ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
09:59
Про Павлика Морозова
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
2024.04.20
09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
2024.04.20
07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
2024.04.20
06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Рецензії
Із сімейних публікацій:Устина-Златоуста Вовк "Спогад про Саломею"
Проте ім’я Соломії Крушельницької добре відоме лише мистецькому світу, та й то відомі факти лише її «публічної» біографії, про особисте Соломії Крушельницької ми знаємо дуже мало. Знаємо лише, що у 1910 році Соломія Крушельницька вийшла заміж за відомого італійського адвоката, мера міста В'яреджо Чезаре Річчоні, аристократа, тонкого знавця музики. Вони взяли шлюб в одному з храмів Буенос-Айреса. Після одруження Чезаре і Соломія оселилися у місті В'яреджо, де вона купила віллу, яку назвала «Саломеа».
А про те, що у житті Соломії була особиста таємниця, пов’язана з іменем українського мецената Йосипа Білинського (у виставі вголос не називають його прізвище), знають хіба що поодинокі фахівці – літературознавці чи музикознавці, до яких, безперечно, належить і Роман Горак, відомий письменник і біограф видатних осіб Галичини.
Творчий тандем Романа Горака і Алли Бабенко відомий театральному Львову за поставою «Божевільної» (про дружину Івана Франка Ольгу Хоружинську). Алла Григорівна Бабенко захоплюється психологічними виставами за біографічними сторінками. Мала сцена дуже сприятлива для таких експериментів. Отже, особисті сторінки біографії Соломії Крушельницької озвучує сама Соломія (Саломея – у виставі Горака) у двох іпостасях. Одна іпостась «Драматична» - н.а.України Любов Боровська, друга «Співоча» - н.а.України Леся Бонковська.
Обидві сильні особистості, обидві рівно володіють залом. Леся Бонковська озвучує наживо фрагменти арій та солоспівів з голосу Соломії Крушельницької, до того ж так професійно, що потрапляє в ту саму тональність – це вражає. Любов Боровська – дуже чітко передає всі характерні штрихи та інтонації, пов’язані з відчуттями та інтимними переживаннями Соломії, коли приходиться вибирати між потягом до коханої людини (про Йосипа Білинського розповідають опосередковано обидві «іпостасі») і своїм Великим Покликанням, коли довкола задіяні і театр, і велика сцена (далеко від рідного дому), і смерті близьких. Все сплелося в єдине заплутане плетиво-життя, де нема місця на прояви інтимних почуттів, так думає Соломія і тим мотивує відмову Йосипу, коли він спробував озвучити їй свої наміри. «Виходьте за мене заміж», - пропонує Йосип Білинський Соломії Крушельницькій саме після вистави опери «Саломеї» Оскара Уальда на музику Ріхарда Штрауса.
Йосип Білинський, український лікар-меценат, народився в Козівці на Тернопільщині, вивчав арабську медицину, жив у Єгипті, в Каїрі, при дворі намісника султана Османської імперії та лікував його від цукриці. За віддану службу у 1904 році отримав титул «бея». Сприяв виданню творів Франка, лікуванню в Єгипті Лесі Українки, Бориса Грінченка, Дмитра Яворницького. Допомагав у навчанні бідних дітей.
Помер самотньо у містечку Монтус у Швейцарії, коли вийшов на пенсію по службі. Помер, не дочекавшись Соломії…
З Соломією їх єднали стежки Рідного Краю, адже Соломія Крушельницька народилася теж на Тернопільщині, неподалік від Козівки, у селі Білявинці Бучацького району. З Соломією Йосипа єднала також ідея служіння українській справі – далеко, на Чужині. З Соломією повік з’єднала Йосипа і опера «Саломея», коли символи ранньохристиянської драми раптом наповнялися змістом інтимних почуттів нерозділеного кохання.
Обоє перегоріли цими почуттями. Кожен – по своєму. Кожен – як сильна особистість. Йосип не пробачив Соломії її одруження. Він більше не турбував її своїми признаннями, лише час-від-часу пересилав пам’ятні коштовні подарунки. Один із них, коштовну діадему – на річницю її шлюбу принесли Соломії на круглій таці, покритій накидкою (так, наче у сцені з опери «Саломея» під час гастролей у Каїрі). Соломія тоді втратила свідомість. А мудрий чоловік на другий день покинув з дружиною Каїр.
Хто може підняти Завісу Часу? Хто може доторкнутися до таємниці великих людей? Лише окремі крихітні фрагменти спогадів чи листувань, наче світляки у Тенетах Ночі. «Спогад про Саломею» - лише версія, лише авторське трактування. І все ж… Чому так щемить серце, коли у виставі звучить справжній голос Соломії Крушельницької, чи не з туги за тим летючим, але таким невловимим ЩАСТЯМ… Щастям, що НЕ ЗБУЛОСЬ…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із сімейних публікацій:Устина-Златоуста Вовк "Спогад про Саломею"
(Мала сцена театру ім.М.Заньковецької,
режисер – н.а. України Алла Бабенко).
