Притчі про кращу дружину
Одного разу два моряки відправилися в подорож по світу, щоб знайти свою долю. Припливли вони на острів, де у вождя одного з племен було дві дочки. Старша - красуня, а молодша - не дуже. Один з моряків сказав своєму другові: - Все, я знайшов своє щастя, залишаюся тут і одружуся з дочкою вождя. - Так, ти маєш рацію, старша дочка вождя красуня, розумниця. Ти зробив правильний вибір - одружуйся. - Ти мене не зрозумів, друже! Я одружуся на молодшій дочці вождя. - Ти, що з глузду з'їхав? Вона ж така ... не дуже. - Це моє рішення, і я це зроблю. Друг поплив далі у пошуках свого щастя, а наречений пішов свататися. Треба сказати, що в племені було прийнято давати за наречену викуп коровами. Гарна наречена коштувала десять корів. Пригнав він десять корів і підійшов до вождя. - Вождь, я хочу взяти заміж твою доньку і даю за неї десять корів! - Це хороший вибір. Моя старша дочка красуня, розумниця, і вона стоїть десяти
корів. Я згоден. - Ні, вождь, ти не зрозумів. Я хочу одружитися на твоїй молодшій дочці. - Ти що, жартуєш? Чи не бачиш, вона ж така ... не дуже. - Я хочу одружитися саме на ній. - Добре, але як чесна людина я не можу взяти десять корів, вона того не варта. Я візьму за неї три корови, не більше. - Ні, я хочу заплатити саме десять корів. Вони одружилися. Минуло кілька років, і мандрівника друг, вже на своєму кораблі, вирішив відвідати товариша і дізнатися, як у нього життя. Приплив, йде по березі, а назустріч жінка неземної краси. Він її запитав, як знайти його друга. Вона показала. Приходить і бачить: сидить його друг, навколо дітлахи бігають. - Як живеш? - Я щасливий. Тут входить та найкрасивіша жінка. - Ось, познайомся. Це моя дружина. - Як? Ти що одружився ще раз? - Ні, це все та ж жінка. - Але як це сталося, що вона так змінилася? - А ти запитай у неї сам. Підійшов друг до жінки і запитує: - Вибач за нетактовність, але я пам'ятаю, яка ти була ... не дуже. Що сталося, що ти стала такою прекрасною? - Просто, одного разу я зрозуміла, що стою десяти корів.
Переклала на українську мову 1.07.18 15.05

Притча про кращого чоловіка
Одного разу до священика прийшла жінка і сказала: - Ти два роки тому одружив мене з чоловіком. А зараз розведи нас. Я не хочу з ним більше жити. - Яка ж причина твого бажання розлучитися? - поцікавився священик. Жінка так пояснила: - У всіх чоловіки вчасно повертаються додому, мій же чоловік постійно затримується. Через це вдома кожен день скандали. Священик, здивувавшись, запитує: - Причина лише тільки в цьому? - Так, я не хочу жити з людиною, що володіє таким недоліком, - відповіла жінка. - Розвести-то я вас розведу, але за однієї умови. Повертайся-ка ти додому, випечеш великий смачний хліб і принеси мені. Але коли будеш пекти хліб, нічого не бери в будинку, і сіль, і воду, і борошно попроси у сусідок. І обов'язково поясни їм причину свого прохання, - сказав священик. Ця жінка відправилася додому і, не відкладаючи, взялася за справу. Зайшла до сусідки і сказала: - О, Марія, позич мені склянку води. - У вас, що, вода закінчилася? Хіба у дворі не виритий колодязь? - Вода є, але я пішла до священика, щоб поскаржитися на чоловіка і попросила розвести нас, - пояснила та жінка і як тільки вона закінчила, сусідка зітхнула: - Ех, якби ти знала, який у мене чоловік! - і почала скаржитися на свого чоловіка. Після жінка вирушила до сусідки Асі, щоб попросити сіль. - У тебе що, сіль закінчилася, просиш всього одну ложку? - Сіль є, але я поскаржилася священику на чоловіка, попросила розлучення, - говорить та жінка, і не встигла вона закінчити, як сусідка вигукнула: - Ех, якби ти знала який у мене чоловік! - і почала скаржитися на свого чоловіка. Так, до кого б ця жінка не заходила, щоб попросити, від усіх чула скарги на своїх чоловіків. Нарешті, вона спекла великий смачний хліб, принесла священика і віддала зі словами: - Дякую тобі, спробуй мою працю разом зі своєю сім'єю. Тільки не думай розвести мене з чоловіком. - Чому, що сталося, доню? - запитав священик. - Мій чоловік, виявляється, краще за всіх, - відповіла йому жінка.
Переклала на українську мову 1.07.18 15.10