ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 1
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 1
Елісон Каннінгем
Від її хлопчика
За ночі ті, що недоспала, –
Мені сповна їх віддавала;
За руку, що мене вела, –
А стежка вся в ямках була;
За всі книжки, що ти читала;
За болі всі, що їх знімала;
За все, що ти дала мені
В ті дні, щасливі і сумні; –
Матусю друга, перша дружко,
Мій ангеле, моя ти служко,
Від хлопчика, що вже змужнів,
Прийми цю книжечку віршів.
Хто ж їх читає нині – всім
Таку ж дай, боже, няню їм;
Й дитині кожній, як рядки ці
З уст чує брата чи сестриці, –
В них тим же голосом озвись,
Що чарував мене колись.
To Alison Cunningham
From Her Boy
For the long nights you lay awake
And watched for my unworthy sake:
For your most comfortable hand
That led me through the uneven land:
For all the story-books you read:
For all the pains you comforted:
For all you pitied, all you bore,
In sad and happy days of yore:--
My second Mother, my first Wife,
The angel of my infant life--
From the sick child, now well and old,
Take, nurse, the little book you hold!
And grant it, Heaven, that all who read
May find as dear a nurse at need,
And every child who lists my rhyme,
In the bright, fireside, nursery clime,
May hear it in as kind a voice
As made my childish days rejoice!
R. L. S.
Дитячий сад віршів
І
В ліжко літом
Зимою я встаю вночі,
Вдягаюсь також при свічі;
А літом інша вже дурня:
Лягати слід при світлі дня;
Щоб з ліжка зріти вже, як дню
Дарують птахи метушню,
Й ще чути довго перед сном
Дорослих кроки за вікном.
Чи ж не засмутить це тебе:
Як небо чисте й голубе,
Й жде стільки ігор і пісень, –
Лягати в ліжко, як ще день?
A Child's Garden of Verses
І
Bed in Summer
In winter I get up at night
And dress by yellow candle-light.
In summer quite the other way,
I have to go to bed by day.
I have to go to bed and see
The birds still hopping on the tree,
Or hear the grown-up people's feet
Still going past me in the street.
And does it not seem hard to you,
When all the sky is clear and blue,
And I should like so much to play,
To have to go to bed by day?
ІІ
Думка
Як не радіти від знаття,
Що вдосталь їжі є й пиття,
З дітьми, що шлють подяки вість
З усіх, де люблять бога, місць.
ІІ
A Thought
It is very nice to think
The world is full of meat and drink,
With little children saying grace
In every Christian kind of place.
ІІІ
На березі моря
Як я біля моря був, татко
Мені дав дерев’яну лопатку,
Щоб у піску ямки копати;
Й порожніми були мої нори,
А потім їх заповнило море,
Наскільки змогло дістати.
ІІІ
At the Sea-side
When I was down beside the sea
A wooden spade they gave to me
To dig the sandy shore.
My holes were empty like a cup.
In every hole the sea came up,
Till it could come no more.
ІV
Нічні видіння
В кожну ніч одне й те саме:
Лиш загасить світло мама,
Натовп бачу, звук пісень
Чую; й чітко, наче вдень.
Королі, й вожді, й солдати,
Несучи речей багато,
Йдуть; й у кількості такій,
Що безсилий погляд мій.
Ще цього не зрів ніхто
Навіть в цирку-шапіто:
Люди й звірі – в караван
Поєднав їх барабан.
Спершу їхній рух повільний,
Потім – бистрий і свавільний;
Й поки ввійдем в царство сну,
Цих видінь не прожену.
ІV
Young Night-Thought
All night long and every night,
When my mama puts out the light,
I see the people marching by,
As plain as day before my eye.
Armies and emperor and kings,
All carrying different kinds of things,
And marching in so grand a way,
You never saw the like by day.
So fine a show was never seen
At the great circus on the green;
For every kind of beast and man
Is marching in that caravan.
As first they move a little slow,
But still the faster on they go,
And still beside me close I keep
Until we reach the town of Sleep.
V
Весь обов’язок дітей
Дитина мусить правду говорити,
Й коли хтось не дочув би – повторити;
І за столом поводитися гоже,
Принаймні, наскільки вона це зможе.
V
Whole Duty of Children
A child should always say what's true
And speak when he is spoken to,
And behave mannerly at table;
At least as far as he is able.
VІ
Дощ
Дощ падає на все довкіл:
На ліс, на поля неозорі,
На зонтики наші ось тут
І на кораблі у морі.
VІ
Rain
The rain is falling all around,
It falls on field and tree,
It rains on the umbrellas here,
And on the ships at sea.
