Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.03
11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
2026.09.03
08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
2026.09.03
07:57
ЦИКЛ IV: РИМ
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
2026.09.03
07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
2026.09.03
06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
2026.09.03
01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
2026.09.02
23:39
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
2026.09.02
22:01
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
2026.09.02
21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
2026.09.02
19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
2026.09.02
15:32
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
2026.09.02
14:52
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
2026.09.02
13:21
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
2026.09.02
12:34
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
2026.09.02
07:00
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Писатели мира Коннелли, Майкл
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Писатели мира Коннелли, Майкл
Писатели мира
Коннелли, Майкл
Майкл Ко́ннелли (родился 21 июля 1956 года,
в Филадельфии, Пенсильвания) —
американский писатель, автор детективных
романов о детективе Гарри Босхе, работающем в Департаменте полиции Лос-Анджелеса.
Романы Коннелли переведены на 24 языка мира, а серия романов о Гарри Босхе издана тиражом 7 млн экземпляров.
Майкл Коннелли решил стать детективным писателем, увлекшись романами Раймонда Чандлера во время учёбы во Флоридском университете. Это увлечение сыграло роль и
при выборе профессиональной ориентации в журналистике — Майкл стал криминальным репортером.
Награды премия Эдгара Аллана По за лучший дебютный
роман (1993) премия «Банкарелла» Гран-при полицейской
литературы (1990) Бриллиантовый кинжал Картье (2018)
премия Энтони (1999) премия Энтони (2003) премия Энтони (2009) премия Барри за лучший роман (1998)
German Crime Fiction Award (2000) премия «Шеймус» (2006)
Harper Lee Prize for Legal Fiction (2012)
премия Барри за лучший роман (2003)
С 1980 года Коннелли работал в газетах Дайтон Бич и Форт-Лодердейла во Флориде. Когда его статья об уцелевших после авиакатастрофы самолёта «Дельта эйрлайнз», летевшего из
Форт-Лодердейла в Лос-Анджелес, получила Пулитцеровскую премию, Майкла пригласили работать в «Los Angeles Times».
Вышедшая в 1992 году первая книга Коннелли «Черное эхо» получила премию Эдгара Аллана
По за лучший первый роман американского писателя. Книга была основана на реальных событиях и стала первой в серии работ о лосанджелесском полицейском Гарри Босхе. Кроме этой серии, Коннелли издал несколько книг с другими главными героями, такими, как адвокат Микки Холлер и журналист Джек
Макэвой. Нередко Гарри Босх появляется и в тех книгах, где главную роль играют другие герои.
Ряд его романов экранизирован. Живёт с семьей во Флориде. Майкл Коннелли получил десять престижнейших премий в области
остросюжетной литературы. Помимо премии Эдгара По, произведения писателя удостоились также наград: Энтони, Ниро Вульфа, Macavity, Dilys, Мальтийский сокол (Япония), 38-й
калибр (Франция) и Гран-При французского детектива. Коннелли был избран председателем Ассоциации детективных писателей США в 2003 году и стал первым председателем данной
организации с её основания в 1945 году, переизбранным на второй срок (в 2004 год)
Материал взят из Википедии
Коннелли, Майкл
Майкл Ко́ннелли (родился 21 июля 1956 года,
в Филадельфии, Пенсильвания) —
американский писатель, автор детективных
романов о детективе Гарри Босхе, работающем в Департаменте полиции Лос-Анджелеса.
Романы Коннелли переведены на 24 языка мира, а серия романов о Гарри Босхе издана тиражом 7 млн экземпляров.
Майкл Коннелли решил стать детективным писателем, увлекшись романами Раймонда Чандлера во время учёбы во Флоридском университете. Это увлечение сыграло роль и
при выборе профессиональной ориентации в журналистике — Майкл стал криминальным репортером.
Награды премия Эдгара Аллана По за лучший дебютный
роман (1993) премия «Банкарелла» Гран-при полицейской
литературы (1990) Бриллиантовый кинжал Картье (2018)
премия Энтони (1999) премия Энтони (2003) премия Энтони (2009) премия Барри за лучший роман (1998)
German Crime Fiction Award (2000) премия «Шеймус» (2006)
Harper Lee Prize for Legal Fiction (2012)
премия Барри за лучший роман (2003)
С 1980 года Коннелли работал в газетах Дайтон Бич и Форт-Лодердейла во Флориде. Когда его статья об уцелевших после авиакатастрофы самолёта «Дельта эйрлайнз», летевшего из
Форт-Лодердейла в Лос-Анджелес, получила Пулитцеровскую премию, Майкла пригласили работать в «Los Angeles Times».
Вышедшая в 1992 году первая книга Коннелли «Черное эхо» получила премию Эдгара Аллана
По за лучший первый роман американского писателя. Книга была основана на реальных событиях и стала первой в серии работ о лосанджелесском полицейском Гарри Босхе. Кроме этой серии, Коннелли издал несколько книг с другими главными героями, такими, как адвокат Микки Холлер и журналист Джек
Макэвой. Нередко Гарри Босх появляется и в тех книгах, где главную роль играют другие герои.
Ряд его романов экранизирован. Живёт с семьей во Флориде. Майкл Коннелли получил десять престижнейших премий в области
остросюжетной литературы. Помимо премии Эдгара По, произведения писателя удостоились также наград: Энтони, Ниро Вульфа, Macavity, Dilys, Мальтийский сокол (Япония), 38-й
калибр (Франция) и Гран-При французского детектива. Коннелли был избран председателем Ассоциации детективных писателей США в 2003 году и стал первым председателем данной
организации с её основания в 1945 году, переизбранным на второй срок (в 2004 год)
Материал взят из Википедии
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
