Прекрасна прямовисна скеля і вітром вивернуті кедри, але вони ваги не мають,
Прекрасна неймовірно
Хатинка й стрічка рисових полів на милю нижче;
І котяться з ущелини туману хвилі. Ті люди
Були художниками кращими, ніж будь-хто з наших, і значно більше бачили.
Вони були закохані в пейзажі
Й знаходили в них місце для людини. Але чому
Були в них невагомі скелі? Вони любили рисове вино і тишу, й дружбу,
Та над усе вони були закохані в пейзажі і самотність.
- Подібно Вордсворту. Та гори Вордсворта важкі і мають вимір,
тому безрадісні його пісні.
Можливо, відрізняється моральність?

Robinson Jeffers ON AN ANTHOLOGY OF CHINESE POEMS
Beautiful the hanging cliff and the wind-thrown cedars, but they have no weight,
Beautiful the fantastically
Small farmhouse and ribbon of rice-fields a mile below; and billows of mist
Blow through the gorge. These man were better
Artists than any of ours, and far better observers. They loved landscape
And put man in his place. But why
Do their rocks have no weight? They loved rice-wine and peace and friendship,
Above all they loved landscape and solitude.
- Like Wordsworth. But Wordsworth’s mountains have weight and mass,
dull though the song by.
It is a moral difference perhaps?