Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.02
10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
2026.07.02
05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
2026.07.02
05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ
Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т
2026.07.02
04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
2026.07.01
20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
2026.07.01
19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
2026.07.01
16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
2026.07.01
12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
2026.07.01
11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
2026.07.01
10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
2026.07.01
09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ
Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл
2026.07.01
07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
2026.06.30
22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]
Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств
органи; людина або тварина обох статей.]
Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств
2026.06.30
18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю
2026.06.30
12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.
Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.
Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,
2026.06.30
10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 2
VІІ
Піратська історія
Нас троє вплав рушає морями трав у лузі,
Бо троє лиш в корзину вміститися змогли;
Вітрець нам помагає в наших зусиль напрузі:
Траву колише так він, мов це – морські вали.
Куди ж помандрувати, в які незнані далі
Звуть нас попутний вітер і провідна зоря? –
До бухти Провидіння, до храмів у Непалі,
До Африки чи Азії – в які краї й моря?
Та що це?! – Враз назустріч морів гроза – пірати:
То стадо мчить до нас – страшить рогів заряд.
Ще мить – й себе вже втечею прийшлося рятувати,
Де хвіртка нам за гавань, ну а за берег – сад.
VІІ
Pirate Story
Three of us afloat in the meadow by the swing,
Three of us abroad in the basket on the lea.
Winds are in the air, they are blowing in the spring,
And waves are on the meadow like the waves there are at sea.
Where shall we adventure, to-day that we're afloat,
Wary of the weather and steering by a star?
Shall it be to Africa, a-steering of the boat,
To Providence, or Babylon or off to Malabar?
Hi! but here's a squadron a-rowing on the sea--
Cattle on the meadow a-charging with a roar!
Quick, and we'll escape them, they're as mad as they can be,
The wicket is the harbour and the garden is the shore.
VІІІ
Дальні краї
На тебе, вишенько моя,
Хто б швидше видерсь, аніж я?
Руками стовбур обнімаю:
Я все довкіл оглянуть маю.
Дивлюся на сусідній сад –
Й для ока стільки в нім відрад!
Є місць багато ще гарніших,
Яких не бачив я раніше.
Ще гляну – річка вдаль біжить
Й вода, мов дзеркало, блищить.
Стежки й дороги видно всюди,
І йдуть по них до міста люди.
Будь вищим деревце – повір:
Ще ширшим став би кругозір;
Й побачив би, як річка в море
Впадає, й далі неозорі.
Й по тих шляхах вже б зір бродив,
Які ведуть до краю див,
Де ігри увесь день тривають,
А іграшки вмить оживають.
VІІІ
Foreign Lands
Up into the cherry tree
Who should climb but little me?
I held the trunk with both my hands
And looked abroad in foreign lands.
I saw the next door garden lie,
Adorned with flowers, before my eye,
And many pleasant places more
That I had never seen before.
I saw the dimpling river pass
And be the sky's blue looking-glass;
The dusty roads go up and down
With people tramping in to town.
If I could find a higher tree
Farther and farther I should see,
To where the grown-up river slips
Into the sea among the ships,
To where the road on either hand
Lead onward into fairy land,
Where all the children dine at five,
And all the playthings come alive.
ІХ
Вітряні ночі
Щораз, як настане беззоряна ніч
Й сильніше війне вітерець,
Нічній прохолоді й туману навстріч
Крізь темряву мчить верхівець.
Вночі, як довкіл вже ні іскри вогню,
Чому він галоп дозволяє коню?
Щораз, як зашепчуть дерева тужливо,
Як море вночі заштормить,
Торованим шляхом – і тихо, й шумливо –
У пітьмі галопом він мчить.
Мимо проноситься – й знову навстріч
З вічним галопом верта його ніч.
ІХ
Windy Nights
Whenever the moon and stars are set,
Whenever the wind is high,
All night long in the dark and wet,
A man goes riding by.
Late in the night when the fires are out,
Why does he gallop and gallop about?
Whenever the trees are crying aloud,
And ships are tossed at sea,
By, on the highway, low and loud,
By at the gallop goes he.
By at the gallop he goes, and then
By he comes back at the gallop again.
