
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.16
23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
2025.09.16
22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
2025.09.16
21:05
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других.
Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род
2025.09.16
16:00
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
2025.09.16
14:47
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
2025.09.16
07:42
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.
2025.09.15
22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,
2025.09.15
11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово
2025.09.15
10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
2025.09.15
09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
2025.09.15
05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
2025.09.15
00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом.
Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться.
Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий.
Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.
2025.09.14
21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
2025.09.14
16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
2025.09.14
15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
2025.09.14
15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Зірка
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зірка
Красти потрібно з розумом, маскуючи відвертий злочин під добрі справи. Так як колись це робила Укрзалізниця, очолювана героєм України Георгієм Кирпою. Нині в соцмережах його називають “великим рейковим реформатором”. Але мало хто знає, які “реформи” проводилися під його батьківським керівництвом.
Свого часу, навчаючись у Київському національному торговельнно-економічному університеті нам викладали таку дисципліну як “Контроль та аудит”, а як наочні приклади для навчання студентів показували реальні документи фінансових перевірок КРУ, зокрема саме тієї ж Укрзалізниці.
І все було по закону: тендери, оголошення в ЗМІ, договори про придбання товарів та послуг для цієї почесної організації тощо. А от ціни були такими, що вистачало на “відкати” сотням залученим в цей процес осіб. Наприклад, вартість одного закупленого олівця становила...1200 гривень! І це в 2003-му році. На базарі такий самий коштував 1 гривню.
І так по всіх пунктах.
І не підкопаєшся - все законно.
От звідки шикарні авто у керівників Укрзалізниці, ось звідки ростуть ноги у зірок героїв України, орденів Ярослава Мудрого, багатотисячних премій та доплат у конвертах прудким менеджерам державних установ.
Взагалі мені гидко і неприємно спостерігати за тим, як розмивається вага зірки героя України, як підмінюється поняття - кому і за що її можна давати. А давати її треба виключно за бойові заслуги у реально небезпечних ситуаціях. От скажіть - нащо Зеленський нещодавно обдарував цими зірками членів екіпажу збитого в Ірані Боїнга? За що? За те, що вони померли в повітрі, так і не довідавшись про причину власної смерті? Вони когось спасли? Ні. З боєм виривали з лап терористів заручників? Теж ні. Ці люди не герої - вони жертви злочину.
А Президент, всупереч логіці, законам України, користуючись голим піаром - роздає їх жменями кому завгодно і за будь-що. Але тільки не за те, за що мусить.
Попередники теж щедро роздавали бойові заслуги своєму найближчому оточенню: друзям, кумам, сватам, братам, коханкам і коханцям. Так що ниці ця традиція набула потворних рис циркової вистави, а не урочистої події. Це й не дивно: лицедій і на найвищій посаді Президента продовжує вести себе відповідно. Сьогодні покажуть передноворічний фільм-привітання за його участі, знятий аж у чотирьох столичних локаціях. Кажуть, витрачено на цей маразм 10 мільйонів народних грошей. Ну, де ще можна за 5 хвилин “нарубати” стільки дурного бабла? Тільки на державній посаді. І не підкопаєшся, все законно. Мусить Президент привітати власний народець з Новим роком? Авжеж. От і привітає.
Раніше, до 1998 року, за видатні трудові досягнення нагороджували орденом “Герой соціалістичної праці”. Тепер цього немає з об’єктивних причин, бо СРСР почив у бозі. Але ж можна було запровадити його аналог! Не запровадили.
Тепер героями вважаються і ті, що під кулями захищали та захищають нашу державу, і ті, хто хвицає ногами на сцені, і ті, хто розпилює державний бюджет України.
Всі ми Президенти, всі ми герої, всі ми достойні місця на Байковому цвинтарі та обіймів Бога у райських пущах. Тільки забуваємо, що стати Президентом можуть одиниці, на Байковому цвинтарі мусять ховати тільки тих, кого знає та поважає вся країна, до Бога потраплять тільки праведники, а героєм України вважається тільки той, хто ціною власного життя та здоров“я здійснив воістину геройський вчинок: спас людей від смерті в бою, або в небезпечній ситуації. І більше ніяк. Принаймні, я так вважаю.
Нині готують новий список претендентів на найвищі державні нагороди.
І в ньому будуть топ-менеджери державних компаній, народні обранці, міністри, секретарки, співаки і танцюристи, дипломати та іноземці. І Бог знає ще хто. А от українських вояків - кіт наплакав. Бо справжніх героїв - одиниці. А черга за почесними відзнаками - до небес.
Державна нагорода такого масштабу,- це не тільки відзнака високих заслуг громадянина - вона дає і соціальні пільги: на зменшення комуналки, на безкоштовний проїзд у транспорті, на безкоштовний відпочинок та медичне обслуговування тощо. Для переважної більшості претендентів на неї - це легалізована форма хабара. А є ж ще ордени імені Ярослава Мудрого трьох ступенів. З ними - окрема історія. То така капость, скажу вам, що йой. Майже суцільний кримінал.
Я узагалі вважаю, що державним службовцям можна дарувати хіба-що премію. І виключно в тому випадку, коли зарплата керівника відомства зрівняється з зарплатами власних працівників. А працівникам культури достатньо звання “Заслужений діяч мистецтв України”. Нащо художнику звання “герой”? Правильно - це зайве.
