ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.19 18:28
ГУМОР. Більше не покличуть
Вже сердитий зранку Толя,
На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.

В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,

Євген Федчук
2024.05.19 15:01
Про мишей, котів та собак
Травень місяць на порозі. Сонце в небі світить
Та так світить, що, неначе, справжнісіньке літо.
Сидять діди на лавочці, вже їх розморило.
Видається, все, що можна вже обговорили.
Отож, сидять, подрімують, кості вигрівають,
Про що б ще поговорити, под

Козак Дума
2024.05.19 13:59
Крижане поле
Одного погожого ранку, у перші дні березня, велика ватага любителів підлідного лову зібралася за околицею села Новокиївка, на самому березі Дніпра. Оскільки сьогоднішній день був вихідним, багато мешканців вирішили спробувати свого щастя – змістовно прове

Володимир Бойко
2024.05.19 12:13
Справи неправі - 6
Потвори видають свою потворність за неповторність. Росіяни поважають тільки підкорені народи, усіх інших ненавидять або бояться. Ті, що прикидаються носіями абсолютної істини, найчастіше і є абсолютними брехунами. Правду можна скомпілювати так,

Олександр Сушко
2024.05.19 11:36
Івасик-телесик
Сусідка укотре прийшла зарюмсаною. Це й не дивно, бо власне чадо щоденно мордує власну неню. З виду - хлопець як хлопець: повнощокий, сідниці ледь улазять у штани, пузо звисає аж до колін. І це при тому, що йому всього лишень 25 годочків і ніякі хвороб

Микола Соболь
2024.05.19 09:09
Помилка видатного політика
Кажеш, з Чорноволом за столом
у буфеті Ради сьорбав зупу?
В'ячеславе, що ж Ви це лайно
не втопили у тарілці супу?!
19.05.24р.

Віктор Кучерук
2024.05.19 06:04
* * *
Зігріває сонечко повіки
І обличчя обдає вогнем, -
Цілий день, немов сумлінний лікар,
Сяянням обстежує мене.
Усього пронизує промінням,
Щоб я радо стверджував затим:
Сонце залишається незмінно
Неутомним, милим, дорогим…

Микола Соболь
2024.05.19 04:20
Пару слів про "патріотизм" гундарєва, і сором на ПМ!
Открытое письмо Артуру Курдиновскому Артур Дмитриевич, меня смутили и даже весьма огорчили Ваши последние по времени публикации. Несколько цитат. О русском языке - «свинособача мова» («Народу, отрезающему головы»). Однако в миру, как говорится, Вы об

Артур Курдіновський
2024.05.19 02:31
У колгоспі "Червоне дишло"
У колгоспі "Червоне дишло"
Вся свідома громадськість вийшла.
Уперед понесли їх ноги,
Перекрили усі дороги.

Транспорант несе дядя Юра,
Визначна й відома фігура.
І кричить він, хоча й не хлопчик:

Вадим Василенко
2024.05.18 20:22
***
Заступаєш у тінь, як у сірий, понурий куток,
Не прикритий від ока, що зрить віковою злобою.
Підійшовши до прірви, торкаєшся краю ногою,
Прислухаючись. Серце й годинник відлічують крок.
Чий це вирок? Урок? І ти зводиш свій зір, як курок.
Але це пантом

Тетяна Левицька
2024.05.18 18:30
Я виходжу зі гри...
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.

Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом

Микола Соболь
2024.05.18 11:26
До редакції майстерень
Шановна редакція майстерень! Чому видалено мій допис-відповідь гундарєву і при цьому його юрко-гав залишився не тронутим? Це така вибірковість? Я маю свою думку щодо гундарєва і дорофієвської і висвітив це без порушень правил сайту. гундарєва дуже зачипт

Віктор Кучерук
2024.05.18 06:42
* * *
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
Перший стрибок
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Невгасиме кохання (сонет)
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Поцілунок донни
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Таїсія Цибульська (1975) / Вірші / Всяка всячина

 Блаженна

"І не спотворити чола її невинного
ніяким вістям."

Маргарита Шевернога

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-10-26 13:34:23
Переглядів сторінки твору 4973
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.920 / 5.5  (4.879 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.744 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.17 21:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-28 18:07:26 ]
І роздирає до крові шкіру.
А можна роздерти шкіру не до крові?
Щось я не зрозуміла, про кого вірш...хто вона - ота "блаженна".
І навіщо те каміння з калюж... гріхи були й будуть...що для одного гріх, для іншого - звичайна дія...і що саме я мушу бачити між рядками...
Місія тієї "суки" яка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2018-10-28 18:27:13 ]
ви здивуєтеся, але можна й не до крові роздерти шкіру, мої коти це добре знають:)
в даному випадку "блаженна" - не просто свята, а людина з душевним розладом, яка вважає себе святою і має якусь лише їй відому місію. запитайте у психічнохворого - яка у нього місія?
окрім того, це поезія, десь вигадка, десь метафора, а не історична чи біографічна довідка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-28 18:54:41 ]
...я не здивуюся, я наполягаю...подряпати можна, але роздерти - то вже до крові завжди.
Розідрана шкіра кровоточить у живої людини.
Чому я маю запитувати у психіатра про Вашу ЛГ?)))))))
Пишіть-вимальовуйте... але Ви ж її так пафосно описали, то знаєте і місію...і діагноз... мені таке не до смаку. Я чесна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-28 18:56:50 ]
І ЛГ варта осуду чи поклоніння? то Ви її НАД ставите, то прирівнюєте до психічнохворих. А блаженний має інше значення.

Тлумачення, значення слова «блаженний»:
БЛАЖЕ́ННИЙ, а, е. Дуже щасливий. Де згода в сімействі, Де мир і тишина, Щасливі там люди, Блаженна сторона (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 8); Блаженний муж, що йде на суд неправих І там за правду голос свій підносить (Іван Франко, XI, 1952, 278); Минув, як сон, блаженний час і готики й барокко (Павло Тичина, I, 1957, 69);
// Пройнятий щастям, радістю; який виражає щастя, радість. Наталя намагалася нахмуритися сердито, та лице її мимохіть прояснялося тихою, блаженною усмішкою (Степан Васильченко, II, 1959, 57).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 195.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2018-10-28 20:19:03 ]
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Блаженний — місцевий святий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-10-28 18:58:33 ]
Взагалі мене насторожила ота характерисмтика "Пречиста". Ви розумієте, що це слово пасує лише до однієї єдиної особи на світі - діви Марії? Чиста, незаймана, свята - згоден, може бути. Але Пречиста! За таке і справді можуть забити камінням істинні віруючі. Чи обляпати багнюкою. Чи ще одна Пречиста з'явилася на світі, а я й не зчувся коли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2018-10-28 20:20:45 ]
Своїм коментарем ви лише довели вірність останнього рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-28 19:02:05 ]
отож... мені пише авторка, що це поезія...І я маю розуміти і прийняти на віру.
А я не бачу там ЛГ - хто ж вона: чи щаслива, що несе свій жереб і спокутує гріхи...чи таки "сука"...і психічнохвора, як у коментарі розтлумачено.
А пречиста відсилає до образу Матері Божої.
Дякую, Олександре, за підтримку.
Туман яром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2018-10-28 20:23:07 ]
в людській історії ви знайдете безліч прикладів "биття камінням" тих, хто чимось відрізнявся від більшості, і вже неважливо як вони себе називали - провидцями, хрестителями, святими чи богами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-29 10:28:13 ]
Зате в поезії ВСЕ важливе: думка, почуття, образ. І вимальовувати варто майстерно. Знати значення слів - насамперед. І не у Вікіпедії вони пояснюються, а в академічному тлумачному словнику. А ще перечитувати написане і випрозорювати треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2018-10-29 11:35:34 ]
Користуватися словниками я умію, як виявляється, і не одним:) "Випрозорювання" поезія не потребує взагалі, як на мене. Поезія нікому нічого не повинна доводити - її або сприймаєш, або ні. Вона не має меж. Те ж саме стосується майстерності, її можна відточувати роками і не досягти ідеалу, бо по суті, того ідеалу і не існує. Є лише внутрішнє відчуття кожної людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-10-29 13:53:23 ]
"Десять заповідей графомана, або шлях у глухий кут".
Стаття є цікава.
Не лише графоманам, але й Вам корисна. Прочитайте.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ЩИРОГО ГРАФОМАНА, АБО ШЛЯХ У ГЛУХИЙ КУТ
© Той, що греблі рве, 02-11-2010
Так часто мені доводилося віч-на-віч зустрічатися з повним несприйняттям будь-якої критичної думки, так часто доводилося шукати слів для пояснення очевидних речей, так часто я дивувався приголомшливій здатності автора захищати своє творіння будь-якими можливими і неможливими, логічними і нелогічними засобами, і так мене це втомило, що захотілося сказати про це аргументовано і всерйоз. Настільки в мене це вийшло – судити вам. В усякому разі я намагався говорити аргументовано і чесно. Передусім мова про вірші. Однак, можливо й прозаїки знайдуть щось корисне для себе. Стаття побудована за принципом „теза – антитеза” – для зручності читання.

