
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Рожеві метел
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Золотавий ла
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Річард Олдінгтон ДЕЙЗІ
кохав більше за себе і всіх рідних,
нині...
Катул, LVIII
Була ти моїм другом в іграх в моріМи разом плавали.
Твоє дівчаче тіло було безгрудим.
Шукали ми молюсків серед скель:
На сонці ніжилися і байдикували;
Надвечір йшли ми гратися до інших.
Я був щасливий, коли був з тобою.
Я часом цілував тебе,
І ти мене завжди охоче цілувала;
Але боявся я - бо мав лиш чотирнадцять.
І я забув про тебе зовсім.
Тебе й твоє ім'я.
Сьогодні я по вулиці проходжу.
Вона, яка торкає мої руки, зі мною розмовляє
Вона - хто впізнає? - Єлена з Спарти,
Дріопа, Лаодамія...
Тут ти
повія з Оксфорд-стріт.
Єлена - у давньогрецькій міфології донька Зевса і спартанської цариці Леди, найвродливіша серед жінок. Обрала собі за чоловіка Менелая - царя Лакедемонії. Паріс викрав Єлену і привіз до Трої. Це стало причиною Троянської війни. Після падіння Трої Єлена з Менелаєм повернулися до Спарти.
Дріопа - пасла батьківських овець. В неї закохався Аполлон, обернувся черепахою, яку вона поклала собі в пазуху, там він перетворився на змію. Вона народила від нього сина. Пізніше стала німфою і перетворилася на тополю. Коли її секрет став відомий іншим німфам, вони перетворили її на ялину.
Лаодамія - дружина царя Протесилая, який відразу після весілля відправився воювати з Троєю. Загинув у найпершому бою. Дізнавшись про це, Лаодамія ублагала богів дозволити йому явитися до неї на три години. Гермес привів його і після тригодинної розмови, коли настав час прощання, Лаодамія вбила себе, щоб не розлучатися з чоловіком.
Richard Aldington "Daisy"
Plus quan se atque suos amavit omnes,
nunc...
- Catullus
You were my playmate by the sea.
We swam together.
Your girl's body had no breasts.
We found prawns among the rocks;
We liked to feel the sun and to do nothing;
In the evening we played games with the others.
It made me glad to be by you.
Sometimes I kissed you,
And you were always glad to kiss me;
But I was afraid - I was only fourteen.
And I had quite forgotten you,
You and your name.
To-day I pass through the streets.
She who touches my arms and talks with me
Is - who knows? - Helen of Sparta,
Dryope, Laodamia ...
And there are you
A whore in Oxford Street.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Рей Бредбері ДЕСЬ ДАЛЕКО ГРАЄ ОРКЕСТР"