Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
2025.11.16
12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 1
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 1
Елісон Каннінгем
Від її хлопчика
За ночі ті, що недоспала, –
Мені сповна їх віддавала;
За руку, що мене вела, –
А стежка вся в ямках була;
За всі книжки, що ти читала;
За болі всі, що їх знімала;
За все, що ти дала мені
В ті дні, щасливі і сумні; –
Матусю друга, перша дружко,
Мій ангеле, моя ти служко,
Від хлопчика, що вже змужнів,
Прийми цю книжечку віршів.
Хто ж їх читає нині – всім
Таку ж дай, боже, няню їм;
Й дитині кожній, як рядки ці
З уст чує брата чи сестриці, –
В них тим же голосом озвись,
Що чарував мене колись.
To Alison Cunningham
From Her Boy
For the long nights you lay awake
And watched for my unworthy sake:
For your most comfortable hand
That led me through the uneven land:
For all the story-books you read:
For all the pains you comforted:
For all you pitied, all you bore,
In sad and happy days of yore:--
My second Mother, my first Wife,
The angel of my infant life--
From the sick child, now well and old,
Take, nurse, the little book you hold!
And grant it, Heaven, that all who read
May find as dear a nurse at need,
And every child who lists my rhyme,
In the bright, fireside, nursery clime,
May hear it in as kind a voice
As made my childish days rejoice!
R. L. S.
Дитячий сад віршів
І
В ліжко літом
Зимою я встаю вночі,
Вдягаюсь також при свічі;
А літом інша вже дурня:
Лягати слід при світлі дня;
Щоб з ліжка зріти вже, як дню
Дарують птахи метушню,
Й ще чути довго перед сном
Дорослих кроки за вікном.
Чи ж не засмутить це тебе:
Як небо чисте й голубе,
Й жде стільки ігор і пісень, –
Лягати в ліжко, як ще день?
A Child's Garden of Verses
І
Bed in Summer
In winter I get up at night
And dress by yellow candle-light.
In summer quite the other way,
I have to go to bed by day.
I have to go to bed and see
The birds still hopping on the tree,
Or hear the grown-up people's feet
Still going past me in the street.
And does it not seem hard to you,
When all the sky is clear and blue,
And I should like so much to play,
To have to go to bed by day?
ІІ
Думка
Як не радіти від знаття,
Що вдосталь їжі є й пиття,
З дітьми, що шлють подяки вість
З усіх, де люблять бога, місць.
ІІ
A Thought
It is very nice to think
The world is full of meat and drink,
With little children saying grace
In every Christian kind of place.
ІІІ
На березі моря
Як я біля моря був, татко
Мені дав дерев’яну лопатку,
Щоб у піску ямки копати;
Й порожніми були мої нори,
А потім їх заповнило море,
Наскільки змогло дістати.
ІІІ
At the Sea-side
When I was down beside the sea
A wooden spade they gave to me
To dig the sandy shore.
My holes were empty like a cup.
In every hole the sea came up,
Till it could come no more.
ІV
Нічні видіння
В кожну ніч одне й те саме:
Лиш загасить світло мама,
Натовп бачу, звук пісень
Чую; й чітко, наче вдень.
Королі, й вожді, й солдати,
Несучи речей багато,
Йдуть; й у кількості такій,
Що безсилий погляд мій.
Ще цього не зрів ніхто
Навіть в цирку-шапіто:
Люди й звірі – в караван
Поєднав їх барабан.
Спершу їхній рух повільний,
Потім – бистрий і свавільний;
Й поки ввійдем в царство сну,
Цих видінь не прожену.
ІV
Young Night-Thought
All night long and every night,
When my mama puts out the light,
I see the people marching by,
As plain as day before my eye.
Armies and emperor and kings,
All carrying different kinds of things,
And marching in so grand a way,
You never saw the like by day.
So fine a show was never seen
At the great circus on the green;
For every kind of beast and man
Is marching in that caravan.
As first they move a little slow,
But still the faster on they go,
And still beside me close I keep
Until we reach the town of Sleep.
V
Весь обов’язок дітей
Дитина мусить правду говорити,
Й коли хтось не дочув би – повторити;
І за столом поводитися гоже,
Принаймні, наскільки вона це зможе.
V
Whole Duty of Children
A child should always say what's true
And speak when he is spoken to,
And behave mannerly at table;
At least as far as he is able.
VІ
Дощ
Дощ падає на все довкіл:
На ліс, на поля неозорі,
На зонтики наші ось тут
І на кораблі у морі.
VІ
Rain
The rain is falling all around,
It falls on field and tree,
It rains on the umbrellas here,
And on the ships at sea.