1. ТЕЗА: Мене неправильно зрозуміли, я хотів(ла) сказати зовсім інше.
АНТИТЕЗА: Ганс Георг Гадамер якось сказав: „Кожне прочитання тексту є екзистенційною подією в житті тексту”. Якщо доступною мовою, то це означає: те, що ви хотіли написати – одне; те, що написали – інше; те, що у вас прочитали – зовсім інше.

Далі самі......

http://www.gak.com.ua/creatives/2/26145
джерело



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-29 17:16:00 ]
Вірш, н.м.д. цікавий, є сильні місця, але трохи сумбурний, розхристаний.
"бо це не світ - це вона осліпла!" - "це" тут зайвий склад, тире може цілком тут замінити.
"вона каміння з доріг збирає,
бо кожен камінь чийсь гріх приймає," не зрозуміло, навіщо їй те каміння, чужі гріхи. Як що вона свята і міссія, то чому її гвалтують, тай до Бога вона звертається з маленької літери. Пречиста у нас тільки Божа Матір, то може, треба замінити, коли Ви маєте на увазі когось іншого. Вірш можна назвати свята.
Коли я читала вірш то мені здалося, що мова йде про святу Ксенію. Вона, коли помер її чоловік, одягла його одежі і пішла у світ божевільною. Її зневажали, а вона блаженно посміхалася і молилася за всіх, хто її ображав.
Таїсіє, дуже важка тема. Дійсно дуже багато протиріч у вірші, заплутано, коли допрацювати, буде вартісна річ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 23:22:14 ]
Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 23:42:22 ]
можливо я дійсно виправлю деякі моменти, але не зараз, колись... на сьогодні вірш мені подобається таким, яким є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 23:44:59 ]
Ви правильно зрозуміли, вірш дійсно про божевільну, я б сказала навіть про "божевільну святу", яка щаслива своєю місією "пречистої".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-29 17:23:49 ]
Черниця
Не таким Ти створив, Боже, світ,
Що сусідує поряд із нами.
Смоківниця пуста - їй услід,
А вона - соловейком у храмі.

Літургія, пшенична кутя,
Біле поле марун - її кредо.
Хтось сповна брав з амбару життя,
А вона - покладалась на Небо.

Хтось розштовхував ліктями всіх,
Шкуру змія здираючи з себе.
А вона - йшла рікою у брід
По розбурханій хвилі до Неба.

Де ті блазні, що пили з ковша
Медовуху туманного щастя.
Лиш її світанкова душа
В Божім небі ніколи не згасне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-10-29 19:29:16 ]
Ну, справді... вірш і притягує, і відштовхує водночас. Притягує - бо тема, задум цікаві. Відштовхує - бо надто багато неоковирностей, неспівпадінь, ляпів... І дочитуєш до кінця, і відчуваєш розчарування і досаду...
Зауваження вище - слушні. Додам ще декілька.

А їй не чути отого свисту,
вона - над світом, вона - пречиста

її гвалтували (судячи з тексту - постійно, часто, бо без З) - отже цього вона теж не відчула? дивно...
Пречиста?

про гріхи, які вона носить (розносить? навіщо?) не повторюватимусь, але...

вона у бога прощення просить,
і відпускає людські провини

відпускає людські провини? справді? це теж якось дивно звучить. Відпускають гріхи священики, Бог...
проситить Бога, щоб відпустив людям їхні гріхи - то ще можна було б уявити

бо кожен камінь чийсь гріх приймає,

а їй жбурляють каміння в спину,

тут камінь, і там камінь... це, нмд, теж не на користь віршу

Далі

Вона ж збирає з калюж каміння
і вкотре просить для них спасіння, -

для них - для каменюк? не чітко тут виписано рядки
і чому саме з калюж? чи тільки з калюж? а де інде його нема?

і наостанок

в брудну сорочку ховає душі

???
які душі? як вона їх ховає? де та сорочка? лежить собі? навіщо вона їх ховає в ту сорочку?
Зовсім незрозуміло.

Ну і про закінчення. Воно ніяке. Туманне, аморфне. Не запечатали як слід, словом )

Не ображайтесь. У Вас є хороші вірші. Про цей я такого не можу сказати. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 23:23:09 ]
Десь воно так і має бути. І притягувати, і відштовхувати. Дякую за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2020-08-05 15:03:33 ]
Врахувала поради. Виправила фінал. Дякую ще раз!