Від її хлопчика
За ночі ті, що недоспала, –
Мені сповна їх віддавала;
За руку, що мене вела, –
А стежка вся в ямках була;
За всі книжки, що ти читала;
За болі всі, що їх знімала;
За все, що ти дала мені
В ті дні, щасливі і сумні; –
Матусю друга, перша дружко,
Мій ангеле, моя ти служко,
Від хлопчика, що вже змужнів,
Прийми цю книжечку віршів.
Хто ж їх читає нині – всім
Таку ж дай, боже, няню їм;
Й дитині кожній, як рядки ці
З уст чує брата чи сестриці, –
В них тим же голосом озвись,
Що чарував мене колись.
To Alison Cunningham
From Her Boy
For the long nights you lay awake
And watched for my unworthy sake:
For your most comfortable hand
That led me through the uneven land:
For all the story-books you read:
For all the pains you comforted:
For all you pitied, all you bore,
In sad and happy days of yore:--
My second Mother, my first Wife,
The angel of my infant life--
From the sick child, now well and old,
Take, nurse, the little book you hold!
And grant it, Heaven, that all who read
May find as dear a nurse at need,
And every child who lists my rhyme,
In the bright, fireside, nursery clime,
May hear it in as kind a voice
As made my childish days rejoice!
R. L. S.
Дитячий сад віршів
І
В ліжко літом
Зимою я встаю вночі,
Вдягаюсь також при свічі;
А літом інша вже дурня:
Лягати слід при світлі дня;
Щоб з ліжка зріти вже, як дню
Дарують птахи метушню,
Й ще чути довго перед сном
Дорослих кроки за вікном.
Чи ж не засмутить це тебе:
Як небо чисте й голубе,
Й жде стільки ігор і пісень, –
Лягати в ліжко, як ще день?
A Child's Garden of Verses
І
Bed in Summer
In winter I get up at night
And dress by yellow candle-light.
In summer quite the other way,
I have to go to bed by day.
I have to go to bed and see
The birds still hopping on the tree,
Or hear the grown-up people's feet
Still going past me in the street.
And does it not seem hard to you,
When all the sky is clear and blue,
And I should like so much to play,
To have to go to bed by day?
ІІ
Думка
Як не радіти від знаття,
Що вдосталь їжі є й пиття,
З дітьми, що шлють подяки вість
З усіх, де люблять бога, місць.
ІІ
A Thought
It is very nice to think
The world is full of meat and drink,
With little children saying grace
In every Christian kind of place.
ІІІ
На березі моря
Як я біля моря був, татко
Мені дав дерев’яну лопатку,
Щоб у піску ямки копати;
Й порожніми були мої нори,
А потім їх заповнило море,
Наскільки змогло дістати.
ІІІ
At the Sea-side
When I was down beside the sea
A wooden spade they gave to me
To dig the sandy shore.
My holes were empty like a cup.
In every hole the sea came up,
Till it could come no more.
ІV
Нічні видіння
В кожну ніч одне й те саме:
Лиш загасить світло мама,
Натовп бачу, звук пісень
Чую; й чітко, наче вдень.
Королі, й вожді, й солдати,
Несучи речей багато,
Йдуть; й у кількості такій,
Що безсилий погляд мій.
Ще цього не зрів ніхто
Навіть в цирку-шапіто:
Люди й звірі – в караван
Поєднав їх барабан.
Спершу їхній рух повільний,
Потім – бистрий і свавільний;
Й поки ввійдем в царство сну,
Цих видінь не прожену.
ІV
Young Night-Thought
All night long and every night,
When my mama puts out the light,
I see the people marching by,
As plain as day before my eye.
Armies and emperor and kings,
All carrying different kinds of things,
And marching in so grand a way,
You never saw the like by day.
So fine a show was never seen
At the great circus on the green;
For every kind of beast and man
Is marching in that caravan.
As first they move a little slow,
But still the faster on they go,
And still beside me close I keep
Until we reach the town of Sleep.
V
Весь обов’язок дітей
Дитина мусить правду говорити,
Й коли хтось не дочув би – повторити;
І за столом поводитися гоже,
Принаймні, наскільки вона це зможе.
V
Whole Duty of Children
A child should always say what's true
And speak when he is spoken to,
And behave mannerly at table;
At least as far as he is able.
VІ
Дощ
Дощ падає на все довкіл:
На ліс, на поля неозорі,
На зонтики наші ось тут
І на кораблі у морі.
VІ
Rain
The rain is falling all around,
It falls on field and tree,
It rains on the umbrellas here,
And on the ships at sea.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію