Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
2025.11.23
17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
2025.11.23
14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
2025.11.23
14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
2025.11.23
13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
2025.11.23
12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
2025.11.22
22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
2025.11.22
20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
2025.11.22
20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Кожушко (1957) /
Публіцистика
Люди, що змінюють Маріуполь: історія Ольги Пікули
Впродовж багатьох років Ольга Пікула, завдяки волонтерській діяльності, була безпосереднім свідком скрутного становища бездомних тварин у своєму рідному місті Маріуполі, Україна. Проте по-справжньому вона відчула здатність змінити щось на краще для цих доволі занедбаних членів її громади лише з моменту співпраці з МРІ в якості новообраного депутата Маріупольської міської ради.
На початку року Ольга Пікула взяла участь у навчальній програмі МРІ для молодих депутатів, а пізніше разом з групою народних обранців з Маріуполя здійснила навчальну поїздку з метою обміну досвідом у міській раді Чернівців. За допомогою цих програм вона почала розуміти, якими інструментами та можливостями може скористатися людина в статусі депутата задля впровадження змін у своїй громаді. Отримавши ці нові знання, зауважує Ольга, вона нарешті «побачила шанс вирішити на муніципальному рівні проблему безпритульних тварин і жорстокого поводження з ними».
У свою чергу сміливі плани Ольги надихнули декого з її колег-депутатів, серед них і міського голову та секретаря міської ради, учасника заходів МРІ Степана Максму, які вирішили надати підтримку цій благородній справі. Разом вони почали осмислювати модель піклування про бездоглядних тварин свого міста, вивчаючи досвід сучасних притулків у сусідніх містах. Велике значення для їхньої мотивації мало Львівське комунальне підприємство “Лев”, яке стало ініціатором серед схожих українських закладів завдяки комплексній програмі відлову, догляду та прилаштування покинутих тварин міста.
Програма також опирається на залучення місцевих волонтерів для спостереження за тваринами у відповідних районах, що дає можливість заносити їх у базу даних та піклуватися про них. Ольгу надихнув гуманний підхід підприємства “Лев”, яке демонструє турботу про тварин, що знаходяться під його опікою, а також про тих, які перебувають на прилеглій території. На добровільних засадах ця система закликає громадян робити відповідальні та позитивні зміни в своєму місті, надаючи постійну допомогу тваринам, які не мають права голосу, щоб допомогти самим собі.
У пропозиції, яку Ольга подала на розгляд Маріупольської міськради, вона опиралася як на інноваційний досвід львівського комунального підприємства, так і на практичні знання щодо створення комунального притулку для тварин, які вона отримала під час програми обміну МРІ. У вересні міськрада затвердила остаточне рішення щодо створення Центру сучасного поводження з тваринами (“Щасливі тварини”), а початок будівельних робіт було призначено на листопад. Цей сучасний центр ветеринарної допомоги і стерилізації буде першим закладом такого типу в Маріуполі.
Піклування Ольги про безпритульних тварин міста надихнуло її колег – учасників програм МРІ для місцевих депутатів – перейняти від неї цю естафету. Депутати Павлоградської і Слов'янської рад намагалися отримати від неї вичерпні консультації та поради щодо створення притулку для тварин, сподіваючись знайти вирішення цього питання у своїх містах. Не дивлячись на те, що завдяки Ользі було вже багато зроблено для посилення турботи про тварин у її рідному місті і що саме ці зусилля допомогли зосередити увагу на цьому невирішеному питанні, вона знає, що попереду ще багато роботи.
Ольга Пікула сподівається, що успішна програма в Маріуполі буде служити взірцем для наслідування для інших міст регіону. Своєю роботою вона прагне дати іншим стимул та інструменти для досягнення змін у своїх громадах задля покращення становища тварин, яких ми бачимо на міських вулицях.
Автори: Емілі Брауч, Інтерн МРІ, відділ зовнішніх зв'язків; Юрій Селіверстов, Керівник програм МРІ, Дніпро
Переклад: Галина Кошулап (Кожушко), офіційний перекладач Міжнародного республіканського інституту в Україні
Контекст : Стаття англійською мовою на сайті МРІ «Democracy Speaks»;
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Люди, що змінюють Маріуполь: історія Ольги Пікули
" Допоможіть тим, хто не має права голосу..."
Невідомий
15 грудня 2016 рокуВпродовж багатьох років Ольга Пікула, завдяки волонтерській діяльності, була безпосереднім свідком скрутного становища бездомних тварин у своєму рідному місті Маріуполі, Україна. Проте по-справжньому вона відчула здатність змінити щось на краще для цих доволі занедбаних членів її громади лише з моменту співпраці з МРІ в якості новообраного депутата Маріупольської міської ради.
На початку року Ольга Пікула взяла участь у навчальній програмі МРІ для молодих депутатів, а пізніше разом з групою народних обранців з Маріуполя здійснила навчальну поїздку з метою обміну досвідом у міській раді Чернівців. За допомогою цих програм вона почала розуміти, якими інструментами та можливостями може скористатися людина в статусі депутата задля впровадження змін у своїй громаді. Отримавши ці нові знання, зауважує Ольга, вона нарешті «побачила шанс вирішити на муніципальному рівні проблему безпритульних тварин і жорстокого поводження з ними».
У свою чергу сміливі плани Ольги надихнули декого з її колег-депутатів, серед них і міського голову та секретаря міської ради, учасника заходів МРІ Степана Максму, які вирішили надати підтримку цій благородній справі. Разом вони почали осмислювати модель піклування про бездоглядних тварин свого міста, вивчаючи досвід сучасних притулків у сусідніх містах. Велике значення для їхньої мотивації мало Львівське комунальне підприємство “Лев”, яке стало ініціатором серед схожих українських закладів завдяки комплексній програмі відлову, догляду та прилаштування покинутих тварин міста.
Програма також опирається на залучення місцевих волонтерів для спостереження за тваринами у відповідних районах, що дає можливість заносити їх у базу даних та піклуватися про них. Ольгу надихнув гуманний підхід підприємства “Лев”, яке демонструє турботу про тварин, що знаходяться під його опікою, а також про тих, які перебувають на прилеглій території. На добровільних засадах ця система закликає громадян робити відповідальні та позитивні зміни в своєму місті, надаючи постійну допомогу тваринам, які не мають права голосу, щоб допомогти самим собі.
У пропозиції, яку Ольга подала на розгляд Маріупольської міськради, вона опиралася як на інноваційний досвід львівського комунального підприємства, так і на практичні знання щодо створення комунального притулку для тварин, які вона отримала під час програми обміну МРІ. У вересні міськрада затвердила остаточне рішення щодо створення Центру сучасного поводження з тваринами (“Щасливі тварини”), а початок будівельних робіт було призначено на листопад. Цей сучасний центр ветеринарної допомоги і стерилізації буде першим закладом такого типу в Маріуполі.
Піклування Ольги про безпритульних тварин міста надихнуло її колег – учасників програм МРІ для місцевих депутатів – перейняти від неї цю естафету. Депутати Павлоградської і Слов'янської рад намагалися отримати від неї вичерпні консультації та поради щодо створення притулку для тварин, сподіваючись знайти вирішення цього питання у своїх містах. Не дивлячись на те, що завдяки Ользі було вже багато зроблено для посилення турботи про тварин у її рідному місті і що саме ці зусилля допомогли зосередити увагу на цьому невирішеному питанні, вона знає, що попереду ще багато роботи.
Ольга Пікула сподівається, що успішна програма в Маріуполі буде служити взірцем для наслідування для інших міст регіону. Своєю роботою вона прагне дати іншим стимул та інструменти для досягнення змін у своїх громадах задля покращення становища тварин, яких ми бачимо на міських вулицях.
Автори: Емілі Брауч, Інтерн МРІ, відділ зовнішніх зв'язків; Юрій Селіверстов, Керівник програм МРІ, Дніпро
Переклад: Галина Кошулап (Кожушко), офіційний перекладач Міжнародного республіканського інституту в Україні
Один з моїх перекладів, опублікований на сайті Міжнародного республіканського інституту в Україні: https://www.iri.org.ua/programi/istorii-uspihu/ludi-so-zminuut-mariupol-istoria-olgi-pikuli
Контекст : Стаття англійською мовою на сайті МРІ «Democracy Speaks»;
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Робота на місцевому рівні: історія молодого лідера, який бореться з корупцією в Україні"
• Перейти на сторінку •
"Душа моя - квітучий сад"
• Перейти на сторінку •
"Душа моя - квітучий сад"
Про публікацію