А депутатам та міністрам, одночасно з призначенням на посади або зачитування присяги на вірність народу України, вручати значок у вигляді кайданок або тюремних грат.
І тільки солдат має право носити таку нагороду, солдат, який пройшов пекло війни. Це якщо залишився живий. І більше ніхто.
31.12.2020р
Свого часу, навчаючись у Київському національному торговельнно-економічному університеті нам викладали таку дисципліну як “Контроль та аудит”, а як наочні приклади для навчання студентів показували реальні документи фінансових перевірок КРУ, зокрема саме тієї ж Укрзалізниці.
І все було по закону: тендери, оголошення в ЗМІ, договори про придбання товарів та послуг для цієї почесної організації тощо. А от ціни були такими, що вистачало на “відкати” сотням залученим в цей процес осіб. Наприклад, вартість одного закупленого олівця становила...1200 гривень! І це в 2003-му році. На базарі такий самий коштував 1 гривню.
І так по всіх пунктах.
І не підкопаєшся - все законно.
От звідки шикарні авто у керівників Укрзалізниці, ось звідки ростуть ноги у зірок героїв України, орденів Ярослава Мудрого, багатотисячних премій та доплат у конвертах прудким менеджерам державних установ.
Взагалі мені гидко і неприємно спостерігати за тим, як розмивається вага зірки героя України, як підмінюється поняття - кому і за що її можна давати. А давати її треба виключно за бойові заслуги у реально небезпечних ситуаціях. От скажіть - нащо Зеленський нещодавно обдарував цими зірками членів екіпажу збитого в Ірані Боїнга? За що? За те, що вони померли в повітрі, так і не довідавшись про причину власної смерті? Вони когось спасли? Ні. З боєм виривали з лап терористів заручників? Теж ні. Ці люди не герої - вони жертви злочину.
А Президент, всупереч логіці, законам України, користуючись голим піаром - роздає їх жменями кому завгодно і за будь-що. Але тільки не за те, за що мусить.
Попередники теж щедро роздавали бойові заслуги своєму найближчому оточенню: друзям, кумам, сватам, братам, коханкам і коханцям. Так що ниці ця традиція набула потворних рис циркової вистави, а не урочистої події. Це й не дивно: лицедій і на найвищій посаді Президента продовжує вести себе відповідно. Сьогодні покажуть передноворічний фільм-привітання за його участі, знятий аж у чотирьох столичних локаціях. Кажуть, витрачено на цей маразм 10 мільйонів народних грошей. Ну, де ще можна за 5 хвилин “нарубати” стільки дурного бабла? Тільки на державній посаді. І не підкопаєшся, все законно. Мусить Президент привітати власний народець з Новим роком? Авжеж. От і привітає.
Раніше, до 1998 року, за видатні трудові досягнення нагороджували орденом “Герой соціалістичної праці”. Тепер цього немає з об’єктивних причин, бо СРСР почив у бозі. Але ж можна було запровадити його аналог! Не запровадили.
Тепер героями вважаються і ті, що під кулями захищали та захищають нашу державу, і ті, хто хвицає ногами на сцені, і ті, хто розпилює державний бюджет України.
Всі ми Президенти, всі ми герої, всі ми достойні місця на Байковому цвинтарі та обіймів Бога у райських пущах. Тільки забуваємо, що стати Президентом можуть одиниці, на Байковому цвинтарі мусять ховати тільки тих, кого знає та поважає вся країна, до Бога потраплять тільки праведники, а героєм України вважається тільки той, хто ціною власного життя та здоров“я здійснив воістину геройський вчинок: спас людей від смерті в бою, або в небезпечній ситуації. І більше ніяк. Принаймні, я так вважаю.
Нині готують новий список претендентів на найвищі державні нагороди.
І в ньому будуть топ-менеджери державних компаній, народні обранці, міністри, секретарки, співаки і танцюристи, дипломати та іноземці. І Бог знає ще хто. А от українських вояків - кіт наплакав. Бо справжніх героїв - одиниці. А черга за почесними відзнаками - до небес.
Державна нагорода такого масштабу,- це не тільки відзнака високих заслуг громадянина - вона дає і соціальні пільги: на зменшення комуналки, на безкоштовний проїзд у транспорті, на безкоштовний відпочинок та медичне обслуговування тощо. Для переважної більшості претендентів на неї - це легалізована форма хабара. А є ж ще ордени імені Ярослава Мудрого трьох ступенів. З ними - окрема історія. То така капость, скажу вам, що йой. Майже суцільний кримінал.
Я узагалі вважаю, що державним службовцям можна дарувати хіба-що премію. І виключно в тому випадку, коли зарплата керівника відомства зрівняється з зарплатами власних працівників. А працівникам культури достатньо звання “Заслужений діяч мистецтв України”. Нащо художнику звання “герой”? Правильно - це зайве.
А депутатам та міністрам, одночасно з призначенням на посади або зачитування присяги на вірність народу України, вручати значок у вигляді кайданок або тюремних грат.
І тільки солдат має право носити таку нагороду, солдат, який пройшов пекло війни. Це якщо залишився живий. І більше ніхто.
31.12.2020р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію