ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика / Мистецтвознавчі розшуки

 Чи варто безпосередньо воювати із Сауроном?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-01-20 14:14:54
Переглядів сторінки твору 995
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
АНТИПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2025.07.04 11:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-23 21:28:49 ]
щодо ролі критика яку мені ставлять у провину...

я не збираюся бути критиком
критик нмд, в хорошому розумінні, це особа із достоту поважним культурним багажем -
але, це дуже важливо -
СТОРОННЯ особа

яка читає & співставляє свій естетичний досвід
із прочитаним, і пише про свій досвід у світлі прочитаного

мені таке не світить, я надто пов’язаний із авторами ПМ всяким минулим

і мені трохи шкода, але як є

бачити мене в ролі якогось-там зоіла, це, звісно, дуже комічно





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-23 22:09:42 ]
А ось мені діватися від цього нікуди. )
Довгий час мовчав, поки писалися прозові романи, наразі пауза, чи сповільнення цього процесу, тому і більша активність тут.
І справді, повертаючись, стільки руїн помічається, передусім - особистих. А ще й війна...
Але маємо йти на світло, а не в протилежну сторону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-24 08:05:50 ]
на диво, все не так вже й погано
нові користувачі реєструються, деякі навіть чому не перспективні
перехідна фаза у багатьох, бо ж переосмислення чимало
й переоцінка яка шалена всяких цінностей

але сайт живе, на відміну від багатьох типу подібних
хоч насправді нема подібних
всі, хто тут лишився, знають це

і в цім Ваша велика заслуга, і звісно, велика праця

& всякий невимовний надалі уклін Вам за все





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-24 10:38:32 ]
Дякую за цю заувагу. Мені самому дивно, як це все стається. Чимало народу вже розійшлося світами, чимало ще поруч. Все, як в житті, й це попри те, що адміністрація не надто переймається необхідними речами, навіть пустила на тривалий час на самотік всі процеси. Коли в мене в 300 літровому акваріумі вдома сталася подібна ситуація, то там такі крокодили залишилися на дні! А тут - просто найстійкіші і вічно юні.
Між тим, сторінки сайту написані старими форматами, як той же стандарт PH5, фактично - для колишніх систем. Чи матиме це значення в найближчому майбутньому - побачимо.
Тож все старшає, і подібне старішання мало би тиснути на юних авторів, котрі приходять сюди зі своїми природними амбіціями, аби дізнатися, що все подібне вже колись було і досі існує. І часто на досить високому рівні, досягати і розуміти який неохота. Звідси і інші форми заперечення, боротьби. Та й старші колеги не завжди прагнуть сприймати щось інше, хоча саме в їхніх руках (поглядах) і рейтинги і народні, і так звані "редакційні", що відкриває новим користувачам доступ до анонсування на головних сторінках. А відтак і інші тонкощі...
Одним реченням, маємо цінити відмінності один одного, бо тільки так життя торкатиметься нас . )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-03-19 06:09:57 ]
о, життя забира своє, що би ми не протирали собі тут

для мене, генерально, особисто якось так, інтимно навіть

все є бажаним, все є жагучим навіть часто, і не винятковим часом, але здебільшого

проблема, як я її поступово осягаю, це гордість
може, і гординя

той, хто приходить до нас, часто-густо є уже зневіреним
десь-інде

& вона/він не приходить такий безневинна/безневинний

але у травмі й болю й упередженнях якби etc. pp.
необов’язково то все є усвідомленим, зусібіч

але весь цей потяг, уся ця жага

вони все ще є

власне, мене ось цей факт саме, зворушує
& я розмислюю про життя й смерть, але
є щось природніше

як-от ті всі паростки усюди-усяко, вони є, вони живі

і ти говориш собі, дурня, попереду ще морози
й війна еге, і апокаліпсис, що завгодно, фініта всяка

але вони, ті паростки, вони

живі






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-03-19 06:24:46 ]
але, із іншого боку (авжеж авжеж)

ми споглядаємо & за квітом зла

атож, із цікавістю, бо

він часто-десь доволі мистецький о так