ефіри.

І скапують униз розчахнуті думки.
А понад ними знову хмари, хмари...
Як віддихи жалю усі твої дзвінки,
котрі мою надію обікрали.

То що тепер ці дні, ця осінь і дощі,
негода і згаше́ні сумом іскри.
Як тужна пастораль у чорному плащі
бреду стежками вицвілого міста...

24.10.16 р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-11-01 17:12:44
Переглядів сторінки твору 4313
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.158 / 5.5  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2016-11-01 18:37:54 ]
сподобав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 22:07:49 ]
Дякую. Приємно)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-11-01 18:52:11 ]
Навіть за таких обставин варто переключатись на щось менш сумне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 22:08:15 ]
Варто. Але не виходить)
Дякую))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-11-01 21:57:40 ]
Die Eifersucht ist eine Leidenschaft,
die mit Eifer sucht, die leiden Schaft.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 22:09:11 ]
О, я, звичайно, не зрозуміла про що це Ви, але в будь-якому разі дякую!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-11-01 22:31:29 ]
Які проникливі та щемні рядки! Неодмінно похмурі дні зміняться на ясні та погожі!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 22:09:40 ]
Хіба вже навесні))))
Дякую, Лілеє!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-02 14:09:38 ]
Гарно.
Лиш маю сумнів щодо таких рядків:

Минаються небачено ефіри. (не надто зрозуміло звучить)

Як тужна пастораль у чорному плащі
бреду стежками вицвілого міста...
(щодо пасторалі та ще й в чорному в чорному плащі... Тяжкий образ для сприйняття, адже пастораль - це якийсь там жанр, якщо мені не зраджує пам'ять)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 14:42:46 ]
"Пастораль" має трохи ширше значення, аніж просто музичний жанр. Словники говорять, що зараз це не тільки жанр у музиці, а й у мистецтві, ба навіть у літературі. Так само цим словом означують твори, які зображують якісь епізоди з життя села, природні замальовки тощо. Тому, як на мене, цей образ має право на існування ("тужна пастораль у чорному плащі").

Щодо першого, можна змінити на "небачені ефіри"...

Щиро дякую, п. Любо! Шаную Вашу думку!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-02 14:55:20 ]
Так отож бо й воно - жанр, епізоди і т.п.

я про порівняння - БРЕСТИ, як пастораль

Якби було щось на кшталт:

Ця тужна пастораль: у чорному плащі
бреду стежками вицвілого міста...

Отоді з'являється сенс, зміст і все стає на свої місця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 15:05:40 ]
Не тільки епізоди, а й цілі твори є, які означуються як пастораль. Порівняти ЛГ з пастораллю (себто твором), гадаю, можливо. І воно не втрачає сенсу...
Хоча Ваш варіант мені припав до смаку.
Та все ж намагаюся відстояти свою точку зору, бо чомусь воно мені не видається неприступим...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-02 15:07:31 ]
та не може ні епізод, ні цілий твір брести!
вибачте, Лесю, мені шкода...

все, вмовкаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 19:57:54 ]
А чому, власне, не може?
Тут вже заінтригували Ви мене, п. Любо!)
Творчість вільна, а отже тут хто що хоче, те й робить. І літає, і бродить, і ходить... Залежно від контексту і бажань автора.
Якщо притримуватись логіки, звісно, не може. Але...

Щось я розійшлася)))))

Вам дякую за кожне слово. Даруйте, що залишаюся впертою.
Але повторюся: неймовірно ціную Вашу думку!

Зі щирою повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-11-15 22:50:44 ]
Обожнюю Осінь!
Дякую за Вашу, Лесю. До душі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-21 10:03:09 ]
Щиро дякую Вам, за добрі слова! Приємно...