Сталося так, що я маю зараз трохи більше вільного часу, ніж зазвичай. Планувалося одне, а вийшло те, що вийшло. Як середньостатистична людина починаю моніторити соцмережі і бачу тонни контенту згенерованого ШІ: від цілком невинних фото у вишиванці до повністю фейкових відеокліпів. Окремим злом є навколомедичні та навколопсихологічні есе, згенеровані нейромережею. Ні, я не про ті випадки, де просто помітні сліди редагування за допомогою ШІ, бо це насправді легше і доступніше, ніж постійно платити професійним редакторам. Мається на увазі повністю згенерована маячня суто по запиту. Повірте, це дуже помітно! Одним словом, у мене, поряд з психотравмою і токсичними відносинами, з'явився новий герой — ШІ. Майте на увазі, ми ще неодноразово повернемося до нього.

І ось, що я зараз думаю... Засилля ШІ реально нас всіх скоро до ручки доведе. Ми зараз як жаби в каструлі — вода гріється потихеньку, а ми і не підозрюємо, як стаєм частиною якогось гігантського цифрового симулякра. Поки ШІ пише музику, малює картини і робить відео, люди працюють на заводах та у сфері обслуговування. Ну точно не туди ми рухаємося.

Спробую розписати свої думки трохи детальніше, але так, як воно в голові крутиться — без оцих ваших «по-перше» і «адже».

Про кінець правди

Найбільший підступ в тому, що ми втрачаєм фундамент. Раніше як було: побачив на відео — значить правда. А тепер?.. Будь-який школяр може «намалювати» відеоролик, де президент якоїсь країни вітає його з днем народження. І це доволі страшно, бо ми скоро взагалі перестанемо вірити всьому. Навіть якщо буде запис реального злочину — адвокати просто скажуть «відео згенеровано» і по всьому, гуляй Вася. Можливо, це перебільшення, але все справді йде до того, що невдовзі будемо жити в світі де правди нема, а є тільки те, хто голосніше кричить, що він — не фейк.

Засилля посередності

Знаєте, що мене найбільше дратує? Оця «пластикова» ідеальність. ШІ пише тексти без помилок, малює картинки, де все ідеально симетрично... але вони порожні.Те, що генерують нейромережі — посередність у всіх розуміннях цього слова. Там немає «надриву», розумієте? І я думаю, що скоро вся робота по типу копірайтингу для інтернет-магазинів чи малювання логотипів за 300 гривень — просто помре. Але це і плюс водночас! Бо справжнє мистецтво, де людина мучилась, думала, де вона помилилась випадково і воно зрештою стало геніальним мазком... от це буде коштувати як крило літака або й цілий літак. Ми повернемося до «крафтовості» у всьому. Хочеш пост від живої людини з її жартами і помилками? — Плати і/або цінуй.

Колапс і самопоїдання

Колапс моделі про який я вже частково упімнув — справді жесть. Подумайте: ШІ завалює інтернет своїми текстами. Наступне покоління ШІ вчиться вже на цих текстах. Це приблизно як пити власну сечу, вибачте на слові. Контент стає все більш усередненим, сірим і однаковим. Зникають якісь дивні ідеї, зникає те, що ми називаємо творчим божевіллям. Якщо ми не будемо вкидати в цю систему свіжі людські ідеї, то через 10 років інтернет перетвориться на величезне звалище однакового сміття, де нічого нового не народжується.

Кожен у своєму коконі

І ще персоналізація. Невдовзі ШІ буде генерувати фільми чи новини суто під вас. Любите котиків і теорії змови? Ось вам серіал де коти правлять світом. І ви будете в цьому сидіти та деградувати, бо вам ніколи не покажуть щось, що не подобається. Ми перестанемо розуміти сусідів. У кожного буде своя реальність згенерована алгоритмом. Це прямий шлях до того, що ми як вид просто розсиплемось на мільярди маленьких ізольованих одиниць.

Підсумок такий: ШІ — хороший інструмент, але якщо ми віддамо йому всю культуру, то просто перестанемо бути людьми. Будемо такими собі споживачами цифрового комбікорму. Тому вважаю, що зараз треба навпаки — більше писати від руки, не боятися робити помилки й цінувати неідеальне. Бо саме помилки є невід'ємною частиною життя і навчання. Хіба ні?



27.12.2025