Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.19
02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
2026.01.18
23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
2026.01.18
19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
2026.01.18
16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
2026.01.18
11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
2026.01.18
10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
2026.01.18
10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
2026.01.17
22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
2026.01.17
21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
2026.01.17
18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
2026.01.17
12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
2026.01.17
10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
2026.01.16
21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
2026.01.16
17:14
Із Леоніда Сергєєва
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
2026.01.16
15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
2026.01.16
11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Писатели мира Коннелли, Майкл
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Писатели мира Коннелли, Майкл
Писатели мира
Коннелли, Майкл
Майкл Ко́ннелли (родился 21 июля 1956 года,
в Филадельфии, Пенсильвания) —
американский писатель, автор детективных
романов о детективе Гарри Босхе, работающем в Департаменте полиции Лос-Анджелеса.
Романы Коннелли переведены на 24 языка мира, а серия романов о Гарри Босхе издана тиражом 7 млн экземпляров.
Майкл Коннелли решил стать детективным писателем, увлекшись романами Раймонда Чандлера во время учёбы во Флоридском университете. Это увлечение сыграло роль и
при выборе профессиональной ориентации в журналистике — Майкл стал криминальным репортером.
Награды премия Эдгара Аллана По за лучший дебютный
роман (1993) премия «Банкарелла» Гран-при полицейской
литературы (1990) Бриллиантовый кинжал Картье (2018)
премия Энтони (1999) премия Энтони (2003) премия Энтони (2009) премия Барри за лучший роман (1998)
German Crime Fiction Award (2000) премия «Шеймус» (2006)
Harper Lee Prize for Legal Fiction (2012)
премия Барри за лучший роман (2003)
С 1980 года Коннелли работал в газетах Дайтон Бич и Форт-Лодердейла во Флориде. Когда его статья об уцелевших после авиакатастрофы самолёта «Дельта эйрлайнз», летевшего из
Форт-Лодердейла в Лос-Анджелес, получила Пулитцеровскую премию, Майкла пригласили работать в «Los Angeles Times».
Вышедшая в 1992 году первая книга Коннелли «Черное эхо» получила премию Эдгара Аллана
По за лучший первый роман американского писателя. Книга была основана на реальных событиях и стала первой в серии работ о лосанджелесском полицейском Гарри Босхе. Кроме этой серии, Коннелли издал несколько книг с другими главными героями, такими, как адвокат Микки Холлер и журналист Джек
Макэвой. Нередко Гарри Босх появляется и в тех книгах, где главную роль играют другие герои.
Ряд его романов экранизирован. Живёт с семьей во Флориде. Майкл Коннелли получил десять престижнейших премий в области
остросюжетной литературы. Помимо премии Эдгара По, произведения писателя удостоились также наград: Энтони, Ниро Вульфа, Macavity, Dilys, Мальтийский сокол (Япония), 38-й
калибр (Франция) и Гран-При французского детектива. Коннелли был избран председателем Ассоциации детективных писателей США в 2003 году и стал первым председателем данной
организации с её основания в 1945 году, переизбранным на второй срок (в 2004 год)
Материал взят из Википедии
Коннелли, Майкл
Майкл Ко́ннелли (родился 21 июля 1956 года,
в Филадельфии, Пенсильвания) —
американский писатель, автор детективных
романов о детективе Гарри Босхе, работающем в Департаменте полиции Лос-Анджелеса.
Романы Коннелли переведены на 24 языка мира, а серия романов о Гарри Босхе издана тиражом 7 млн экземпляров.
Майкл Коннелли решил стать детективным писателем, увлекшись романами Раймонда Чандлера во время учёбы во Флоридском университете. Это увлечение сыграло роль и
при выборе профессиональной ориентации в журналистике — Майкл стал криминальным репортером.
Награды премия Эдгара Аллана По за лучший дебютный
роман (1993) премия «Банкарелла» Гран-при полицейской
литературы (1990) Бриллиантовый кинжал Картье (2018)
премия Энтони (1999) премия Энтони (2003) премия Энтони (2009) премия Барри за лучший роман (1998)
German Crime Fiction Award (2000) премия «Шеймус» (2006)
Harper Lee Prize for Legal Fiction (2012)
премия Барри за лучший роман (2003)
С 1980 года Коннелли работал в газетах Дайтон Бич и Форт-Лодердейла во Флориде. Когда его статья об уцелевших после авиакатастрофы самолёта «Дельта эйрлайнз», летевшего из
Форт-Лодердейла в Лос-Анджелес, получила Пулитцеровскую премию, Майкла пригласили работать в «Los Angeles Times».
Вышедшая в 1992 году первая книга Коннелли «Черное эхо» получила премию Эдгара Аллана
По за лучший первый роман американского писателя. Книга была основана на реальных событиях и стала первой в серии работ о лосанджелесском полицейском Гарри Босхе. Кроме этой серии, Коннелли издал несколько книг с другими главными героями, такими, как адвокат Микки Холлер и журналист Джек
Макэвой. Нередко Гарри Босх появляется и в тех книгах, где главную роль играют другие герои.
Ряд его романов экранизирован. Живёт с семьей во Флориде. Майкл Коннелли получил десять престижнейших премий в области
остросюжетной литературы. Помимо премии Эдгара По, произведения писателя удостоились также наград: Энтони, Ниро Вульфа, Macavity, Dilys, Мальтийский сокол (Япония), 38-й
калибр (Франция) и Гран-При французского детектива. Коннелли был избран председателем Ассоциации детективных писателей США в 2003 году и стал первым председателем данной
организации с её основания в 1945 году, переизбранным на второй срок (в 2004 год)
Материал взят из Википедии
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
