ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
2021.08.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ондо Линдэ (1986) /
Іншомовна поезія
норные
в пару всматривался дрозд
возле дома
где трава дресва труха
однотонна
а с венеровых фаланг
стертой зебры
лед сошел совсем как с ан
гелов сверху
и мели кругом взаскреб
и белили
и те ангелы над зеб
рой парили
а над ними форточки
свет клевали
как наверное в торонто
в телави
и скорлупки света би
ли где двое
обрастали темното
дроздовое
*
orpheus:
в тихих книгах
чтецы водятся
свет семижильный
воздух двудольный
со мной только
вириде нитенс
аидовы крыски
вышли.
вместе павлиньим
хвостом метемся
и - и
то еще беспокойство:
я принял за голову горностая
мятый
игральный куб.
я бросил голову наземь,
ставя ямками на золу.
а ты, намотанная на локоть
холода, словно хлыст,
как пар дыхания над обломком - будешь над ним -
возьмись.
*
orpheus II:
фотография выцветет
пледом позже асфальтом
недолго ей оставаться плоской
с нашими дорогами с бардаками
в итоге мы окажемся
краями провала
дорожного полотна
*
kin:
с мая нагайна спит с наганом
кожа с холодом барабана
вдоль головы скоба
посередине куда попала
нетто горба
с мая нагайна спит
кожа с холодом плит
вдоль головы пятна
посередине туда
бывшая руда
с мая нагайна
майна
до своего дна.
*
orpheus & kin:
- поговорим о насилии. мы еще не говорили о насилии с тобой.
- что-то не хочется;
я тут придумал строчку -
лето выудит яблоки в кислый загар,
дальше должно быть что-то о пиздеце.
- государственном, индуктивном или в позиции крестного хода?
- о том, как покупаешь марлевые повязки кому-то родному,
кто не хочет дышать с тобой одним воздухом.
и надеешься, что он тебя ударит и его заберут.
- пиши: лето выудит яблоки в кислый загар,
это и пиздец в позиции крестного хода -
доказательства глобального потепления.
- а марлевые повязки?
- ну ты же купил, какие проблемы.
*
kin II:
... а затем замолчит,
смякший веками, строгий
горбом,
от елены к елене качнувший
царей и героев,
оттого, что закон
превращений теперь
перестроен
от елены до трои
к елене вернувшейся
в дом.
есть родство, ей известное
рабством
и гулом огня,
по ночам он во сне говорит
почему
не меня.
*
kin III:
...и глыба талька говорит - сизиф,
сотри меня, и в дозах малых сих -
одна за всех - я лягу на вершине.
сизиф берет ее, крошит рукой,
его мозоли щурятся в раскол,
маячат впереди гора и камень.
не надо, тальк, он говорит, катись.
пыль видит ад - и помещает жизнь
в один кадавр с ним, в один вархаммер.
неправда, галатея не цельна.
то выбитая пыль, а не цена,
была в ее движениях лавиной.
не надо, тальк, не оживай во тьме.
они еще алмаз предложат мне.
*
eurydice:
до двадцати пяти одежда еще как система органов
каждую ткань вынюхиваешь
позже-то она начала наконец писать
не для чтения вслух
да здравствует свобода -
добрый в погожий день продавец секонда
маленькие размеры здесь не существуют но его это
не смущает
славим равенство за основу нагот
но дорого и так и эдак
тогда ей сказали что если братство вырастет в два раза
а маркеры в три
они будут иметь диагностическое значение
надо только проверять внутри
клетку за клеткой
каждые полгода
допустим до тридцати
допустим до ста сорока шести
*
kin IV
вернулся / но дома / под зноем / но дома
во сне / как от весел плечо:
сквозь жесткие кудри овцы надо мною
шевелится кто-то еще
два тела тепла тяжело и недолго
колтун и обломок
два тела тепла оглушённые воском
два роста
мой внутренний остров похож на итаку
на взятую трою похож
где кубом гекубова злая собака
упала на лошади ёж
два тела тепла / обернись, пенелопа /
скажи мне кого ты ведёшь
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
норные
All the leaves are brown and the sky is gray.
