ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Бандура (1950) / Публіцистика

 Ген антиукраїнців. Анатомія зради.


За 20 кілометрів від зменитого Переяслава (колишній Переяслав- Хмельницький), на лівому березі річки Трубіж, лівоборежної притоки Дніпра, на Київщині, розкинулось невеличке село Пристроми. Згадується у писемних джерелах XVI століття. Існує декілька версій походження назви села. Одна з версій говорить, що приїжджі купці погано поставились до мешканців села, за що були піймані за селом біля річки Трубіж і побиті — «пристромлені» до дна річки. З того часу село і дістало назву «Пристроми», а жителів села стали називати пристромчанами. Отож чужих купців тоді пристромчани, попередники козацьких полків Богдана Зиновія Хмельницького, "пристромили". В той час як з плином часу серед селян виросли й "свої" чужинці. Деяких з них, ревних прихильників одвічного ворога України - московії, на жаль, досі не пристромила історія до дна Трубежа хоча б морально.
У 1938 році в родині пристромчанина Петра Толочка-старшого народився син -теж Петро. На сьогодні - український науковий діяч, історик, професор (1988), академік НАН України, член Президії НАН України, директор Інституту археології НАН України (1987—2017), доктор історичних наук, Народний депутат України III і IV скликання. Балотувався в президенти України.
Не буду заглиблюватись в кар'єрну долю Петра Толочка як фахівця з історії, зокрема історії Руси-України. Історики з України були вимушені писати історію нашої Батьківщини під пильним наглядом спецслужб московсько-більшовицьких окупантів. Проте усе ж слід згадати його наукового керівника, Федіра Павловича Шевченка, доктора історичних наук, професора. Всупереч жорстокому нагляду окупаційної влади за працями істориків, Федір Шевченко попри оспівування соціально-економічних зв'язків підколоніальної України з московією, усе ж наважився на незначне - у1966 році опублікував статтю «Чому Михайло Грушевський повернувся на Радянську Україну?», взявши таким чином участь у частковій реабілітації Михайла Грушевського в УРСР у 1960-х роках. В 1972 році, на хвилі посилення контролю, боротьби з інакодумством та репресій, Федора Шевченка було звільнено з посади директора ІА АН УРСР та виведено з редколегій кількох наукових видань. Йому закидали наявність у його науковій діяльності «випадків відходу від класових, інтернаціоналістських позицій в оцінці окремих історичних подій» та «політичну незрілість». Ви гадаєте Толочко, вже будучи науковцем, підставив плече своєму науковому вчителю? Годі було сподіватись й на те, що Петро Толочко хоч якесь слово публічно промовив, коли велася справа Погружальського, тобто спалення колишнім кагебістом, як хранителем бібліотечних фондів, величезного об'єму історичної україністики, стародруків та літописів в бібліотеці Академії Наук в Києві.
Підігруючи в час окупації України червоним московитам, Толочко органічно вжився з окупаційною ідеологією, яка повністю поглинула його вже і після відновлення в 1991 році Незалежности України. Він стає народним депутатом 3 та 4 скликання, звісно, не на боці національних демократів. Стає одним з засновників "Слов'янсько- демократичного союзу", названого згодом "Партією політики Путіна" та "Русь Єдина". До весни 2005 року очолює Партію політики Путіна" в Україні. Різко заперечує Голодомор. Стає членом президії "Всесвітнього російського народного собору", з тепер заборонених, найбільш промосковських і радикальних "партій" в Україні. Навіть в найбільш промосковському Севастополі ці радикальні сепаратистські рухи на виборах набрали всього 0,38% голосів. Постійно відвідував москву, де обраний членом ворожої академії наук (РАН).
Лише після початку повномасштабного вторгнення московських окупантів 2022 року в Україну нібито засудив агресію московитів.
Незважаючи на ворожу щодо української нації таку позицію аж до недавнього часу, що серед иншого заохотило московських окупантів розпочати війну на знищення України, Толочко і подібні науковці, про яких піде мова в инших дописах, не розкаявся за неї, будучи фактично на найвищому науковому рівні. Як вчений, не виключений з членства в Академії наук України, не позбавлений високих державних нагород, та передбачених до цього пільг.
Скажіть, якої історії навчаться на історичних факультетах держави діти - сини наших воїнів, инші пошуковці науково-історичних звань при таких "академіках", чи буде мотивувати наших воїнів воювати за такий абсурд в державі Україна?
Назву своїй статті дав завдяки роботам видатного філолога сучасности, професора, доктора філологічних наук, видатного борця за українську мову пані Фаріон Ірини Дмитрівни, яка впродовж вже кількох років веде свій цикл передач під назвою " Ген українців", висвітлюючи історію про видатних українців у позитивному ключі. Принагідно хочу підтримати її наполягання на вивченні всіма українцями не тільки нашої мови та літератури, а й правдивої історії, (не за трактуванням толочків) та підтримати її і в цьому дописі в боротьбі проти сфабрикованих звинувачень влади.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-01-14 23:38:12
Переглядів сторінки твору 89
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.385 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.780 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.05.11 15:06
Автор у цю хвилину відсутній