Улюблені вистави Львова
У січневій театральній афіші Львова вистава «Спогад про Саломею» за авторським сценарієм Романа Горака на Малій сцені заньківчан. Вистава присвячена сторінкам особистого життя відомої на весь світ співачки Соломії Крушельницької. Львову постать Соломії особливо дорога. Адже співачка вчилася у Львівській консерваторії, жила і працювала у нашому місті. Її іменем названо оперний театр Львова, а також музичну школу-інтернат у Львові, де з дитинства професійно навчають музиці та співу.Проте ім’я Соломії Крушельницької добре відоме лише мистецькому світу, та й то відомі факти лише її «публічної» біографії, про особисте Соломії Крушельницької ми знаємо дуже мало. Знаємо лише, що у 1910 році Соломія Крушельницька вийшла заміж за відомого італійського адвоката, мера міста В'яреджо Чезаре Річчоні, аристократа, тонкого знавця музики. Вони взяли шлюб в одному з храмів Буенос-Айреса. Після одруження Чезаре і Соломія оселилися у місті В'яреджо, де вона купила віллу, яку назвала «Саломеа».
А про те, що у житті Соломії була особиста таємниця, пов’язана з іменем українського мецената Йосипа Білинського (у виставі вголос не називають його прізвище), знають хіба що поодинокі фахівці – літературознавці чи музикознавці, до яких, безперечно, належить і Роман Горак, відомий письменник і біограф видатних осіб Галичини.
Творчий тандем Романа Горака і Алли Бабенко відомий театральному Львову за поставою «Божевільної» (про дружину Івана Франка Ольгу Хоружинську). Алла Григорівна Бабенко захоплюється психологічними виставами за біографічними сторінками. Мала сцена дуже сприятлива для таких експериментів. Отже, особисті сторінки біографії Соломії Крушельницької озвучує сама Соломія (Саломея – у виставі Горака) у двох іпостасях. Одна іпостась «Драматична» - н.а.України Любов Боровська, друга «Співоча» - н.а.України Леся Бонковська.
Обидві сильні особистості, обидві рівно володіють залом. Леся Бонковська озвучує наживо фрагменти арій та солоспівів з голосу Соломії Крушельницької, до того ж так професійно, що потрапляє в ту саму тональність – це вражає. Любов Боровська – дуже чітко передає всі характерні штрихи та інтонації, пов’язані з відчуттями та інтимними переживаннями Соломії, коли приходиться вибирати між потягом до коханої людини (про Йосипа Білинського розповідають опосередковано обидві «іпостасі») і своїм Великим Покликанням, коли довкола задіяні і театр, і велика сцена (далеко від рідного дому), і смерті близьких. Все сплелося в єдине заплутане плетиво-життя, де нема місця на прояви інтимних почуттів, так думає Соломія і тим мотивує відмову Йосипу, коли він спробував озвучити їй свої наміри. «Виходьте за мене заміж», - пропонує Йосип Білинський Соломії Крушельницькій саме після вистави опери «Саломеї» Оскара Уальда на музику Ріхарда Штрауса.
Йосип Білинський, український лікар-меценат, народився в Козівці на Тернопільщині, вивчав арабську медицину, жив у Єгипті, в Каїрі, при дворі намісника султана Османської імперії та лікував його від цукриці. За віддану службу у 1904 році отримав титул «бея». Сприяв виданню творів Франка, лікуванню в Єгипті Лесі Українки, Бориса Грінченка, Дмитра Яворницького. Допомагав у навчанні бідних дітей.
Помер самотньо у містечку Монтус у Швейцарії, коли вийшов на пенсію по службі. Помер, не дочекавшись Соломії…
З Соломією їх єднали стежки Рідного Краю, адже Соломія Крушельницька народилася теж на Тернопільщині, неподалік від Козівки, у селі Білявинці Бучацького району. З Соломією Йосипа єднала також ідея служіння українській справі – далеко, на Чужині. З Соломією повік з’єднала Йосипа і опера «Саломея», коли символи ранньохристиянської драми раптом наповнялися змістом інтимних почуттів нерозділеного кохання.
Обоє перегоріли цими почуттями. Кожен – по своєму. Кожен – як сильна особистість. Йосип не пробачив Соломії її одруження. Він більше не турбував її своїми признаннями, лише час-від-часу пересилав пам’ятні коштовні подарунки. Один із них, коштовну діадему – на річницю її шлюбу принесли Соломії на круглій таці, покритій накидкою (так, наче у сцені з опери «Саломея» під час гастролей у Каїрі). Соломія тоді втратила свідомість. А мудрий чоловік на другий день покинув з дружиною Каїр.
Хто може підняти Завісу Часу? Хто може доторкнутися до таємниці великих людей? Лише окремі крихітні фрагменти спогадів чи листувань, наче світляки у Тенетах Ночі. «Спогад про Саломею» - лише версія, лише авторське трактування. І все ж… Чому так щемить серце, коли у виставі звучить справжній голос Соломії Крушельницької, чи не з туги за тим летючим, але таким невловимим ЩАСТЯМ… Щастям, що НЕ ЗБУЛОСЬ…
Стаття видрукувана у журналі "Кіно-театр". - 2017. - №3, с.2-3.
«Спогад про Саломею»
www.ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію