Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
2025.11.28
19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
2025.11.28
17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
2025.11.28
10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
2025.11.28
06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
2025.11.28
03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
2025.11.27
19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
2025.11.27
18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
2025.11.27
12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
2025.11.27
10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
2025.11.27
09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
2025.11.27
09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
2025.11.27
07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Тисячолітня історія зі скіфських курганів
На жаль, зараз багато шедеврів про які йдеться у книзі зараз знаходяться на окупованій російськими загарбниками території і про них можна дізнатися хіба що на книжкових сторінках. Як от наприклад, скіфське золото, золота пектораль чи кам`яні баби, художні полотна Марії Примаченко або ж палац «Ластівчине гніздо» у Криму.
Книга дуже корисна та цікава для розширення світогляду та доповнення знань про історію мистецтва, нумізматику, археологію, іконопис, предмети декоративно – ужиткового мистецтва, міфологію та надзвичайно багато інших галузей різних наук.
Видання написане авторським колективом фахівців, які дуже доступною мовою розповідають про «скарби тисячолітньої історії зі скіфських курганів, давні книги, видатні пам’ятки писемності, архітектури, скульптури, живопису».
Книга дає можливість зрозуміти, що Київська Русь, Київ, а отже і Україна завжди була є і буде видатним центром культури, політики, економіки, літератури з найвищими цивілізаційними, моральними, духовними європейськими цінностями.
Гортаючи сторінки книги, відчуваєш гордість за те, що ти українець, частинка нашого мужнього, волелюбного народу, для якого свобода рідного краю завжди була понад усе. Мене вразили описи побуту та, іноді, жорстоких обрядів та принципів скіфських воїнів, котрі ні на кого не нападали, але ніколи не залишали живими загарбників, що наважилися плюндрувати їхню землю.
Дізнався багато нових назв та понять, як наприклад, горит – футляр для стріл для лука. В тексті книги описано багато міфів, легенд, обрядів слов`янської, грецької, римської, кельтської, єгипетської міфології. Якщо ви цікавитеся пантеоном давніх богів, то щиро рекомендую звернути увагу на цю книгу.
«100 найвідоміших шедеврів України» це – прекрасний дарунок усім, хто хоче дізнатися більше про фрески у Софії Київській, стиль та особливості роботи видатної художниці Марії Примаченко, Катерини Білокур та багатьох інших митців. Якщо не маєте можливості поїхати в парк «Софіївка» або Олеський замок, то це видання допоможе відчути цю атмосферу пам`яток архітектури, що збереглися до нашого часу.
В певному сенсі, це – енциклопедичне видання і зовсім не обов`язково читати його повністю. Можете обрати для читання той текст, який буде цікавим саме для вас. Після прочитання стануть ближчими цінності України та історична пам`ять нашої нації, яку ворог – російський окупант так завзято намагається знищити, привласнити, змусити нас забути, можливо, саме у ці хвилини.
Книга має стати настільною для кожного українця, але її також варто перекладати іноземними мовами, щоб відкрити самобутність української культури, живопису, мистецтва для інших країн та народів світу.
14.05.2022
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тисячолітня історія зі скіфських курганів
Ламонова, Т. Романовська, М. Русяєва та ін. «100 найвідоміших шедеврів України» – К: «Автограф». 2004 – 496 с.
Книга «100 найвідоміших шедеврів України» це тематичне видання у якому допитливий читач дізнається про найвидатніші пам`ятки археології, архітектури, історії, мистецтва, зброї монет та багатьох інших артефактів минулого. Незважаючи на значний обсяг фактів, статистичних даних, наукової інформації, книга читається легко і захоплююче.
На жаль, зараз багато шедеврів про які йдеться у книзі зараз знаходяться на окупованій російськими загарбниками території і про них можна дізнатися хіба що на книжкових сторінках. Як от наприклад, скіфське золото, золота пектораль чи кам`яні баби, художні полотна Марії Примаченко або ж палац «Ластівчине гніздо» у Криму.
Книга дуже корисна та цікава для розширення світогляду та доповнення знань про історію мистецтва, нумізматику, археологію, іконопис, предмети декоративно – ужиткового мистецтва, міфологію та надзвичайно багато інших галузей різних наук.
Видання написане авторським колективом фахівців, які дуже доступною мовою розповідають про «скарби тисячолітньої історії зі скіфських курганів, давні книги, видатні пам’ятки писемності, архітектури, скульптури, живопису».
Книга дає можливість зрозуміти, що Київська Русь, Київ, а отже і Україна завжди була є і буде видатним центром культури, політики, економіки, літератури з найвищими цивілізаційними, моральними, духовними європейськими цінностями.
Гортаючи сторінки книги, відчуваєш гордість за те, що ти українець, частинка нашого мужнього, волелюбного народу, для якого свобода рідного краю завжди була понад усе. Мене вразили описи побуту та, іноді, жорстоких обрядів та принципів скіфських воїнів, котрі ні на кого не нападали, але ніколи не залишали живими загарбників, що наважилися плюндрувати їхню землю.
Дізнався багато нових назв та понять, як наприклад, горит – футляр для стріл для лука. В тексті книги описано багато міфів, легенд, обрядів слов`янської, грецької, римської, кельтської, єгипетської міфології. Якщо ви цікавитеся пантеоном давніх богів, то щиро рекомендую звернути увагу на цю книгу.
«100 найвідоміших шедеврів України» це – прекрасний дарунок усім, хто хоче дізнатися більше про фрески у Софії Київській, стиль та особливості роботи видатної художниці Марії Примаченко, Катерини Білокур та багатьох інших митців. Якщо не маєте можливості поїхати в парк «Софіївка» або Олеський замок, то це видання допоможе відчути цю атмосферу пам`яток архітектури, що збереглися до нашого часу.
В певному сенсі, це – енциклопедичне видання і зовсім не обов`язково читати його повністю. Можете обрати для читання той текст, який буде цікавим саме для вас. Після прочитання стануть ближчими цінності України та історична пам`ять нашої нації, яку ворог – російський окупант так завзято намагається знищити, привласнити, змусити нас забути, можливо, саме у ці хвилини.
Книга має стати настільною для кожного українця, але її також варто перекладати іноземними мовами, щоб відкрити самобутність української культури, живопису, мистецтва для інших країн та народів світу.
14.05.2022
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Огляд роману „Пригоди Тартарена із Тараскона” французького письменника Альфонса Доде"
• Перейти на сторінку •
"Тернистий шлях до щастя "
• Перейти на сторінку •
"Тернистий шлях до щастя "
Про публікацію