Х
Мандри
У ті краї я йшов би й плив,
Де яблук золотий налив,
Й очам вже інший виднокруг;
Де острів з лементом папуг;
Де Крузо, кіз як нагодує,
В самотині човна будує;
Де зір милує, дива гідне,
В сіянні сонця місто східне,
Яке звело серед пустелі
Й мечеті, і людські оселі;
Й де найкоштовніші товари
Купити можна на базарі; –
Й туди, де простяглась Велика
Стіна на сотні миль; і дика
Місцевість там з одного краю,
А з іншого – міста Китаю; –
Й туди, де джунглів буйство, й спека,
Й на кожнім кроці небезпека,
Й мавп юрми стрінеш серед нетрів,
І де-не-де лиш – хижки негрів; –
Й де ноги не омиєш Нілом,
Не стрівшися із крокодилом;
Де, як фламінго пролітає,
То рибку на льоту ковтає;
Де,ще страшніші, ніж пантери,
Блукають тигри-людожери,
І оком стежачи, і вухом
За антилопи кожним рухом,
Чи як безпечно в паланкіні
Хтось пропливає по рівнині; –
Й де стрінеш місто, що віками
Стоїть, засипане пісками,
І з того часу спорожніле,
Як діти виросли й змужніли;
Вже там ні звуку – мертва тиша,
В якій не пискне навіть миша;
Й без іскри світла темінь ночі;
Його відвідати я хочу,
Коли уже дорослим стану,
У супроводі каравану;
І свічки світло, й мови звуки
Знов потривожать шар пилюки;
Й повідають зі стін картинки
Про фараонів мудрі вчинки;
Й ще б іграшку міг відшукати
З Єгипту Давнього хлоп’яти.
Х
Travel
I should like to rise and go
Where the golden apples grow;--
Where below another sky
Parrot islands anchored lie,
And, watched by cockatoos and goats,
Lonely Crusoes building boats;--
Where in sunshine reaching out
Eastern cities, miles about,
Are with mosque and minaret
Among sandy gardens set,
And the rich goods from near and far
Hang for sale in the bazaar;--
Where the Great Wall round China goes,
And on one side the desert blows,
And with the voice and bell and drum,
Cities on the other hum;--
Where are forests hot as fire,
Wide as England, tall as a spire,
Full of apes and cocoa-nuts
And the negro hunters' huts;--
Where the knotty crocodile
Lies and blinks in the Nile,
And the red flamingo flies
Hunting fish before his eyes;--
Where in jungles near and far,
Man-devouring tigers are,
Lying close and giving ear
Lest the hunt be drawing near,
Or a comer-by be seen
Swinging in the palanquin;--
Where among the desert sands
Some deserted city stands,
All its children, sweep and prince,
Grown to manhood ages since,
Not a foot in street or house,
Not a stir of child or mouse,
And when kindly falls the night,
In all the town no spark of light.
There I'll come when I'm a man
With a camel caravan;
Light a fire in the gloom
Of some dusty dining-room;
See the pictures on the walls,
Heroes fights and festivals;
And in a corner find the toys
Of the old Egyptian boys.
Піратська історія
Нас троє вплав рушає морями трав у лузі,
Бо троє лиш в корзину вміститися змогли;
Вітрець нам помагає в наших зусиль напрузі:
Траву колише так він, мов це – морські вали.
Куди ж помандрувати, в які незнані далі
Звуть нас попутний вітер і провідна зоря? –
До бухти Провидіння, до храмів у Непалі,
До Африки чи Азії – в які краї й моря?
Та що це?! – Враз назустріч морів гроза – пірати:
То стадо мчить до нас – страшить рогів заряд.
Ще мить – й себе вже втечею прийшлося рятувати,
Де хвіртка нам за гавань, ну а за берег – сад.
VІІ
Pirate Story
Three of us afloat in the meadow by the swing,
Three of us abroad in the basket on the lea.
Winds are in the air, they are blowing in the spring,
And waves are on the meadow like the waves there are at sea.
Where shall we adventure, to-day that we're afloat,
Wary of the weather and steering by a star?
Shall it be to Africa, a-steering of the boat,
To Providence, or Babylon or off to Malabar?
Hi! but here's a squadron a-rowing on the sea--
Cattle on the meadow a-charging with a roar!
Quick, and we'll escape them, they're as mad as they can be,
The wicket is the harbour and the garden is the shore.
VІІІ
Дальні краї
На тебе, вишенько моя,
Хто б швидше видерсь, аніж я?
Руками стовбур обнімаю:
Я все довкіл оглянуть маю.
Дивлюся на сусідній сад –
Й для ока стільки в нім відрад!
Є місць багато ще гарніших,
Яких не бачив я раніше.
Ще гляну – річка вдаль біжить
Й вода, мов дзеркало, блищить.
Стежки й дороги видно всюди,
І йдуть по них до міста люди.
Будь вищим деревце – повір:
Ще ширшим став би кругозір;
Й побачив би, як річка в море
Впадає, й далі неозорі.
Й по тих шляхах вже б зір бродив,
Які ведуть до краю див,
Де ігри увесь день тривають,
А іграшки вмить оживають.
