ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &
                            І
               &
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
2024.11.19
13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Художники мира Дельво, Поль
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Художники мира Дельво, Поль
Художники мира
Дельво, Поль
Поль Дельво (фр. Paul Delvaux; 23 сентября 1897, Анте — 20 июля 1994, Вёрне, Западная Фландрия) — бельгийский художник, видный представитель сюрреализма. На него повлияли работы Джорджо де Кирико и Рене Магритта, но он разработал свои собственные фантастические сюжеты и гиперреалистичный стиль, сочетая детализированную классическую красоту академизма с причудливыми сопоставлениями сюрреализма
Дельво родился 23 сентября 1897 года в Анте (ныне часть Ванз) в бельгийской провинции Льеж.
Его родители жили в Брюсселе, но его мать отправилась в дом своей матери, чтобы родить первого ребенка. Дом, где он родился, позже был уничтожен пожаром в 1940 году. Отцом был
Жан Дельво, преуспевающий барристер в Апелляционном суде Брюсселя. Матерью была музыкантша Лора Жамотт, которая стала сильной и доминирующей фигурой в его жизни, направляя, контролируя и подавляя его детские и юношеские желания.
Юный Дельво изучал греческий и латынь, впитывал фантастику Жюля Верна и поэзию Гомера «Одиссея». Эти чтения оказали большое влияние на его творчество, начиная с самых ранних
рисунков с мифологическими сценами.
Начал изучать архитектуру в Королевской академии изящных искусств в Брюсселе, где с 1916 по 1917 год изучал архитектуру, а с 1918 по 1919 год — монументальную живопись,
затем перешёл в класс живописи Констана
Архитектура тем не менее навсегда осталась источником вдохновения для Дельво, в его полотнах постоянно возникают различные архитектурные элементы.
В 1929 году Дельво впервые встретил АннуМари де Мертелаер, которую он прозвал «Тэм», и они полюбили друг друга. Однако властная мать заставила его расстаться с «Тэм», потребовав от него обещания никогда больше ее
не видеть. Дельво был очень опечален этим, и его картины приобрели более одинокий и отстраненный тон. Его мать умерла 31 декабря 1932 года
.
В начальной фазе своего творчества художник
испытал влияние неоимпрессионизма, затем экспрессионизма
В 1932 году посещает музей Шпитцнера во время Брюссельской
ярмарки. В 1934 году посещает в Брюсселе выставку сюрреалистов «Минотавр», перевернувшую все предыдущие воззрения Дельво на искусство. Здесь он знакомится с
Джорджо де Кирико, оказавшим особое
влияние на творчество Дельво, а также с Рене Магриттом, Максом Эрнстом и Сальвадором Дали. В 1930-е годы Дельво выставляет свои работы совместно с Магриттом во Дворце
изящных искусств в Брюсселе, а в 1938 году принимает участие в организованной Андре Бретоном и Полем Элюаром Международной сюрреалистической выставке в Париже. В 1939
году Дельво отправляется в Италию. В 1940
году его работы были выставлены на одной Международной выставке в Мехико, организованной Бретоном и Пааленом. В том
же году сотрудничал с журналом Магритта и
Юбака «Коллективное новшество», издаваемым
в Брюсселе. 1940—1950-е годы — пик творческой карьеры Дельво
В центре мира фантазии художника всегда стоит женщина… Типичная сцена в изображении Дельво — женская фигура
на фоне уходящего в бесконечность ландшафта, окружённая загадочными нидерландскими или фламандскими архитектурными элементами.
Тематика картин Дельво дала повод Андре Бретону заметить, что художник делает «наш мир Царством Женщины — повелительницы сердец».
Дельво был одним из наиболее успешных сюрреалистских художников, несмотря на то, что никогда официально не состоял в сюрреалистском движении.
«Тэм» умерла 21 декабря 1989 года. В этот момент Дельво полностью отказался от творчества. Он умер в Вёрне 20 июля 1994 года и был похоронен там рядом со своей любимой женой
Материал взят из Википедии
.
Дельво, Поль
Поль Дельво (фр. Paul Delvaux; 23 сентября 1897, Анте — 20 июля 1994, Вёрне, Западная Фландрия) — бельгийский художник, видный представитель сюрреализма. На него повлияли работы Джорджо де Кирико и Рене Магритта, но он разработал свои собственные фантастические сюжеты и гиперреалистичный стиль, сочетая детализированную классическую красоту академизма с причудливыми сопоставлениями сюрреализма
Дельво родился 23 сентября 1897 года в Анте (ныне часть Ванз) в бельгийской провинции Льеж.
Его родители жили в Брюсселе, но его мать отправилась в дом своей матери, чтобы родить первого ребенка. Дом, где он родился, позже был уничтожен пожаром в 1940 году. Отцом был
Жан Дельво, преуспевающий барристер в Апелляционном суде Брюсселя. Матерью была музыкантша Лора Жамотт, которая стала сильной и доминирующей фигурой в его жизни, направляя, контролируя и подавляя его детские и юношеские желания.
Юный Дельво изучал греческий и латынь, впитывал фантастику Жюля Верна и поэзию Гомера «Одиссея». Эти чтения оказали большое влияние на его творчество, начиная с самых ранних
рисунков с мифологическими сценами.
Начал изучать архитектуру в Королевской академии изящных искусств в Брюсселе, где с 1916 по 1917 год изучал архитектуру, а с 1918 по 1919 год — монументальную живопись,
затем перешёл в класс живописи Констана
Архитектура тем не менее навсегда осталась источником вдохновения для Дельво, в его полотнах постоянно возникают различные архитектурные элементы.
В 1929 году Дельво впервые встретил АннуМари де Мертелаер, которую он прозвал «Тэм», и они полюбили друг друга. Однако властная мать заставила его расстаться с «Тэм», потребовав от него обещания никогда больше ее
не видеть. Дельво был очень опечален этим, и его картины приобрели более одинокий и отстраненный тон. Его мать умерла 31 декабря 1932 года
.
В начальной фазе своего творчества художник
испытал влияние неоимпрессионизма, затем экспрессионизма
В 1932 году посещает музей Шпитцнера во время Брюссельской
ярмарки. В 1934 году посещает в Брюсселе выставку сюрреалистов «Минотавр», перевернувшую все предыдущие воззрения Дельво на искусство. Здесь он знакомится с
Джорджо де Кирико, оказавшим особое
влияние на творчество Дельво, а также с Рене Магриттом, Максом Эрнстом и Сальвадором Дали. В 1930-е годы Дельво выставляет свои работы совместно с Магриттом во Дворце
изящных искусств в Брюсселе, а в 1938 году принимает участие в организованной Андре Бретоном и Полем Элюаром Международной сюрреалистической выставке в Париже. В 1939
году Дельво отправляется в Италию. В 1940
году его работы были выставлены на одной Международной выставке в Мехико, организованной Бретоном и Пааленом. В том
же году сотрудничал с журналом Магритта и
Юбака «Коллективное новшество», издаваемым
в Брюсселе. 1940—1950-е годы — пик творческой карьеры Дельво
В центре мира фантазии художника всегда стоит женщина… Типичная сцена в изображении Дельво — женская фигура
на фоне уходящего в бесконечность ландшафта, окружённая загадочными нидерландскими или фламандскими архитектурными элементами.
Тематика картин Дельво дала повод Андре Бретону заметить, что художник делает «наш мир Царством Женщины — повелительницы сердец».
Дельво был одним из наиболее успешных сюрреалистских художников, несмотря на то, что никогда официально не состоял в сюрреалистском движении.
«Тэм» умерла 21 декабря 1989 года. В этот момент Дельво полностью отказался от творчества. Он умер в Вёрне 20 июля 1994 года и был похоронен там рядом со своей любимой женой
Материал взят из Википедии
.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію