ДО СВОГО СЕРЦЯ – З МОЛЬБОЮ НЕ ЛЯКАТИСЬ

Вгамуйся, серце, – тихше, не тремти;
Згадаймо мудрість – древній оберіг:
Кого страшать і полум’я, й шторми,
І вітровії зоряних доріг, –
Того вітри, і полум’я, й шторми
Повергнуть в прах, бо захистку знайти
Не зміг в самотній величі юрми.

ЗАТАЄНА КЛЯТВА

Інші, бо тебе вже не верну,
Стали за подруг сердечних мені;
Та завжди, як смерті в очі дивлюсь, або ж ніччю
Здіймаюсь до вершин жаданих сну,
Чи то шукаю втіх я у вині, –
Стрічаю раптом твоє обличчя.

ЕПІТАФІЯ СВІФТУ

До спочинку Свіфт поплив;
Груди ті вже не тривожать
Ні обурення, ні гнів.
Й ти наслідуй, якщо можеш,
Мандрівцю: недаром жив,
Бо свободі він служив.

ПАМ’ЯТЬ

В одної краса; ще дві
Чи три з тих, чар хто має.
А толк то у цім який?
Повір гірській траві:
Вже стебла знов здіймає,
Де заєць лежав гірський.

ЗАСТІЛЬНА ПІСНЯ

Крізь рот до нас входить вино,
Любов же крізь очі впускаєм:
Це все, що нам знати дано
Над прірви життєвої краєм, –
До губ ми підносим вино
І, стрівшись очима, зітхаєм.

ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ СТОЛІТТЯ Й ПОТІМ

Хоч не вернуть вже тої пісні бриніння,
Та втіх доволі і в тім, із чим жить:
Камінців на березі шарудіння,
Як хвиля набіжить.

ВІДПОВІДЬ НА ДОРІКАННЯ В ПОБЛАЖЛИВОСТІ

Як можу я хвалить – хтось не збагне –
Тих, що в віршах наслідують мене.
Мені здавалось – ясно це для всіх:
Хто ж бачив пса, що хвалить своїх бліх?

ЧОТИРИ ЛЮДСЬКІ ПОРИ

Воював спочатку з тілом,
Та програв, бо стало вмілим.

Потім з серцем був двобій:
Цнота де? Де спокій твій?

Далі – з розумом вже в герці –
Розгубив шаленство в серці.

І тепер суперник – Бог,
Й тут вже не до перемог.

ВДЯЧНІСТЬ НЕВІДОМИМ ВЧИТЕЛЯМ

Влились думки їх, голоси
У велич справ;
Самі ж – мов крапельки роси
На лезі трав.

ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ

Ура, Революція! Пушки стріляють і безлад кругом,
Жебрак на коні стьобнув пішого жебрака батогом.
Ура, Революція! Пушки стріляють, знов безлад і біг,
Жебраки помінялись місцями, але свище батіг.

НАБУТТЯ МУДРОСТІ З РОКАМИ

Хоч листя багато, та корінь один.
В п’янкі і оманливі юності дні
Я листя і квіти спустив за алтин
Й зів’ялий стою: істин мощі одні.