Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.17
21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2026.07.17
18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.
Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.
Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:
2026.07.17
16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.
А може піддалася на поталу
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.
А може піддалася на поталу
2026.07.17
16:15
Частина I: Стрибок Закоханого
Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить
Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить
2026.07.17
13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.
Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.
Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста
2026.07.17
11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло
2026.07.17
07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ
2026.07.17
06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою
Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син
2026.07.17
05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії
Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н
2026.07.16
17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську
2026.07.16
16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,
2026.07.16
15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила.
Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе.
Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої
2026.07.16
13:43
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.
Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.
Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,
2026.07.16
13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.
Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.
Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –
2026.07.16
12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад
2026.07.16
10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ
«Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи».
(З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ)
Розділ І: Вага золотого жука
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
САРКАЗМ!
Любовь-ненависть
Добро-зло
Свет-мрак...
Я бы даже не сказала, что это обратные стороны одной медали. Скорее: "луна" повернута к нам все время одной стороной. Есть ли на этой "планете" жизнь никто так и не узнает, живет ди там любовь и нежность. Я не могу назвать это явление защитной функцией организма, скорее: это- болезнь души, такая же, как алкоголизм и наркомания(они часто сопровождают друг друга). Да! Это- болезнь! Как садо-мазохизм! Извращенная психика: человек не хочет давать-он склонен цинично нарекать всем и за все! Вместо того, чтоб выйти из своей ракушки и порадоваться солнцу, ветру, звездам, человек или тот, кто от него остался, продолжает кутаться в паутину, которую сам же и плетет. Такие люди ищут жертву, чтоб сыграть на струнах ее души свою депрессивную мелодию со скрежетом, со скрипом и прошипеть свои гнусные насмешливые претензии.
Возможно, что эти люди не получили должную порцию тепла, любви и заботы... Но...кто же не дает им это изменить? Все, что нужно: это открыть "шторки", избавиться от зашоренности и впустить свет в свою обитель. Свет проникнет в потаенные уголки души, и возможно в ней найдутся любовь и доброта, заложенные Создателем. Качественный энергообмен- вот заложник гармонии. Чтобы получать, нужно отдавать. Чтобы тебя заметили- нужно о себе заявлять, то есть демонстрировать свои лучшие качества, кормить и взращивать в себе добрые намерения, и не бояться совершать благородные поступки, брать за них ответственность.
Критика должна быть здоровой, как альтернатива! Только тогда можно считать ее двигателем прогресса.
Сарказм извергают (изверги) желчные люди. Понятия говорят сами за себя! Желчь может расщепить все, но воссоздать заново- нет! Зачем намеренно губить то, что может иметь достойное продолжение? Когда демиург лепил человека-он ваял: не крушил, и не сметал. Он вкладывал в образ движением пальцев штрихи: изюминки и изъяны, чтобы соединить противоречия-гармонизировать.
Мастер психологии Анатолий Некрасов в одном из своих книг сказал: человек, если хочет- страдает, не хочет- не страдает! Все просто: нет смысла загонять страдания себе под кожу, копить их в своей душе, наполняться чернильной жижей и изливать ее на окружающих(таких несовершенных)!
Куда приятней:
"Красоту увидеть в некрасивом,
Разглядеть в ручьях разливы рек-
Кто умеет в буднях быть счастливым,
Тот и впрямь счастливый человек"!
А выбор нсть у каждого!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
САРКАЗМ!
Сарка́зм — один из видов сатирического изобличения, язвительная насмешка, высшая степень иронии, основанная не только на усиленном контрасте подразумеваемого и выражаемого, но и на немедленном намеренном обнажении подразумеваемого.
Я постоянно сталкиваюсь с такими надменными людьми, которые выстраивпют стены вместо того, чтоб строить мосты в отношениях. Эти стены увенчаны колючей проволокой якобы неординарного мышления. Происходит подмена понятий:
Любовь-ненависть
Добро-зло
Свет-мрак...
Я бы даже не сказала, что это обратные стороны одной медали. Скорее: "луна" повернута к нам все время одной стороной. Есть ли на этой "планете" жизнь никто так и не узнает, живет ди там любовь и нежность. Я не могу назвать это явление защитной функцией организма, скорее: это- болезнь души, такая же, как алкоголизм и наркомания(они часто сопровождают друг друга). Да! Это- болезнь! Как садо-мазохизм! Извращенная психика: человек не хочет давать-он склонен цинично нарекать всем и за все! Вместо того, чтоб выйти из своей ракушки и порадоваться солнцу, ветру, звездам, человек или тот, кто от него остался, продолжает кутаться в паутину, которую сам же и плетет. Такие люди ищут жертву, чтоб сыграть на струнах ее души свою депрессивную мелодию со скрежетом, со скрипом и прошипеть свои гнусные насмешливые претензии.
Возможно, что эти люди не получили должную порцию тепла, любви и заботы... Но...кто же не дает им это изменить? Все, что нужно: это открыть "шторки", избавиться от зашоренности и впустить свет в свою обитель. Свет проникнет в потаенные уголки души, и возможно в ней найдутся любовь и доброта, заложенные Создателем. Качественный энергообмен- вот заложник гармонии. Чтобы получать, нужно отдавать. Чтобы тебя заметили- нужно о себе заявлять, то есть демонстрировать свои лучшие качества, кормить и взращивать в себе добрые намерения, и не бояться совершать благородные поступки, брать за них ответственность.
Критика должна быть здоровой, как альтернатива! Только тогда можно считать ее двигателем прогресса.
Сарказм извергают (изверги) желчные люди. Понятия говорят сами за себя! Желчь может расщепить все, но воссоздать заново- нет! Зачем намеренно губить то, что может иметь достойное продолжение? Когда демиург лепил человека-он ваял: не крушил, и не сметал. Он вкладывал в образ движением пальцев штрихи: изюминки и изъяны, чтобы соединить противоречия-гармонизировать.
Мастер психологии Анатолий Некрасов в одном из своих книг сказал: человек, если хочет- страдает, не хочет- не страдает! Все просто: нет смысла загонять страдания себе под кожу, копить их в своей душе, наполняться чернильной жижей и изливать ее на окружающих(таких несовершенных)!
Куда приятней:
"Красоту увидеть в некрасивом,
Разглядеть в ручьях разливы рек-
Кто умеет в буднях быть счастливым,
Тот и впрямь счастливый человек"!
А выбор нсть у каждого!
Автор: Наталья Чепурко
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