I've been for a walk on a winter's day.
The Mamas & the Papas
(после карантина)в пару всматривался дрозд
возле дома
где трава дресва труха
однотонна
а с венеровых фаланг
стертой зебры
лед сошел совсем как с ан
гелов сверху
и мели кругом взаскреб
и белили
и те ангелы над зеб
рой парили
а над ними форточки
свет клевали
как наверное в торонто
в телави
и скорлупки света би
ли где двое
обрастали темното
дроздовое
*
orpheus:
в тихих книгах
чтецы водятся
свет семижильный
воздух двудольный
со мной только
вириде нитенс
аидовы крыски
вышли.
вместе павлиньим
хвостом метемся
и - и
то еще беспокойство:
я принял за голову горностая
мятый
игральный куб.
я бросил голову наземь,
ставя ямками на золу.
а ты, намотанная на локоть
холода, словно хлыст,
как пар дыхания над обломком - будешь над ним -
возьмись.
*
orpheus II:
фотография выцветет
пледом позже асфальтом
недолго ей оставаться плоской
с нашими дорогами с бардаками
в итоге мы окажемся
краями провала
дорожного полотна
*
kin:
с мая нагайна спит с наганом
кожа с холодом барабана
вдоль головы скоба
посередине куда попала
нетто горба
с мая нагайна спит
кожа с холодом плит
вдоль головы пятна
посередине туда
бывшая руда
с мая нагайна
майна
до своего дна.
*
orpheus & kin:
- поговорим о насилии. мы еще не говорили о насилии с тобой.
- что-то не хочется;
я тут придумал строчку -
лето выудит яблоки в кислый загар,
дальше должно быть что-то о пиздеце.
- государственном, индуктивном или в позиции крестного хода?
- о том, как покупаешь марлевые повязки кому-то родному,
кто не хочет дышать с тобой одним воздухом.
и надеешься, что он тебя ударит и его заберут.
- пиши: лето выудит яблоки в кислый загар,
это и пиздец в позиции крестного хода -
доказательства глобального потепления.
- а марлевые повязки?
- ну ты же купил, какие проблемы.
*
kin II:
... а затем замолчит,
смякший веками, строгий
горбом,
от елены к елене качнувший
царей и героев,
оттого, что закон
превращений теперь
перестроен
от елены до трои
к елене вернувшейся
в дом.
есть родство, ей известное
рабством
и гулом огня,
по ночам он во сне говорит
почему
не меня.
*
kin III:
...и глыба талька говорит - сизиф,
сотри меня, и в дозах малых сих -
одна за всех - я лягу на вершине.
сизиф берет ее, крошит рукой,
его мозоли щурятся в раскол,
маячат впереди гора и камень.
не надо, тальк, он говорит, катись.
пыль видит ад - и помещает жизнь
в один кадавр с ним, в один вархаммер.
неправда, галатея не цельна.
то выбитая пыль, а не цена,
была в ее движениях лавиной.
не надо, тальк, не оживай во тьме.
они еще алмаз предложат мне.
*
eurydice:
до двадцати пяти одежда еще как система органов
каждую ткань вынюхиваешь
позже-то она начала наконец писать
не для чтения вслух
да здравствует свобода -
добрый в погожий день продавец секонда
маленькие размеры здесь не существуют но его это
не смущает
славим равенство за основу нагот
но дорого и так и эдак
тогда ей сказали что если братство вырастет в два раза
а маркеры в три
они будут иметь диагностическое значение
надо только проверять внутри
клетку за клеткой
каждые полгода
допустим до тридцати
допустим до ста сорока шести
*
kin IV
вернулся / но дома / под зноем / но дома
во сне / как от весел плечо:
сквозь жесткие кудри овцы надо мною
шевелится кто-то еще
два тела тепла тяжело и недолго
колтун и обломок
два тела тепла оглушённые воском
два роста
мой внутренний остров похож на итаку
на взятую трою похож
где кубом гекубова злая собака
упала на лошади ёж
два тела тепла / обернись, пенелопа /
скажи мне кого ты ведёшь
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію