ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

 Вікторія Кравченко Красивий образ кохання

рецензія на корону сонетів Ярослава Чорногуза Танець ендорфінів"

Ендорфіни - поліпептидні хімічні сполуки, що вироблять нейрони головного мозку (гіпофіз), зменшують біль та впливають на настрій, завдяки такій властивості отримали назву "гормон щастя". Саме ендорфіни впливають на почуття закоханості.
Танець - вид мистецтва: завдяки пластичним рухам людини створюються художні образи, як емоційний та образний зміст музичних творів.
Отже, "Танець ендорфінів" – красивий образ кохання, де за допомогою слів, ритму, рим створюється особлива музика, цінне звучання поезії вічної закоханості, коли душа поета розквітає метафорами, мріями, Сонцем. Бо це – корона сонетів про ніжне почуття кохання – любовна лірика.
Кохана для поета як Королева почуттів. Як Евридіка для Орфея, музи для Петрарки та Данте. І перша зустріч навесні, описана з життя, кохана стає уособленням Терпсихори, щоб танцем, рухами витонченими осягати мистецтво - особливий танець сонетів. Як два лосося у водній стихії, два лебеді, які створив (зліпив) Бог, як символ вірності, для життя, а не на поталу "кобрі". Адже поета мрія здійсненна: у голосі ліричного героя відчувається особлива теплота та ніжність, бо ця корона сонетів – присвячується особливій людині.

Ідея: чотири стихії – вода, повітря, земля, вогонь, та стихія Кохання, яка непереможна. Існує вічна боротьба Кохання та Ненависті. Чи поєднання таких категорій – веде до пізнання, відповіді на вічне питання: Хаос та Гармонія, як вони переплетені, що виникло першим? Чи Хаос і Гармонія – це два початки, що існували завжди? Не зважаючи на загибель, смуток, війни, біль – існує непереможне почуття, яка здатне все пробачити: і суперечки, і розлуки, – щоби творити новий Всесвіт, де є Едем, де є життя. Є Перемога. Бо диктатура – не вічна. Любов – так. "Танець ендорфінів" – танець щастя, танець сонетів, що стають цільним і прекрасним витвором уяви та фантазії автора.

Коханням є Любов-Богиня, а територія життя і сну - це фантастичне море ендорфінів, які є гормонами радості, бо кохання повертає молодість, дарує радість і красу.
Але не тільки про сердечні почуття йдеться у віршах, виникає паралелізм: битва добра і зла (війна як гідра), бо поряд існує темрява, яка не може здолати життя, таке вразливе життя, коли людина буває на межі, коли в спину дихає загибель. Та все ж має перемогти добро. Життя і натхнення. Закоханість, чесність.
Зважене слово, чистота мови кожної людини: такі важливі, бо маємо властивість від Творця - творити словами й вчинками не тільки власний мікровсесвіт, а й Всесвіт соціальний. Жити у спільноті, а не окремо, бо неможливо жити на самоті.
Боротьба Чорнобога і Білобога - є вічною. У вищих світах. Є битва і на Землі. Ми живемо у той час, коли вершиться наше майбутнє, коли від наших дій залежить життя Батьківщини, нащадків. Бо від війни добра й зла – до боротьби за свободу й незалежність нашої держави, адже на Землі, за яку тривають війни, існував первісний сад. До цього саду лине душа поета: і вузи шлюбу не розірве й Ереб. "Мрія" веде до Едему, поезія – це мистецтво, подароване обраним, яке необхідно відшліфовувати і плекати, як "надтонку мембрану серця ", оскільки важлива чистота слова: слово – тонка матерія, що впливає на тілесне, справжнє й реальне. На реальність, як магічне закляття, яке плететься розумом та емоціями. Що впливає на воду й тіло людини, складовою частиною людського організму є вода, на яку впливає Слово.
Як перемога (безліч перемог, значних і бажаних) – море ендорфінів, які дарує мозок у стресовий момент, щоби вгамувати біль чи відчути радість, якщо скуштувати шоколад. І є радість любові. Це - щастя: бути поряд з рідними.

Щоб закінчилася журба і людству знову змогли подарувати радість, щоб закінчився час диктатури. "Лелека й ворон" - символ двох сторін: світла й темряви. Але навіщо руйнувати, бути "руйначами"? Запитуємо ми.
У сонетах простежуються дві чіткі сюжетні лінії: особисте життя (ліричних героїв, закоханої пари) та життя всієї держави й народу (причина журби – вороже вторгнення), віра у перемогу, бажання здолати ненависть і зцілити не тільки серця й тіла людей, а й серце й тіло України.
Ненависть набридла, бажається любові і світла, йти до природи, змалювати пастораль. Зозуля кує лише для однієї пари, немовби вся темрява відійшла у минуле, є лише краса природня, єднання зі світом природи, миттєвості поряд з коханою. Бо серце поета бажає миттєвість розтягнути у вічність, згадати минуле - сільські вечорниці, задуматися над майбуттям. Але душа українська – бажає пісень. І наші пісні – здобуття народу – не відібрати. "Кохання сага" – фантазія у сонетах.
Особлива увага приділяється Ярилу - "покровителю пестощів і злюбу". Від слов'янських мотивів гармонійно автор переходить до грецької міфології, згадує Тору, Біблію, Коран.
"Митець – орач небесних нив". Якому не чуже розділити абсент з другом, щоби виговоритися, бо людина – потребує дружби, поваги, спілкування. "Налити у бокал" любовного напою – і знову відчути крила Музи? Стати солов'єм, що родить Едем уяви? Бо поетові бажається вірити у прекрасне: кохання, пронести кохання через все життя, і здолати - ненависть, війни. Бути вірному єдиній, як соловей, а не як лев, що має власний прайд. Закоханих благословляє Ярило... Кохання знову воскресає, яке не може зруйнувати навіть прикре слово. Промінь Сонця ллється у свідомість – і найтемніша хмарина розвіюється. Так, це заклик до завершення віковічної битви, до Перемоги, це упевненість у майбутньому, яке обов'язково буде світлим.

23-24.08.2024.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-08-25 12:41:59
Переглядів сторінки твору 794
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
Наша міфологія, аналітика
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній