
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Галина Кожушко (1957) /
Публіцистика
Люди, що змінюють Маріуполь: історія Ольги Пікули
Впродовж багатьох років Ольга Пікула, завдяки волонтерській діяльності, була безпосереднім свідком скрутного становища бездомних тварин у своєму рідному місті Маріуполі, Україна. Проте по-справжньому вона відчула здатність змінити щось на краще для цих доволі занедбаних членів її громади лише з моменту співпраці з МРІ в якості новообраного депутата Маріупольської міської ради.
На початку року Ольга Пікула взяла участь у навчальній програмі МРІ для молодих депутатів, а пізніше разом з групою народних обранців з Маріуполя здійснила навчальну поїздку з метою обміну досвідом у міській раді Чернівців. За допомогою цих програм вона почала розуміти, якими інструментами та можливостями може скористатися людина в статусі депутата задля впровадження змін у своїй громаді. Отримавши ці нові знання, зауважує Ольга, вона нарешті «побачила шанс вирішити на муніципальному рівні проблему безпритульних тварин і жорстокого поводження з ними».
У свою чергу сміливі плани Ольги надихнули декого з її колег-депутатів, серед них і міського голову та секретаря міської ради, учасника заходів МРІ Степана Максму, які вирішили надати підтримку цій благородній справі. Разом вони почали осмислювати модель піклування про бездоглядних тварин свого міста, вивчаючи досвід сучасних притулків у сусідніх містах. Велике значення для їхньої мотивації мало Львівське комунальне підприємство “Лев”, яке стало ініціатором серед схожих українських закладів завдяки комплексній програмі відлову, догляду та прилаштування покинутих тварин міста.
Програма також опирається на залучення місцевих волонтерів для спостереження за тваринами у відповідних районах, що дає можливість заносити їх у базу даних та піклуватися про них. Ольгу надихнув гуманний підхід підприємства “Лев”, яке демонструє турботу про тварин, що знаходяться під його опікою, а також про тих, які перебувають на прилеглій території. На добровільних засадах ця система закликає громадян робити відповідальні та позитивні зміни в своєму місті, надаючи постійну допомогу тваринам, які не мають права голосу, щоб допомогти самим собі.
У пропозиції, яку Ольга подала на розгляд Маріупольської міськради, вона опиралася як на інноваційний досвід львівського комунального підприємства, так і на практичні знання щодо створення комунального притулку для тварин, які вона отримала під час програми обміну МРІ. У вересні міськрада затвердила остаточне рішення щодо створення Центру сучасного поводження з тваринами (“Щасливі тварини”), а початок будівельних робіт було призначено на листопад. Цей сучасний центр ветеринарної допомоги і стерилізації буде першим закладом такого типу в Маріуполі.
Піклування Ольги про безпритульних тварин міста надихнуло її колег – учасників програм МРІ для місцевих депутатів – перейняти від неї цю естафету. Депутати Павлоградської і Слов'янської рад намагалися отримати від неї вичерпні консультації та поради щодо створення притулку для тварин, сподіваючись знайти вирішення цього питання у своїх містах. Не дивлячись на те, що завдяки Ользі було вже багато зроблено для посилення турботи про тварин у її рідному місті і що саме ці зусилля допомогли зосередити увагу на цьому невирішеному питанні, вона знає, що попереду ще багато роботи.
Ольга Пікула сподівається, що успішна програма в Маріуполі буде служити взірцем для наслідування для інших міст регіону. Своєю роботою вона прагне дати іншим стимул та інструменти для досягнення змін у своїх громадах задля покращення становища тварин, яких ми бачимо на міських вулицях.
Автори: Емілі Брауч, Інтерн МРІ, відділ зовнішніх зв'язків; Юрій Селіверстов, Керівник програм МРІ, Дніпро
Переклад: Галина Кошулап (Кожушко), офіційний перекладач Міжнародного республіканського інституту в Україні
Контекст : Стаття англійською мовою на сайті МРІ «Democracy Speaks»;
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Люди, що змінюють Маріуполь: історія Ольги Пікули
" Допоможіть тим, хто не має права голосу..."
Невідомий
15 грудня 2016 рокуВпродовж багатьох років Ольга Пікула, завдяки волонтерській діяльності, була безпосереднім свідком скрутного становища бездомних тварин у своєму рідному місті Маріуполі, Україна. Проте по-справжньому вона відчула здатність змінити щось на краще для цих доволі занедбаних членів її громади лише з моменту співпраці з МРІ в якості новообраного депутата Маріупольської міської ради.
На початку року Ольга Пікула взяла участь у навчальній програмі МРІ для молодих депутатів, а пізніше разом з групою народних обранців з Маріуполя здійснила навчальну поїздку з метою обміну досвідом у міській раді Чернівців. За допомогою цих програм вона почала розуміти, якими інструментами та можливостями може скористатися людина в статусі депутата задля впровадження змін у своїй громаді. Отримавши ці нові знання, зауважує Ольга, вона нарешті «побачила шанс вирішити на муніципальному рівні проблему безпритульних тварин і жорстокого поводження з ними».
У свою чергу сміливі плани Ольги надихнули декого з її колег-депутатів, серед них і міського голову та секретаря міської ради, учасника заходів МРІ Степана Максму, які вирішили надати підтримку цій благородній справі. Разом вони почали осмислювати модель піклування про бездоглядних тварин свого міста, вивчаючи досвід сучасних притулків у сусідніх містах. Велике значення для їхньої мотивації мало Львівське комунальне підприємство “Лев”, яке стало ініціатором серед схожих українських закладів завдяки комплексній програмі відлову, догляду та прилаштування покинутих тварин міста.
Програма також опирається на залучення місцевих волонтерів для спостереження за тваринами у відповідних районах, що дає можливість заносити їх у базу даних та піклуватися про них. Ольгу надихнув гуманний підхід підприємства “Лев”, яке демонструє турботу про тварин, що знаходяться під його опікою, а також про тих, які перебувають на прилеглій території. На добровільних засадах ця система закликає громадян робити відповідальні та позитивні зміни в своєму місті, надаючи постійну допомогу тваринам, які не мають права голосу, щоб допомогти самим собі.
У пропозиції, яку Ольга подала на розгляд Маріупольської міськради, вона опиралася як на інноваційний досвід львівського комунального підприємства, так і на практичні знання щодо створення комунального притулку для тварин, які вона отримала під час програми обміну МРІ. У вересні міськрада затвердила остаточне рішення щодо створення Центру сучасного поводження з тваринами (“Щасливі тварини”), а початок будівельних робіт було призначено на листопад. Цей сучасний центр ветеринарної допомоги і стерилізації буде першим закладом такого типу в Маріуполі.
Піклування Ольги про безпритульних тварин міста надихнуло її колег – учасників програм МРІ для місцевих депутатів – перейняти від неї цю естафету. Депутати Павлоградської і Слов'янської рад намагалися отримати від неї вичерпні консультації та поради щодо створення притулку для тварин, сподіваючись знайти вирішення цього питання у своїх містах. Не дивлячись на те, що завдяки Ользі було вже багато зроблено для посилення турботи про тварин у її рідному місті і що саме ці зусилля допомогли зосередити увагу на цьому невирішеному питанні, вона знає, що попереду ще багато роботи.
Ольга Пікула сподівається, що успішна програма в Маріуполі буде служити взірцем для наслідування для інших міст регіону. Своєю роботою вона прагне дати іншим стимул та інструменти для досягнення змін у своїх громадах задля покращення становища тварин, яких ми бачимо на міських вулицях.
Автори: Емілі Брауч, Інтерн МРІ, відділ зовнішніх зв'язків; Юрій Селіверстов, Керівник програм МРІ, Дніпро
Переклад: Галина Кошулап (Кожушко), офіційний перекладач Міжнародного республіканського інституту в Україні
Один з моїх перекладів, опублікований на сайті Міжнародного республіканського інституту в Україні: https://www.iri.org.ua/programi/istorii-uspihu/ludi-so-zminuut-mariupol-istoria-olgi-pikuli
Контекст : Стаття англійською мовою на сайті МРІ «Democracy Speaks»;
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Робота на місцевому рівні: історія молодого лідера, який бореться з корупцією в Україні"
• Перейти на сторінку •
"Душа моя - квітучий сад"
• Перейти на сторінку •
"Душа моя - квітучий сад"
Про публікацію