Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.26
21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
2026.08.26
19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили.
Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
2026.08.26
18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.
Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.
Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.
2026.08.26
17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»
«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
2026.08.26
15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»
Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»
Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)
2026.08.26
13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.
2026.08.26
13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно
2026.08.26
10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…
Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…
Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя
2026.08.26
10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок
2026.08.26
08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.
***
Феміда судить, а закон карає
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.
***
Феміда судить, а закон карає
2026.08.26
07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь
здійнявши галас
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь
здійнявши галас
2026.08.26
06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.
2026.08.25
23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
2026.08.25
23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
2026.08.25
20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
2026.08.25
20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ондо Линдэ (1986) /
Іншомовна поезія
норные
в пару всматривался дрозд
возле дома
где трава дресва труха
однотонна
а с венеровых фаланг
стертой зебры
лед сошел совсем как с ан
гелов сверху
и мели кругом взаскреб
и белили
и те ангелы над зеб
рой парили
а над ними форточки
свет клевали
как наверное в торонто
в телави
и скорлупки света би
ли где двое
обрастали темното
дроздовое
*
orpheus:
в тихих книгах
чтецы водятся
свет семижильный
воздух двудольный
со мной только
вириде нитенс
аидовы крыски
вышли.
вместе павлиньим
хвостом метемся
и - и
то еще беспокойство:
я принял за голову горностая
мятый
игральный куб.
я бросил голову наземь,
ставя ямками на золу.
а ты, намотанная на локоть
холода, словно хлыст,
как пар дыхания над обломком - будешь над ним -
возьмись.
*
orpheus II:
фотография выцветет
пледом позже асфальтом
недолго ей оставаться плоской
с нашими дорогами с бардаками
в итоге мы окажемся
краями провала
дорожного полотна
*
kin:
с мая нагайна спит с наганом
кожа с холодом барабана
вдоль головы скоба
посередине куда попала
нетто горба
с мая нагайна спит
кожа с холодом плит
вдоль головы пятна
посередине туда
бывшая руда
с мая нагайна
майна
до своего дна.
*
orpheus & kin:
- поговорим о насилии. мы еще не говорили о насилии с тобой.
- что-то не хочется;
я тут придумал строчку -
лето выудит яблоки в кислый загар,
дальше должно быть что-то о пиздеце.
- государственном, индуктивном или в позиции крестного хода?
- о том, как покупаешь марлевые повязки кому-то родному,
кто не хочет дышать с тобой одним воздухом.
и надеешься, что он тебя ударит и его заберут.
- пиши: лето выудит яблоки в кислый загар,
это и пиздец в позиции крестного хода -
доказательства глобального потепления.
- а марлевые повязки?
- ну ты же купил, какие проблемы.
*
kin II:
... а затем замолчит,
смякший веками, строгий
горбом,
от елены к елене качнувший
царей и героев,
оттого, что закон
превращений теперь
перестроен
от елены до трои
к елене вернувшейся
в дом.
есть родство, ей известное
рабством
и гулом огня,
по ночам он во сне говорит
почему
не меня.
*
kin III:
...и глыба талька говорит - сизиф,
сотри меня, и в дозах малых сих -
одна за всех - я лягу на вершине.
сизиф берет ее, крошит рукой,
его мозоли щурятся в раскол,
маячат впереди гора и камень.
не надо, тальк, он говорит, катись.
пыль видит ад - и помещает жизнь
в один кадавр с ним, в один вархаммер.
неправда, галатея не цельна.
то выбитая пыль, а не цена,
была в ее движениях лавиной.
не надо, тальк, не оживай во тьме.
они еще алмаз предложат мне.
*
eurydice:
до двадцати пяти одежда еще как система органов
каждую ткань вынюхиваешь
позже-то она начала наконец писать
не для чтения вслух
да здравствует свобода -
добрый в погожий день продавец секонда
маленькие размеры здесь не существуют но его это
не смущает
славим равенство за основу нагот
но дорого и так и эдак
тогда ей сказали что если братство вырастет в два раза
а маркеры в три
они будут иметь диагностическое значение
надо только проверять внутри
клетку за клеткой
каждые полгода
допустим до тридцати
допустим до ста сорока шести
*
kin IV
вернулся / но дома / под зноем / но дома
во сне / как от весел плечо:
сквозь жесткие кудри овцы надо мною
шевелится кто-то еще
два тела тепла тяжело и недолго
колтун и обломок
два тела тепла оглушённые воском
два роста
мой внутренний остров похож на итаку
на взятую трою похож
где кубом гекубова злая собака
упала на лошади ёж
два тела тепла / обернись, пенелопа /
скажи мне кого ты ведёшь
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
норные
All the leaves are brown and the sky is gray.
