Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Річард Олдінгтон ДЕЙЗІ
кохав більше за себе і всіх рідних,
нині...
Катул, LVIII
Була ти моїм другом в іграх в моріМи разом плавали.
Твоє дівчаче тіло було безгрудим.
Шукали ми молюсків серед скель:
На сонці ніжилися і байдикували;
Надвечір йшли ми гратися до інших.
Я був щасливий, коли був з тобою.
Я часом цілував тебе,
І ти мене завжди охоче цілувала;
Але боявся я - бо мав лиш чотирнадцять.
І я забув про тебе зовсім.
Тебе й твоє ім'я.
Сьогодні я по вулиці проходжу.
Вона, яка торкає мої руки, зі мною розмовляє
Вона - хто впізнає? - Єлена з Спарти,
Дріопа, Лаодамія...
Тут ти
повія з Оксфорд-стріт.
Єлена - у давньогрецькій міфології донька Зевса і спартанської цариці Леди, найвродливіша серед жінок. Обрала собі за чоловіка Менелая - царя Лакедемонії. Паріс викрав Єлену і привіз до Трої. Це стало причиною Троянської війни. Після падіння Трої Єлена з Менелаєм повернулися до Спарти.
Дріопа - пасла батьківських овець. В неї закохався Аполлон, обернувся черепахою, яку вона поклала собі в пазуху, там він перетворився на змію. Вона народила від нього сина. Пізніше стала німфою і перетворилася на тополю. Коли її секрет став відомий іншим німфам, вони перетворили її на ялину.
Лаодамія - дружина царя Протесилая, який відразу після весілля відправився воювати з Троєю. Загинув у найпершому бою. Дізнавшись про це, Лаодамія ублагала богів дозволити йому явитися до неї на три години. Гермес привів його і після тригодинної розмови, коли настав час прощання, Лаодамія вбила себе, щоб не розлучатися з чоловіком.
Richard Aldington "Daisy"
Plus quan se atque suos amavit omnes,
nunc...
- Catullus
You were my playmate by the sea.
We swam together.
Your girl's body had no breasts.
We found prawns among the rocks;
We liked to feel the sun and to do nothing;
In the evening we played games with the others.
It made me glad to be by you.
Sometimes I kissed you,
And you were always glad to kiss me;
But I was afraid - I was only fourteen.
And I had quite forgotten you,
You and your name.
To-day I pass through the streets.
She who touches my arms and talks with me
Is - who knows? - Helen of Sparta,
Dryope, Laodamia ...
And there are you
A whore in Oxford Street.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Рей Бредбері ДЕСЬ ДАЛЕКО ГРАЄ ОРКЕСТР"
