ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Валерівна Кравчук (1985) / Інша поезія

 Ліс живий

Авторська пісня

Наталія

1к.
Прийшов світанок обійми тишею,
Луки залиті сивим туманом,
роса покрила траву і квіти.
Зоря прокинулася на небі
У висхідних сонячних променях
Ліс прокинувся від нічного сну
Приспів:
Цей ліс живий, він живе
у нього добрі очі
виконаний доброї сили,
У нього голові шумлять вітри,
і все живе прокинулося на землі
2к.
Птахи заспівали в небі
і дятел весело по дереву стукає.
Ліс послухай, на пень присівши,
дуб дивиться крізь пальці
на білих радісних беріз
Приспів:
Цей ліс живий, він живе
у нього добрі очі
виконаний доброї сили,
У нього голові шумлять вітри,
і все живе прокинулося на землі
3к.
Озера дзюрчат в лісі
всіх напоює цілющою вологою
ліс від цього зростає
Ліс нагодує всіх їжею
пісні співає хто в лісі живе.
Приспів:
Цей ліс живий, він живе
у нього добрі очі
виконаний доброї сили,
У нього голові шумлять вітри,
і все живе прокинулося на землі
Translation:

1 verse
dawnarried arms of silence
the meadows are flooded with gray fog
dew is covered the grass and flowers
dawn woke up in the sky
and in the rising - up solar rays
the forest woke up from night's sleep
chorus
this forest is alive he lives
he has kind eyes
is made kind power
winds make noise in his head
and everything living awakened on the Earth
2 verse
the birds were singing in the sky
and the woodpecker pretty fun
pounding on wood
listen to the forest sat on a stump
and oak tree looks through its fingers
on white joyful birches
chorus
this forest is alive he lives
he has kind eyes
is made kind power
winds make noise in his head
and everything living awakened on the Earth
3 verse
the lakes are babbling in the forest
everybody give to drink to life
- giving moisture
the forest from this is growing
the forest will feed everybody eating
sing song who live in the forest
chorus
this forest is alive he lives
he has kind eyes
is made kind power
winds make noise in his head
and everything living awakened on the Earth

Автор пісні: Наталія
2018

Пісня була створена в 2018, тому що було знайдено мало матеріалу стосовно пісні «Сила лісу» і муз. вчитель порадив написати ще декілька пісень на цю тему. Тому текст пісні «Сила лісу» було розбито на 2 пісні: «Ліс живий» та«Жива мелодія».

Ліс, як відомо, – це легені нашої планети. Без зростаючих зелених рослин людство буде приречене на раптову загибель, адже нам просто не вистачить кисню, такого необхідного для дихання.

Використання літератури:

Асгард А. Фентезі Таємниця живого лісу. Переплетені світи: Фентезі/Атланта Асгард, - 2021


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : З піснею


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-08-03 09:59:49
Переглядів сторінки твору 403
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.678
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.09.27 00:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2023-10-26 18:08:36 ]
І, справді, ліс, як живий у ваших рядках. Дякую.