Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Тисячолітня історія зі скіфських курганів
На жаль, зараз багато шедеврів про які йдеться у книзі зараз знаходяться на окупованій російськими загарбниками території і про них можна дізнатися хіба що на книжкових сторінках. Як от наприклад, скіфське золото, золота пектораль чи кам`яні баби, художні полотна Марії Примаченко або ж палац «Ластівчине гніздо» у Криму.
Книга дуже корисна та цікава для розширення світогляду та доповнення знань про історію мистецтва, нумізматику, археологію, іконопис, предмети декоративно – ужиткового мистецтва, міфологію та надзвичайно багато інших галузей різних наук.
Видання написане авторським колективом фахівців, які дуже доступною мовою розповідають про «скарби тисячолітньої історії зі скіфських курганів, давні книги, видатні пам’ятки писемності, архітектури, скульптури, живопису».
Книга дає можливість зрозуміти, що Київська Русь, Київ, а отже і Україна завжди була є і буде видатним центром культури, політики, економіки, літератури з найвищими цивілізаційними, моральними, духовними європейськими цінностями.
Гортаючи сторінки книги, відчуваєш гордість за те, що ти українець, частинка нашого мужнього, волелюбного народу, для якого свобода рідного краю завжди була понад усе. Мене вразили описи побуту та, іноді, жорстоких обрядів та принципів скіфських воїнів, котрі ні на кого не нападали, але ніколи не залишали живими загарбників, що наважилися плюндрувати їхню землю.
Дізнався багато нових назв та понять, як наприклад, горит – футляр для стріл для лука. В тексті книги описано багато міфів, легенд, обрядів слов`янської, грецької, римської, кельтської, єгипетської міфології. Якщо ви цікавитеся пантеоном давніх богів, то щиро рекомендую звернути увагу на цю книгу.
«100 найвідоміших шедеврів України» це – прекрасний дарунок усім, хто хоче дізнатися більше про фрески у Софії Київській, стиль та особливості роботи видатної художниці Марії Примаченко, Катерини Білокур та багатьох інших митців. Якщо не маєте можливості поїхати в парк «Софіївка» або Олеський замок, то це видання допоможе відчути цю атмосферу пам`яток архітектури, що збереглися до нашого часу.
В певному сенсі, це – енциклопедичне видання і зовсім не обов`язково читати його повністю. Можете обрати для читання той текст, який буде цікавим саме для вас. Після прочитання стануть ближчими цінності України та історична пам`ять нашої нації, яку ворог – російський окупант так завзято намагається знищити, привласнити, змусити нас забути, можливо, саме у ці хвилини.
Книга має стати настільною для кожного українця, але її також варто перекладати іноземними мовами, щоб відкрити самобутність української культури, живопису, мистецтва для інших країн та народів світу.
14.05.2022
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тисячолітня історія зі скіфських курганів
Ламонова, Т. Романовська, М. Русяєва та ін. «100 найвідоміших шедеврів України» – К: «Автограф». 2004 – 496 с.
Книга «100 найвідоміших шедеврів України» це тематичне видання у якому допитливий читач дізнається про найвидатніші пам`ятки археології, архітектури, історії, мистецтва, зброї монет та багатьох інших артефактів минулого. Незважаючи на значний обсяг фактів, статистичних даних, наукової інформації, книга читається легко і захоплююче.
На жаль, зараз багато шедеврів про які йдеться у книзі зараз знаходяться на окупованій російськими загарбниками території і про них можна дізнатися хіба що на книжкових сторінках. Як от наприклад, скіфське золото, золота пектораль чи кам`яні баби, художні полотна Марії Примаченко або ж палац «Ластівчине гніздо» у Криму.
Книга дуже корисна та цікава для розширення світогляду та доповнення знань про історію мистецтва, нумізматику, археологію, іконопис, предмети декоративно – ужиткового мистецтва, міфологію та надзвичайно багато інших галузей різних наук.
Видання написане авторським колективом фахівців, які дуже доступною мовою розповідають про «скарби тисячолітньої історії зі скіфських курганів, давні книги, видатні пам’ятки писемності, архітектури, скульптури, живопису».
Книга дає можливість зрозуміти, що Київська Русь, Київ, а отже і Україна завжди була є і буде видатним центром культури, політики, економіки, літератури з найвищими цивілізаційними, моральними, духовними європейськими цінностями.
Гортаючи сторінки книги, відчуваєш гордість за те, що ти українець, частинка нашого мужнього, волелюбного народу, для якого свобода рідного краю завжди була понад усе. Мене вразили описи побуту та, іноді, жорстоких обрядів та принципів скіфських воїнів, котрі ні на кого не нападали, але ніколи не залишали живими загарбників, що наважилися плюндрувати їхню землю.
Дізнався багато нових назв та понять, як наприклад, горит – футляр для стріл для лука. В тексті книги описано багато міфів, легенд, обрядів слов`янської, грецької, римської, кельтської, єгипетської міфології. Якщо ви цікавитеся пантеоном давніх богів, то щиро рекомендую звернути увагу на цю книгу.
«100 найвідоміших шедеврів України» це – прекрасний дарунок усім, хто хоче дізнатися більше про фрески у Софії Київській, стиль та особливості роботи видатної художниці Марії Примаченко, Катерини Білокур та багатьох інших митців. Якщо не маєте можливості поїхати в парк «Софіївка» або Олеський замок, то це видання допоможе відчути цю атмосферу пам`яток архітектури, що збереглися до нашого часу.
В певному сенсі, це – енциклопедичне видання і зовсім не обов`язково читати його повністю. Можете обрати для читання той текст, який буде цікавим саме для вас. Після прочитання стануть ближчими цінності України та історична пам`ять нашої нації, яку ворог – російський окупант так завзято намагається знищити, привласнити, змусити нас забути, можливо, саме у ці хвилини.
Книга має стати настільною для кожного українця, але її також варто перекладати іноземними мовами, щоб відкрити самобутність української культури, живопису, мистецтва для інших країн та народів світу.
14.05.2022
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Огляд роману „Пригоди Тартарена із Тараскона” французького письменника Альфонса Доде"
• Перейти на сторінку •
"Тернистий шлях до щастя "
• Перейти на сторінку •
"Тернистий шлях до щастя "
Про публікацію
