ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 САРКАЗМ!

Сарка́зм — один из видов сатирического изобличения, язвительная насмешка, высшая степень иронии, основанная не только на усиленном контрасте подразумеваемого и выражаемого, но и на немедленном намеренном обнажении подразумеваемого.

Я постоянно сталкиваюсь с такими надменными людьми, которые выстраивпют стены вместо того, чтоб строить мосты в отношениях. Эти стены увенчаны колючей проволокой якобы неординарного мышления. Происходит подмена понятий:

Любовь-ненависть
Добро-зло
Свет-мрак...

Я бы даже не сказала, что это обратные стороны одной медали. Скорее: "луна" повернута к нам все время одной стороной. Есть ли на этой "планете" жизнь никто так и не узнает, живет ди там любовь и нежность. Я не могу назвать это явление защитной функцией организма, скорее: это- болезнь души, такая же, как алкоголизм и наркомания(они часто сопровождают друг друга). Да! Это- болезнь! Как садо-мазохизм! Извращенная психика: человек не хочет давать-он склонен цинично нарекать всем и за все! Вместо того, чтоб выйти из своей ракушки и порадоваться солнцу, ветру, звездам, человек или тот, кто от него остался, продолжает кутаться в паутину, которую сам же и плетет. Такие люди ищут жертву, чтоб сыграть на струнах ее души свою депрессивную мелодию со скрежетом, со скрипом и прошипеть свои гнусные насмешливые претензии.
Возможно, что эти люди не получили должную порцию тепла, любви и заботы... Но...кто же не дает им это изменить? Все, что нужно: это открыть "шторки", избавиться от зашоренности и впустить свет в свою обитель. Свет проникнет в потаенные уголки души, и возможно в ней найдутся любовь и доброта, заложенные Создателем. Качественный энергообмен- вот заложник гармонии. Чтобы получать, нужно отдавать. Чтобы тебя заметили- нужно о себе заявлять, то есть демонстрировать свои лучшие качества, кормить и взращивать в себе добрые намерения, и не бояться совершать благородные поступки, брать за них ответственность.
Критика должна быть здоровой, как альтернатива! Только тогда можно считать ее двигателем прогресса.
Сарказм извергают (изверги) желчные люди. Понятия говорят сами за себя! Желчь может расщепить все, но воссоздать заново- нет! Зачем намеренно губить то, что может иметь достойное продолжение? Когда демиург лепил человека-он ваял: не крушил, и не сметал. Он вкладывал в образ движением пальцев штрихи: изюминки и изъяны, чтобы соединить противоречия-гармонизировать.
Мастер психологии Анатолий Некрасов в одном из своих книг сказал: человек, если хочет- страдает, не хочет- не страдает! Все просто: нет смысла загонять страдания себе под кожу, копить их в своей душе, наполняться чернильной жижей и изливать ее на окружающих(таких несовершенных)!
Куда приятней:
"Красоту увидеть в некрасивом,
Разглядеть в ручьях разливы рек-
Кто умеет в буднях быть счастливым,
Тот и впрямь счастливый человек"!

А выбор нсть у каждого!

Автор: Наталья Чепурко





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-14 11:25:35
Переглядів сторінки твору 387
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній