ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Звірятко
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Олексій Кириченко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-08-28 16:58:42
Переглядів сторінки твору 8652
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.690 / 5.4  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.327 / 5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:26:49 ]
Гарно Ла`,
Мо` я би подумав над "поСТСКРиптуми"...
Л.Ю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 17:32:57 ]
Дякую, Юрчику.
Що ж там думати: слово ж не зміниш... :) А за змістом мені потрібне саме це слово. Та воно й не заважає, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:37:35 ]
Ларочоко,
Як ні - то ні :)
Але те звірятко дійсно невідоме,
а із склепіння `го випустити не вдається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:38:25 ]
Упс -Ларочко :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 17:42:50 ]
Що то є "Упс"? :) У нас так називають стабілізатор напруги в мережі. :))

Нащо ж його випускати, те звірятко? Йому й так не жити вже. Хай хоч вірші народжує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:04:06 ]
Упс -це Ooops (А ще у нас кажуть Оh-oh) як у відомой пісеньці - упс, ай дідіт еґейн :)
Мо`,як звірятко вигуляється - то й не так скучатиме :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:26:05 ]
Доброго дня, Ларисо:)
Мені дуже подобається Ваша творчість, і цей вірш - не виняток. Сумно і гарно одночасно... Тільки от я не впевнена, що конати можна мужньо, помирати - так, а "конати"... в мене виникають асоціації не з маленьким беззахисним звірятком, а з якимось злим звіром, якому так і треба... Але то тільки моя думка:) Дякую Вам за те, що Ви пишите:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:31:12 ]
Крім "конати" я би замінив "нудьги" на "журби". Справа в тім, що українці не нудяться за комось, а журяться. За звичай, ми нудимося бо немає чого робити. Це росіяни "скучают от безделия" і "скучают по любимому". Але це ж, знову таки, на розсуд автора.

З теплою посмішкою,
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:06:36 ]
Оксаночко, Святославе, дякую.
"Журбу" вже поставила. Вірш щойно написався, прямо на роботі, тому не могла, як слід, слів добрати.
Хотіла би вислухати думки щодо слова "конати". Воно для мене має значення "кінчається, тихо вмирає", а зовсім не смерть хижака. Може, я не так його розумію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:11:12 ]
КОНАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. Бути в передсмертній агонії; умирати. 2. Те саме, що мучитися (великий тлумачний словник сучасної української мови).
Мені просто воно так відчувається, моторошно (хоча й помирати теж, мабуть, не дуже солодко...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:14:26 ]
Так, Оксаночко. Дякую ще раз. Саме про ту муку я й пишу, саме про неї. В мене ще був старий віршик "пташка", там була пташка, а не звірятко, але вона лишилася жива... Асоціації дещо подібні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:29:01 ]
Дос-конало :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:39:12 ]
Ларисо, Оксана має рацію, слово "конати" має дещо негативну коннотацію. Нейтральне "вмирає" в поєднанні з "мужньо" буде саме те. Боятися неточності рими не варто, позаяк р-л-м-н - сонорні, а отже можуть римуватися, це так само як т-д,с-з,х-г,к-ґ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:50:13 ]
Дякую, але ж справа не в тому, що животинка вмирає і врешті решт таки помре, а якраз в тому, що вона вмирає поступово, болюче і важко...
Не знаю, чи варто міняти. Як кажуть, з цією думкою треба переспати. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:55:38 ]
А ліпше виспатися!
;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:57:21 ]
:)
Та отож...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 13:52:47 ]
Виспалися з тваринкою, народилася ще одна строфа. Тобто вірш трохи змінивсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-29 16:20:51 ]
Змінився на краще! :)) Значітєльно прєобразілся :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-29 17:27:51 ]
Да, так краще :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 17:39:30 ]
Чекала з нетерпінням на перші відгуки. Дякую, Юленько. Дякую, Олексію.
Взагалі, я бачу, що продовженню нема меж. Тепер хочеться дописати ще пару строф... Митця треба вчасно відтягти від його твору... :) Хоча не виключено, що вірш найближчим часом зміниться знов. Певно, впливають сприятливі умови...