VІІІ
Foreign Lands
Up into the cherry tree
Who should climb but little me?
I held the trunk with both my hands
And looked abroad in foreign lands.
I saw the next door garden lie,
Adorned with flowers, before my eye,
And many pleasant places more
That I had never seen before.
I saw the dimpling river pass
And be the sky's blue looking-glass;
The dusty roads go up and down
With people tramping in to town.
If I could find a higher tree
Farther and farther I should see,
To where the grown-up river slips
Into the sea among the ships,
To where the road on either hand
Lead onward into fairy land,
Where all the children dine at five,
And all the playthings come alive.
ІХ
Вітряні ночі
Щораз, як настане беззоряна ніч
Й сильніше війне вітерець,
Нічній прохолоді й туману навстріч
Крізь темряву мчить верхівець.
Вночі, як довкіл вже ні іскри вогню,
Чому він галоп дозволяє коню?
Щораз, як зашепчуть дерева тужливо,
Як море вночі заштормить,
Торованим шляхом – і тихо, й шумливо –
У пітьмі галопом він мчить.
Мимо проноситься – й знову навстріч
З вічним галопом верта його ніч.
ІХ
Windy Nights
Whenever the moon and stars are set,
Whenever the wind is high,
All night long in the dark and wet,
A man goes riding by.
Late in the night when the fires are out,
Why does he gallop and gallop about?
Whenever the trees are crying aloud,
And ships are tossed at sea,
By, on the highway, low and loud,
By at the gallop goes he.
By at the gallop he goes, and then
By he comes back at the gallop again.
Х
Мандри
У ті краї я йшов би й плив,
Де яблук золотий налив,
Й очам вже інший виднокруг;
Де острів з лементом папуг;
Де Крузо, кіз як нагодує,
В самотині човна будує;
Де зір милує, дива гідне,
В сіянні сонця місто східне,
Яке звело серед пустелі
Й мечеті, і людські оселі;
Й де найкоштовніші товари
Купити можна на базарі; –
Й туди, де простяглась Велика
Стіна на сотні миль; і дика
Місцевість там з одного краю,
А з іншого – міста Китаю; –
Й туди, де джунглів буйство, й спека,
Й на кожнім кроці небезпека,
Й мавп юрми стрінеш серед нетрів,
І де-не-де лиш – хижки негрів; –
Й де ноги не омиєш Нілом,
Не стрівшися із крокодилом;
Де, як фламінго пролітає,
То рибку на льоту ковтає;
Де,ще страшніші, ніж пантери,
Блукають тигри-людожери,
І оком стежачи, і вухом
За антилопи кожним рухом,
Чи як безпечно в паланкіні
Хтось пропливає по рівнині; –
Й де стрінеш місто, що віками
Стоїть, засипане пісками,
І з того часу спорожніле,
Як діти виросли й змужніли;
Вже там ні звуку – мертва тиша,
В якій не пискне навіть миша;
Й без іскри світла темінь ночі;
Його відвідати я хочу,
Коли уже дорослим стану,
У супроводі каравану;
І свічки світло, й мови звуки
Знов потривожать шар пилюки;
Й повідають зі стін картинки
Про фараонів мудрі вчинки;
Й ще б іграшку міг відшукати
З Єгипту Давнього хлоп’яти.
Х
Travel
I should like to rise and go
Where the golden apples grow;--
Where below another sky
Parrot islands anchored lie,
And, watched by cockatoos and goats,
Lonely Crusoes building boats;--
Where in sunshine reaching out
Eastern cities, miles about,
Are with mosque and minaret
Among sandy gardens set,
And the rich goods from near and far
Hang for sale in the bazaar;--
Where the Great Wall round China goes,
And on one side the desert blows,
And with the voice and bell and drum,
Cities on the other hum;--
Where are forests hot as fire,
Wide as England, tall as a spire,
Full of apes and cocoa-nuts
And the negro hunters' huts;--
Where the knotty crocodile
Lies and blinks in the Nile,
And the red flamingo flies
Hunting fish before his eyes;--
Where in jungles near and far,
Man-devouring tigers are,
Lying close and giving ear
Lest the hunt be drawing near,
Or a comer-by be seen
Swinging in the palanquin;--
Where among the desert sands
Some deserted city stands,
All its children, sweep and prince,
Grown to manhood ages since,
Not a foot in street or house,
Not a stir of child or mouse,
And when kindly falls the night,
In all the town no spark of light.
There I'll come when I'm a man
With a camel caravan;
Light a fire in the gloom
Of some dusty dining-room;
See the pictures on the walls,
Heroes fights and festivals;
And in a corner find the toys
Of the old Egyptian boys.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
