Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.18
03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
2026.06.17
22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
2026.06.17
21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
2026.06.17
20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
2026.06.17
13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
2026.06.17
12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
2026.06.16
22:20
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
2026.06.16
21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
2026.06.16
21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
2026.06.16
11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ондо Линдэ (1986) /
Іншомовна поезія
норные
в пару всматривался дрозд
возле дома
где трава дресва труха
однотонна
а с венеровых фаланг
стертой зебры
лед сошел совсем как с ан
гелов сверху
и мели кругом взаскреб
и белили
и те ангелы над зеб
рой парили
а над ними форточки
свет клевали
как наверное в торонто
в телави
и скорлупки света би
ли где двое
обрастали темното
дроздовое
*
orpheus:
в тихих книгах
чтецы водятся
свет семижильный
воздух двудольный
со мной только
вириде нитенс
аидовы крыски
вышли.
вместе павлиньим
хвостом метемся
и - и
то еще беспокойство:
я принял за голову горностая
мятый
игральный куб.
я бросил голову наземь,
ставя ямками на золу.
а ты, намотанная на локоть
холода, словно хлыст,
как пар дыхания над обломком - будешь над ним -
возьмись.
*
orpheus II:
фотография выцветет
пледом позже асфальтом
недолго ей оставаться плоской
с нашими дорогами с бардаками
в итоге мы окажемся
краями провала
дорожного полотна
*
kin:
с мая нагайна спит с наганом
кожа с холодом барабана
вдоль головы скоба
посередине куда попала
нетто горба
с мая нагайна спит
кожа с холодом плит
вдоль головы пятна
посередине туда
бывшая руда
с мая нагайна
майна
до своего дна.
*
orpheus & kin:
- поговорим о насилии. мы еще не говорили о насилии с тобой.
- что-то не хочется;
я тут придумал строчку -
лето выудит яблоки в кислый загар,
дальше должно быть что-то о пиздеце.
- государственном, индуктивном или в позиции крестного хода?
- о том, как покупаешь марлевые повязки кому-то родному,
кто не хочет дышать с тобой одним воздухом.
и надеешься, что он тебя ударит и его заберут.
- пиши: лето выудит яблоки в кислый загар,
это и пиздец в позиции крестного хода -
доказательства глобального потепления.
- а марлевые повязки?
- ну ты же купил, какие проблемы.
*
kin II:
... а затем замолчит,
смякший веками, строгий
горбом,
от елены к елене качнувший
царей и героев,
оттого, что закон
превращений теперь
перестроен
от елены до трои
к елене вернувшейся
в дом.
есть родство, ей известное
рабством
и гулом огня,
по ночам он во сне говорит
почему
не меня.
*
kin III:
...и глыба талька говорит - сизиф,
сотри меня, и в дозах малых сих -
одна за всех - я лягу на вершине.
сизиф берет ее, крошит рукой,
его мозоли щурятся в раскол,
маячат впереди гора и камень.
не надо, тальк, он говорит, катись.
пыль видит ад - и помещает жизнь
в один кадавр с ним, в один вархаммер.
неправда, галатея не цельна.
то выбитая пыль, а не цена,
была в ее движениях лавиной.
не надо, тальк, не оживай во тьме.
они еще алмаз предложат мне.
*
eurydice:
до двадцати пяти одежда еще как система органов
каждую ткань вынюхиваешь
позже-то она начала наконец писать
не для чтения вслух
да здравствует свобода -
добрый в погожий день продавец секонда
маленькие размеры здесь не существуют но его это
не смущает
славим равенство за основу нагот
но дорого и так и эдак
тогда ей сказали что если братство вырастет в два раза
а маркеры в три
они будут иметь диагностическое значение
надо только проверять внутри
клетку за клеткой
каждые полгода
допустим до тридцати
допустим до ста сорока шести
*
kin IV
вернулся / но дома / под зноем / но дома
во сне / как от весел плечо:
сквозь жесткие кудри овцы надо мною
шевелится кто-то еще
два тела тепла тяжело и недолго
колтун и обломок
два тела тепла оглушённые воском
два роста
мой внутренний остров похож на итаку
на взятую трою похож
где кубом гекубова злая собака
упала на лошади ёж
два тела тепла / обернись, пенелопа /
скажи мне кого ты ведёшь
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
норные
All the leaves are brown and the sky is gray.
