ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш

Ірина Вовк
2026.07.18 10:57
Розділ ІV: Ніч перед ідами Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову

Артур Курдіновський
2026.07.18 04:53
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО "Слова читайте у ранкових росах, У кольорі осінньої іржі. Обходьте стороною безголосих! Цінуйте слово щирої душі!" Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Проза

 В пам'ять
Різдво прийшло звісткою про втрату.
Світлана Костюк відлетіла.
Світла людина. Світло її з часом буде сильнішим і яснішим. Ще припадемо до спадку поетичного, ще будемо знаходити там життєдайні істини.
За життя шукаємо чогось за горизонтом. А світло тут, поруч, в кожному з тих, хто біля нас. Хороші мої, рідні, любімо один одного, поки живі. Не завдаваймо болю. Цінуймо. Шануймо. Бережімо. Поки ми є. Прошу.
Летить сльоза…

07.01.2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-07 13:01:07
Переглядів сторінки твору 2308
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-01-07 14:21:33 ]
Як трагічно, болісно! Дуже люблю вірші нашої Світланочки Костюк. Нещодавно заходила на її сторінку, перечитувала, теребирала у пам"яті всі її щирі думки, слова. Царства Божого, світла пам"ять... Кажуть Бог забирає найкращих людей на великі свята.
Тримайтеся близькі та пишайтесь, що поруч з Вами була така безмежна краса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-01-07 14:54:32 ]
Десь в глибмні душі сподівався, що земний шлях Світлани буде довшим, але так не склалося. Згоден з Тетяною - Світлана, без сумніву, - з найкращих людей. Дай, Боже, Світлані на небесах того, чого не встигла сягнути на землі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2017-01-07 15:31:31 ]
"кажуть, що треба одночасні молитви у 9 монастирях....так хочеться провести свята з дітками...." - це її останні слова у нашому спільному чаті і моя відповідь, яка так і залишається непрочитаною, її передали Світлані телефоном - "я знайду, у неділю будуть молитви в 9 монастирях". Бог почув наші молитви, Він вислухав її бажання. Світлана проведе останні Різдвяні свята з дітьми, чоловіком, проведе їх востаннє з усіма нами. Господь виконав останнє прохання. Виконав в особливий спосіб. Дуже боляче. Нам. А їй уже добре. Вона пішла красиво. Саме так і казала мені: "Я хочу піти з цього життя красиво". На лікування потрібні були величезні гроші.Світлана жодного разу не пішла на компроміс із совістю заради того, щоб хтось із можновладців допоміг фінансово. Прийняла лише щиру допомогу друзів, і то з великими вмовляннями. Дуже боялася ущемити когось у чомусь, казала - ви всі і так не багаті. До нового року багатьом переслала свою нову збірку "Зцілення любов'ю", ніби знала, ніби прощалася, багатьом написала в чат на ФБ, переслала електронний варіант книги, кому встигла. У неї ще були плани... Але все сталося так раптово.. Не вірю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-01-07 21:12:10 ]
Світла пам"ять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-07 22:21:24 ]
відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих
ніжних кутиках вуст до яких не торкнулись роки
ще у книгах у віршах на згадку колись подарованих
у бездонні очей і легкому тремтінні руки...
не вивчайте мене все одно залишуся загадкою
у тайнописі серця - акорди надривно сумні
я зостанусь для вас тихим світлом чи світлою згадкою
білі тіні і вітер гойдатимуть тишу мені...
я в ромашкових веснах напевно колись заблудилася
у смарагдовім царстві зеленої вічно сосни
мене тут не було я літала я просто наснилася
ви не вірте у дійсність яка роз_чаровує сни...
не шукайте слідів моїх марно вони ще невидимі
просто слухайте вітер і шепіт пшеничних колось
просто будьте душі моїй навіть на відстані вірними
пам`ятайте...та так... як нікому іще не вдалось...
С. Костюк


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2017-01-08 12:00:35 ]
Я був знайомий з пані Світланою лише віртуально. Переписувались, працювали над піснями. Вона присилали мені свої книжки, подарувала ікону (Святий Миколай), зроблену її коханим чоловіком. Вона була доброю і мудрою Людиною. Вічна їй пам’ять.