I've been for a walk on a winter's day.
The Mamas & the Papas
(после карантина)в пару всматривался дрозд
возле дома
где трава дресва труха
однотонна
а с венеровых фаланг
стертой зебры
лед сошел совсем как с ан
гелов сверху
и мели кругом взаскреб
и белили
и те ангелы над зеб
рой парили
а над ними форточки
свет клевали
как наверное в торонто
в телави
и скорлупки света би
ли где двое
обрастали темното
дроздовое
*
orpheus:
в тихих книгах
чтецы водятся
свет семижильный
воздух двудольный
со мной только
вириде нитенс
аидовы крыски
вышли.
вместе павлиньим
хвостом метемся
и - и
то еще беспокойство:
я принял за голову горностая
мятый
игральный куб.
я бросил голову наземь,
ставя ямками на золу.
а ты, намотанная на локоть
холода, словно хлыст,
как пар дыхания над обломком - будешь над ним -
возьмись.
*
orpheus II:
фотография выцветет
пледом позже асфальтом
недолго ей оставаться плоской
с нашими дорогами с бардаками
в итоге мы окажемся
краями провала
дорожного полотна
*
kin:
с мая нагайна спит с наганом
кожа с холодом барабана
вдоль головы скоба
посередине куда попала
нетто горба
с мая нагайна спит
кожа с холодом плит
вдоль головы пятна
посередине туда
бывшая руда
с мая нагайна
майна
до своего дна.
*
orpheus & kin:
- поговорим о насилии. мы еще не говорили о насилии с тобой.
- что-то не хочется;
я тут придумал строчку -
лето выудит яблоки в кислый загар,
дальше должно быть что-то о пиздеце.
- государственном, индуктивном или в позиции крестного хода?
- о том, как покупаешь марлевые повязки кому-то родному,
кто не хочет дышать с тобой одним воздухом.
и надеешься, что он тебя ударит и его заберут.
- пиши: лето выудит яблоки в кислый загар,
это и пиздец в позиции крестного хода -
доказательства глобального потепления.
- а марлевые повязки?
- ну ты же купил, какие проблемы.
*
kin II:
... а затем замолчит,
смякший веками, строгий
горбом,
от елены к елене качнувший
царей и героев,
оттого, что закон
превращений теперь
перестроен
от елены до трои
к елене вернувшейся
в дом.
есть родство, ей известное
рабством
и гулом огня,
по ночам он во сне говорит
почему
не меня.
*
kin III:
...и глыба талька говорит - сизиф,
сотри меня, и в дозах малых сих -
одна за всех - я лягу на вершине.
сизиф берет ее, крошит рукой,
его мозоли щурятся в раскол,
маячат впереди гора и камень.
не надо, тальк, он говорит, катись.
пыль видит ад - и помещает жизнь
в один кадавр с ним, в один вархаммер.
неправда, галатея не цельна.
то выбитая пыль, а не цена,
была в ее движениях лавиной.
не надо, тальк, не оживай во тьме.
они еще алмаз предложат мне.
*
eurydice:
до двадцати пяти одежда еще как система органов
каждую ткань вынюхиваешь
позже-то она начала наконец писать
не для чтения вслух
да здравствует свобода -
добрый в погожий день продавец секонда
маленькие размеры здесь не существуют но его это
не смущает
славим равенство за основу нагот
но дорого и так и эдак
тогда ей сказали что если братство вырастет в два раза
а маркеры в три
они будут иметь диагностическое значение
надо только проверять внутри
клетку за клеткой
каждые полгода
допустим до тридцати
допустим до ста сорока шести
*
kin IV
вернулся / но дома / под зноем / но дома
во сне / как от весел плечо:
сквозь жесткие кудри овцы надо мною
шевелится кто-то еще
два тела тепла тяжело и недолго
колтун и обломок
два тела тепла оглушённые воском
два роста
мой внутренний остров похож на итаку
на взятую трою похож
где кубом гекубова злая собака
упала на лошади ёж
два тела тепла / обернись, пенелопа /
скажи мне кого ты ведёшь
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
