ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.05.02 14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.

Юрій Гундарів
2026.05.02 11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві

Віктор Кучерук
2026.05.02 06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Валерівна Кравчук (1985) / Інша поезія

 Дно минулого

Вірш

Наташа

сліпуче сонячне світло, відбиваючись від білих стін печер
Душа була ясною і чистою, подібно до тонко налаштованого музичного інсирументу, і
вона відгукнеться на звучання природи...
Глибока туга зазвучала у ній.
То чорне дзеркало вирви втратило синій відлив.
Із чаши вирви чорне дзеркало глянуло на мене глибоко й безстрасно, де лежав мій камінь,
І утворюючи дзеркало, і вдивляючись у чорне дзеркало вирви.
Вдивляючись у її чорну нерозділену глибину і темрява настала в моїй душі.
Дозволила чаша вирви темряві поглинути страшні події і розкрилася завіса вуалька часу, то було дано зазирнути у минуле.
Таке все нечітке, але переглядаючи події минулого через дно вирви.
спливали тіні з чорної глибини вирви та попливли світлові плями…
І знову глибока чорнота дзеркала стала сліпою.
То зникла загадка про тіні минулого.
І дивиться на мене око минулого.
Та бачачи перед собою пітьму вирви і похмуре світло швидко меркнуло в небі.
То охоплена душа моя глухою тугою.
І враз нестало моїх проблем.
Віддавши печаль почало зріти гірке свідомість безсилля.
З сумом згадала глузування, страхи свої, обмани, погані думки, помилки...
Все це зберігаю в собі щось на кшталт знімку, що відобразилось дзеркалом на дні вирви…у глибині чорного дзеркала здавалося переверненим і натхнення не приходило.
То крізь вуальку повис вислизаючий світ. Намагаючись заглянути і
Підгледів хтось чужий мої проблеми.
І знову біль заповнив душу.
Простеживши їх рух побачила ясно перевернуте зображення вимальовувалася картина і
Вона могла зберегтися в тисячах століть скороминуща гра світла і тіней.
Спіткнувшись об камінь і розлітілися моменти і розліталося дзеркало на шматочки,
Розкривши, хто я насправді, але водночас розплутати свої думки.
Та вирішила виправити всі свої помилки самостійно.
То сонячне проміння, відбиваючись від цього чорного дзеркала,
З'явилося примарним виглядом, залишаючи світловий відбиток.
І уловлюючи світлові відображення відбитків залишаючи сліди.
Шукай і знатимеш де шукати і знайдеш!
Бездонна глибина минулого має допомогти тобі.
Та прагнення нових пошуків нової боротьби знову воскресли у моїй душі.
Зібрати уламки розбитого дзеркала.
Виднівся шматочок ясного світу.
Та світлом викликаючи бачення, яке саме і гасило її.
Минуле не вислизне.
На дні виділявся отвір входу вирви ... світло вуальки! обрушити цей камінь... прочитав тривожний і болісний роздум,
І ніби намагаюся зазирнути в майбутнє.
Відбиток темряви буде стертий.
Минуле у моїх руках.
Зробивши помилку у минулому. Не повинна бути самотною ... просто свої помилки перетворити на світло.
І чорне дзеркало зруйноване.
Але ж ніщо не могло зруйнувати враження від тіні,
То глибоко запало їй у душу. Спійманої тіні минулого світлом
Закінчилася самотність на довгому та важкому шляху!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2023-12-11 13:47:35
Переглядів сторінки твору 338
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.12 13:46
Автор у цю хвилину відсутній