I've been for a walk on a winter's day.
The Mamas & the Papas
(после карантина)в пару всматривался дрозд
возле дома
где трава дресва труха
однотонна
а с венеровых фаланг
стертой зебры
лед сошел совсем как с ан
гелов сверху
и мели кругом взаскреб
и белили
и те ангелы над зеб
рой парили
а над ними форточки
свет клевали
как наверное в торонто
в телави
и скорлупки света би
ли где двое
обрастали темното
дроздовое
*
orpheus:
в тихих книгах
чтецы водятся
свет семижильный
воздух двудольный
со мной только
вириде нитенс
аидовы крыски
вышли.
вместе павлиньим
хвостом метемся
и - и
то еще беспокойство:
я принял за голову горностая
мятый
игральный куб.
я бросил голову наземь,
ставя ямками на золу.
а ты, намотанная на локоть
холода, словно хлыст,
как пар дыхания над обломком - будешь над ним -
возьмись.
*
orpheus II:
фотография выцветет
пледом позже асфальтом
недолго ей оставаться плоской
с нашими дорогами с бардаками
в итоге мы окажемся
краями провала
дорожного полотна
*
kin:
с мая нагайна спит с наганом
кожа с холодом барабана
вдоль головы скоба
посередине куда попала
нетто горба
с мая нагайна спит
кожа с холодом плит
вдоль головы пятна
посередине туда
бывшая руда
с мая нагайна
майна
до своего дна.
*
orpheus & kin:
- поговорим о насилии. мы еще не говорили о насилии с тобой.
- что-то не хочется;
я тут придумал строчку -
лето выудит яблоки в кислый загар,
дальше должно быть что-то о пиздеце.
- государственном, индуктивном или в позиции крестного хода?
- о том, как покупаешь марлевые повязки кому-то родному,
кто не хочет дышать с тобой одним воздухом.
и надеешься, что он тебя ударит и его заберут.
- пиши: лето выудит яблоки в кислый загар,
это и пиздец в позиции крестного хода -
доказательства глобального потепления.
- а марлевые повязки?
- ну ты же купил, какие проблемы.
*
kin II:
... а затем замолчит,
смякший веками, строгий
горбом,
от елены к елене качнувший
царей и героев,
оттого, что закон
превращений теперь
перестроен
от елены до трои
к елене вернувшейся
в дом.
есть родство, ей известное
рабством
и гулом огня,
по ночам он во сне говорит
почему
не меня.
*
kin III:
...и глыба талька говорит - сизиф,
сотри меня, и в дозах малых сих -
одна за всех - я лягу на вершине.
сизиф берет ее, крошит рукой,
его мозоли щурятся в раскол,
маячат впереди гора и камень.
не надо, тальк, он говорит, катись.
пыль видит ад - и помещает жизнь
в один кадавр с ним, в один вархаммер.
неправда, галатея не цельна.
то выбитая пыль, а не цена,
была в ее движениях лавиной.
не надо, тальк, не оживай во тьме.
они еще алмаз предложат мне.
*
eurydice:
до двадцати пяти одежда еще как система органов
каждую ткань вынюхиваешь
позже-то она начала наконец писать
не для чтения вслух
да здравствует свобода -
добрый в погожий день продавец секонда
маленькие размеры здесь не существуют но его это
не смущает
славим равенство за основу нагот
но дорого и так и эдак
тогда ей сказали что если братство вырастет в два раза
а маркеры в три
они будут иметь диагностическое значение
надо только проверять внутри
клетку за клеткой
каждые полгода
допустим до тридцати
допустим до ста сорока шести
*
kin IV
вернулся / но дома / под зноем / но дома
во сне / как от весел плечо:
сквозь жесткие кудри овцы надо мною
шевелится кто-то еще
два тела тепла тяжело и недолго
колтун и обломок
два тела тепла оглушённые воском
два роста
мой внутренний остров похож на итаку
на взятую трою похож
где кубом гекубова злая собака
упала на лошади ёж
два тела тепла / обернись, пенелопа /
скажи мне кого ты ведёшь
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