Від її хлопчика
За ночі ті, що недоспала, –
Мені сповна їх віддавала;
За руку, що мене вела, –
А стежка вся в ямках була;
За всі книжки, що ти читала;
За болі всі, що їх знімала;
За все, що ти дала мені
В ті дні, щасливі і сумні; –
Матусю друга, перша дружко,
Мій ангеле, моя ти служко,
Від хлопчика, що вже змужнів,
Прийми цю книжечку віршів.
Хто ж їх читає нині – всім
Таку ж дай, боже, няню їм;
Й дитині кожній, як рядки ці
З уст чує брата чи сестриці, –
В них тим же голосом озвись,
Що чарував мене колись.
To Alison Cunningham
From Her Boy
For the long nights you lay awake
And watched for my unworthy sake:
For your most comfortable hand
That led me through the uneven land:
For all the story-books you read:
For all the pains you comforted:
For all you pitied, all you bore,
In sad and happy days of yore:--
My second Mother, my first Wife,
The angel of my infant life--
From the sick child, now well and old,
Take, nurse, the little book you hold!
And grant it, Heaven, that all who read
May find as dear a nurse at need,
And every child who lists my rhyme,
In the bright, fireside, nursery clime,
May hear it in as kind a voice
As made my childish days rejoice!
R. L. S.
Дитячий сад віршів
І
В ліжко літом
Зимою я встаю вночі,
Вдягаюсь також при свічі;
А літом інша вже дурня:
Лягати слід при світлі дня;
Щоб з ліжка зріти вже, як дню
Дарують птахи метушню,
Й ще чути довго перед сном
Дорослих кроки за вікном.
Чи ж не засмутить це тебе:
Як небо чисте й голубе,
Й жде стільки ігор і пісень, –
Лягати в ліжко, як ще день?
A Child's Garden of Verses
І
Bed in Summer
In winter I get up at night
And dress by yellow candle-light.
In summer quite the other way,
I have to go to bed by day.
I have to go to bed and see
The birds still hopping on the tree,
Or hear the grown-up people's feet
Still going past me in the street.
And does it not seem hard to you,
When all the sky is clear and blue,
And I should like so much to play,
To have to go to bed by day?
ІІ
Думка
Як не радіти від знаття,
Що вдосталь їжі є й пиття,
З дітьми, що шлють подяки вість
З усіх, де люблять бога, місць.
ІІ
A Thought
It is very nice to think
The world is full of meat and drink,
With little children saying grace
In every Christian kind of place.
ІІІ
На березі моря
Як я біля моря був, татко
Мені дав дерев’яну лопатку,
Щоб у піску ямки копати;
Й порожніми були мої нори,
А потім їх заповнило море,
Наскільки змогло дістати.
ІІІ
At the Sea-side
When I was down beside the sea
A wooden spade they gave to me
To dig the sandy shore.
My holes were empty like a cup.
In every hole the sea came up,
Till it could come no more.
ІV
Нічні видіння
В кожну ніч одне й те саме:
Лиш загасить світло мама,
Натовп бачу, звук пісень
Чую; й чітко, наче вдень.
Королі, й вожді, й солдати,
Несучи речей багато,
Йдуть; й у кількості такій,
Що безсилий погляд мій.
Ще цього не зрів ніхто
Навіть в цирку-шапіто:
Люди й звірі – в караван
Поєднав їх барабан.
Спершу їхній рух повільний,
Потім – бистрий і свавільний;
Й поки ввійдем в царство сну,
Цих видінь не прожену.
ІV
Young Night-Thought
All night long and every night,
When my mama puts out the light,
I see the people marching by,
As plain as day before my eye.
Armies and emperor and kings,
All carrying different kinds of things,
And marching in so grand a way,
You never saw the like by day.
So fine a show was never seen
At the great circus on the green;
For every kind of beast and man
Is marching in that caravan.
As first they move a little slow,
But still the faster on they go,
And still beside me close I keep
Until we reach the town of Sleep.
V
Весь обов’язок дітей
Дитина мусить правду говорити,
Й коли хтось не дочув би – повторити;
І за столом поводитися гоже,
Принаймні, наскільки вона це зможе.
V
Whole Duty of Children
A child should always say what's true
And speak when he is spoken to,
And behave mannerly at table;
At least as far as he is able.
VІ
Дощ
Дощ падає на все довкіл:
На ліс, на поля неозорі,
На зонтики наші ось тут
І на кораблі у морі.
VІ
Rain
The rain is falling all around,
It falls on field and tree,
It rains on the umbrellas here,
And on the ships at sea.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
