Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Рон Паджетт Прогулянка з Волтом
здається юрмою вдираються в історію, в якій живеш,
ти вже не можеш легко дихати, ти взагалі навряд чи можеш дихати,
простір занадто виснажений,
хоча учора нічого тут не відбувалося.
Ах, експансивна Америко! ти
повинна була бути. Інакше
ніякого Вітмена.
Це дивно, що Америка не вибухнула,
коли Вітмен опублікував "Листя трави",
не вибухнула подивом і гордістю, але
Америка займалася не тим,
про що він думав, а я зростав,
направлюваний ним тоді й звичайно зараз,
ось так
хоча насправді саме в цю мить
дерева здаються саме такими, як тоді,
коли гуляв він серед них
одним із волоцюг, як твердив він,
хоча наскільки він був грубий, не знаю, я думаю,
він просто був захоплений,
як всі ми, якщо нам пощастить
настільки, щоб посміти просто гуляти,
дещо піднісшись над землею,
точніше, на ній.
Ron Padgett Wakking with Walt
When everyday objects and tasks
seem to crowd into the history you live in
you can’t breathe so easily you can hardly breathe at all
the space is so used up,
when yesterday there was nothing but.
Ah, expansive America! you
must have existed. Otherwise
no Whitman.
It’s funny that America did not explode
when Whitman published Leaves of Grass,
explode with amazement and pride, but
America was busy being other
than what he thought it was and I grew up
thinking along his lines and of course now
oh well
though actually at this very moment
the trees are acting exactly the way they did
when he walked through and among them,
one of the roughs, as he put it,
though how rough I don’t know I think
he was just carried away
as we all are, if we’re lucky
enough to have just walking
buoy us up a little off the earth
to be more on it.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
