
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.23
10:20
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?
2025.10.23
10:11
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках
О забагато тебе
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках
О забагато тебе
2025.10.23
09:26
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.
А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.
А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?
2025.10.23
06:14
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій
2025.10.22
22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.
Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.
Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній
2025.10.22
21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається
2025.10.22
17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.
Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.
Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі
2025.10.22
15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –
2025.10.22
13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було
2025.10.22
12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.
2025.10.22
09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов
2025.10.21
22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.
У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.
У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал
2025.10.21
21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?
2025.10.21
21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.
Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.
Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –
2025.10.21
21:01
Сценка із життя
(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх
(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх
2025.10.21
19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Критика | Аналітика
Одіссея пісні «При долині кущ калини»
Про популярність цієї пісні не варто говорити. Як не дивно, її називають народною в Україні й Росії. Явище справді дивовижне. Не пригадаю, щоб так було з іншими піснями. Спробуємо розгадати цю загадку.
Насамперед – з яких джерел вийшла пісня? Хоч усе начебто складається на українське коріння, як не дивно, витоки тексту з далекого пензенського містечка Ішим, що в Росії. Його склала популярна там поетеса Матрона Платонівна Смірнова 1979 року за рік до 70-ліття, до якого не дожила.
Над полями ветер бродит.
Песню теплую поет.
При долине на свободе,
Куст калиновый цветет.
Ветер вьется над долиной.
В речке плещется вода:
- Ты скажи, скажи, калина,
Как попала ты сюда?
- В рощу прошлого весною
Бравый парень прискакал.
Любовался долго мною.
А потом с собою взял.
Обещал меня, калину,
Посадить в своем саду
- Не довез до дома, кинул.
Верно, думал - пропаду.
Я за землю ухватилась,
Встала на ноги свои,
Навсегда здесь поселилась,
Здесь река и соловьи…
Ты меня, голубчик-ветер,
Не считай за сироту.
Надо мною солнце светит,
Я попрежнему цвету.
Вірш лишався віршем допоки на початку 90-х на нього не натрапив керівник творчого гурту «Краяни» з Полтави Анатолій Пащенко. Хто відтворив текст українською, поки що не відомо, а от російський, поза сумнівом,- сам керівник, бо до переїзду в Україну народився й зростав у Нижньому Новгороді.
І наостанок про долю поетеси й копозитора. Вона не така вдала, як у їхньої героїні: Матрона Смірнова через недогляд лікарів померла від перитоніту. Анатолій Пащенко їхав мікроавтобусом, який врізався в «Камаз», що віз металеві вироби, і був протаранений.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Одіссея пісні «При долині кущ калини»
Про популярність цієї пісні не варто говорити. Як не дивно, її називають народною в Україні й Росії. Явище справді дивовижне. Не пригадаю, щоб так було з іншими піснями. Спробуємо розгадати цю загадку.
Насамперед – з яких джерел вийшла пісня? Хоч усе начебто складається на українське коріння, як не дивно, витоки тексту з далекого пензенського містечка Ішим, що в Росії. Його склала популярна там поетеса Матрона Платонівна Смірнова 1979 року за рік до 70-ліття, до якого не дожила.
Над полями ветер бродит.
Песню теплую поет.
При долине на свободе,
Куст калиновый цветет.
Ветер вьется над долиной.
В речке плещется вода:
- Ты скажи, скажи, калина,
Как попала ты сюда?
- В рощу прошлого весною
Бравый парень прискакал.
Любовался долго мною.
А потом с собою взял.
Обещал меня, калину,
Посадить в своем саду
- Не довез до дома, кинул.
Верно, думал - пропаду.
Я за землю ухватилась,
Встала на ноги свои,
Навсегда здесь поселилась,
Здесь река и соловьи…
Ты меня, голубчик-ветер,
Не считай за сироту.
Надо мною солнце светит,
Я попрежнему цвету.
Вірш лишався віршем допоки на початку 90-х на нього не натрапив керівник творчого гурту «Краяни» з Полтави Анатолій Пащенко. Хто відтворив текст українською, поки що не відомо, а от російський, поза сумнівом,- сам керівник, бо до переїзду в Україну народився й зростав у Нижньому Новгороді.
І наостанок про долю поетеси й копозитора. Вона не така вдала, як у їхньої героїні: Матрона Смірнова через недогляд лікарів померла від перитоніту. Анатолій Пащенко їхав мікроавтобусом, який врізався в «Камаз», що віз металеві вироби, і був протаранений.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію